Рішення № 92264643, 15.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 жовтня 2020 року № 520/11023/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зоркіної Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання - Пройдак С.М.,

за участю:

представника позивача -Кравцова І.В.,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у загальному провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування рішень,

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:

скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2019 № 00013141306, № 00013131306, № 00013081306, № 0001310306, № 00013111306, № 00013071306, № 00013061306, № 00013121306, рішення № 00012431306 від 14.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф 00001021306 від 14.08.2019;

Ухвалою від 25.08.2020 у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в поряду загального провадження.

Протокольною ухвалою від 15.10.2020 у справі закрито підготовче провадження та з урахуванням положень ч.7 ст.181 КАС України розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позов задовольнити, пославшись на те, що рішення про призначення податкової перевірки скасовано в судовому порядку, отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився, зазначивши, що під час проведення фактичної документальної перевірки, встановлено порушення норм ПК України , що призвело до донарахування податкових зобов`язань та винесення оскаржуваних рішень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив такі обставини.

04.07.2019 ГУ ДФС у Харківській області прийнято наказ № 4683 «Про проведення документальної планової перевірки платника податків ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено акт № 2516/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018».

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень рішень від 21.08.2019 № 00013131306, яким до позивачу визначено штраф у розмірі 510.00 грн; № 00013141306 , яким до позивача застосовано штраф 170.00 грн; № 00013081306 , яким нараховано штраф у сумі 2675.03 грн; № 00013101306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 187138.76 грн., в тому числі основний платіж 149711.01 грн., штраф 37427.75 грн; № 00013111306, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податку на додану вартість у сумі 2058274.38 грн, в тому числі основний платіж 1646619.50 грн та штраф 411654.88 грн.; № 00013071306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2246664.98 грн, з яких основний платіж 1797531.99 грн, штраф 449382.99 грн; № 00013061306 яким нараховано штраф у сумі 2201.82 грн; № 00013121306 яким застосовано штраф в загальній сумі 817472.50 грн; рішення № 00012431306 від 14.08.2020 щодо застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 20178.17 грн.

Крім того за результатами проведеної перевірки контролюючим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2020 № Ф00001021306 про сплату боргу з ЄСВ у сумі недоїмки 100893.54 грн.

Позивач не погодившись з наказом про проведення перевірки від 04.07.2019 № 4683 оскаржив його в судовому порядку та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі 520/8038/19 скасовано вказаний вище наказ.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2020р. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 по справі № 520/8038/19 залишено без змін.

Отже, згідно вимог ч. 2 ст. 255 КАС України рішення суду від 16.10.2019р. в межах справи № 520/8038/19 набрало законної сили.

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до приписів п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Так, відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: - непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); - оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Вказані висновки також наведені в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року по справі №520/8648/18.

Також, у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 зазначено, що судова палата в цій справі відступає від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено судом вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 по справі № 520/8038/19, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області про скасування наказу та відповідно, скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області від 04.07.2019 року № 4683 про проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків.

Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

При цьому, податкові повідомлення-рішення, рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що представником позивача заявлено клопотання про відшкодування судових витрат, зокрема, на оплату витрат на професійну правничу допомогу та зазначено, що документи, у підтвердження понесення ним судових витрат, в повному обсязі будуть надані пізніше.

Відповідно ч.3, 4 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи, що представник позивача до закінчення судових дебатів у даній справі заявив клопотання про надання документів, що підтверджують розмір понесених судових витрат в повному обсязі пізніше, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.08.2019 № 00013141306, № 00013131306, № 00013081306, № 0001310306, № 00013111306, № 00013071306, № 00013061306, № 00013121306.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00012431306 від 14.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Харківській області № Ф 00001021306 від 14.08.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області судовий збір у розмірі 10510 (десять тисяч п`ятсот десята ) грн 00 коп.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 29.10.2020 року на 11-00 год. у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м.Харків, майдан Свободи, 6, зал № 10 та встановити строк позивачу для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат до 20.10.2020.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

У повному обсязі рішення виготовлено 19.10.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.