Ухвала суду № 92273091, 14.10.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11874/17

Провадження № 4-с/686/29/20

УХВАЛА

14 вересня 2020року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

за участю представника скаржника Романішина О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест`на бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) та зобов`язання вчинення дій, -

В С ТА Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продінвест» звернулося до суду з скаргою на бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) та зобов`язання вчинення дій. На обґрунтування своєї скарги представник скаржника вказав, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 30.11.2017 року по справі №686/11874/17 було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» грошові кошти в сумі 85468,45 грн. На підставі вказаного вище рішення суду 22.05.2018 року було видано виконавчий лист. Постановою від 24.09.2018 року було відкрито виконавче провадження державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Лещенко М.В. На даний час державний виконавець Лещенко М.В. не виконує свої обов`язки щодо стягнення за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16.10.2012 року по справі №686/11874/17 було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Продінвест» грошові кошти в сумі 85468,45 грн.

На підставі вказаного вище рішення суду 22.05.2018 року було видано виконавчий лист.

Постановою від 24.09.2018 року було відкрито виконавче провадження державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Лещенко М.В., на користь ТОВ «Продінвест» грошових коштів, а також не провела перевірку майнового стану боржника у 10 денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому не здійснювала таку перевірку не рідше ніж один раз на три місяці.

Таким чином, державний виконавець здійснив не у повному обсязі виконавчі дії, чим порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець не вживає жодних заходів щодо забезпечення боржником виконання виконавчого провадження, що вказує на його бездіяльність.

Представник ТОВ «Продінвест» в судовому засіданні скаргу підтримав.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 30.11.2017 року по справі №686/11874/17 було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» грошові кошти в сумі 85468,45 грн.

Постановою від 24.09.2018 року було відкрито виконавче провадження державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управляння юстиції Лещенко Миколою Васильовичем.

Стаття 447 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У пункті 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Обов`язки і права виконавців визначені у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження». За змістом цієї норми державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, вправі накладати арешт на майно боржника, передавати його на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку.

Для виконання вказаних обов`язків державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Положеннями статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з п.14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Відповідно до ст.48 ч. 8 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10 – денний строк дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Таким чином, державний виконавець здійснив не у повному обсязі виконавчі дії, чим порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження.

Державний виконавець не провів перевірку майнового стану боржника у 10 денний строк з дня відкриття виконавчого провадження, у подальшому не здійснював таку перевірку не рідше ніж один раз на три місяці.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 353, 447, 449 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу задоволити.

Визнати бездіяльність державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), що виразилась в не перевірці майнового стану боржника у 10-денний строк у з дня відкриття виконавчого провадження та у подальшому не здійснювала таку перевірку не рідше ніж один раз на три місяці.

Зобов`язати державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), здійснювати перевірку майнового стану боржника у не рідше ніж один раз на три місяці.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 15 денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: