Рішення № 92264576, 19.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року № 520/9063/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді : Шляхової О.М., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , Державне підприємства "Богодухівський сільськогосподарський учбово - курсовий комбінат" про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд, з урахуванням уточнень: визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 32-20-6-1758/0/19-20 від 26.02.2020 року «про надання згоди щодо розпаювання земельних ділянок державної власності загальною площею 314,8700 га, які перебувають у користуванні ЛТТ «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат», розташовані на території Богодухівського району Харківської області, та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток(паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати: згоду щодо розпаювання земельних ділянок (ріллі) із земель Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат», розташованих на території Забродівської та Ульянівської сільських (селищних) рад Богодухівського району, орієнтованою площею 314,8700 га за межами населеного пункту на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія та номер ХР-04-00-000110 виданий 20.08.1997 року, видавник Богодухівська районна державна адміністрація; дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, громадянам із земель Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат», розташованих на території Забродівської та Ульянівської сільських (селищних) рад Богодухівського району, орієнтованою площею 314,8700 га за межами населеного пункту на підставі Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 6303840892017 від 16.02.2017 року, НВ- 6303447442016 від 24.11.2016 року, НВ- 6304640432017 від 18.07.2017 року, НВ - 6303842872017 від 16.02.2017 року, НВ - 6303838792017 від 16.02.2017 року, НВ - 6303447372016 від 24.11.2016 року, НВ - 6303842332017 від 16.02.2017 року.

В обґрунтування позову зазначила про порушення її прав відповідачем.

По справі було відкрито спрощене провадження без виклику сторін

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що позивач, відповідно до ч.3 ст.118 ЗК України позивач не зверталась до відповідного органу виконавчої влади з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель. Натомість звернення, з приводу якого була видана оскаржувана у справі відмова, було ініційовано директором Державне підприємства "Богодухівський сільськогосподарський учбово - курсовий комбінат". Тобто, позивач особисто не зверталась до відповідача з належним клопотанням та відповідач не відмовляв у його задоволенні.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач є у списку працівників Державного підприємства "Богодухівський сільськогосподарський учбово - курсовий комбінат" та пенсіонерів з їх числа, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) відповідно до розпорядження Богодухівської РДА від 24.11.2017 року № 454, з урахуванням розпорядження від 03.10.2018 року № 486.

30.01.2020 року Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» в особі директора О.Тризни звернулося до Головного управління із клопотанням про надання: згоди щодо розпаювання земельних ділянок (ріллі) із земель Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат», розташованих на території Забродівської та Ульянівської сільських (селищних) рад Богодухівського району орієнтовною площею 314,8700 га за межами населеного пункту на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія та номер ХР- 04-00-000110, виданий 20.08.1997 року, видавник Богодухівська районна державна адміністрація; дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, громадянам із земель ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» на території Забродівської та Ульянівської сільських (селищних) рад Богодухівського району орієнтовною площею 314,8700 га за межами населеного пункту на підставі Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6303840892017 від 16.02.2017, НВ-6303447442016 від 24.11.2016, НВ-6304640432017 від 18.07.2017, НВ-6303842872017 від 16.02.2017, НВ-6303838792017 від 16.02.2017, НВ-6303447372016 від 24.11.2016, НВ- 6303842332017 від 16.02.2017.

За результатами розгляду клопотання директора ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» Головним управлінням листом № 32-20-6-1758/0/19-20 від 26.02.2020 було повідомлено, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ХР-04-00-000110, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 23 від 20.08.1997, Богодухівському учбову-курсовому комбінату відповідно до рішення XII сесії XXI скликання Богодухівської районної Ради народних депутатів від 11.09.1992 надано в постійне користування земельну ділянку площею 205,08 га для учбових та виробничих цілей.

Разом з тим, звернуто увагу, що у наданих документах відсутня інформація стосовно наявних відмінностей між площею земельної ділянки, що перебуває в користуванні ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» відповідно до вищевказаного державного акта та площею земельних ділянок, щодо яких подано клопотання про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації земельних часток (паїв).

Відповідно до статті 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 118 Земельного кодексу України громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім цього, звернуто увагу, що відповідно до статті 49-1 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляються з метою формування земельних ділянок сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), а також земельних ділянок, що передаються з колективної у комунальну власність.

Таким чином, керуючись частиною четвертою статті 118 Земельного кодексу України, Головне управління відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) із земель ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат».

Додатково зазначено, що за інформацією відділу у Богодухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 10.01.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та ТОВ «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат».

Відповідно до пункту 1.3. вказаного договору купівлі-продажу земельні ділянки не входять до складу Об`єкта приватизації, тому питання землекористування покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку після переходу до Покупця права власності на Об`єкт приватизації.

У вказаному листі відповідач також посилається на ст.28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та зазначає, що питання землекористування у випадку приватизації об`єктів державної власності, у постійному користуванні яких перебувають земельні ділянки державної власності, на даний час законодавчо врегульовано.

Позивач, враховуючи наявність розпорядження Богодухівської РДА від 24.11.2017 року № 454, вважав вказану відмову такою, що порушує його права, у зв`язку з чим звернувся до суду за їх захистом.

По суті позову суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 та 2 ст.25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Згідно частин 3-5 ст.118 ЗК України громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглядаючи вказану справу, суд вказує, що у спірних правовідносинах передбачено один варіант дій відповідного органу, а саме надати дозвіл на розробку проекту приватизації земель. Натомість, надання такого дозволу є можливим за наявності сукупності умов: клопотання подано громадянами - працівниками державного підприємства; вказаними особами подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту приватизації земель.

З огляду на зазначене, оскільки подане директором державного підприємства клопотання не відповідало жодній із наведених умов та вимог ст. 118 ЗК України, в порядку якої звертався останній, як вбачається зі змісту клопотання від 30.01.2020, підстави для надання дозволу на розробку проекту приватизації земель були відсутні.

При цьому, доказів оскарження вказаної відмови саме директором ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» суду не надано, більш того, з тексту клопотання підприємства про вступ у справу в якості третьої особи, яке ухвалою суду від 07.09.2020р. було задоволено, вбачається, що останнє погодилось з наданою відповіддю.

Посилання позивача на те, позивач є у списку працівників Державного підприємства "Богодухівський сільськогосподарський учбово - курсовий комбінат" та пенсіонерів з їх числа, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель відповідно до розпорядження Богодухівської РДА від 24.11.2017 року № 454, чому суперечить спірна відмова відповідача, суд відхиляє, оскільки вказані доводи зроблені без урахування чинного розпорядження розпорядження від 03.10.2018 року № 486, яким внесено зміни до розпорядження від 24.11.2017 року № 454 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою саме щодо організації території земельних часток (паїв) .

У правовідносинах, з приводу яких подано позов, позивач особисто не зверталась до відповідного органу з питання надання дозволу на розробку проекту приватизації земель, доказів протилежного суду не надано, а оспорювана відмова була надана, як відповідь на звернення Державного підприємства "Богодухівський сільськогосподарський учбово - курсовий комбінат".

За таких обставин, права позивача Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області листом № 32-20-6-1758/0/19-20 від 26.02.2020 року не порушені.

Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі № 18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі №687/1539/16-а, від 4 лютого 2020 року у справі №320/7969/17, від 02 вересня 2020 року у справі № 580/2354/19.

Суд зауважує, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Інформація ж, наведена у листі відповідача № 32-20-6-1758/0/19-20 від 26.02.2020 не породжує обов`язкових юридичних наслідків для позивача.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , Державне підприємства "Богодухівський сільськогосподарський учбово - курсовий комбінат" про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2020 року.

Суддя О.М. Шляхова