Рішення № 92274836, 19.10.2020, Межівський районний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 181/836/20

Провадження № 2-а/181/12/20

"19" жовтня 2020 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Юр`єва О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Чупікової В.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Межова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспекції з питань контрою за паркуванням Дніпровської міської ради на постанову про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспекції з питань контрою за паркуванням Дніпровської міської ради на постанову про накладення адміністративного стягнення.

Обгрунтовуючи адміністративний позов ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 300 гривень за порушення ч.1 ст.152-1 КУпАП. У постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що 04 серпня 2020 року о 12.58 годині за адресою: вул.Курчатова в районі будинку №10 м.Дніпро транспортним засобом марки ВАЗ 21124 реєстраційний номер

НОМЕР_1 здійснено адміністративне правопорушення у вигляді неоплати вартості послуг користування майданчиком для платного паркування, чим порушено абз.2 п.26 Правил паркування транспортного засобу. Позивач вказує на те, що описаних у постанові порушень не допускав, а доказів користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більше 10 хвилин відповідачем не надано. Інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради не було надано жодного доказу вчинення адміністративного правопорушення. Зазначені вище обставини свідчать про відсутність достатніх, належних доказів причетності позивача до скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, відповідачем не обґрунтовано правомірність прийнятого рішення. ОСОБА_1 просить винесену відповідачем постанову скасувати та закрити провадження у справі.

В судове засідання позивач не з`явився, надано заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду відзив щодо адміністративного позову в якому посилається на те, що суб`єктом правопорушення в розумінні ч.1 ст.152-1 КУпАП є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 142 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.142 КУпАП, серед іншого передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа. Вказується, що інспектором з паркування у повній мірі виконано вимоги, передбачені ст.2791 КУпАП.

Форма сплати та вартість послуг за паркування встановлені Правилами паркування транспортних засобів на території м.Дніпро, які затверджені рішенням виконкому Дніпровської міської ради №38/17 від 21 грудня 2016 року з якими можливо ознайомитись на веб-сайті останніх. Крім цього згідно рішення виконкому Дніпровської міської ради внесено зміни до рішення виконкому міськради за якими встановлена вартість та місце для паркування серед яких є вул.Курчатова в районі будинку №10 (автовокзал «Центральний» м.Дніпро.

Відповідач зауважує, що на обґрунтованість прийнятого рішення інспектором із паркування надано зображення транспортного засобу позивача, які здійснено в режимі фотозйомки з яких вбачається дата порушення, його місце та час вчинення правопорушення. Відповідач виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.

Фотознімки, які зроблені з різних ракурсів не менше двох зображень транспортного засобу в розумінні ст.251 КУпАП є єдиним належним та допустимим доказом по справі, а позивачем на спростування не надано жодного доказу на спростування розміщення його вказаного вище транспортного засобу. Вважають позов необґрунтованим, складену постанову законною та складено відповідно до норм діючого законодавства. Просять у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, а постанову інспектора з питань контролю за паркування Дніпровської міської ради залишити без змін.

У зв`язку з неявкою сторін, згідно ст.ст.229, ч.3 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження; фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 72-74 КАС України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно постанови серії РАП №273843200 до повідомлення серія ІД №00182432 від 21 вересня 2020 року, винесеної спеціалістом І категорії - інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бородіною Е.В., на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 300,00 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, за те, що 04 серпня 2020 року о 12.58 годині за адресою: вул.Курчатова в районі будинку №10 м.Дніпро транспортним засобом марки ВАЗ 21124 реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено адміністративне правопорушення у вигляді неоплати вартості послуг користування майданчиком для платного паркування, чим порушено абз.2 п.26 Правил паркування транспортного засобу.

Частина 1 статті 152-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування.

Під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

У примітці до ст.14-2 КУпАП зазначено, що режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Відповідно до положень ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 73, 74, 75 цього Кодексу визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом досліджено рішення виконкому Дніпровської міської ради №838 від 25 серпня 2020 року за яким внесено зміни до рішення виконкому міської ради від 11 квітня 2011 року №512 «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів в м.Дніпро».

Згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду (вступна та резолютивна частини) від 26 серпня 2020 року, справа №160/12303/19 визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 11 квітня 2011 року №512 «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів в м.Дніпро» та рішення виконкому Дніпровської міської ради №838 від 25 серпня 2020 року за яким внесено зміни до рішення виконкому міської ради від 11 квітня 2011 року №512 «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів в м.Дніпро».

Статтею 90 КАС України визначений порядок оцінки доказів, зокрема суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З наданої відповідачем фотозйомки неможливо беззаперечно встановити факт того, що місце для паркування серед яких є АДРЕСА_1 , є платним, або отримання інших доказів - відеофіксації правопорушення, показань свідків, тощо відповідачем суду не надано.

Враховуючи положення ч.2 ст.77 КАС України, яка передбачає, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а також приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б в своїй сукупності давали змогу дійти висновку про вчинення 17 грудня 2019 року ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.152-2 КУпАП суд вважає позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

При винесені постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем не було встановлено всіх фактичних даних справи, не у повному обсязі досліджені обставини справи, не з`ясовано, чи було взагалі вчинено адміністративне правопорушення.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил паркування транспортних засобів і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 08.02.2001 р. у справі «Берктай проти Туреччини», рішення від 07.11.2002 у справі «Лавенте проти Латвії» показує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням наведеного, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів, для спростування доказів, наданих позивачем.

Всі вище наведені порушення з боку відповідача, на думку суду є беззаперечними підставами для скасування оскарженого рішення посадової особи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Така позиція суду узгоджується з приписами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст.6 передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку; кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Конвенція широко трактує поняття кримінального правопорушення, та до таких щодо України відносить також справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Стосовно поновлення строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення слід зазначити наступне, що згідно вхідному штампу Межівського районного суду №3198/20.Вх позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду 28 вересня 2020 року, а постанова про накладення адміністративного стягнення винесена 21 вересня 2020 року, що свідчить про дотримання строків звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст.94 КАС України, у зв`язку із задоволенням адміністративного позову та скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, а також враховуючи Постанову ВСУ №298/1232/15-а від 21 січня 2017 року щодо відсутності підстав для сплати судового збору у справах зазначеної категорії, суд приходить до висновку, що судові витрати по справі відносяться на рахунок держави і стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, з урахуванням ст.ст. 9, 247, 251, 268 КУпАП, ст.ст.19, 62, 68 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись ст.ст.71 ,94, 159-163, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контрою за паркуванням Дніпропетровської міської ради на постанову про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серія РАП №273843200 до повідомлення серія IД №00182432 від 21 вересня 2020 року, винесеної спеціалістом І категорії інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бородіною Еліною Віталіївною відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП про накладення штрафу в розмірі 300 (трьохсот) гривень.

Провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ч.1 п.15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до третього апеляційного адміністративного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. Ю. Юр`єв