Рішення № 92262740, 19.10.2020, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3022/20

Провадження № 2-а/311/33/2020

19.10.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року місто Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

секретаря судового засідання Листопад В.І.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Запорізького районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_5, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

В С Т А Н О В И В:

В позові ОСОБА_1 вказав, що 17 вересня 2020 року інспектором Запорізького районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_5винесено постанову серії ЕАМ №3151642 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 255,00 гривень.

Зі змісту винесеної постанови вбачається, що він 17 вересня 2020 року о 20-16 годині, нібито, на 297 км автомобільної дороги Харків-Сімферополь, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1. ПДР.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував, в його діях відсутні склад адміністративного правопорушення (п.1 ст.247 КУпАП), а також ознаки умислу та необережності (ст. 9 КУпАП), а дії інспектора ОСОБА_2 , при її винесенні, є протиправними, з огляду на наступне.

Позивач вказав, що 17 вересня 2020 року він, будучи за кермом автомобіля VOLKSWAGEN CRAFTER, державний № НОМЕР_1 , разом з пасажиром, ОСОБА_3 , близько 19-ї години 40 хвилин, перетинав кільце на 297 км автомобільної дороги Харків-Сімферополь в напрямку міста Василівка. За кільцем, перед постом патрульної поліції є нерегульований пішохідний перехід. Перетнувши кільце, він зупинився перед пішохідним переходом, пропускаючи пішоходів, що знаходились на ньому, потім продовжив рух, на посту він був зупинений старшим сержантом ОСОБА_4 , який сказав, що він не пропустив пішохода та вимагав надати водійське посвідчення та техпаспорт. Він показав документи та відповів, що він пропустив пішохода, лише потім продовжив рух і не розуміє про що йде мова. Інспектор сказав йому чекати та кудись пішов. Через півгодини він повернувся з капітаном ОСОБА_2 , який показав йому на власному мобільному телефоні відео, на якому знято пішохідний перехід та потік автомобільного транспорту, сказавши, що це докази його правопорушення. На зауваження, що на відео не видно ні марки автомобілів, ні їх державних номерів, ні чітко самого переходу та пішоходів, так як зйомка проводилась в темну пору доби, а також сумніви у правомірності використання мобільного телефону у якості відеореєстратора, інспектори висловили сумніви у наявності в нього здорового глузду та витребували у нього документи для складання постанови.

Позивач вважає, що винесення постанови відбулось з грубим порушенням діючого законодавства. Інспекторами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у розгляді адміністративної справи йому було відмовлено, хоч позивач і наполягав, процедуру розгляду не дотримано, клопотання позивача про отримання ним правової допомоги безпідставно відхилено, з правами та обов`язками його було ознайомлено лише після зробленого зауваження інспекторам, що вони порушують закон. Під час розмови з інспекторами, він подав клопотання про закриття справи на підставі п.1 ст.247 КУпАП, оскільки інспектором не було надано доказів наявності події та складу адміністративного правопорушення згідно ст..251 КУпАП, а саме докази того, що він не зупинився перед пішохідним переходом, тим самим створивши перешкоду пішоходу, що знаходився на пішохідному переході, на пропонування ще раз переглянути відео з мобільного телефону та показати, що на ньому видно факт порушення ПДР, що саме його автомобіль створив перешкоду пішоходу, надати пояснення пішохода, якому створено перешкоду руху через пішохідний перехід, як постраждалого у справі про вчинення адміністративного порушення, але йому було відмовлено у наданні доказів та складено відносно нього протокол.

На підставі вказаного, позивач просив суд визнати дії інспектора Запорізького районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_5 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3151642, винесену 17 вересня 2020 року відповідачем, закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом п.1,2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, складена відповідачем, є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2).

Даний спір є публічно-правовим, оскільки, виник з публічно-правових відносин за участю суб`єкта владних повноважень, а саме, інспектора роти №1, батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Запоріжжя Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Никитенко М.В., що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні функції щодо прийняття рішень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що постановою серії ЕАМ №3151642 від 17 вересня 2020 року, складеною відповідачем, позивача ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 17 вересня 2020 року о 20-16 годині, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN CRAFTER, державний номер НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно, обов`язок щодо доказування правомірності винесення рішення про накладення адміністративного стягнення покладається на відповідача.

Перед прийняттям рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суб`єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати твердження позивача, але таких доказів постанова не містить.

На думку суду відповідачем не доведено, що в даному випадку при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 було дотримано норм діючого законодавства, а саме, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух».

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та дійсної справи не вбачається достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження вини позивача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а доводи позивача не спростовані відповідачем.

На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі від 05 жовтня 2020 року, надати відзив на позовну заяву та всі наявні у відповідача документи та матеріали, які можуть бути використані як доказ у справі, не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ч.5 ст.77 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що дії відповідача при винесенні спірної постанови є незаконними, а тому вважає, що постанова серії ЕАМ №3151642, винесена 17 вересня 2020 інспектором Запорізького районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_5.про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора Запорізького районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_5, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3151642, винесену 17 вересня 2020 року інспектором Запорізького районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_5, про накладення на ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко