Постанова № 9227438, 19.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19.02.2010 р.                                                                                 № 2-а- 43645/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.,

за участю:

представника позивача: Даниленко І.В., Сокирко А.В,

представників відповідачів: Богданової М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіджи"доДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Харковапро визнання податкового повідомлення-рішення нечинним ,

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м.Харкова, у якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2009 року № 0006482301 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 4250,00 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що зазначене рішення прийняте із перевищення працівником відповідача своїх повноважень, а тому є безпідставним та незаконним.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала та просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, мотивуючи правову позицію тим, що перевірка проведена із дотриманням вимог діючого законодавства, позивачем не оскаржується наявність невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО (Х-звіт), а договір № 25/09 від 25.09.2009року, укладений між працівником ДПІ та менеджером ТОФ «Фіджи»не відповідає вимогам ст.ст.180-181 ГК України та ст.642 ЦК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до п.2.ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509- XII на підставі направлення № 11074 від 24.09.2009 року з 25.09.2009 року по 30.09.2009 року фахівцями ДПА України в Харківській області проведено планову перевірку туристичної компанії ТОВ «Фіджи»з питань дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року №98/96-ВР, «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року № 481, постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Під час проведення перевірки складено Акт № 6560/20/31/23/34633532 від 25.09.2009 року, яким встановлені порушення п.п. 9, 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків за 10.09.2009 року та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів зазначеної в денному звіті РРО Х-звіт.

За результатами перевірки на підставі зазначеного вище акту прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2009 року № 0006482301, яким до позивача відповідно до п.п. 1, 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні санкції на загальну суму 4590,00 грн.

В судовому засіданні позивач оскаржує зазначене рішення в частині застосування штрафних санкцій, передбачених п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у розмірі 4250,00 грн. (850,00 грн. – сума готівкових коштів на місці проведення розрахунку, що не відповідає Х-звіту х 5 = 4250,00 грн.).

В судовому засіданні невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеної в денному звіті РРО (Х-звіт) у розмірі 850,00 грн. представники позивача обґрунтували тим, що ця різниця обумовлена наявною неоплаченою заборгованістю покупця (працівника ДПІ) за придбання туристичного продукту, яка залишається неоплаченою та відповідно не може бути проведена через РРО, як розрахункова операція. А укладений між менеджером ТОФ «Фіджи»та працівником ДПІ договір доручення відповідно до п.1.1. якого «повірена особа зобов’язана від імені та за рахунок Довірителя здійснити всі необхідні дії, пов’язані з організацією, оформленням та оплатою 100,00 доларів США для оформлення туру в Єгипет, Шарм Ель Шейх з Харкова з 25.10.2009 року з наступним обміном на гривні та внесенням зазначеної суми у касу підприємства» не суперечить вимогам діючого законодавства і не порушує п.4 ст.6 декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Допитана у судовому засіданні, в якості свідка менеджер ТОВ «Фіджи»- Артем’єва Ю.О. на підтвердження позиції позивача, пояснила суду, що 25.09.2009 року при проведенні перевірки працівником відповідача (покупцем) придбано тур в Єгипет, Шарм Ель Шейх з Харкова з 25.10.2009 року (договір б/н від 25.09.2009 року) вартістю 10400,00 грн. та сплачено частину задатку у розмірі 6550,00 грн. Грошові кошти у розмірі 850,00 грн. покупцем сплачені не були через відсутність зазначеної суми у національній валюті у повному обсязі. Замість цього їй запропоновано для розрахунку 100 доларів США, які вона приймати відмовилася та запропонувала укласти договір доручення № 25/09 від 25.09.2009 року на безкоштовні дії щодо обміну валюти та наступного внесення отриманої від обміну гривні в касу позивача. Зазначений договір був укладений, після чого розпочалася перевірка і зазначені кошти незважаючи на наявність Договору доручення б/н від 25.09.2009 року були зараховані до каси підприємства.

Суд з огляду на фактичні обставини справи, з урахуванням норм права, які належить застосувати до спірних правовідносин, вважає таку позицію помилковою та зазначає наступне.

Пунктом 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

За визначенням наведеним у ст.2 Закону № 1776 місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Таке місце в аспекті п.1.2. постанови НБУ від 15.12.2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" є касою підприємця, тобто приміщенням або місцем здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Приписами статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які кореспондовані у п.4.1 постанови НБУ від 15.12.2004 року № 637 та носять імперативний характер і не містять жодного виключення з чітко сформульованого правила, відповідно до якого сума грошових коштів на місці розрахунків незалежно від їх належності будь-якій особі та незалежно від джерела походження повинна співпадати з сумою коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Таким чином, незабезпечення відповідачем наявності на місці проведення розрахунків лише готівкових коштів, отриманих за продані послуги, є підставою для покладення на нього фінансової відповідальності за допущені порушення правил здійснення господарської діяльності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-14,71,94, 160-164, 167, 186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіджи"доДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Харковапро визнання податкового повідомлення-рішення нечинним - залишити без задоволення

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У paзi подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі постанова виготовлена 24.02.2010 року.

Суддя                     Ю.В.Зоркіна