Постанова № 9227488, 23.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

23 лютого 2010 р.                                                                                 № 2-а- 106/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Зоркіна Ю.В.

у присутності

представника позивача Кайдашова В.С.,

відповідача Татарського А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "48 завод залізничної техніки"

до Головного державного інспектора праці у Харківській області Татарського Андрія Миколайовича

провизнання протиправним та скасування рішення , встановив:

Державне підприємство «48 завод залізничної техніки»звернулося до суду з адміністративним позовом до головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Харківській області, в якому просить визнати недійсним припис № 20-01-418/2151-1748 від 31.011.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.11.2009 року головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Харківській області –Татарським А.М. проведена, за зверненням гр. Лебединського М.С., перевірка додержання законодавства про працю. В ході проведення перевірки встановлені порушення вимог ч.2 ст.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про оплату праці»та ч.4 ст.48 КЗпП України, які виявилися у порушенні порядку присвоєння розряду, невнесенні запису про присвоєння розряду до трудової книжки та неправильному нарахуванні заробітної плати гр. Лебединському М.С. Проте при проведенні перевірки відповідачем не досліджено всі фактичні обставини, рішення прийняте на підставі документів, які не набули чинності, а тому припис винесений за результатами перевірки є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засідання проти адміністративного позову заперечував та надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що у зв’язку з розглядом звернення гр. Лебединського М.С. проведена перевірка щодо дотримання вимог законодавства про працю на ДП «48 завод залізничної техніки». Перевіркою встановлено, що п.п.20.3 наказу №1 від 02.01.2009р. затверджено склад кваліфікаційної комісії по присвоєнню первинних розрядів включно до 3 розряду працівникам. Згідно п.3 наказу № 39 від 22.04.2009р. зазначений наказ введено в дію з 04.05.2009 року. Згідно протоколу від 01.09.2009р. випробування працівників цеху ДОУ, Лебединському М.С., присвоєно 2 розряд столяра. В порушення ч.2 ст.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про оплату праці» Лебединському М.С. після присвоєння 2 розряду столяра нараховується заробітна плата як учню. В порушення ч.4 ст. 48 КЗпП України до трудової книжки Лебединського М.С. не внесено відповідні записи про присвоєння 2 розряду столяра. Присвоєння 2 розряду столяра Лебединському М.С. відбулося згідно чинного законодавства комісією, склад якої затверджено п.20.3 наказу № 1 від 02.01.2009р. Керуючись п.п. 3 п. 6 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю в.о. начальника ДП «48 завод залізничної техніки»Палієнку Д. Г. наданий припис від 30.11.09 № 20-01-418/2151-1748 щодо усунення виявлених порушень.

Суд, вислухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення відповідача на дотримання вимог ч.3 ст. 2 КАС України, яка визначає, що рішення, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, встановив наступне.

Згідно протоколу випробування працівників цеху ДОД на присвоєння тарифної сітки від 01.09.2009 року, Лебединському М.С. присвоєно 2-й розряд столяра. Вказаний протокол, який наявний у матеріалах справи, підписаний головним інженером, головою профкому, начальником відділу кадрів, начальником ВТК, інженером з охорони праці, майстром ДОД та затверджений в.о. начальника заводу.

Відповідно до розпорядження в.о. начальника підприємства від 24.09.2009 року № 72 ним відкликано підпис з протоколу випробування працівників цеху ДОД на присвоєння розряду тарифної сітки від 01.09.2009 року, яким Лебединському М.С. присвоєно 2-й розряд столяра.

30.11.2009 року відповідачем з метою розгляду звернення гр.. Лебединського М.С. здійснена перевірка з питань дотримання вимог чинного законодавства про працю на ДП «48 завод залізничної техніки». В ході проведення перевірки складено акт № 20-01-329/2151 від 30.11.2009 року, яким встановлено порушення ч.2 ст.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про оплату праці» та ч.4 ст.48 КЗпП України.

На підставі зазначеного акту винесено припис № 20-01-418/2151-1748 від 30.11.2009 року, яким керівника ДП «48 завод залізничної техніки» зобов’язано: нарахування та виплату заробітної плати привести у відповідність до вимог ст.24 Закону України “Про оплату праці», присвоєння Лебединському М.С. 2-го розряду столяра привести у відповідність до вимог ч.4 ст.48 КЗпП України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.4 ст.96 КЗпП України віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Пунктом 10 загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004, № 336 "Про затвердження Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників визначено, що кваліфікаційні категорії підвищуються, насамперед, тим працівникам, які успішно виконують посадові завдання та обов'язки, творчо і сумлінно ставляться до службових доручень і вимог посадових інструкцій. Присвоєння і підвищення кваліфікаційних категорій працівникам здійснюють комісії з проведення кваліфікаційної атестації.

В судовому засіданні із пояснень представника позивача, оглянутих оригіналів наказів та Книги реєстрації наказів по ДП «48 завод залізничної техніки»встановлено, що п.20.3 наказу № 1 від 02.01.2009 року «Про організацію роботи та виробничої діяльності по підприємству, бухгалтерського і податкового обліку, складанні фінансової та податкової звітності у 2009 році» утворено кваліфікаційну комісію по присвоєнню первинних розрядів включно до 3 розряду працівникам у складі головного інженера, голови профкому, начальника відділу кадрів, начальником ВТК, інженером з охорони праці та майстром ДОД, проте зазначений наказ не підписаний начальником підприємства.

Відповідно до акту перевірки та п. 3.3.1. Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого наказом Мінпраці від 21.03.2003 року № 72 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальних органів" перевірка проводиться на підставі наданих державному інспектору праці документів.

В судовому засіданні із пояснень представника позивача встановлено, що наказ № 1 від 02.01.2009 року «Про організацію роботи та виробничої діяльності по підприємству, бухгалтерського і податкового обліку, складанні фінансової та податкової звітності у 2009 році» та наказ № 39 від 22.04.2009 року до перевірки не надавалися. Протокольною ухвалою суду у судовому засіданні 18.02.2010 року у відповідача витребувані документи на підставі, яких проводилася перевірка, проте зазначені документи у судове засідання надані не були.

У письмових запереченнях на позов відповідач, зазначає, що наказ № 1 від 02.01.2009 року «Про організацію роботи та виробничої діяльності по підприємству, бухгалтерського і податкового обліку, складанні фінансової та податкової звітності у 2009 році» введений в дію з 04.05.2009 року, проте зазначений факт спростовується дослідженим у судовому засіданні оригіналом наказу № 39 від 22.04.2009 року, який за своїм змістом складається із двох пунктів, які стосуються прийняття на роботу та скасування п.2 наказу № 15 від 23.02.2009 року і не містить п.3, яким передбачено введення в дію наказу № 1 від 02.01.2009 року.

Крім того, судом встановлено, що комісія з проведення атестаційної кваліфікації на підприємстві утворена у листопаді 2009 року наказом в.о. начальника підприємства № 90 від 23.11.2009 року, цим же наказом затверджено персональний склад комісії, Положення про організацію роботи комісії з проведення кваліфікаційної атестації працівників ДП «48 завод залізничної техніки», атестаційний лист та протокол засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити, а саме необхідно визнати протиправним та скасувати припис головного державного інспектора праці у Харківській області від 30.11.2009 року за № 20-01-329/ 2151.

На підставі ч. 1 ст. 94 КАС України суд присуджує стягненню з Державного бюджету України всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.8-14,35,71,94,128, 160-163,167,186 КАС України, суд-

постановив:

Адміністративний позов Державного підприємства "48 завод залізничної техніки" до Головного державного інспектора праці у Харківській області Татарського А.М. про визнання протиправним та скасування рішення- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним припис Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Харківській області Татарського А.М. № 20-01-418/2151-1748 від 30.11.2009 року.

Скасувати припис Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Харківській області Татарського А.М. № 20-01-418/2151-1748 від 30.11.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства "48 завод залізничної техніки" ( 61051, м.Харків, вул. Заводу Комсомолець,36, код ЄДРПОУ 08112520) судовий збір у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У paзi подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі постанова виготовлена 01.03.2010 року.

Суддя                                                                                 Зоркіна Ю.В.