Рішення № 92264076, 05.10.2020, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/453/20 Справа №447/449/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

05.10.2020 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А. П., за участю секретаря судового засідання Войтович О. М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ», третя особа: керівник відділу персоналу Герилів Леся Романівна, про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку,

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

11.02.2020 позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ № 05-ав/тр від 09.01.2020 із внесеними змінами «Про принення трудового договору ОСОБА_1 », поновити її на посаді складальника деталей та виробів у ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ» та стягнути з ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.01.2020.

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідно до наказу № 05-ав/тр від 09.01.2020 «Про припинення трудового договору ОСОБА_1 » її звільнено з посади складальника деталей та виробів, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників. Вказує, що звільнення відбулося всупереч вимогам норм трудового законодавства, тому вважає таке незаконним. Звертає увагу суду на те, що «Повідомленням про позапланове вивільнення» 11.10.2019 її було повідомлено про майбутнє її звільнення, у вказаному повідомленні також повідомлялося про переведення її на вільну вакансію монтера кабельного виробництва, однак таке вона не підписала, оскільки вона є інвалідом і не погоджувалася із вивільненням. Зазначила, що не відмовлялася від переведення на посаду монтера. Вважає, що оскільки відповідач знав про її інвалідність, про протипоказання їй тривалої стоячої роботи, навмисно запропонував роботу, яку вона не зможе виконувати, тим самим вчинив дискримінацію за ознакою інвалідності. Окрім цього зазначила, що відповідач не перевірив переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників, не встановив відповідні критерії оцінювання працівників для вирішення даного питання.

10.03.2020 представник відповідача ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, в якому просить у позові відмовити та зазначив, що 27.09.2019 ТОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» видано наказ «Про внесення змін до штатного розпису», згідно якого, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме - скорочення штату працівників, вирішено вивести зі штатного розпису, зокрема, 14 штатних одиниць посади «складальник деталей та виробів» у виробничому підрозділі AUDI/PO. Згідно наказу генерального директора №3-66 від 27.09.2019 створено комісію з визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення. Згідно службової записки начальника дільниці AudiR8/Lambo ОСОБА_5 пропонується вивільнити ОСОБА_1 , оскільки працівники даної посади були однаково продуктивні, усі є інвалідами, однак інші працівники отримали інвалідність за час роботи на підприємстві та мають більший стаж роботи ніж ОСОБА_1 . 11.10.2019 ОСОБА_1 було повідомлено про заплановане вивільнення та запропоновано переведення на вільну вакантну посаду монтера кабельного виробництва, крім цього 09.01.2020 її ознайомлено із повідомленням про пропозицію щодо переведення на вільні вакансії: оператора верстатів з програмним керуванням, оператора технологічних установок та монтера кабельного виробництва, однак позивач відмовилася від переведення на іншу посаду з переліку запропонованих. Відтак, 09.01.2020 було видано наказ «Про припинення трудового договору ОСОБА_1 », яким позивачку звільнено з роботи у зв`язку із скороченням штату працівників, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Крім цього, представник відповідача звернув увагу суду на те, що необхідність проведення змін в організації виробництва і праці обґрунтовувалась економічними факторами, які обумовили раціоналізацію робочих місць. Зазначив, що при вирішенні питання про скорочення ОСОБА_1 було також враховано кваліфікацію, продуктивність праці та попередню її роботу в порівнянні з іншими складальниками деталей та виробів. Зокрема, виявлено, що у ОСОБА_1 , в порівнянні з іншими складальниками деталей та виробів підрозділу, найменший стаж роботи на підприємстві.

20.05.2020 третя особа, ОСОБА_6 , подала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову заперечила, вважає такий безпідставним.

В судовому засіданні, позивачка позов підтримала, просила такий задоволити, зазначила, що вона 6 років пропрацювала на посаді складальника деталей та виробів, є особою з інвалідністю, продуктивність її праці є вищою ніж у аналогічних працівників, незважаючи на це, її скоротили першою, запропонувавши вільні вакантні місця, які не відповідали її професії та які були їй протипоказані за станом здоров`я.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Джуфер Б. М. просив позов задоволити, покликаючись на обставини зазначені в позовній заяві, зазначив, що наказ №05-ав/тр від 09.01.2020 про припинення трудового договору є незаконним, оскільки підписаний особою, яка не була наділена такими повноваженнями, тому порушує права його клієнтки. Звернув увагу, що позивач сумлінно пропрацювала на підприємстві 6 років, є особою з інвалідністю, мала переважне право залишитись працювати на підприємстві оскільки володіє кращими трудовими навиками, що стверджується показниками продуктивності її роботи.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, зазначив, що на підприємстві, у зв`язку із важким економічним становищем відбувається скорочення штату працівників, при скороченні працівників підприємства враховувалась продуктивність праці та кваліфікація. При прийняті рішення щодо скорочення позивачки їй було запропоновано інші вакантні посади, однак вона від таких пропозицій відмовилась.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи наведені норми ЦПК України, суд вважає твердження позивачки про більшу її продуктивність порівняно із іншими працівниками, такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами, зокрема, аркуші справи 91, 92, 93, які на думку позивачки стверджують більшу її продуктивність, є для суду незрозумілими, такими, походження та зміст яких є невідомими, а тому такі судом до уваги не беруться.

Твердження сторони позивачки про підписання наказу №05-ав/тр від 09.01.2020 про припинення трудового договору ОСОБА_1 особою, яка не мала на це повноважень, не знайшли свого підтвердження, оскільки у матеріалах справи, а.с. 76, наявна довіреність від 02.01.2018, якою генеральний директор ТзОВ «ЛЕОНІ Ваерінг Системс ГмбХ» ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_6 , зокрема видавати накази про звільнення працівників.

У відповідності до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положення частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених, зокрема у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, а при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається зокрема працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 09.10.2013 прийнята на роботу складальником деталей та виробів, наказ № 621/ос від 09.10.2013. (а.с. 11)

Відповідно до довідки до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії 10 ААВ від 09.02.2016 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнана інвалідом третьої групи безтерміново, їй рекомендована робота без фізичного навантаження і тривалого стояння. (а.с. 7)

Відповідно до копії техніко - економічного обгрунтування скорочення працівників, встановлено, що керівництвом ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» було прийнято рішення про скорочення зокрема 14 штатних одиниць посад «складальник деталей та виробів» виробничого підрозділу AUDI/PO. (а.с. 29)

Відповідно до копії наказу генерального директора ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» №3-65 від 27.09.2019 «Про внесення змін до Штатного розпису», виведено з 30.12.2019 зі штатного розпису, зокрема у виробничому підрозділі AUDI/PO посаду «складальник деталей та виробів» - 14 одиниць. (а.с. 32)

Згідно копії повідомлення генерального директора від 27.09.2019 скерованого голові ППО ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ», останнього повідомлено про скорочення штату працівників, зокрема 14 штатних одиниць посади «складальник деталей та виробів» виробничого підрозділу AUDI/PO. (а.с. 37)

Згідно копії службової записки начальника дільниці AUDI R8/Lambo ОСОБА_5 від 27.09.2019, адресованої керівнику виробничого підрозділу Audi/Porsche ОСОБА_8 , у зв`язку із плановим вивільненням персоналу, скорочення посад складальника деталей та виробів, враховуючи однакову продуктивність працівників під час виконання робочих завдань, зважаючи на стаж роботи на підприємстві визнано за доцільне вивільнити ОСОБА_1 (а.с. 46)

Відповідно до копії наказу генерального директора ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ» № 3-69 від 07.10.2019 «Про попередження про заплановане звільнення у зв`язку зі скороченням штату» доручено відділу персоналу підготувати письмові повідомлення про вивільнення з пропозицією про переведення на вакантні посади ОСОБА_1 (а.с. 48)

Згідно з копією повідомлення про заплановане вивільнення керівника відділу персоналу від 11.10.2019, ОСОБА_1 попереджено про звільнення з посади складальника деталей та виробів на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, що мало відбутись 30.12.2019, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, одночасно їй запропоновано переведення на вільну вакансію монтера кабельного виробництва. Від підписання повідомлення ОСОБА_1 відмовилась у присутності свідків. (а.с. 55)

30.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про пропозицію щодо переведення на вільні вакансії оператора технологічних установок, оператора верстатів з програмним керуванням, монтера кабельного виробництва, однак повідомлення вона підписувати відмовилась у присутності свідків. (а.с. 56)

Згідно копії наказу №05-ав/тр від 09.01.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади складальника деталей та виробів 30.12.2019 у зв`язку зі скороченням штату працівників, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. (а.с. 57)

Відповідно до копії акту про відмову від підпису від 09.01.2020, ОСОБА_1 відмовилася від підпису під час ознайомлення з наказом про припинення трудового договору. (а.с. 58)

Згідно копії наказу №06-ав/тр від 09.01.2020 про внесення змін до наказу керівника відділу персоналу ОСОБА_9 , внесено зміни до наказу №05-ав/тр від 09.01.2020, а саме - змінено дату звільнення на 09.01.2020.(а.с. 61)

Таким чином судом встановлено, що на виконання вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, керівництвом ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» ОСОБА_1 було повідомлено про заплановане вивільнення та запропоновано переведення на вільну вакантну посаду монтера кабельного виробництва. 30.12.2019 позивачу також надавалися пропозиції щодо переведення на вільні вакансії, однак вона відмовилася від переведення на іншу посаду з переліку запропонованих, що підтверджується актами про відмову від підпису.

Суд звертає увагу, що згідно довідки начальника адміністративного відділу персоналу Герилів Л. №527 від 28.09.2020 ОСОБА_1 працювала на посаді складальника деталей та виробів, де робоче місце спеціально створене для осіб з інвалідністю, беручи до уваги особливі умови праці, відповідні медичні покази, враховуючи потреби та обмежені можливості роботи інвалідів. ОСОБА_1 було запропоновано переведення на всі вільні вакансії, окрім посад з відповідною кваліфікацією, якою вона не володіє

Суд приходить до висновку, що при звільненні позивачки було дотримано передбачену законом процедуру.

Окрім цього суд звертає увагу, що позивачкою не доведено наявність у неї більш високої кваліфікації, в судовому засіданні встановлено, що працівники, які залишились працювати на підприємстві мають більший безперервний стаж роботи у порівнянні із позивачкою. А відтак, в суду відсутні підстави вважати, що позивачка мала переважне право залишитись працювати на підприємстві, а відтак, повинна бути поновлена на роботі.

З огляду на вищевикладене та оцінивши зібрані у справі докази на предмет їх належності та допустимості, приймаючи до уваги те, що на підприємстві відбулось скорочення чисельності та штату працівників, суд приходить до висновку, що звільнення позивачки з роботи з посади складальника деталей та виробів у зв`язку із скороченням штату, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України відбулося відповідно до вимог чинного трудового законодавства, у зв`язку з чим відсутні законні підстави для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі.

Крім того, за відсутності законних підстав вважати, що звільнення позивачки відбулося з порушенням вимог закону, відсутні підстави і для задоволення її позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту звільнення та на час винесення судового рішення, які є похідними від позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.

Керуючись, ст. 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Леоні ваерінг системс УА ГмБХ» місцезнаходження: вул. Леоні, 1, с. Нежухів, Стрийського району Львівської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31358171.

Повний текст рішення складено 13.10.2020.

Суддя Головатий А. П.