Ухвала суду № 92260033, 19.10.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22195/18

Провадження №2/522/1822/20

УХВАЛА

19 жовтня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , третя особа на боці позивача без самостійних вимог щодо предмету спору: багатодітна матір ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про спростування завідомо недостовірної інформації розповсюдженої на ДП «Одеський морський торговельний порт» та відкликання недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в грудні 2018р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ДП «Одеський морський торговельний порт» про спростування завідомо недостовірної інформації розповсюдженої на ДП «Одеський морський торговельний порт» та відкликання недостовірної інформації, третя особа: багатодітна матір ОСОБА_2 .

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена на суддю ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 18.01.2019 року провадження у справі було відкрито.

У зв`язку із закінченням відрядження судді Голованівського районного суду Кіровоградської області Шкамерди К.С. на роботі на посаді судді Приморського районного суду м.Одеси та на підставі Розпорядження №24 від 18 вересня 2019 року керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси Німас І.Я. про передачу справ, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, було здійснено повторний авторозподіл справи.

Справа у порядку авторозподілу надійшла до провадження судді Шенцевої О.П.. Ухвалою суду від 04.10.2019 року ОСОБА_5 було прийнято самовідвід у даній справі та останню передано для подальшого авторозподілу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.10.2019 року справа розподілена на суддю Домусчі Л.В.

Ухвалою суду від 18.10.2019 року прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

17.12.2019 року позивач заявляв головуючому судді відвод, який судом було розглянуто та ухвалою суду у задоволені заяви відмовлено.

Ухвалою суду від 18.03.2020 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено. У зв`язку з витребуванням доказів підготовче засідання відкладено на 22.06.2020р.

У зв`язку з поданням позивачем апеляційної скарги на ухвалу суду справа перебувала в провадженні Одеського апеляційного суду та після повернення справи засідання призначено на 19.10.2020р.

У підготовчому засідання 19.10.2020р. з`явився позивач, представник відповідача ДП «Одеський морський торговельний порт» адв.Сидоров О.В.

Позивач заявив клопотання про відвід головуючому судді Домусчі Л.В. з підстав п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, та про винесення ухвали суду про направлення справи до Верховного Суду для передачі справи з цього суду до розгляду іншим судом. Підставою для відводу судді зазначив те, що головуюча суддя є підлеглою голови суду Кічмаренко С.М. та заступника його ОСОБА_6 та знаходиться під їх тиском, до яких він пред`явив позови , які розглядаються в інших судах, а тому жодна справа в цьому судді на його думку не може бути об`єктивно розглянута. Позивач зазначив, що він керується нормами Конституції України та що всі ці справи стануть предметом розслідування в рамках кримінальних проваджень. Враховуючи викладене, позивач висловив недовіру судді та заявив відвід головуючій.

Представник відповідача просив відмовити у заявленому відводі з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому пояснив що ними щу 13.02.2019р. подано відзив на позов, в я кому вони передбачали таку процесуальну поведінку позивача, метою якого є тільки затягування розгляду справи шляхом подання всіляких заяв, клопотань та відводів. Проте ухвала суду про відкриття провадження позивачем не оскаржена. Позивач намагається паплюжити ім`я головуючого судді та на його думку чинить тиск. Нормами ЦПК України не передбачено направлення справи до ВС за заявленим позивачем клопотанням для передачі справи до іншого суду.

У підготовче засідання не з`явився відповідач ОСОБА_3 , про час і місце засідання суд повідомляв належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вирішуючи дане питання суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За умовами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України).

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною позивача не надано жодного допустимого, належного, достовірного та достатнього доказу, які б підтверджували наявність підстав для відводу судді, а саме щодо суддя знаходиться під тиском голови суду та його заступника. При цьому суд зауважує, що всі справи розподіляються відповідно до ч.14 ст.33 ЦПК України шляхом автоматизованого розподілу.

Також не є обґрунтованою підставою для відводу головуючого судді у зв`язку з тим, що в інших судах розглядається позови позивача до голови суду та його заступника. Зазначені обставини не свідчить про наявність обставин сумніватись у неупередженості головуючого.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Між тим, дослідивши підстави для відводу головуючої судді, заявлені позивачем, суд вбачає, що обґрунтування не знайшли свого належного підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, вивчивши мотиви, наведені заявником у заяві про відвід судді, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви у силу ч.4 ст. 36 ЦПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Окрім того, суд звертає увагу, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Окрім того, суд враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід головуючого судді.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Таким чином з огляду на положення ст. 40 ЦПК України, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та залишає його без задоволення, при цьому підстав для передачі даної заяви на розгляд іншому судді не вбачає, оскільки заява надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до засідання (а саме 19.10.2020 року).

Щодо клопотання про направлення справи до Верховного Суду для подальшого передачі справи на розгляд 1-ї інстанції іншої області, то це питання в даному випадку не передбачено нормами ЦПК України а тому також не підлягає задоволенню.

Керуючись: ст. ст. 36, 39, 40, 89, 126, 258-260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , третя особа на боці позивача без самостійних вимог щодо предмету спору : багатодітна матір ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про спростування завідомо недостовірної інформації розповсюдженої на ДП «Одеський морський торговельний порт» та відкликання недостовірної інформації та подальшої передачі справи до Верховного Суду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили із моменту її підписання суддею.

Суддя: Л.В. Домусчі