Постанова № 92259884, 15.10.2020, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2784/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С.,

при секретарі Алізаде А.Е.,

за участю: прокурора - Тактарова Р.Р.,

слідчого - Шеремета С.П.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Чепіль О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь клопотання слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області Шаха Т.А., погодженого з процесуальним керівником - прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Тактаровим Р.Р., в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160380000847 від 02.06.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нересниця Тячівського району Закарпатської області, громадянина України, українця за національністю, з середньою освітою, тимчасово не працевлаштований, має на утриманні трьох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В відповідності до наданого клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленої слідством особи, у невстановлений час, виник злочинний умисел направлений на незаконний вплив та залякування власника та працівників торгівельного приміщення-магазину № 4318 , у спосіб вчинення хуліганських дій, розташованого на території ТОВ «Промтоварний ринок «7 км» на автомобільній стоянці №1 за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вулиця Базова, 20, де здійснює реалізацію текстильної продукції - тканини уродженець Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із рідними.

Так, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на незаконний вплив та залякування, у спосіб вчинення хуліганських дій, між невстановленою слідством особою та іншою невстановленою особою, що має відношення до приватної охоронної фірми ТОВ «АЄФВ 1137» (код: 43101795), у невстановленому слідством місці, було досягнуто домовленостей та оговорено план дій, щодо незаконного впливу та залякування підприємців № 4318, який повинен бути реалізований вчиненням хуліганських дій.

В свою чергу, ОСОБА_1 , в якості безпосереднього виконавця, діючи за вказівкою невстановленої особи, що має відношення до приватної охоронної фірми ТОВ «АЄФВ 1137», для реалізації злочинного плану, 02.06.2020 приблизно о 08:30 годин прибув на своєму автомобілі «Audi A4» д/н НОМЕР_2 , до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4, де взяв, для пересування до місця вчинення злочину, автомобіль ««Volkswagen Caravelle» д/н НОМЕР_3 , білого кольору, який перебуває у власності ТОВ «АЄФВ 1137». Рухаючись до ТОВ «Промтоварний ринок», ОСОБА_1 у невстановленому слідством місці, взяв із собою, в якості співвиконавців, інших невстановлених осіб, що також мають відношення до приватної охоронної фірми ТОВ «АЄФВ 1137», які в свою чергу також були обізнані про обставини злочинного плану, так як взяли із собою заздалегідь підготовлені предмети для нанесення тілесних ушкоджень, по типу пристроїв для відстрілу патронів із гумовими кулями, палиці та бити.

Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_1 діючи згідно розробленого плану та за попередньою змовою, 02.06.2020 близько 10 годин 03 хвилин, привіз у автомобілі «Volkswagen Caravelle»» д/н НОМЕР_3 , інших співвиконавців злочину на стоянку біля торгівельного приміщення магазину № 4318 , ТОВ «Промтоварний ринок», куди також прибули інші співвиконавці злочину на автомобілі «Ford» чорного кольору (VIN-код: НОМЕР_4 ), на момент злочину із транзитними номерами ВЕ 1701, де, співвиконавці ОСОБА_1 , з метою незаконного впливу та залякування власника та працівників, діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, увірвались до приміщення магазину № 4318 , та із застосуванням різних, заздалегідь підготовлених, предметів для нанесення тілесних ушкоджень, почали наносити різні тілесні ушкодження особам, що були присутні в приміщенні. В свою чергу ОСОБА_1 , перебував за кермом автомобіля «Volkswagen Caravelle» д/н НОМЕР_3 , та чекав на закінчення злочинних дій.

Приблизно о 10 годин 06 хвилин, співвиконавці ОСОБА_1 , покинули приміщення магазину № 4318 , сіли до автомобіля «Volkswagen Caravelle» д/н НОМЕР_3 , та автомобіля «Ford» чорного кольору, на момент злочину із транзитними номерами НОМЕР_5 (VIN-код : НОМЕР_4 ), на яких покинули територію ТОВ «Промтоварний ринок». Після чого, приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 повернув автомобіль «Volkswagen Caravelle» д/н НОМЕР_3 , на місце попереднього знаходження біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4. Де пересів до свого автомобіля «Audi A4» д/н НОМЕР_2 , та рушив у невідомому напрямку.

В результаті попереднього спланованих, хуліганських дій ОСОБА_1 та інших невстановлених осіб - співвиконавців, були спричинені тілесні ушкодження наступним особам: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (громадянин України), отримав тілесні ушкодження у вигляді: вогнепального поранення лівого стегна, із чужорідним тілом в лівому стегні, ненапружена гематома м`яких тканей лівого стегна; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: забійно-різана рана правої надбрівної області; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (громадянин Сирійської Арабської Республіки), отримав тілесні ушкодження у вигляді: вогнепальне поранення правої сідниці та правої лопаткової області. Окрім цього, ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду, сума якої встановлюється.

Підозра відносно ОСОБА_1 , обґрунтовується зібраними, доказами по кримінальному провадженню, а саме: Оглядом місця події від 02.06.2020 в приміщенні магазину № 4318 АС №1 на території ТОВ «Промтоварний ринок» за адресою: вул. Базова, 20 смт. Авангард Овідіопольського р-ну Одеської області, в ході якого вилучено предмети, що свідчать про факт нападу; Оглядом місця події від 02.06.2020, в приміщенні приймально-діагностичного відділення ТОВ «Медікап» (клініка «Into Sana») за адресою: м. Одеса, вул. Варненська 2, в ході якого лікар-хірург ОСОБА_5 видав предмети, що вилучені із тіл ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ; Оглядом місця події від 02.06.2020, біля домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Тимірязєва,34, в ході якого вилучено: автомобіль «Volkswagen Caravelle», білого кольору д/н НОМЕР_3 ; Обшуком від 03.06.2020 за адресою: АДРЕСА_3 , на території ДН «Одеський облавтодор» (місце знаходження ТОВ «АЄФВ 1137»), в ході якого серед іншого вилучено автомобіль ОСОБА_1 «Audi A4» д/н НОМЕР_2 ; Обшуком від 04.06.2020 автомобіля марки «Volkswagen Caravelle» д/н НОМЕР_3 , в ході якого серед іншого вилучено предмети, що підтверджують знаходження ОСОБА_1 в автомобілі; Допитами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтвердили, що 02.06.2020 ОСОБА_1 в ранковий час брав, для своїх потреб автомобіль марки «Volkswagen Caravelle» д/н НОМЕР_3 , біля будинку за адресою: м. Одеса, вул. Тимірязєва 34, а близько через 3 години повернув даний автомобіль; Оглядом відеозаписів з камер спостереження ТОВ «Промтоварний ринок», згідно яких ОСОБА_1 керуючи а/м «Volkswagen Caravelle» д/н НОМЕР_3 , 02.06.2020 в 09:59 год. заїхав на промтоварний ринок, під`їхав до магазину № 4318, та після закінчення злочину в 10:06 год. виїхав з території.

05.06.2020, відповідно положень ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК, шляхом вручення письмового повідомлення про підозру дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає - дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , вручено повідомлення про підозру, з цього дня ОСОБА_1 , оголошено у розшук.

15.10.2020 р. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.191 КПК України.

В відповідності до Печерського районного суду м.Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженню за №12020160380000847 від 02.06.2020 продовжено до шести місяців, а саме, до 05.12.2020 р.

В відповідності з вимогами ч.1 ст.177 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, які дають підстави вважати про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що також унеможливлює застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу під час досудового розслідування, а саме: п.1 ч.1 ст.177 КПК України: ОСОБА_1 , з 05.06.2020 переховується від органів досудового розслідування, з метою уникнення можливого покарання; п.2 ч.1 ст.177 КПК України: ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме в зв`язку з тим, що на даний час триває досудове розслідування, підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може сховати або знищити ще не виявлені речові докази; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, потерпілих так як підозрюваний, обізнаний про місце роботи свідків та потерпілого, тому може намагатись вплинути на них, з метою зміни показів; п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме маючи можливість перебувати на волі, підозрюваний може намагатись завадити досудовому розслідуванню іншим чином; п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України: може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як підозрюваний ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні хуліганства, що прямо проектує відношення підозрюваного до суспільної моралі та громадського порядку, тому для відвернення можливого покарання та приховування вже вчиненого злочину, підозрюваний може здійснювати нові злочини, виходячи із свого байдужого та злочинного відношення до встановлених норм поведінки.

Таким чином, слідчий вважає, що підстави обрання до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є цілком обґрунтованими.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, зазначив, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні трьох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , є ветераном війни - учасником бойових дій, позитивно характеризується.

Відповідно ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимою особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який відповідно ч.4 ст.296 КК України, законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до семи років.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Так, положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розгляді відповідних клопотань про обрання запобіжного заходу, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою - є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, судом враховується правова позиція ЄСПЛ, викладена у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Як неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях, пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (inabstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка слугувала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ). Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі "Таран проти України" зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Неистяк проти Словаччини», заява №65559/01, п.74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі проти Польщі» (Ladentv. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (v.Ukraine),заява № 38717/04, п. 86).

На підставі досліджених матеріалів провадження, суд вважає встановленим наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує слідчий у своєму клопотанні.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Суд вважає, що слідчим та прокурором ні в клопотанні, ні в поясненнях в судовому засіданні не надано аргументованого обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного інших, передбачених КПК України видів запобіжних заходів крім тримання під вартою, тому суд вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, і застосування саме такого запобіжного заходу забезпечить належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.181, 183, 193, 194 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області Шаха Т.А., погодженого з процесуальним керівником - прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Тактаровим Р.Р., в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160380000847 від 02.06.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , відмовити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід в вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з 20.00 години до 06.00 години наступного дня, строком до 05.12.2020 р.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого органу досудового розслідування, в проваджені якого перебуває кримінальне провадження №12020160380000847 від 02.06.2020, за першою вимогою;

2) щодня з 20.00 години до 06.00 години наступного дня не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та контактних номерів телефонів;

4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у вказаному кримінальному провадженні.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 про наслідки ухилення від покладених обов`язків.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію 05.12.2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п`яти днів з дня її проголошення, а іншими особами з дня її отримання.

Повний текст ухвали складено та оголошено 19.10.2020 р. о 09.15.

Слідчий суддя Є. С. Козирський