Рішення № 92269647, 13.10.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2640/20

Номер провадження2/711/1421/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Демчика Р.В.

при секретарі Бузун Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 18.10.2010. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором в межах встановленого кредитного ліміту. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.07.2017р. Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Відповідно до ст. ст. 608., 1218, 1219, 1268, 1270 ЦК України, спадкоємці ОСОБА_2 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від прийняття спадщини у строк з 01.07.2017 по 01.01.2018. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 (відповідач). Відповідно до вимог ч.2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`являти свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч.3 ст. 1281 ЦК України). На виконання вищезазначеної норми закону позивачем 01.11.2018 була направлена претензія кредитора до Другої черкаської державної нотаріальної контори. 19.11.2018 позивачем було отримано відповідь в якій зазначалось, що спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». Таким чином, відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлої ОСОБА_2 . Спадкування обов`язків відбулось відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовилася від спадщини у передбачені цивільним законодавством строк, а саме у 6 місяців від дня відкриття спадщини. Відповідно до ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця на спадщину. 15.08.2019 до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно якої банк пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті позичальника, заборгованість перед банком за кредитним договором б/н від 18.10.2010 становить - 14757,26гр6 з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 14757,26грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.05.2020 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з позовною заявою представник позивача АТ КБ «Приватбанк» за довіреністю Савіхіна А.М. подав клопотання з проханням проводити розгляд справи без його участі, підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України судом вирішено проводити розгляд справи в за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 18.10.2010.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою банку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.07.2017р.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 608, 1218, 1219, 1268, 1270 ЦК України, спадкоємці ОСОБА_2 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від прийняття спадщини у строк з 01.07.2017 по 01.01.2018.

Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 (відповідач). Зазначене підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 . Крім того, зазначене вбачається із відомостей відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 24.04.2020 наданими на запит суду. Так, відповідач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за вказаною вище адресою з 20.12.1989р. по даний час.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`являти свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч.3 ст. 1281 ЦК України).

На виконання вищезазначеної норми закону позивачем 01.11.2018 була направлена претензія кредитора до Другої черкаської державної нотаріальної контори. 19.11.2018 позивачем було отримано відповідь в якій зазначалось, що спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлої ОСОБА_2 .

Спадкування обов`язків відбулось відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовилася від спадщини у передбачені цивільним законодавством строк, а саме у 6 місяців від дня відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця на спадщину.

15.08.2019 до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно якої банк пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Станом на дату смерті позичальника, заборгованість перед банком за кредитним договором б/н від 18.10.2010 становить - 14757,26гр6 з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 14757,26грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Позивач, посилаючись на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України, зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

А тому, з огляду на зміст ст.ст. 633,634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 14757,26грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Відтак, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 14757,26 грн..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2102 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ; код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.10.2010 у розмірі 14757,26 грн. та 2102 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені цим судовим рішенням процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Головуючий: Р. В. Демчик