Ухвала суду № 92265024, 19.10.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 жовтня 2020 року справа № 580/4534/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа- державне підприємство “Національні інформаційні системи” про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), в якому просить:

-визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо задоволення скарги Черкаської міської ради від 22.11.2019 та прийняття наказу Міністерства юстиції України №3242/5 від 18.09.2020 “Про задоволення скарги”;

-визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Міністерства юстиції України №3242/5 від 18.09.2020 “Про задоволення скарги”, яким анульовано доступ державному реєстратору виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

-зобов`язати Міністерство юстиції України поновити доступ державному реєстратору виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.

Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір”, відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14 листопада 2019 року № 294-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня – 2102грн.

Суд враховує, що позивач, не є суб`єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви двома вимогами немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити 1681,6рн.

До матеріалів справи додано квитанцію про сплату судового збору АТ КБ «Приватбанк» №0.0.1862368208.1 від 08.10.2020 на суму 840,8грн.

Статтею 9 ЗУ “Про судовий збір” передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Здійснивши таку перевірку, суддею встановлено, що судовий збір сплачений на підставі квитанції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.1862368208.1 від 08.10.2020, у відповідності до виписки про зарахування судового збору, зарахований в справі №580/4411/20.

Таким чином, надана квитанція в даному випадку не може слугувати доказом сплати судового збору.

Отже, позивачу необхідно надати суду доказ сплати судового збору в розмірі 1681,6грн.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зазначена норма кореспондується з ч. 4 ст. 161 КАС України, якою передбачено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позові позивач посилається на наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3242/5 від 18 вересня 2020 року, скаргу Черкаської міської ради від 22 листопада 2019 року, висновок колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, інші документи, на підставі яких прийнято наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3242/5 від 18 вересня 2020 року, однак до суду не надано даних доказів.

Так, в позовній заяві міститься клопотання про витребовування у Міністерства юстиції України даних доказів.

Проте, ч. 1, 2 ст. 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У поданих додатках до адміністративного позову, відсутні дані про вжиття позивачем заходів щодо отримання доказів та відмови відповідача в наданні останніх.

Таким чином, суд вважає, що клопотання позивача про витребовування доказів є передчасним, оскільки у відповідності до норм Закону, факт неможливості надання певних документів пов`язується з діями щодо їх отримання.

Отже, позивачу на підтвердження обґрунтування своїх вимог, необхідно надати всі докази, що містяться в обгрунтуванні позову для всіх учасників справи.

Згідно вимоги п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем, письмово не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, з урахуванням наявності ідентичної позовної заяви у справі №580/4534/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа- державне підприємство “Національні інформаційні системи” про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.

Надати позивачу строк тривалістю п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.Г. Паламар