Постанова № 92260876, 06.10.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 рокум.Житомир справа № 296/7227/20 провадження № 2-а/296/210/20

Корольовський районний суд у складі:

головуючого судді: Петровської М.В.,

за участю:

секретаря судових засідань: Лужко Г.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Покоєвича А.О.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 зверну вся до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить :

- скасувати постанову в особі поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Житомирській області сержанта Ладошка Григорія Михайловича по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серія ЕАМ №2974458 від 14.08.2020 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді подвійного розміру штрафу в сумі 1020,00 грн;

- справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за постановою серія ЕАМ №2974458 від 14.08.2020 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді подвійного розміру штрафу в сумі 1020,00 грн - закрити.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що оскаржувана постанова винесена без врахування фактичних обставин справи та із порушенням норм чинного законодавства.

Вказує, що за кермом транспортного засобу не перебував, керування автомобілем не здійснював. В момент зупинки автомобіля працівниками патрульної поліції за кермом був не позивач, а ОСОБА_2 . Крім того, спірну постанову винесено із порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень: протокол про адміністративне правопорушення не складався, а постанову неправомірно складено безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи, в порядку, визначеному статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у строк та в порядку, визначеному статтями 162, 261 КАС України, подав до суду відзив на позовну заяву, щодо задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі. Зазначив, що на момент зупинки транспортного засобу, 14.08.2020, у ОСОБА_1 було відсутнє посвідчення водія, а тому при керуванні транспортним засобом останнім було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Доказом вчинення адміністративного правопорушення є складена постанова та відеозапис із нагрудної камери поліцейського. Крім того, посадовими особами Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції у відповідності до ч.1, ч.2 ст.258 КУпАП було правомірно накладено адміністративне стягнення на місці вчинення правопорушення, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в справі №286/648/17 та рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 по справі № 1-11/2015.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання, судовий розгляд справи, призначений на 10.09.2020 об 11:00, було відкладено на 06.10.2020 о 10:00.

В судовому засіданні 06.10.2020 позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, показання свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАМ №2974458 від 14.08.2020, 14 серпня 2020 року о 02:21 в м. Житомир на вулиці 1-го Травня 58, ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 та не ввімкнув правий покажчик повороту, чим порушив пункт 2.1 "а" Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, на ОСОБА_3 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1020,00 грн.

Не погоджуючись зі спірною постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи остаржуване рішення на відповідність ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону №580-VIII передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 Закону У№580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначаються Законом України "Про дорожній рух від 30.06.1993 №3353-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3353-XII).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями статті 16 Закону №3353-XII передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Правила дорожнього руху затверджено Постановою Кабінету Міністрів України "Про Правила дорожнього руху" від 10.10.2001 №1306 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПДР).

Пунктом 2.1 "а" ПДР закріплено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною другою статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 72 КАС України (в чинній редакції) передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Щодо доводів позивача в частині порушення порядку накладення адміністративного стягнення, суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14.07.2015 №596-VІІ статтю 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.

Так, відповідно до частини другої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і передбачених частиною першою, другою і третьою статті 122, статтями 124-1 - 126.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

З аналізу вказаних приписів слідує, що складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 126 КУпАП є необов`язковим.

Враховуючи вищевикладене, винесення відповідачем оскаржуваної постанови на місці вчинення правопорушення та без попереднього складення протоколу про адміністративне правопорушення відповідає нормам чинного законодавства, а доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі №201/8292/17 (адміністративне провадження №9901/17392/18), які відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Щодо наявності події адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.

Так, за змістом ч.2 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач в судовому засіданні стверджував, що не керував транспортним засобом AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 , а тому відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні було досліджено відео із нагрудної камери поліцейського, яким фіксувались обставини адміністративного правопорушення, та встановлено, що на момент відеофіксації транспортний засіб не рухався, керування автомобілем не здійснювалося. При цьому, водія транспортного засобу на вказаному відеозаписі не видно.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , показав, що є другом позивача ОСОБА_1 14 серпня 2020 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повертались додому, за кермом транспортного засобу AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 , перебував саме він, а не ОСОБА_1 . Під час вимушеної зупинки свідок на деякий відлучився від автомобіля. Натомість, повернувшись, ОСОБА_2 біля автомобіля побачив працівників патрульної поліції.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано належних та достатніх доказів на підтвердження наявності факту керування позивачем транспортним засобом 14 серпня 2020 року о 02:21 в м. Житомир на вулиці 1-го Травня 58 та вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.

Відтак, ОСОБА_1 доведено неправомірність постанови серії ЕАМ №2974458 від 14.08.2020 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене та надані сторонами докази у сукупності, позов в частині скасування постанови серії ЕАМ №2974458 від 14.08.2020 підлягає задоволенню.

Пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись повноваженнями, наданими п.3 ч.3 ст.286 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення. Керуючись статтями 19, 72-77, 241-246, 257, 262, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Корольовський районний суд м. Житомира, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (вул. Покровська, 96, м. Житомир, 10031, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2974458 від 14.08.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд міста Житомира протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено: 13.10.2020.

Cуддя М. В. Петровська