Ухвала суду № 92263296, 09.10.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8600/20 1-кс/335/4347/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., прокурора Кравець Л.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Войцеховської О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Деревятникова Є.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Лисичанськ, Луганської області, має середню освіту, не працевлаштованого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 26.08.2010 Ленінським районним судом м. Запоріжжя по ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 12.03.2014 Ленінським районним судом м. Запоріжжя по ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2014 3 роки 2 місяці позбавлення волі;

- 14.07.2014 Бабушкінським районним судом м. Дніпро (Дніпропетровськ) по ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України поглинуто більш суворе покарання за вироком Ленінського районного суду від 20.01.2014 та остаточно до відбуття 3 роки 2 місяці позбавлення волі. За рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 18.11.2014 визначено покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпро від 14.07.2014 та Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2014 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за вироком визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк попереднього ув`язнення з 22.10.2013 по 14.04.2014, та з 16.06.2014 по 14.08.2014 з розрахунку 1 день за 2 дня позбавлення волі. Звільнився 29.04.2016 по відбуттю строку покарання;

- 20.01.2014 Ленінським районним судом м. Запоріжжя по ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднане покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпро від 28.08.2008 та постановою того ж суду від 15.09.2009, і остаточно визначене покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці. Звільнився 29.04.2016 з Софіївської ВК № 55 Запорізької області (ст. 72 ч. 5 КК України) на підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 14.03.2016 по відбуттю строку покарання;

- 25.06.2018 Ленінським районним судом м. Запоріжжя по ст.15, ч. 2 ст. 185, 185 ч. 2, 70 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 72 ч. 5 КК України в строк зараховано з 06.01.2017р. по 20.06.2017р., з розрахунку 1 день попереднього утримання за 2 дні обмеження волі, а з 21.06.2017 р. з розрахунку 1 день попереднього утримання за 1 день позбавлення волі;

- 31.01.2020 Ленінським районним судом м. Запоріжжя по ст. 198 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців. На основі ч.1,5 ст. 72 КК України прирахувати у строк покарання попереднє утримання в період з 4 березня 2019 року по 2 жовтня 2019 протягом 6 місяців 28 днів день у день,-

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні слідчого відділу Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080060002272 від 08.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08 жовтня 2020 року, приблизно о 01 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з проникненням до сховища, діючи з корисливих мотивів, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , відкрив кришку люку до каналізаційного колодязю, проник до нього, звідки таємно за допомогою заздалегідь підготовленого знаряддя вчинення злочину відокремив 2 відрізки кабелю ТПП 100х2х0,4, загальною довжиною 50 метрів які в подальшому викрав, чим спричинив матеріальну шкоду ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 6900 гривень 41 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, поєднане із проникненням у сховище.

08.10.2020 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_1

08.10.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 08.10.2020 року, в ході якого вилучено наступне: моток кабелю (25 м); моток кабелю (25 м); перчатки; фрагмент зрізу кабелю, електронний ліхтар, секатор (ножиці); протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ., який надав покази стосовно затриманого підозрюваного ОСОБА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ., який надав покази стосовно затримання підозрюваного ОСОБА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ., який надав покази стосовно підозрюваного ОСОБА_1 ;

Беручи до уваги вище зазначене, наразі виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків або інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 185 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочинів), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри ОСОБА_1 свідчить його поведінка під час затримання вчинення злочину, де до нього застосовувались кайданки так, як намагався покинути місце події.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює, отже не має постійного джерела доходу, не має стійких соціальних зв`язків, а тому є достатні підстави вважати, що останній з метою отримання доходу може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що вчинення ОСОБА_1 злочинів є його так званим заробітком.

Зазначені обставини свідчать також про соціальну небезпеку ОСОБА_1 для громадян, про необхідність його ізоляції задля захисту суспільства від його ймовірних подальших злочинних посягань, припинення злочинної діяльності, а так само припинення можливості сховатися від суду і слідства та перешкодити виконанню процесуальних рішень. І це є вагомою підставою вважати про те, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_1 буде саме тримання під вартою.

Ризики, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовуються тим що ОСОБА_1 може незаконно впливати на, свідків та інших осіб, які мають відношення до вчинення вказаного злочину.

Наявність у підозрюваного місця проживання не виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не засвідчують відсутність наміру переховування від слідства та суду, оскільки зазначений фактор не став на перешкоді ОСОБА_1 у скоєнні нового злочину.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи невідворотність покарання за вчинений злочин, є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не можливо, оскільки він мешкає за однією адресою у якій не є офіційно зареєстрованим;

- враховуючи те, що ОСОБА_1 наразі ніде офіційно не працює, осіб які б могли внести заставу за нього також відсутні, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, не можливе;

- осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання ОСОБА_1 , своїх процесуальних обов`язків в якості підозрюваного та обвинуваченого, досудовим розслідуванням не встановлено, що унеможливлює застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Тому, застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, відповідає норам національного та міжнародного законодавства.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою до розгляду кримінального провадження в суді.

У зв`язку з чим, з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_1 оскільки він є суспільно небезпечною особою, орган досудового розслідування приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з утриманням у ДУ «Запорізькому слідчому ізоляторі».

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.

В судовому засіданні захисник проти клопотання слідчого заперечував повністю, вважає пред`явлену підозру необґрунтованою та ризики на які посилається слідчий недоведені. Просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав свого захисника та просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 08.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080060002272 внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.185 КК України.

08.10.2020 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_1

08.10.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин. Тобто стороною обвинувачення надано суду докази на підтвердження підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування; також залишаючись на волі підозрюваний ОСОБА_5 може повідомити обставини кримінального правопорушення, які йому стали відомі своїм спільникам та попередити останніх про заходи щодо їх розшуку та затримання, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків, вчинення іншого кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваної, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Вивченням даних про особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що він має постійне місце проживання та реєстрацію в м. Запоріжжя, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, його вік, не одружений, не працює, тобто те має постійного джерела доходу .

Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкриміноване кримінальне правопорушення, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, сам характер скоєного злочину, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, що посилюється корисливим мотивом, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком 06 грудня 2020 року, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що кримінальне правопорушення , у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , у зв`язку з чим слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов"язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись, ст.ст. 177, 178, 181, 194, 200, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Деревятникова Є.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 06 грудня 2020 року включно, який обчислювати з 08 жовтня 2020 року 02-00 години.

Встановити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок ) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Рахунок отримувача UA378201720355249002000001205; призначення платежу - застава ОСОБА_1 .

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов"язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв"язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 06 грудня 2020 року 02-00 години включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя А.В.Воробйов