
Справа № 404/5168/20
Номер провадження 2/404/1446/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2020 року місто Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок № 16), до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення безпідставно отриманих коштів ,-
В С Т А Н О В И В :
Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманої пенсії після померлої ОСОБА_2 в сумі 6853,00 грн. за період з грудня 2014 року по червень 2015 року.
Позовна заява повинна відповідати вимогам статтей 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною четвертою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначає Закон України «Про судовий збір».
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працезданих осіб з 1 січня 2020 року – 2102,00 грн.
Згідно підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана юридичною особою судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 2102,00 грн.
Проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві при зверненні до суду судовий збір не сплачено.
В позовних матеріалах міститься клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, мотивоване неможливостю сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів у бюджеті Пенсійного форду України на2020 рік, призначених на сплату судового збору.
Частиною першою та третьою статті 136 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Окрім цього, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З вищевикладеного вбачається, що Пенсійний фонд України та його органи не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.012018р. у справі №К/9901/12/18, від 12.01.2018р. №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18, та №К/9901/2134/18.
При цьому, згідно з приписами статті 6 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
Приймаючи до уваги вищевикладене, вважаю, що підставм для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Крім того, частиною п`ятою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України зобов`язано позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин першої та другої статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".
Однак, частина поданих до позовної заяви копій документів (письмових доказів) належним чином не засвідчені.
Таким чином, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України і підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що передбачено статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про звільнення від сплати судового збору, відмовити.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок № 16), до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), про стягнення безпідставно отриманих коштів, залишити без руху.
Надати позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для подання позовної заяви з додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: подані до позовної заяви всі копії документів (письмових доказів) належним чином засвідчити.
Запропонувати позивачу сплатити судовий збір в розмірі 2102,00 грн. на р/р UA928999980313161206000011003; Код банку отримувача (МФО) 899998; отримувач коштів: УК у м. Кроп-цький/Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу (судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд міста Кіровограда, надавши суду оригінал квитанції.
Роз`яснити положення частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Л. Д. Кулінка
Судове рішення № 92276112, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 19.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 404/5168/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: