Рішення № 92271478, 19.10.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/9872/20

Провадження № 2/592/2892/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

19.10.2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Шияновської Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Чайки Т.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № б/н від 05 вересня 2007 року, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому був збільшений до 7000 грн.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду". Також відповідач на час укладення кредитної угоди дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Відповідач не виконує належним чином умови укладеного договору, що спричинило виникнення заборгованості за кредитом, яка станом на 30 червня 2020 року становить 239 792,92 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 165,97 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 229 381,69 грн., нарахованої пені у розмірі 4 245,26 грн.

Враховуючи наведене, просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку частково вказану заборгованість в сумі 132 831,62 грн. та судовий збір в розмірі 2102 грн.

Ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 03 вересня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05 жовтня 2020 року протокольною ухвалою розгляд справи було відкладено в зв`язку з неявкою в судове засідання відповідачки, щодо якої відсутні відомості про вручення їй повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не надала; будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи, в судове засідання 19 жовтня 2020 року не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі, та заяву, згідно якої останній не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

19 жовтня 2020 року постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

05 вересня 2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 відбулося підписання анкети-заяви б/н (а.с. 33).

Крім того, при укладенні кредитного договору ОСОБА_1 було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка містить істотні умови кредитування, а саме: розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами - 1,9 % у місяць або 22,8 % річних, визначено порядок щомісячної сплати платежів, нарахування та розмір комісії (а.с. 34).

З довідки АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 22.04.2011, термін дії 03/15; № НОМЕР_2 , дата відкриття 09.08.2007, термін дії 08/15; № НОМЕР_3 , дата відкриття 01.02.2012, термін дії 10/15, № НОМЕР_4 , дата відкриття 16.08.2012, термін дії 09/16 (а.с.31).

Згідно Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім`я ОСОБА_1 , 09.08.2007 відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_2 , встановлено кредитний ліміт 16 000 грн., 16.02.2010 зменшено кредитний ліміт 800,00 грн., в подальшому кредитний ліміт неодноразово збільшувався - станом на 17.12.2013 становив 7 000 грн., 20.02.2015 зменшено кредитний ліміт - 6 530 грн., 15.10.2015 - 6 170 грн., 15.01.2020 зменшено кредитний ліміт 0,00 грн. (а.с. 32).

З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 09.08.2007 по 29.02.2020 вбачається, що 09.08.2007 на картковий рахунок № НОМЕР_2 встановлено кредитний ліміт у розмірі 16 000 грн., та з цього ж дня вбачається рух коштів по кредитній картці (а.с. 16-30).

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав розрахунок заборгованості за договором № б/н від 05.09.2007, згідно якого станом на 30.06.2020 розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком становить 239 792,92; яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 165,97 грн., заборгованості за відсотками 229 381,69 грн., заборгованості по пені в розмірі 4 245,26 грн.; до стягнення належить 132 831,62 грн., що складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 6 165,97 грн., загального залишку заборгованості за відсотками за період з 05.09.2007 по 28.06.2019 в розмірі 126 665,65 грн.(а.с. 9-15).

Підставами позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» є неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання відповідачкою заяви та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», та стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено, згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписаної відповідачкою, базова процентна ставка в місяць по даному типу карти на час укладення кредитного договору складала 1,9% в місяць або 22,8% в рік. Крім того, в анкеті-заяві сторонами у справі також було визначено розмір відсоткової ставки на рівні 22,8 % річних.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що процентна ставка стосовно використання кредитних коштів збільшувалась банком, зокрема з 01.01.2013 року до 30 % річних, з 01.09.2014 року до 34,80 % річних, з 01.04.2015 року до 43,20 % річних.

У ст. 628 ЦК України йдеться про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з довідки про умови кредитування та анкети-заяви сторони погодили розмір процентної ставки на момент укладення кредитного договору на рівні 22,8 % річних (1,9 % на місяць). Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з відповідачем було погоджено підвищення процентної ставки до 30 %, 34,8% та 43,2% річних АТ КБ «ПриватБанк» всупереч положеннями ст. 81 ЦПК України суду не надано.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, банк надав суду розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, в якому розмір заборгованості по процентам за період з 01.01.2013 по 30.06.2020 обрахований, виходячи з підвищених процентних ставок, які в установленому законом порядку з відповідачем не були погоджені.

Розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, виходячи з базової процентної ставки 1,9 % на місяць позивачем до суду не надано, а тому відсутні підстави для задоволення вимоги банку про стягнення заборгованості по процентам у заявленому позивачем розмірі через недоведеність зазначеної суми боргу по відсотках долученим до позовної заяви розрахунком заборгованості.

Щодо заявлених вимог банку про стягнення заборгованості за тілом кредиту, то суд визнає вказані вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Так, з наданих АТ «ПриватБанк» до суду копії заяви позичальника від 05 вересня 2007 року, відомостей з банківського програмного комплексу та розрахунку заборгованості, який підтверджує факт використання кредитних коштів, їх часткове повернення ОСОБА_1 , вбачається, що вона погодилась із запропонованими банком умовами використання кредитних коштів.

В ч.1 ст.1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, за встановлених обставин отримання ОСОБА_1 кредитної картки та користування кредитними коштами, остання має перед банком обов`язок щодо погашення заборгованості за простроченим тілом кредиту 6 165,97 грн., та вимоги про їх стягнення ґрунтуються на приписах чинного законодавства та узгоджуються з умовами надання кредиту позивачем, знайшли підтвердження доказами, перевіреними і оціненими судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по кредитному договору № б/н від 05 вересня 2007 року за кредитом в розмірі 6 165,97 грн. А тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 97 грн. 57 коп. (6 165,97 грн. х 2102 грн. : 132 831,62 грн.).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263, 264, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 вересня 2007 року у розмірі 6 165 (шість тисяч сто шістдесят п`ять) грн. 97 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 97 грн. 57 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ковпаківським районним судом м. Суми, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд міста Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Шияновська