Вирок № 92269950, 19.10.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

№707/728/19

1-кп/707/87/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Тептюка Є.П.,

при секретарі Федоровій Л.С.,

за участю сторін:

прокурорів Тараненка В.О., Дидич В.В., Палія О.О., Пономара В.О., Цапка А.А.,

захисника Тимченка М.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

а також потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ,

представника потерпілих - Карпенка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси кримінальне провадження № 12018250000000127 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка с. Приданиха Новгородської області, інвалід 2 групи, працює директором ТОВ "Меблі ЛІВС", місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту від 25 березня 2019 року ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 17.06.2018, близько 12 години 15 хвилин, керуючи автомобілем «Mercedes Benz S550», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі «Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань» в межах адміністративної території Черкаського району Черкаської області у напрямку від м. Черкаси до м. Сміла, в порушення вимог п.п. 2.3 б) та 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, зі змінами та доповненнями, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та відповідно не реагувала на її зміну, а тому в момент виникнення перешкоди для її руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував велосипедом марки «KINETIC STORM», сіро-чорного кольору, та рухався попереду в попутному напрямку біля правого краю проїзної частини, не дотрималася безпечної дистанції та рухаючись по горизонтальній розмітці 1.2 (широка суцільна лінія) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що позначає правий край проїзної частини, на 41 км + 993,50 м вказаної автодороги скоїла наїзд на даного велосипедиста.

Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_4 згідно з висновком експерта №03-01/558 від 19.06.2018 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, від яких помер на місці події.

За версією органу досудового розслідування водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, порушила вимоги пунктів 2.3 б) та 13.1 Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

- п.2.3.б) - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п.13.1 - «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.»;

Як зазначає орган досудового розслідування, невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_4 ..

Дії ОСОБА_1 , які виразилися в порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілому ОСОБА_4 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала і пояснила, що 17.06.2018 року приблизно о 12 годині вона на автомобілі Мерседес рухалася по автодорозі зі сторони м. Черкаси у напрямку м. Сміла на швидкості близько 80 км/год. Дорога має дві полоси руху в одну сторону і вона рухалася в лівій полосі. Після проїзду КПП с.Руська Поляна вона помітила, що за нею рухається автомобіль і вона перестроїлася в праву смугу руху, щоб його пропустити. По переду неї, за білою полосою правого краю проїжджої частини, рухалися один за одним два велосипедисти, відстань між ними була близько 3-7 метрів. Вона на автомобілі рухалася в своїй полосі руху, за межі проїжджої частини не виїжджала, коли вона майже порівнялася з крайнім велосипедистом, він різко змінив напрямок руху в ліво та виїхав на її смугу руху прямо перед автомобілем, вона відразу застосувала екстрене гальмування, але внаслідок того, що велосипедист виїхав фактично перед її автомобілем зіткнення уникнути не вдалося. ОСОБА_1 стверджувала що ДТП сталася на її смузі руху і вона білу лінію, якає правим краєм проїжджої частини не пересікала. Після ДТП вона відразу побігла до потерпілого та викликала швидку допомогу, поліцію. Протокол огляду місця події не підписувала і при його складанні не була. ОСОБА_1 показала, що вона дуже жалкує в зв`язку з даною подією, відшкодувала моральну та матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 , але вважає, що її вини в цьому не має, просить виправдати її.

Прокурор у суді на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, посилався на наступні докази, які були дослідженні в судовому засіданні:

-показання потерпілої ОСОБА_2 , яка у суді повідомила про те, що вона є матір`ю потерпілого ОСОБА_4 , 17.06.2018 року перебувала вдома, близько 11 години її син ОСОБА_5 повідомив її, що він з своєю подругою ОСОБА_6 поїдуть кататися велосипедами. У ОСОБА_5 був свій велосипед, а для ОСОБА_7 він взяв велосипед сестри. Приблизно, через годину її доньці зателефонували і під час розмови вона заплакала, а потім їй сказала, що на трасі сталося ДТП і ОСОБА_5 загинув. Коли вони приїхали на місце ДТП побачили ОСОБА_5 , його речі лежали на траві, там був слідчий ОСОБА_8 і обвинувачена, вона плакала. Крім того, потерпіла пояснила, що ОСОБА_4 був досвідченим велосипедистом, велосипеди були в справному стані. В судових дебатах потерпіла та її представник зазначили, що потерпіла не має моральних та матеріальних претензій до обвинуваченої просили її суворо не карати та не позбавляти волі;

-показання потерпілої ОСОБА_3 , яка у суді повідомила про те, що 17.06.2018 року о 11 годині в м. Черкаси зустрілася з ОСОБА_9 і вони велосипедами поїхали в напрямку м. Сміла, планували доїхати до с. Дубіївка, а якщо будуть сили то мали їхати до м. Сміла. ОСОБА_10 був досвідченим велосипедистом, тому в м. Черкаси попереду їхав він. Доїхавши до Руськополянського КП вони сіли перекусили і поїхали далі, за містом попереду їхала вона, а ОСОБА_4 позаду на відстані 3-4 метри, вони їхали з правого краю проїжджої частини за білою лінією, один за одним, як розміщуватися на дорозі говорив ОСОБА_4 , так як був досвідченим спортсменом. Через деякий час, коли вони піднімалися на гору вона відчула удар і впала на праву сторону проїжджої частини. Коли піднялася то побачила, що ОСОБА_4 лежав попереду неї на відстані 5 метрів, за ним зупинився автомобіль, з якого вибігла жінка та почала запитувати, як ми себе почуваєм, вона викликали швидку і поліцію. Через декілька хвилин приїхала поліція, пульс у ОСОБА_4 вони не почули, потім приїхала швидка і констатувала смерть ОСОБА_4 . Крім того, ОСОБА_3 пояснила, що вона мала травму ноги, але до лікарні вона поїхала лише на наступний день. При ДТП вона не контактувала з автомобілем ОСОБА_1 чим був нанесений удар, який її збив, вона пояснити не може, слідів гальмування вона не бачила. Із схемою ДТП від 18.10.2018 року ОСОБА_3 не згідна, вважає вірною схему ДТП від 19.10.2018 року складену за її участі. Також потерпіла пояснила, що на місці пригоди було різні слід: від шин на узбіччі, вибиті борозди та подряпини на асфальті за білою лінією. Де саме розміщувався велосипедист ОСОБА_4 в момент первинного контакту з автомобілем вона пояснити не може, так як їхала попереду.

- матеріали кримінального провадження № 12018250000000127, а саме:

- витяг ЄРДР в якому зазначено, що 17.06.2018 року близько 12 години 08 хв. Водій автомобіля Мерседес р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 на 41 км. а/д Золотоноша-Сміла-Умань в напрямку від м. Черкаси до м. Сміла здійснила наїзд на велосипедиста ОСОБА_4 , який рухався в попутному напрямку, після чого даний велосипед в момент відкидання збив від автомобіля збив ОСОБА_3 , яка рухалася попереду. ОСОБА_4 від отриманих травм помер (т.1 а.с.59);

- рапорт інспектора ЧРВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Чуєнка Р.В. від 17.06.2018 року, в якому заначено, що 17.06.2018 року диспетчер МНС повідомив про ДТП з потерпілим - жінка на авто збила чоловіка на велосипеді (т. 1 а.с. 60);

- протокол огляду від 17.06.2018року, схема та фото-таблиця до нього, із яких вбачається, що ДТП відбулася на автодорозі Золотоноша-Сміла-Умань на 41 км +933,5 м. На момент огляду, проведеного слідчим ОВС Демиденком В.А. з 13 години 00 хвилин 17.06.2018 року до 15 години 30 хвилин 17.06.2018 року за участю спеціаліста ОСОБА_11 , понятих: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у присутності водія ОСОБА_1 , установлено, що огляд здійснювався у сонячну погоду, на прямій ділянці підйому на вершині підйому. Покриття асфальтобетонне, сухе, в одному напрямку руху шириною 7,55 м, число смуг для руху в напрямку огляду дві. На проїжджій частині нанесені лінії дорожньої розмітки 1.5 та 1.1 ПДР України. Радіус заокруглення відсутній. До проїжджої частини з обох боків примикає узбіччя, за узбіччям праворуч лісополоса. Дорожні знаки відсутні. Загальний стан видимості необмежений. Згідно схеми ДТП автомобіль Мерседес знаходиться на відстані 0,1 м та 0,2 м від правого краю проїжджої частини та на відстані 11 м від кілометрового знаку 42 км, пошкоджений велосипед знаходиться на відстані 4,2 м та 4,9 м до правого краю проїжджої частини дороги. На автомобілі Мерседес наявні ушкодження переднього бамперу, лобового скла, даху капоту моторного відсіку. На велосипеді ушкоджені заднє колесо, рама в задній частині. На автомобілі наявні нашарування речовини чорного кольору на бампері та капоті. Тиск повітря шин в автомобілі та в передньому колесі велосипеда накачані, заднє колесо велосипеда пошкоджено. Ручне управління, гальмівна система автомобіля в нормі. Ручне управління велосипеда в нормі. Сліди гальмування одинарний слід довжиною 2,6 м від велосипеда. Наявний осип пластмаси та скла.

Під час огляду місця події була застосована фотозйомка на цифровий фотоапарат (т. 1 а.с. 61-75);

- висновком експерта №03-01/558 від 19.06.2018, згідно якого, причиною смерті ОСОБА_4 є сполучена травма голови, тулубу, кінцівок, що призвела до виникнення шоку. Не виключається можливість утворення вказаної травми під час ДТП, що сталася 17.06.2018 року, між даною травмою та настанням смерті існує прямий причинний зв`язок, у крові трупа спирт не виявлено (т.1 а.с. 90-93);

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 (т.1 а.с. 94);

- висновком експерта №4/532 від 10.07.2018, згідно якого, до моменту ДТП рульове керування, ходова частина та робоча гальмова система автомобіля «Mercedes Benz S550», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилися у працездатному стані (т.1 а.с. 98-105);

- висновком експерта №4/607 від 16.08.2018, згідно якого, до моменту ДТП деталі рульового керування, ходової частини та робочої гальмівної системи велосипеда перебували у функціональному працездатному стані (т.1 а.с. 113-116);

- висновком експерта №04-01/29/4/641 від 01.10.2018 з додатками, згідно якого, на момент ДТП автомобіль «Mercedes Benz S550», реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипед «PREMIER GENERAL» червоного кольору під керуванням ОСОБА_3 між собою не контактували.

Можливість контактування велосипедів «KINETIC STORM» сіро-чорного кольору під керуванням ОСОБА_4 та «PREMIER GENERAL» червоного кольору під керуванням ОСОБА_3 не виключається, однак на вказаних велосипедах відсутня достатня кількість інформативних ознак, які б вказували на їх контактування один з одним.

Характер та локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 відомі обставини випадку, а також дані моделювання, не дають можливості визначити її розташування відносно автомобіля «Mercedes Benz S550», реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипеда «KINETIC STORM» сіро-чорного кольору під керуванням ОСОБА_4 (т.1. а.с. 119-145);

- висновком експерта №02-01/947 від 16.08.2018, згідно якого у ОСОБА_3 згідно із наданою на експертизу медичною карткою амбулаторного хворого описані: гематома із шістьма ранами ділянки правого стегна, чисельні садна тулуба та правої верхньої кінцівки, синець правої гомілки. Утворення цих ушкоджень у результаті ДТП 17.06.2018 року не виключається. Гематома правого стегна за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я, всі інші тілесні ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 147);

- протоколом огляду транспортного засобу велосипеда «KINETIC STORM» сіро-чорного кольору від 10.08.2018 та додатками до нього, згідно якого основні ушкодження сконцентровані в задній частині велосипеда, а саме заднє колесо (т.1 а.с. 148-153);

- висновком експерта №861/1288/18-23 від 15.11.2018, згідно якого, у первинний контакт вступала передня права частина переднього бампера автомобіля «Mercedes Benz S550», реєстраційний номер НОМЕР_1 на відстані приблизно 52 см від його правої частини та заднє колесо велосипеда «KINETIC STORM». Кут між повздовжними вісями транспортних засобів у момент їх первинного контакту складав приблизно 8?±5?. З технічної точки зору місце наїзду на велосипед «KINETIC STORM» могло знаходитися в районі розташування початку сліду юзу заднього колеса, який зафіксований на схемі ДТП до протоколу огляду від 17.06.2018 року. Розташування транспортних засобів на проїжджій частині, в момент первинного контакту показано на схемі №2. З висновку вбачається, що велосипед та автомобіль контактували під певним гострим кутом та на момент первинного контакту велосипед перебував на проїжджій частині зліва від білої смуги (т.1 а.с. 158-166);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.10.2018 та додатками до нього, який був проведений за участі потерпілої ОСОБА_14 , відповідно до її показів, велосипед під її керуванням знаходився на відстані 0,2 м від правого краю проїжджої частини (т.1 а.с. 168-174);

- висновком експерта №04-01/42 від 07.02.2019, згідно якого у ОСОБА_3 мали місце ушкодження: обширна гематома із шістьма ранами ділянки правого стегна, чисельні садна тулуба та правої верхньої кінцівки, синець правої гомілки. Обширна гематома правого стегна за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я, всі інші тілесні ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 177-182);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.10.2018 та додатками до нього за участі ОСОБА_1 , яка вказала, що наїзд на велосипедиста ОСОБА_15 був на відстані 0,7 м. до дорожньої розмітки та 1,4 м до правого краю проїжджої частини (т.2 а.с. 1-11);

- висновком судової авто технічної експертизи №4/984 від 28.02.2019, згідно якого, покази ОСОБА_1 в частині розташування місця наїзду, надані нею під час проведення слідчого експерименту від 18.10.2018 року, технічно не спроможні, вказаний висновок експерт обґрунтовує наявністю зафіксованого на схемі ДТП сліду юзу велосипеда напрямок якого вказує на приблизний напрямок руху автомобіля в момент первинного контактування з велосипедом, в зв`язку з чим експерт зазначає, що первинний контакт на відстані 0,7 м від дорожньої розмітки технічно не спроможній. Експерт зазначає, що по 1 варіанту у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди ОСОБА_1 повинна була діяти у відповідності до вимог п.13.1 ПДР України, а велосипедист ОСОБА_4 для забезпечення безпеки дорожнього руху , повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 6.3, 11.4 ПДР України. По 2 варіанту у дорожній обстановці, яка склалася, за обставин викладених в ухвалі суду на момент пригоди ОСОБА_1 повинна була діяти у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України, а велосипедист ОСОБА_4 для забезпечення безпеки дорожнього руху , повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1 ПДР України. По 1 варіанту у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди з технічної точки зору , знаходилося недотримання водієм ОСОБА_1 безпечної дистанції до велосипеда під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в попутному напрямку. Відповідь на решту питань експерт не надав (т.1 а.с. 187-202);

- висновком експерта №4/533 від 13.08.2018, згідно якого, в первинний контакт вступала передня права частина автомобіля «Mercedes Benz S550», реєстраційний номер НОМЕР_1 та задня частина автомобіля, транспортні засоби контактували між собою під деяким гострим кутом, як саме розташовувалися транспортні засоби на проїжджій частині встановити неможливо (т.2 а.с. 12-18);

- висновком комісійної комплексноої судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи №04-01/27/4/609 від 01.10.2018, згідно якого аналіз виявлених ушкоджень на автомобілі дає підстави для висновку, що вони утворені з дією зусилля, направленого спереду, прикладеного до передньої правої частини автомобіля. Аналіз виявлених ушкоджень на велосипеді дає підстави для висновку , про те, що в момент первинного контакту з автомобілем, вони утворені під дією зусилля, направленого ззаду на перед, зліва направо. Як саме розташовувалися транспортні засоби на проїжджій частини в момент первинного контакту встановити не можливо. Кут між повздовжніми вісями автомобіля і велосипеда знаходився в межах близько 15? (т.2 а.с. 20-46);

- висновком експерта №4/610 від 14.08.2018, згідно якого, на момент ДТП автомобіль «Mercedes Benz S550», реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипед «PREMIER GENERAL» червоного кольору під керуванням ОСОБА_3 між собою не контактували (т.2 а.с. 47-52);

- висновком експерта №4/608 від 16.08.2018, згідно якого, до моменту ДТП деталі рульового керування, ходової частини та робочої гальмівної частини велосипед «PREMIER GENERAL» червоного кольору перебували у функціонально працездатному стані (т.2 а.с. 55-58);

Оцінивши всі зібрані по справі та досліджені у судовому засіданні докази з точки зору допустимості, достовірності та належності, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_1 не доведено з таких підстав.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною першою статті 9 КПК України закріплено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч.2 і ч.4 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Пунктами 1 і 2 частини 1 статті 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), необхідно оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року), і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність і точність (п.86 рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов» проти України від 11.07.2013 року).

Обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат і обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає (ч.1 і ч.2 ст.92 КПК України).

Всебічно дослідивши всі обставини даного кримінального провадження та оцінивши кожний зібраний під час досудового розслідування доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів обвинувачення з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувального вироку, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші - як самі по собі, так і у сукупності - прямо чи опосередковано не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За приписом ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року і «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

З рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20.10.2011 року слідує, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Так, як на доказ вини обвинуваченої прокурор посилається на протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.06.2018 року з доданими до нього схемою та фото-таблицею. Даним протоколом зафіксоване місце ДТП, стан дорожнього покриття, положення транспортних засобів на місці пригоди та інші обставини.

Огляд місця події у справах даної категорії є одним з найбільш важливих способів збирання доказів. Проведений вчасно, кваліфіковано і ретельно огляд місця ДТП дає змогу встановити дані та одержати відомості, що мають значення для справи, слугує гарантом успішного та об`єктивного розслідування злочину.

Загалом огляд місця ДТП - це багатостороння слідча дія, яка передбачає вивчення слідчим матеріальної обстановки дорожньої події, транспортного засобу, різних слідів та об`єктів. Проведення огляду з метою виявлення і фіксації слідів, необхідних для встановлення обстановки дорожньої події, її механізму та інших обставин, які мають значення для розкриття та розслідування автотранспортного злочину, потребує застосування слідчим системи науково-обґрунтованих (безпосередніх і опосередкованих) прийомів, методів і способів дослідження.

Частиною 2 статті 39 КПК України передбачено, що керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

За приписом ст.40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Він уповноважений починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.104 КПК України протокол складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по-батькові, дати народження, місця проживання), інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2) описової частини, яка повинна містити відомості про… отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи.

За ч. 4 ст. 104 КПК України перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Відповідно до ч. 5. Ст. 104 КПК України зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

За приписом ст.105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатками до протоколу можуть бути фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп`ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Відповідно до ч.1 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. У частині 7 цієї статті закріплено, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Однак, усупереч цим вимогам, у вступній частині протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.06.2018 року слідчим Демиденком В.А. вказано, що фіксація огляду проводиться фотозйомкою на цифровий фотоапарат, разом з тим, в порушення вимог ч. 3 ст. 104 КПК України характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, слідчий не зазначає. Сама по собі відсутність технічних характеристик засобу фіксації не є критичною, але аналізуючи та даючи оцінку протоколу, схемі та фото-таблиці до нього у цілому, суд звертає увагу на наступне.

У вступній частині протоколу вказано, що під час його складання була присутня водій ОСОБА_1 , однак, як установлено судом - водій ОСОБА_1 , не підписував ані протокол, ані схему місця ДТП, зі змістом вказаного протоколу не ознайомлювалася, і при його складанні присутня не була.

Крім того, в протоколі огляду місця події зазначені в якості понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснив суду, що дійсно на початку літа 2018 року він повертався з рибалки, на автодорозі в напрямку м.Сміла, його зупинили працівники поліції та залучили до обмірів під час ДТП . Працівник поліції вказував де стояти з рулеткою, а потім попросив щось підписати, ніяких слідів на дорозі він не пам`ятає, так як його до них не підводили. Права, обов`язки ніякі не роз`яснювали, протокол читати не давали, на місці ДТП він був приблизно 15-20 хвилин.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 пояснив суду, що влітку 2018 року він рухався своїм автомобілем в напрямку м.Сміла приблизно за 8 км від м.Черкаси його зупинили працівники поліції і повідомили, що він буде понятим при оформленні ДТП . Він допомагав проводити заміри, на місці ДТП був приблизно від 40 хв до 1 год, слідів гальмування чи юзу на дорожньому покритті не пам`ятає. При огляді протоколу огляду ДТП свідок підтвердив свої підписи, при огляді схеми ДТП висловив сумніви у підписі, який наявний напроти його прізвища.

Як вбачається з протоколу огляду від 17.06.2018 року огляд місця ДТП відбувався з 13 год 00 хв до 15 години 30 хв, тобто 2,5 години, разом з тим допитані в якості свідків поняті заперечили, що вони перебували на місці подій стільки часу.

Вказані свідками обставини свідчать, що слідчий при складанні протоколу ДТП та схеми ДТП допустив порушення вимог ст. 104 КПК України, а саме заначивши понятих учасниками огляду місця ДТП фактично провів вказану слідчу дію без їхньої участі не ознайомивши їх належним чином з їхніми правами та обов`язками, як понятих, зі змістом протоколу та зафіксованими там обставинами.

Як убачається з протоколу огляду місця ДТП від 17.06.2018 року, під час проведення даної слідчої дії було складено схему, а також здійснювалася фото-фіксація. Фото-фіксацію здійснював спеціаліст ОСОБА_11 особисто, про що вона зазначила у суді під час її допиту. До протоколу додана фото-таблиця у вигляді фотознімків з місця ДТП. Однак, суд звертає увагу, що фото-таблиця складена без зазначення дати її виготовлення, а також не містить відомостей про технічні засоби, які застосовувалися для створення фотознімків.

При цьому, на фото-таблиці зазначено, що зафіксоване ДТП, яке відбулося на 41 км «Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань», а згідно протоколу місце ДТП 41 км + 993,50 м вказаної автодороги.

Крім того, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про те, коли та від кого, слідчий ОСОБА_8 отримав ці фотознімки, яким чином зафіксував отримання фотознімків, коли складав такі фотоілюстрації та з якого носія інформації, на якому вони містилися, яку процесуальну дію проводив і якими нормами КПК України щодо фіксування процесуальних дій керувався при цьому, що суперечить вимогам ч.3 ст.104, ст.237 КПК України.

Але основним недоліком, який був допущений при складанні протоколу та схеми ДТП, суд вважає те, що на схемі до протоколу огляду місця події під №2 зафіксований слід колеса велосипеда, який починається на відстані 0,8 м та закінчується на відстані 0,9 м від краю асфальтобетонного покриття, разом з тим на фототаблиці, яка долучена до протоколу огляду місця події вказаний слід не зафіксований. Крім того, в судовому засіданні був досліджений оптичний диск, на якому зображені всі фотоілюстративні матеріали (97 фотографій), які були виконані під час огляду ДТП яка відбулася 17.06.2018 року на 41 км + 993,50 м «Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань» надані СУ ГУНП Черкаській області на запит адвоката Тимченка М.М., і при дослідженні даного доказу, встановлено, що на ділянці дороги відсутній слід юзу велосипеда, хоча відповідно до схеми ДТП він має там розміщуватися (т.2 а.с. 170-171).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснила суду, що вона приймала участь в оформленні даної ДТП в якості спеціаліста та здійснювала фотофіксацію слідів. Нею були зафіксовані всі сліди, на які вказував слідчий Демиденко В.А., якби слід юзу колеса велосипеда був наявний, вона обов`язково його б зафіксувала, оскільки, якщо слід придатний до трасології біля нього обов`язково кладеться масштабна лінійка, він обводиться крейдою і фіксується на фото. Якби слід юзу колеса був, його обов`язково було б видно і вона його б зафіксувала. Крім того, свідок пояснила, що вона не пам`ятає, щоб на місці ДТП були поняті.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка, ОСОБА_8 пояснив суду, що він проводив досудове розслідування по факту ДТП, яке відбулося 17.06.2018 року за участі водія автомобіля ОСОБА_1 та велосипедиста ОСОБА_4 . Після повідомлення про ДТП він відразу виїхав на місце події та почав проводити огляд мсця ДТП, фотофіксацію проводила спеціаліст ОСОБА_16 - ОСОБА_17 . Слід від колеса велосипеда був тому він його заначив, переглянувши всю фотофіксацію з місця ДТП ОСОБА_8 не зміг пояснити суду, чому на фотозображеннях він відсутній. Свідок пояснив, що дійсно вказаний слід мав бути обведений крейдою та сфотографований з масштабною лінійкою, ОСОБА_8 пояснив, що так як слід був чорний від шини, він прийняв його за слід юзу велосипеда, вказаний слід був в межах проїжджої частини. Слідів автомобіля на узбіччі не було.

Аналіз схеми ДТП, фотофіксації місця пригоди, покази свідка ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , дають суду можливість зробити висновок, що наявність сліду юзу колеса велосипеда, на дорожньому покритті, як зазначено в схемі ДТП є сумнівною і беззаперечно стверджувати, що вказаний слід взагалі був на дорожньому покритті неможливо.

З наведеного суд робить висновок, що протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.06.2018 року з доданими до нього схемою та фото-таблицею не можуть вважатися допустимими доказами, оскільки оформлені всупереч вимог КПК України та містять неповну і суперечливу інформацію.

Згідно з ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Будь-яке порушення органом досудового розслідування конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв`язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, призводить до втрати ними юридичної сили. У такому разі «отруйне дерево» породжує «отруйні плоди» (рішення ЄСПЛ у справах «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року). Отримання доказів на підставі інформації, отриманої з недопустимого доказу, тягне за собою їхню безумовну недопустимість. Така недопустимість доказів не залежить від характеру та ступеня того чи іншого порушення кримінально-процесуального закону.

Оскільки протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.06.2018 року, схема та фото-таблиця до нього є недопустимими доказами, керуючись практикою ЄСПЛ, принципом «Плодів отруєного дерева», суд визнає недопустимими похідні від них докази, у яких враховувалися як джерела інформації докази визнані судом недопустимими, а саме висновки експертів: №861/1288/18-23 від 15.11.2018, №4/984 від 28.02.2019, №4/533 від 13.08.2018, №04-01/27/4/609 від 01.10.2018 року, які проведені на підставі наданих матеріалів кримінального провадження. В суду є об`єктивні сумніви в наявності на місці ДТП сліду юзу велосипеда, який брався експертами при виконанні досліджень, як місце первинного контакту між автомобілем та велосипедом, що свідчить про неповноту слідства.

Усі вищезазначені експертизи були проведені, у тому числі на підставі даних з протоколу огляду місця ДТП від 17.06.2018 року та схеми до нього, у яких, як було вище встановлено судом, слідчий припустився істотних помилок.

Незважаючи на визнання недопустимими усіх проведених експертних досліджень, суд їх аналізує та звертає увагу на наступне.

Так, при проведенні експертизи №4/984 від 28.02.2019 експерт вийшов за межі своєї компетенції надаючи відповідь, щодо розташування транспортних засобів відносно елементів проїзної частини, оскільки були призначена авто технічна експертиза, а експерт провів дослідження в галузі трасологічної експертизи. Крім того, в даній експертизі наявна невідповідність дослідницької частини резолютивній, з дослідницької частини незрозумілий механізм розвитку ДТП, хто з учасників змінив напрямок руху. Допустивши два варіанти розвитку події експерт не обґрунтував, чому він бере за основу варіант зміни напрямку руху водієм ОСОБА_1 , разом з тим допустивши варіант зміни руху велосипедистом ОСОБА_4 , взагалі не дослідив питання щодо технічної можливості уникнення, в даному випадку, водієм ОСОБА_1 наїзду на велосипедиста ОСОБА_4 .

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_18 пояснив суду, що дійсно розташування вказаних транспортних засобів на проїжджій частині в момент первинного контакту він зазначив як приблизне, оскільки без наявності слідів обох транспортних засобі неможливо встановити їх точне розташування. Він допускає і інший механізм розвитку даної ДТП.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_19 пояснив, що він проводив дослідження по експертизі №861/1288/18-23 від 15.11.2018 і висновок, щодо розташування транспортних засобів в момент їх первинного контакту він зробив на основі слідової інформації зафіксованої в схемі, яка долучена до протоколу огляду місця ДТП від 17.06.2018 року, а саме сліду юзу велосипеда, при цьому він його візуально не оцінював, оскільки він відсутній на долученій до протоколу фото таблиці. Якщо б вказаний слід був відсутній на схемі, то і висновок міг бути іншим. Експерт заначив, що первинний контакт між транспортними засобами був під певним гострим кутом.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_20 пояснив суду, що він приймав участь при експертному дослідженні №4/533 від 13.08.2018, при виконанні дослідження ним було встановлено, що транспортні засоби контактували між собою під певним гострим кутом, але місце розташування транспортних засобів в момент їх первинного контакту встановити не можливо, оскільки відсутня вся необхідна слідова інформація. Крім того, експерт пояснив, що він допускає екстрене гальмуванні автомобіля «Mercedes Benz S550» навіть за відсутності відповідних слідів на асфальтному покриттю, оскільки вказаний автомобіль обладнаний системами АВС і на швидкості 80-100 км на годину вказані сліди можуть не залишатися.

Таким чином, жоден із експертів категорично не встановив порушення вимог Правил дорожнього руху України саме ОСОБА_1 і вище зазначені висновки дають можливість два абсолютно різних варіанти, як по показанням самої обвинуваченої, так і по показанням потерпілої ОСОБА_3 , а отже містять в собі сумніви стосовно доведеності вини обвинуваченої.

Всі проведені експертизи не дають можливості встановити місце зіткнення та хто з учасників ДТП, водій автомобіля чи велосипедист, змінив напрямок руху і чи була можливість у водія уникнути зіткнення за умови зміни велосипедистом напрямку руху. За характером пошкоджень і подряпин неможливо категорично визначити чи змінила напрямок руху водій ОСОБА_1 , так як відсутні об`єктивні дані щодо місця зіткнення по відношенню до меж проїзної частини та розташування кожного з транспортних засобів у момент первинного контакту.

Таким чином, аналіз вищевказаних доказів, наданих стороною обвинувачення, свідчить про те, що органом досудового розслідування грубо порушено кримінально-процесуальне законодавство під час їх збирання.

Таким чином, проаналізувавши наявні у матеріалах кримінального провадження докази, суд приходить до висновку про те, що цими доказами доведені лише факт ДТП, яка відбулася за участю водія ОСОБА_1 та велосипедиста ОСОБА_4 у місці та у час, котрі зазначені у обвинувальному акті, а також наслідки цієї ДТП у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_4 .

Висновки експерта №03-01/558 від 19.06.2018, №4/532 від 10.07.2018, №4/607 від 16.08.2018, №04-01/29/4/641 від 01.10.2018 , №02-01/947 від 16.08.2018, №4/610 від 14.08.2018, №4/608 від 16.08.2018, протоколи огляду транспортних засобів, витяг з ЄРДР, рапорт, свідоцтво про смерть, протоколи проведення слідчих експериментів за участі обвинуваченої та потерпілої, які є належними та допустимими доказами, підтверджують факт ДТП та смерть потерпілого ОСОБА_4 , про те, жодним чином не підтверджують вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Суд звертає увагу, що унаслідок вкрай непрофесійного, поверхневого, однобічного, необ`єктивного та упередженого досудового розслідування, що супроводжувалось грубими порушеннями вимог КПК України, перелік яких наведено вище в мотивувальній частині вироку, так і залишились невстановленими всі обставини даної дорожньо-транспортної пригоди, що мають істотне та вирішальне значення для з`ясування його механізму.

За наведених вище обставин, суд не може обґрунтовувати обвинувальний вирок лише показаннями потерпілої ОСОБА_3 , оскільки остання також не може надати чітку інформацію де знаходилися транспортні засоби в момент їх первинного контакту та внаслідок зіткнення з яким предметом вона сама отримала тілесні ушкодження.

Зібрані та надані суду докази як кожний окремо, так і у сукупності, не дозволяють зробити однозначний висновок «поза розумним сумнівом» про винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху за обставин, викладених у обвинувальному акті, що призвело до смерті ОСОБА_4 , а тому суд у відповідності з вимогами ст.17 КПК України,ст.62 Конституції України тлумачить усі сумніви на користь обвинуваченого.

Таким чином, аналіз усіх доказів свідчить про те, що висунуте органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях про її винуватість у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка спричинила смерть потерпілого ОСОБА_4 .

Будь-яких інших належних, допустимих та достовірних доказів, які б беззаперечно, «поза розумним сумнівом», доводили винуватість ОСОБА_1 у пред`явленому їй обвинуваченні, у кримінальному провадженні немає і стороною обвинувачення суду не надано, тобто у відповідності до вимог ст.ст.91,92 КПК України органами досудового розслідування і стороною обвинувачення не доведена винуватість ОСОБА_1 у пред`явленому їй за ч.2 ст.286 КК України обвинуваченні, що відповідно до вимог ст.62 Конституції України, ч.2 і ч.4 ст.17, ст.94, п.2 ч.1 ст.373 КПК України є підставою для прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 невинуватою у пред`явленому обвинуваченні через недоведеність вини та її виправданні.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні від своїх позовних вимог відмовилася, зазначивши, що вона не має моральних та матеріалних вимог до обвинуваченої.

Враховуючи, що по кримінальному провадженню не ухвалюється обвинувальний вирок і з огляду на вимоги ч.ч.1 і 2 ст.124, ч.1 ст.129 КПК України, цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення на її користь моральної та матеріальної шкоди, суд залишає без розгляду.

З тих же підстав суд не стягує з обвинуваченої документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз

Під час судового розгляду обраний обвинуваченій запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання закінчився і сторона обвинувачення з клопотанням про його продовження не зверталася.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Скасувати арешт накладений на автомобіль «Mercedes Benz S550», реєстраційний номер НОМЕР_1 ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси 22.06.2018 року.

Керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати невинуватою у пред`явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 - залишити без розгляду.

Судові витрати за проведення експертиз на загальну суму 24 310 грн. 00 коп. (двадцять чотири тисячі триста десять гривень), - віднести за рахунок Державного бюджету України.

Скасувати арешт накладений на автомобіль «Mercedes Benz S550», реєстраційний номер НОМЕР_1 ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси 22.06.2018 року.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили, а саме:

- автомобіль «Mercedes Benz S550», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області - повернути за належністю ОСОБА_21 , як власнику;

- велосипеди KINETIC STORM» сіро-чорного кольору та «PREMIER GENERAL» червоного кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Черкаській області - повернути ОСОБА_2 ;

- заднє колесо із пошкодженням від велосипеду KINETIC STORM» сіро-чорного кольору - знищити.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Є. П. Тептюк