Рішення № 92258932, 19.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року м. Одеса Справа №420/4825/20

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А.,

за участі: секретаря Ягенської К.О., представників позивача Голотової М.М., відповідача Гузенка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язати вчинити певні дії та стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування п.3 наказу відповідача №262 від 08.05.2020 року «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу відповідача №316 о/с від 15.05.2020 року в частині звільнення із служби в поліції інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Латиша Олександра Олексійовича; зобов`язання відповідача поновити позивача на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП; стягнення з відповідача на користь позивача забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16.05.2020 року по день поновлення на посаді.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в органах національної поліції па посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та мав звання лейтенант поліції. На підставі наказу Департаменту патрульної поліції проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Одеській області ДПП, в тому числі позивача, що виразилось у неналежному виконанні службових обов`язків. Службове розслідування було призначене, у зв`язку із повідомленням громадянина ОСОБА_2 про те, що на вимогу працівників поліції надав хабар у розмірі ста доларів США та 2500 гривень та має відповідну має фотофіксацію. На місце події був здійснений виїзд працівників Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, якими встановлено перебування позивача в приміщенні стаціонарного посту та ними було запропоновано ОСОБА_1 видати грошові кошти, які знаходились в його кишені, на що останній погодився та добровільно надав кошти в сумі 5300 грн. та 100 доларів США, серед яких виявлено купюри, які йому були передані ОСОБА_2 .

За результатом проведення службового розслідування відповідачем прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач вважає його звільнення протиправним, а підстави за якими накладено дисциплінарне стягнення безпідставними. Так, позивач заперечує, що зазначені вище кошти, які були вилучені у позивача співпадали із купюрами, на які посилається заявник як на предмет хабара, оскільки така їх ідентифікація не здійснювалась. Окрім того, позивач вказує на те, що опитані свідки - інспектор поліції ОСОБА_3 , інспектор поліції ОСОБА_4 , інспектор поліції ОСОБА_5 , які проходили службу разом із позивачем в той день не надали відомостей щодо здійснення позивачем протиправних дій відносно ОСОБА_2 , а навпаки, пояснили, що такі обставини їм не відомі. Щодо не складання позивачем відносно ОСОБА_2 адміністративних матеріалів, позивач вказує на те, що він перевіривши документи ОСОБА_2 , встановив відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, з огляду на що не було підстав для складання адміністративних матеріалів відносно нього. Вказані обставини спростовують висновки службового розсілдування, в яких вказано, що позивач, виявивши вчинене водієм транспортного засобу адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 132-1 КУпАП, не склав відповідні адміністративні матеріали, чим допустив порушення ст.245 КУпАП. Водночас, позивач зазначає, що у висновку службового розслідування відсутні відомості, підтверджені документально щодо обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, зокрема, факту вимагання і отримання позивачем неправомірної вигоди.

Позивач вказує на ту обставину, що одержання службовою особою неправомірної вигоди не може кваліфікуватись як порушення службової дисципліни, оскільки така діяльність підпадає під ознаки корупційного або кримінального діяння, вчинення якого та визнання винною особи за яким повинно бути доведено у визначений законодавством спосіб.

Позивач наголошує на тому, що у висновку службового розслідування не зазначено жодного доказу, що підтверджує вчинення позивачем зазначених у ньому дій, відтак, на думку позивача проведене відносно нього службове розслідування та складений за його наслідками висновок не відповідають вимогам законодавства в частині повного, всебічного і об`єктивного з`ясування всіх обставин події. Крім того, відсутні в матеріалах службового розслідування і докази на підтвердження факту набуття суспільного резонансу щодо вказаної події, за якою позивачу повідомлено про підозру, та негативного впливу вказаної події на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції.

Ухвалою суду від 10.06.2020 року суд відкрив позовне провадження в адміністративній справі та вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

17.07.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції вказує, що службовим розслідуванням, яке проведене відповідно до норм чинного законодавства, встановлено порушення позивачем вимог ч 2 ст. 19 Конституції України, ч 3 ст 11, п.п. 1, 2 ч 1 ст. 18, п.п.3, 5, 11 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 23 та ст. 245 КУпАП, п.п. 1, 2, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ст. 24, ч. 3 ст. 61 та ст. 65 Закону України "Про запобігання корупції", абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України 09.11.2016 № 1179, п. 5 розділу II та п. 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. затвердженої наказом МВС України від 18.12,2018 № 1026, п. 1.2 розділу І та п.п. 1, 10, 11 розділу III Посадової інструкції поліцейського управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції

Дисциплінарною комісією також враховано, що подія за димим фактом висвітлена в багатьох публікаціях мережі Інтернет, де набула знамшпі поширення, негативно вплинула на формування позитивної громадської л мкн щодо стану правопорядку га діяльності Національної поліції, підвищення довіри населення до правоохоронних органів.

Відтак, відповідач вказує на те, що за висновками дисциплінарної комісії були усі підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, відповідач зазначає, що наказ про звільнення позивача є правомірним та прийнятим відповідно до Закону, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

24.07.2020 року суд ухвалив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

27.07.2020 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій позивач вказує на не спростування доводів позовної заяви, а також зазначає, що він отримав портативний реєстратор та використовував його шляхом включення з самого початку служби 28.01.2020 року. За яких причин на ньому не збереглись здійснені записи, йому не відомо та несправність відеореєстратору наступило не з вини позивача.

Додатково, позивач вказав на те, що дисциплінарною комісією недотримано градації застосування дисциплінарного стягнення - від легкого до найсуворішого.

З огляду на наведене, на думку позивача, відповідачем не спростовано наведених позивачем в адміністративному позові посилань щодо неправомірності притягнення його до дисциплінарної відповідальності і як наслідок необхідності скасування спірного наказу

11.09.2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Дослідивши адміністративний позов, заяви по суті, докази наявні в матеріалах справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

28.01.20 на ім`я начальника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надійшов рапорт, старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , останній повідомив, що 28.01.20 на службовий планшетний пристрій надійшло повідомлення, стосовно «Прийняття або надання пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службової особи» за адресою: Одеська область, село Дачне, траса 23 кілометр Одеса-Київ.

У зазначеному повідомлені було вказано, що о 12 год 37 хв громадянин ОСОБА_2 повідомив на номер поліції « 102», що на вимогу працівників поліції надав хабар у розмірі ста доларів США та дві тисячі п`ятсот гривень купюрами по п`ятсот гривень, має фотофіксацію. Просить поліцію. Авто заявника Ман державний номерний знак НОМЕР_1 , очікує на місці.

Також до УПП в Одеській області ДПП надійшла заява громадянина ОСОБА_2 за № Д-350 від 29.01.2020року.

У вказаній заяві громадянин повідомив, що рухався на автомобілі марки MAN. знак НОМЕР_1 , з міста Одеси в напрямку міста Києва з причепом, номерний знак НОМЕР_2 , в якому була аміачна селітра. Заявника зупинили співробітники патрульної поліції, як з годом було з`ясовано, це був інспектор ОСОБА_1 (жетон № 004682). У заяві ОСОБА_2 вказано, що після того як він проїхав ваги, інспектор попросив документи заявника, а саме товарно-транспортну накладну. Забравши яку, ОСОБА_1 її не віддавав, після чого почав вимагати гроші в сумі 200 доларів США. В подальшому заявник передав інспектору кошти, попередньо зафіксувавши їх, а саме, ним було надано такі купюри: 100 доларів США - №КВ53902498О, 500 гривень-№ ЗН1074181, 500 гривень - № ВА8438977, 500 гривень-№ ВА8821569, 500 гривень-№ЗБ6398791, 500 гривень-№ ВФ1426309. У заяві, ОСОБА_2 просить притягнути інспектора ОСОБА_1 до відповідальності згідно законів України.

Під час розгляду справи судом також встановлено, що у зв`язку із вищезазначеними обставинами на місце події виїжджали слідчий управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, а також працівники Одеського управління ДВБ та співробітники ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП та на момент прибуття зазначених працівників, ОСОБА_1 перебував в приміщенні стаціонарного посту. Йому було запропоновано надати для огляду речі, які знаходились у нього в кишенях, на що останній погодився та добровільно надав грошові кошти у сумі 2800 гривень та в подальшому із-за поясу він дістав ще 2500 грн. та 100 доларів США. Судом також встановлено, що відомості за фактом вимагання та отримання лейтенантом поліції ОСОБА_1 неправомірної вигоди у сумі 100 доларів США та 2500 гривень внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадження № 620201500000000103 від 28.01.2020р..

На підставі наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 265 від 11.02.2020 року проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Одеській області ДПП, в тому числі позивача.

За висновками службового розслідування від 09.04.2020 року комісією встановлено порушення позивачем вимог ч 2 ст. 19 Конституції України, ч 3 ст 11, п.п. 1, 2 ч 1 ст. 18, п.п.3, 5, 11 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 23 та ст. 245 КУпАП, п.п. 1, 2, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ст. 24, ч. 3 ст. 61 та ст. 65 Закону України "Про запобігання корупції", абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України 09.11.2016 № 1179, п. 5 розділу II та п. 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. затвердженої наказом МВС України від 18.12,2018 № 1026, п. 1.2 розділу І та п.п. 1, 10, 11 розділу III Посадової інструкції поліцейського управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Так, згідно висновків комісії, згідно із записом в Журналі обліку видачі технічних пристроїв особовому складу УПП в Одеській області, лейтенант поліції ОСОБА_1 під особистий підпис отримав два портативних відео реєстратора за № 001932 та № 001924.

Комісією зазначено, що дослідженням відеозаписів з вищевказаних портативних відеореєстраторів встановлено, що записи впродовж всієї зміни проводив сержант поліції ОСОБА_4 на портативний відеореєстратор .№ 001932, а портативний відеореєстратор за № 001924 впродовж всієї зміни не включався. Переглядом відеозапису з камер відеоспостереження, встановлених на стаціонарному посту «Дачне», було встановлено, що співробітники екіпажу «СП Дачне-202» під час виконання своїх службових обов`язків неодноразово зупиняли автомобілі, спілкувалися з водіями, брали до рук документи водіїв та разом з ними заходили до приміщення стаціонарного посту.

В ході службового розслідування досліджено відеозапис, зроблений у автоматичному режимі на стаціонарному посту «Дачне», переглядом відеозапису встановлено, що 28.01.2020 о 00.37 на ваговий комплекс заїжджає велико-вантажний автомобіль, до якого підходить лейтенант поліції ОСОБА_1 .

Як пояснив представник відповідача, ідентифікувати особу ОСОБА_1 стало можливим оскільки із всіх чергових співробітників екіпажу лише ОСОБА_1 отримував озброєння - АКСУ-74У, набої магазин, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у книзі видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів чергової служби УПП в Одеській області. Далі о 09.38 даний автомобіль починає рух та зупиняється з правого боку біля дороги. Лейтенант поліції ОСОБА_1 прямує до автомобіля, підходить зі сторони водійської двері, після чого, о 09.43 повертається на роздільну смугу. О 12.30 зі сторони, де зупинився вищевказаний автомобіль, на роздільну смугу підходять двоє громадян, про щось розмовляють з трьома співробітниками поліції, після чого, о 12.34 заходять до приміщення стаціонарного посту. О 12.38 до приміщення стаціонарного посту заходять співробітники Одеського управління ДВБ та слідчий Слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві. В ході службового розслідування, заявник - ОСОБА_2 надав аудіозапнси, на яких, з його слів, зафіксована розмова між ним та лейтенантом поліції ОСОБА_1 щодо надання останньому неправомірної вигоди за не притягнення заявника до адміністративної відповідальності.

Також, згідно службового розслідування, під час перевірки СП «Дачне», співробітниками Одеського управління ДВБ та слідчим Територіального управління ДБР та працівниками ВМАЗ УПП в Одеській області ДДП, останніми здійснювалась відеофіксація на портативний відеореєстратор № 1570. Вивченням відеозапису встановлено, що під час обшуку лейтенант поліції ОСОБА_1 , добровільно дістав особисті речі, які знаходились у кишенях його форменого одягу, серед яких було виявлено грошові кошти в сумі 2500 гривень і 100 доларів США, походження яких ОСОБА_1 пояснити не зміг. На всі задані питання слідчим Територіального управління ДБР розташованого у місті Миколаєві, лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомив, що не буде відповідати на підставі статті 63 Конституції України.

Крім того, в ході службового розслідування встановлено, то лейтенант поліції ОСОБА_1 , виявивши вчинене водієм транспортного засобу MAN TGX 24.600 номерним знак НОМЕР_1 , адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 132-1 КУпАП, не склав відповідні адміністративні матеріали, чим допустив порушення статті 245 КУпАП, відтак позивач недотримався вимог пунктів 3, 5, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» та всупереч вимогам пунктів 1, 2 частини третьої статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» не утримався від поведінки, яка розцінена як готовність вчинити корупційне правопорушення та в порушення вимог статей 24, 65 Закону України «Про запобігання корупції» використав свої службові повноваження з метою одержання неправомірної вигоди для себе.

Також, судом встановлено, що під час проведення службового розслідування комісією досліджувалась стаття, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 була опублікована в мережі Інтернет, в інтернет виданні «Монітор» із назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 яка на думку відповідача набула значного поширення та викликала суспільний резонанс, що негативно вплинуло на авторитет Національної поліції України.

За результатом проведення службового розслідування, наказом відповідача за №262 від 08.05.2020 року «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (п. 3 наказу).

В подальшому наказом відповідача №316 о/с від 15.05.2020 року інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, відтак звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про національну поліцію» від 02.07.2015р. № 580-VIII (далі - Закон України № 580-VIII).

Відповідно до ст. 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з ч. 1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За п.6 ч.1 ст.77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Разом з тим, Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018р. №2337-VIII, визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно ст.11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Суд зазначає, що вчинення позивачем дій, за які передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Притягнення до різних видів юридичної відповідальності передбачає виконання/дотримання відмінних і самостійних (окремих) процедур, які передують ухваленню рішення що накладення певного виду стягнення.

Зокрема, питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Згідно ч.1 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Згідно з п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 р., під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

За приписами п.п. 3, 4 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 р., за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статут Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарно статут Національної поліції України службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейськими дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозиції щодо усунення вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Дисциплінарно статут Національної поліції України, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Пунктом 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділам поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018р., встановлено, що з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції поліцейський зобов`язаний включити портативний відеореєстратор та вести безперервну відеозйомку ним до завершення виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого, дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Відповідно до пп. 1 п. 6 розділу II вказаної Інструкції, під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Згідно з п. 2 розділу VII вказаної Інструкції поліцейський забезпечує належане виконання вимог цієї Інструкиії.

Таким чином, перед заступанням на службу поліцейські зобов`язані отримувати портативні відеореєстратори та з моменту початку виконання службових обов`язків й до їх закінчення вести безперервну відеозйомку.

Право вибору виду дисциплінарного стягнення відповідно до норм Дисциплінарного статуту належить особі, яка проводить службове розслідування, з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.

Суд зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

При цьому слід ураховувати, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.

Разом з тим, суд вказує на те, що фактично, за результатами проведеного службового розслідування було встановлено лише факт нездійснення 28.01.2020 року відеозйомки портативного відео реєстратора за № 001924, який був отриманий позивачем. В свою чергу, невиконання Інструкції із застосування органами та підрозділам поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018р. не може бути підставою для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, оскільки таке стягнення є очевидно не співмірним з виявленим порушенням Інструкції.

Щодо висновків службового розслідування про те, що лейтенант поліції ОСОБА_1 , виявивши вчинене водієм транспортного засобу MAN TGX 24.600 номерним знак НОМЕР_1 , адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 132-1 КУпАП, не склав відповідні адміністративні матеріали, чим допустив порушення статті 245 КУпАП, суд вказує на відсутність в матеріалах справи доказів вчинення водієм транспортного засобу MAN TGX 24.600 номерним знак НОМЕР_1 , адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 132-1 КУпАП, а також доказів виявлення позивачем такого порушення. Отже відсутні підстави вважати, що позивачем допущено порушення ст. 245 КУпАП щодо не складання адміністративних матеріалів.

Суд також критично оцінює доводи відповідача про те, що події 28.01.2020 року за участі позивача набули резонансу та призвели до негативних наслідків щодо рівня довіри до поліції, оскільки кількість переглядів опублікованої статті у інтернет виданні становить 216, що не може свідчити про її резонанс у суспільстві, до того ж сам факт опублікування статті не свідчить про беззаперечне вчинення з боку позивача висвітлених у ній діянь.

Відтак, суд дійшов висновку, що вказана стаття та припущення щодо неправомірних дій позивача негативно вплинули на формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції України, тим самим підірвавши рівень довіри населення до поліції.

Водночас, повертаючись до обставин даної справи, суд акцентує увагу на те, що згідно з положеннями Дисциплінарного статуту підставою для дисциплінарної відповідальності поліцейського є вчинення ним дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Суд звертає увагу на те, що у висновку службового розслідування дисциплінарна комісія відтворила виклад обставин можливого кримінального правопорушення, які у своїй сукупності надали органам досудового розслідування підстави допускати, що позивач вчинив кримінальне правопорушення та надав йому правову кваліфікацію. Проте, конкретних фактів порушення позивачем службової дисципліни чи відомостей щодо вчинення ним будь-яких інших дій, які можна кваліфікувати як дисциплінарний проступок, у висновку службового розслідування не зазначено.

Відтак, суд дійшов висновку, що наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є необґрунтованим та прийнятий без урахуванням всіх обставин, що мають значення, для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини у їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що оскаржуваний п.3 наказу Департаменту патрульної поліції №262 від 08.05.2020 року «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також прийнятий на виконання наказу №262 від 08.05.2020 року наказ Департаменту патрульної поліції №316 о/с від 15.05.2020 року в частині звільнення із служби в поліції інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Латиша Олександра Олексійовича є протиправними та підлягають скасуванню.

Вимога щодо поновлення на посаді є похідною вимогою, а тому підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 забезпечення за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988).

Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

У свою чергу, пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, визначено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 від 02.07.2020 року № 914, нарахована заробітна плата позивача у березні 2020 року складала 7047, 08 грн., у квітні 2020 року 11139,50 грн.

Судом встановлено, що кількість календарних днів за два місяці, що передують звільненню позивача, а саме за березень 2020 року та квітень 2020 року складає 61 календарний день.

Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 298, 14 грн. (7047, 08 грн. грн. + 11139,50 грн. = 18186, 58 грн./61 календарні дні) за 1 календарний день.

Період вимушеного прогулу позивача з 16.05.2020 року (перший календарний день після звільнення позивача) по 08.10.2020 року (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді) складає 145 календарних дня.

Отже, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивача за період з 16.05.2020 по 08.10.2020 складає 43230, 30 грн. (145 календарних дныв х 298, 14 грн.).

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваного рішення суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язати вчинити певні дії та стягнення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.3 наказу Департаменту патрульної поліції №262 від 08.05.2020 року «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №316 о/с від 15.05.2020 року в частині звільнення із служби в поліції інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Латиша Олександра Олексійовича.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16.05.2020 року по 08.10.2020 року у сумі 43230,30 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП, та в частині стягнення грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за 1 місяць.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2020 року.

Суддя Іванов Е.А.

.