Ухвала суду № 92267611, 19.10.2020, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/775/13-ц

Провадження № 6/364/8/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020 р. Володарський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г.І.,

за участю:

учасники справи– не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (код ЄДРПОУ 40997279, адреса місцезнаходження: пл. Павлівська, 10, оф. 403, м. Харків, 61003; далі – ТОВ «ФК «Фінрайт») про заміну сторони виконавчого провадження, –

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 18.08.2020 р. надійшла зазначена заява ТОВ «ФК «Фінрайт» як правонаступника Стягувача у справі № 364/775/13-ц, первісний Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Імексбанк»; Боржник: ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження, в якій Заявник просить суд: здійснити процесуальне правонаступництво та замінити названого первісного Стягувача на його правонаступника – Заявника у цивільній справі № 364/775/13-ц за позовом ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 03.12.2012 р. № 999-00038159/1.

На обґрунтування поданої заяви ТОВ «ФК «Фінрайт» у цій заяві зазначено, що рішенням Володарського районного суду Київської області від 05.07.2013 р. на користь первісного Позивача – Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» з Відповідача – ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором від 03.12.2012 р. № 999-00038159/1; 31.03.2020 р. між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «ФК «Фінрайт» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 126, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 03.12.2012 р. № 999-00038159/1 перейшло до ТОВ «ФК «Фінрайт». Також у заяві про усунення недоліків Заявником повідомлено, що на виконання зазначеного судового рішення первісному Стягувачу було видано виконавчий лист, що перебував на виконання у Володарському районному відділі державної виконавчої служби у Київській області.

Після усунення Заявником на виконання ухвали суду від 21.08.2020 р. недоліків ухвалою суду від 22.09.2020 р. відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд на 29.09.2020 р., надалі відкладений на 08.10.2020 р. та на 19.10.2020 р. через відсутність підтвердження отримання учасниками справи – первісним Стягувачем та Боржником ОСОБА_1 зазначеної ухвали суду та відповідних процесуальних документів.

У судове засідання 19.10.2020 р. учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлено в порядку частини восьмої статті 128 ЦПК України, а також названий територіальний орган державної виконавчої служби, що підтверджено матеріалами справи, зокрема Боржника ОСОБА_1 повідомлено шляхом направлення судової повістки на зазначену в заяві ТОВ «ФК «Фінрайт» та в матеріалах цивільної справи № 364/775/13-ц адресу місця її проживання, повістка повернулася без вручення з відміткою «не проживає».

Неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду справи та вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (частина третя статті 442 ЦПК України).

Суд, розглянувши заяву ТОВ «ФК «Фінрайт», додані до неї та додатково надіслані із заявою про усунення недоліків документи та матеріали цивільної справи № 364/775/13-ц за позовом ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 , оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

З наявних письмових матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Володарського районного суду Київської області від 05.07.2013 р. позов Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволено повністю, стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість за договором про надання кредиту від 03.12.2012 р. № 999-00038159/1 у розмірі 23 872,51 грн. та відповідні судові витрати, рішення суду набрало законної сили 15.07.2013 р.

На виконання зазначеного рішення суду видано два виконавчі листи (щодо кредитної заборгованості та щодо судових витрат), копії яких додані Заявником до заяви про виправлення недоліків із відміткою «копія вірна».

29.09.2014 р. за названим виконавчим листом було відкрито виконавче провадження № 43908439 у Володарському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, яке за станом на тепер завершено, що підтверджено Заявником копією результатів відстеження виконавчих проваджень в АСВП.

Згідно з наданою суду копією договору про відступлення прав вимоги від 31.03.2020 р. № 126, укладеного між ПАТ «Імексбанк» (Первісний кредитор, Стягувач у названій справі) та ТОВ «ФК «Фінрайт» (Новий кредитор, Заявник), Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні йому (тобто Банку), а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (пункт 1 Договору).

Як вбачається із згаданого Додатку № 1 до Договору № 126 з витягом з Реєстру договорів та боржників, Позивач (Первісний стягувач) ПАТ «Імексбанк» відступив Заявникові (Новий кредитор) ТОВ «ФК «Фінрайт» право вимоги до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором від 03.12.2012 р. № 999-00038159/1, заборгованість за яким, як наводилося вище, стягнута рішенням суду від 05.07.2013 р.

Отже, як вбачається з усього наведеного та матеріалів справи, саме названий кредитний договір від 03.12.2012 р. № 999-00038159/1, відносно стягнення заборгованості по якому судом було прийнято рішення 05.07.2013 р., зазначений у Реєстрі договорів та боржників, право вимоги по яким відступлено Позивачем у справі (Первісним стягувачем) Заявникові (Новому кредитору).

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва, а також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

За загальним визначенням правонаступництво – це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого; при цьому правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним): за універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше; за часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні; правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов`язання може бути, зокрема, відповідний договір, на підставі якого воно виникло (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі № 910/1972/17).

За визначенням статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання, зокрема, судових рішень є сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (частина перша статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником; для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з положеннями частин першої, другої, четвертої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Разом з тим, наведеними та іншими нормами статті 442 ЦПК України не передбачено видачі нового виконавчого листа у разі заміни сторони виконавчого провадження.

Крім того, судом не досліджується та не вирішується питання щодо завершення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, адже така обставина не позбавляє права стягувача на його заміну, оскільки судове рішення про стягнення суми боргу з боржника не виконане, тому вимога є дійсною. За правовою позицією Верховного Суду наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. При цьому згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав (постанова Верховного Суду від 06.08.2020 р. у справі № 2029/2-2180/11).

Так, як вбачається з матеріалів справи та наводилося вище, відступлення права вимоги Заявникові відбулося за договором від 31.03.2020 р. № 126, доказів припинення зобов`язальних правовідносин матеріали справи не містять, зокрема Боржником ОСОБА_2 суду також не надавалися.

Зважаючи на усе викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «Фінрайт» та заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись статтями 223, 247, 258-261, 272, 273, 351-355, 442, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ТОВ «ФК «Фінрайт» про заміну сторони виконавчого провадження – задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження – стягувача Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (код ЄДРПОУ 40997279, адреса місцезнаходження: пл. Павлівська, 10, оф. 403, м. Харків, 61003) у виконавчому провадженні з виконання рішення Володарського районного суду Київської області від 05.07.2013 р. у цивільній справі № 364/775/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту від 03.12.2012 р. № 999-00038159/1 у розмірі 23 872,51 грн., а також судового збору в розмірі 238,73 грн.

Копію цієї ухвали суду направити учасникам справи (ТОВ «ФК «Фінрайт», ПАТ «Імексбанк», ОСОБА_2 ), а також до Володарського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) – до відома.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої скарги – ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. А. Макаренко