Ухвала суду № 92259479, 19.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/8365/19

Провадження № 2-п/947/73/20

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заочного рішення

19.10.2020 року

Київський районний суд м. Одеси,

головуючий суддя Куриленко О.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.07.2019 року по цивільній справі № 520/8365/19 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2020 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить суд скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.07.2019 року по цивільній справі №520/8365/19 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він не був належним чином повідомленим про розгляд справи, та зазначає про наявність доказів які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги заяви підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача по справі Моторного (транспортного) страхового бюро України – ОСОБА_2 у задоволенні заяви просив відмовити, вказуючи на її необґрунтованість та безпідставність.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви

Дослідивши матеріали додані до заяви, суд доходить до висновку про те, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/8365/19 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18.07.2019 року позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 10 013, 78 грн., витрати на проведення дослідження КТЗ та збір документів у розмірі 820 грн., а також суму судового збору у розмірі 1921 грн.

Як вбачається з відповіді адресно-довідкового бюро, яка надійшла на адресу суду 10.05.2019 року, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою і направлялась судова кореспонденція, проте відповідач фактично ухилявся від її отримання, оскільки поштове повідомлення поверталось на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, нехтуючи своїми правами та обов`язками, не з`явилась до суду, що дало суду можливість ухвалити заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідало положенням ст. 224 ЦПК України (в попередній редакції) , так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

З вказаного можливо зробити висновок, що поважність причин неявки відповідача в судові засідання не доведена, так як і не були надані докази, які мали б істотне значення для вирішення справи.

При вирішені даного питання суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 підтвердив обставини ДТП та свою вину визнав, буть-яких належних доказів того, що сума матеріальної шкоди виконана невірно, не надав.

З клопотаннями про витребування заявник не звертався, у зв`язку з чим суд розглядає справу за наявними в ній документами.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені і в судовому засіданні та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів.

Разом з тим, довідка про інвалідність, що була надана відповідачем до заяви, на думку суду, сама по собі не є підставою для скасування заочного рішення, зважаючи на те, що представником позивача було повідомлено у судовому асіданні про намір відкликати виконавчий лист в частині стягнення з відповідача судового збору на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.07.2019 року по цивільній справі № 520/8365/19 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою – залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі непогодження з висновком суду, він має можливість оскаржити рішення до Одеського апеляційного суду в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ki.od.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Куриленко О. М.