Ухвала суду № 92258732, 16.10.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 жовтня 2020 р. № 1440/2277/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 09.01.2019 Миколаївський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі - Управління або відповідач):

- визнав протиправною бездіяльність Управління, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 21.05.2016 по 15.08.2018;

-зобов`язав Управління провести нарахування та виплату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 21.05.2016 по 12.12.2016;

-зобов`язав Управління провести нарахування та виплату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 13.12.2016 по 15.08.2018;

- визнав протиправною бездіяльність Управління, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану у 2018 році відпустку;

- зобов`язав Управління у місячний строк з дня набрання рішенням у справі законної сили подати звіт про його виконання;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Рішення суду набрало законної сили 06.03.2020, у день ухвалення П`ятим апеляційним адміністративним судом постанови про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення.

Отже, строк подання відповідачем звіту про виконання рішення суду від 09.01.2019 настав 06.04.2020.

07.04.2020 позивач звернулася до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 09.01.2019 у справі № 1440/2277/18, в якій просить накласти на керівника відповідача штрафу в сумі тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину штрафу стягнути на користь позивача, іншу половину - до Державного бюджету України; установити новий строк подання звіту про виконання рішення суду.

30.04.2020 відповідач подав до суду звіт про часткове виконання рішення суду.

Оскільки рішення суду від 09.01.2019 не було виконано в повному обсязі, 25.06.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду, та обґрунтував це клопотання тим, що кошти на виплату грошового забезпечення позивачу ще не надійшли від головного розпорядника бюджетних коштів.

26.06.2020 відповідач подав до суду звіт про виконання судового рішення та підтвердження проведення перерахування коштів на картковий рахунок позивача в сумі 88 461,81 грн. Факт отримання грошових коштів у сумі, вказаній у Звіті, позивач в судовому засіданні підтвердила.

З урахуванням викладеного, суд ухвалою від 01.07.2020 встановив, що рішення від 09.01.2019 не було виконано в повному обсязі, тому визнав за необхідне встановити для відповідача новий строк подання звіту - до 01.08.2020.

29.07.2020 від відповідача надійшло клопотання про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що в межах виконання судового рішення Управлінням підготовлений та направлений лист до Національної поліції України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів, для перевірки правильності донарахованих розрахунків, затвердження рішення та виділення коштів для проведення відповідних виплат, для виконання рішення суду з виплати коштів. Такі дії відповідача свідчать про неухилення від виконання рішення суду.

Ухвалою від 06.08.2020 суд установив відповідачу новий строк для подання звіту - до 01.09.2020.

03.08.2020 позивач звернулася до суду із новою заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 09.01.2019 у справі № 1440/2277/18, в якій просить накласти на керівника відповідача штрафу в сумі тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину штрафу стягнути на користь позивача, іншу половину - до Державного бюджету України.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на обставину виплати їй відповідачем 88 461,81 грн. та зазначає, що сума невиплачених коштів становить 42 353,49 грн.

Суд прийняв зазначену заяву позивача до розгляду та призначив судовий розгляд на 02.09.2020.

02.09.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду, в якому посилається на виділення Національною поліцією України, як головним розпорядником бюджетних коштів, грошових коштів для виплати позивачу не в повному обсязі, а саме: у сумі, що підлягає до видачі позивачеві на руки, без урахування податків та зборів.

Ухвалою від 02.09.2020 суд установив відповідачу новий строк для подання звіту - до 16.09.2020.

16.09.2020 відповідач звернувся до суду із клопотанням про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду, посилаючись на обставину ненадходження коштів від Національної поліції України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів, та неможливість у зв`язку з цим провести виплату позивачу несплаченої частини грошового забезпечення, а також коштів та податків і зборів.

16.09.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить накласти на керівника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2 , штраф у сумі тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; половину суми штрафу стягнути на її користь, іншу половину - до Державного бюджету України.

Ухвалою від 28.09.2020 суд прийняв заяву до розгляду та призначив судовий розгляд на 06.10.2020.

05.10.2020 відповідач звернувся до суду із клопотанням про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду, зазначаючи, що кошти на виплату донарахованого грошового забезпечення позивачу за період з 21.05.2016 по 15.08.2019 до УМВС України в Миколаївській області не надходили.

06.10.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 15.10.2020.

13.10.2020 до суду надійшов звіт відповідача про виконання рішення суду, в якому відповідач повідомив про виконання рішення суду від 09.01.2019 у справі № 1440/2277/18 у повному обсязі, на підтвердження чого надав суду копії платіжних доручень про виплату позивачу грошових коштів: у сумі 88 461,81 грн. (платіжне доручення від 24.06.2020 № 17, платіж проведений банком 26.06.2020 - отримання цієї суми позивач неодноразово підтвердила у судових засіданнях) та 42 353,49 грн. (платіжне доручення від 13.10.2020 № 35, відмітка про проведення платежу відсутня), а також платіжні доручення про перерахування податків і зборів до бюджету.

16.10.2020 відповідач подав до суду копію платіжного доручення від 13.10.2020 про перерахування позивачу 42 353,49 грн. з відміткою Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про проведення платежу.

16.10.2020 позивач надала до суду:

- додаткові пояснення (вхід. № 572/10/06-39), в яких повідомила, що станом на 15.10.2020 19:20 год. грошові кошти на її рахунок не надходили, у зв`язку з чим просила притягнути керівника відповідача до відповідальності;

- додаткові пояснення (вхід № 577/20/06-39), в яких повідомила, що 16.10.2020 на її рахунок були перераховані кошти, необхідні для повного погашення заборгованості.

Отже, рішення суду від 09.01.2019 у справі № 1440/2277/18 виконане відповідачем у повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про накладення штрафу суд зазначає таке.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, необхідно зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є заходом покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція накладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на відсутність можливості у відповідача самостійно формувати бюджет, оскільки виділення коштів із Державного бюджету на фінансування виплат не залежить від відповідача, та враховуючи постійне вжиття відповідачем заходів для отримання від головного розпорядника бюджетних коштів фінансування для виконання рішення суду, а також виконання рішення суду в повному обсязі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення штрафу на його керівника.

Керуючись статтями 243, 248, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення на керівника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2 , штрафу в сумі тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна