Рішення № 92258699, 13.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2398/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника відповідача Бростко М.І.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з вимогою до Головного управління Держпродспоживслужби (79011, м. Львів, вул. Вітовського,18; ЄДРПОУ 40349068) у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами № 30 від 10.03.2020 про накладення на ФОП ОСОБА_1 в сумі 28 338 грн.

Ухвалою суду від 27.03.2020 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачам запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 07.05.2020 за вх. № 23039.

05.06.2020 суд ухвалив перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/2398/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в засідання суду ні 23.06.2020, ні 9.07.2020 і ні 23.07.20, вимог ухвали суду про витребування доказів не виконав. Подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача заявила клопотання про витребування доказів, щодо умов виконання укладеного договору оренди нежитлового приміщення від 04.11.1019. щодо допиту свідка ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Суд ухвалою від 23.07.2020 витребував у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ): оригінали для огляду і належним чином завірені копії платіжних доручень (виписок банку) з приводу орендної плати по договору оренди від 04.11.1019 (п.3.4 договору), інформацію з приводу збереження майна на об`єкті оренди за стан охорони праці, пожежної безпеки і промислової санітарії згідно чинного законодавства (п.4.1.12 договору) .

Обґрунтовуючи свої вимоги у позовній заяві про протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу, позивач посилається на відсутність підстав для притягнення саме його до відповідальності, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є оператором ринку та не надає послуги із харчування, оскільки згідно договором оренди нежитлового приміщення від 04.11.1019 передав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) приміщення літньої кухні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач просить суд позов задоволити повністю. Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, про розгляд справи повідомлений належним чином. На електронну адресу суду 13.10.2020 за вх. № 9077 ел. позивачем подано клопотання (не підписано електронно-цифровим підписом) про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідачем заперечення на позовну заяву викладені у письмовому відзиві від 07.05.2020 за вх. № 23039. Зазначив, що 11.02.2020 надійшло письмове повідомлення Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф щодо госпіталізації в Сколівську ЦРЛ 14 осіб (в тому числі 4 дітей) з діагнозом «харчове отруєння», які харчувались в закладі громадського харчування відпочинково-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 12.02.2020 № 406 та направлення від 12.02.2020 № 374 проведено позаплановий захід державного контролю у закладі громадського харчування відпочинково-оздоровчого комплексу «Рандеву» ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами проведеного заходу складено акт від 13.02.2020 № 2. В акті зафіксовано ряд порушень Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» № 771 від 23.12.1997. На підставі виявлених порушень складено протокол № 15/1 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 18.02.2020 та надано припис № 02/15 від 18.02.2020. Порушення, які були виявлені та зазначені у приписі від 18.02.2020 ФОП ОСОБА_1 повинен був виконати до 21.02.2020. Перевірка виконання припису проведена на підставі наказу від 21.02.2020 № 490 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення «Про проведення позапланової перевірки» від 21.02.2020 року № 454, частина 1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" Відповідач звертає увагу, що оскільки, позивачем припис виконаний не був, виявлені порушення не усунуті, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Львівській області правомірно прийнято постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми № 30 від 10.03.2020. Представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю.

З огляду на неявку позивача в засідання суду і неповідомлення причин такої неявки, суд ухвалює здійснювати розгляд справи на підставі зібраних доказів, які долучені до матеріалів справи.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.01.2012 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 2 404 000 0000 025401. Одним із основних видів діяльності є діяльність ресторанів , надання послуг мобільного харчування.

11.02.2020 в Сколівську центральну районну лікарню госпіталізовано 14 осіб, а саме: ОСОБА_3 , 2013 р.н. ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 , 2014 р.н. ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 , 2014 р.н., ( АДРЕСА_5 ); ОСОБА_6 , 2014 р.н., ( АДРЕСА_5 ); ОСОБА_7 , 1986 р.н. АДРЕСА_5 ); ОСОБА_8 , 1988 р.н, ( АДРЕСА_6 ); ОСОБА_9 , 1998 р.н( АДРЕСА_7 ) ОСОБА_10 , 1997 р.н.( АДРЕСА_8 ); ОСОБА_11 , 1986 р.н., ( АДРЕСА_9 ); ОСОБА_12 , АДРЕСА_10 ); ОСОБА_13 , 1987 р.н.( АДРЕСА_11 ); ОСОБА_14 , 1992 р.н.,( АДРЕСА_12 ) ОСОБА_15 , 1989 р.н. ( АДРЕСА_13 ); ОСОБА_16 , 1988 р.н. ( АДРЕСА_14 ); ОСОБА_17 , 1989 р.н. ( АДРЕСА_12 ).

Згідно повідомлення адміністрації комунально некомерційного підприємства «Сколівської центральної районної лікарні» після проведеного клінічного і бактеріологічного обстеження, їм встановлено діагноз- гостра кишкова інфекція (а.с.51)

11.02.2020 надійшло письмове повідомлення Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф щодо госпіталізації в Сколівську ЦРЛ 14 осіб (в тому числі 4 дітей) з діагнозом «харчове отруєння», які харчувались в закладі громадського харчування відпочинково-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: Львівська область, Сколівський р-н., смт. Славське, вул. Шевченка, 105.

12.02.2020 за № 407 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області видано наказ про проведення санітарно-епідеміологічного обстеження (епідрозслідування).

12.02.2020 за № 375 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області видано направлення про проведення санітарно-епідеміологічних обстежень об`єктів з метою встановлення причин та умов, що призвели до виникнення і поширення спалаху харчової токсикоінфекції, факторів передачі інфекції, визначення меж осередків та масштабів поширення інфекційної хвороби, розробки профілактичних заходів щодо ліквідації спалаху з відбором зразків з об`єктів навколишнього середовища та обстеження персоналу на носійство збудників кишкових інфекцій та патогенного стафілококу в закладі громадського харчування відпочинково-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами проведеного санітарно-епідеміологічного обстеження складено акт від 12.02.2020.

Згідно наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 12.02.2020 № 406 та направлення від 12.02.2020 № 374 проведено позаплановий захід державного контролю у закладі громадського харчування відпочинково-оздоровчого комплексу «Рандеву» ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами проведеного заходу складено акт від 13.02.2020 № 2. Даний акт підписаний адвокатом позивача ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_18 (а.с. 92). В акті зафіксовано ряд порушень Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» № 771 від 23.12.1997 (далі - Закон України № 771 від 23.12.1997), а саме:

ч. 1 ст. 25 Закону України № 771 - державна реєстрація потужності з виробництва харчових продуктів оператором ринку не проведена;

ст. 22 Закону України № 771 - на харчові продукти та продовольчу сировину не надані відповідні товарно-транспортні накладні, документи щодо безпечності та якості продукції;

ч. 8 ст. 20 Закону України № 771 - відсутній перелік постачальників харчових продуктів;

ч. 1, ч. 2 ст. Закону України № 771 - відсутній час приготування та термін реалізації на стікерах, наявна лише дата приготування: Соус-10.02.; грибна підлива (10.02.2020); рагу овочеве з м`ясом та ковбасками (10.02.2020); гречана каша відварена (11.02.); фарш з вареного курячого м`яса (10.02); сосиска відварена (11.02.);

п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України № 771 - оператором ринку не ведеться записів щодо забезпечення безпечності харчових продуктів;

п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України № 771 - на потужності для виробництва не проводиться дезінфекція - відсутні дезінфікуючі засоби;

п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України № 771 - не надано особові медичні книжки персоналу;

п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України № 771 - порушується потоковість технологічного процесу: допускається перетин потоків сировини та готової продукції, брудного посуду та готової продукції. Під мийними ваннами зберігаються неочищені овочі;

п. 5 ч. 1 ст. 42 Закону України № 771 - усі поверхні (включно з поверхнею обладнання), що контактують з харчовими продуктами, не дезінфікуються;

п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України № 771 - обладнання, інвентар не проходить дезінфекцію - відсутні дезінфікуючі засоби;

п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України № 771 - дві розроблюючі дерев`яні дошки пошкоджені і не придатні для використання;

п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України № 771 - відсутні закриті контейнери-для розміщування харчових відходів які б забезпечили максимальний рівень захисту та їх дезінфекцію;

п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України № 771 - відсутня угода на вивезення твердих побутових відходів;

п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України № 771 - не забезпечено лабораторний контроль води, не надано протоколи та результати лабораторних досліджень води питної;

п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України № 771 - не ведеться обстеження персоналу на наявність протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами з подальшою реєстрацією результатів у журналі. На потужності допущений персонал, який не пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу;

п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону України № 771 - персонал потужностей не проходить навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку, та не встановлена періодичність такого навчання даним оператором ринку;

п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України № 771 - відсутнє складське приміщення для зберігання первинної продукції - під мийними ваннами зберігаються неочищені овочі (картопля, капуста, морква, цибуля);

п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України № 771 - у цеху відсутній умивальник для миття та гігієнічної обробки рук працівників, відсутнє маркування обробного інвентарю, столів, прибирального інвентарю;

п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України № 771 - відсутня угода та акти про проведення дератизаційних заходів щодо боротьби із шкідниками і гризунами;

п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону України № 771 - відсутнє низькотемпературне холодильне обладнання. У холодильній шафі зберігалось масло «Полтавське» без дотримання необхідних температурних умов (0-5 °С);

ч. 1 ст. 21 Закону України № 771 - постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не розроблено.

Головним державним ветеринарним інспектором Львівської області прийнято рішення від 13.02.2020 № 19 про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів в закладі громадського харчування відпочинково-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Дане рішення прийнято за результатами виявлених порушень, зазначеними в акті від 13.02.2020 № 2, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин, у відповідності до вимог ст. 67 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин».

На підставі виявлених порушень складено протокол № 15/1 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 18.02.2020 та надано припис № 02/15 від 18.02.2020. Порушення, які були виявлені та зазначені у приписі від 18.02.2020 ФОП ОСОБА_1 повинен був виконати до 21.02.2020. Примірник припису ОСОБА_1 , отримав 18.02.2020, також за наслідки невиконання вимог припису повідомлений належно, про що свідчить його підпис на приписі (а.с.108).

Перевірка виконання припису проведена на підставі наказу від 21.02.2020 № 490 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення «Про проведення позапланової перевірки» від 21.02.2020 року № 454.

За результатами перевірки складено акт від 24.02.2020 року № 5. Акт підписаний представником ОСОБА_1 - Зеленевич М.Ю, та зазначено у графі пояснень, зауважень, або заперечень щодо проведеного заходу державного контролю та акта перевірки, що зауважень немає (а.с.131).

Фізичну особу-підприємеця ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення листом від 24.02.2020 № 36.1/1229. Згідно прохання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи (повідомлення від 27.02.2020), розгляд справи перенесено на 10.03.2020, про що ОСОБА_1 повідомлено листом від 27.02.2020 № 36.2-21/1295.

Розгляд справи відбувся 10.03.2020 у присутності ОСОБА_1 . За результатами розгляду справи головним державним інспектором Львівської області винесено постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми № 30 від 10.03.2020. Позивачем підписано постанову про накладення штрафу 10.03.2020 (а.с.149).

Позивач не погоджується з постановою № 30 від 10.03.2020 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в сумі 28 338 грн., оскаржив останню в судовому порядку.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно з пп.2 п.3 наведеного Положення основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема, здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, здоров`ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об`єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон, вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, законодавства щодо зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, показників вмісту шкідливих для здоров`я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері туризму та курортів, за якістю зерна та продуктів його переробки, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за діяльністю суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини).

Таким чином, на Держпродспоживслужбу та її територіальні органи покладено повноваження щодо здійснення державного контролю та нагляду у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження відповідно до вимог закону.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 № 2042-VIII (далі - Закон №2042-VIII).

Відповідно до статті 2 Закону № 2042-VIII законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", «Про ветеринарну медицину», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно ст.2 Закону України, від 05.04.2007, № 877-V Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Згідно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначеному законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).

Частина 1 статті 6 Закону № 877-V встановлює вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів, а саме:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Частиною 2 ст. 6 Закону України № 877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається (ч.3,4 ст.6 Закону України № 877-V ).

Згідно ст.7 Закону України № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч.8 ст. 7 Закону України № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно ч.1-2 ст.12 Закону № 877-V, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин 1-4 статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (надалі - Закон №2042-VІІІ) державний контроль здійснюється компетентним органом, крім випадків, встановлених цим Законом.

Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР (далі - Закон № 771) регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.

Відповідно до ст. 3 Закону № 771 дія цього Закону поширюється на: санітарні заходи, об`єкти санітарних заходів; вимоги до окремих показників якості харчових продуктів; операторів ринку та потужності. Дія цього Закону не поширюється на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, та на допоміжні матеріали для переробки та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, якщо інше прямо не встановлено в цьому Законі.

Як вбачається зі змісту пункту 1 частини другої статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», оператори ринку зобов`язані: забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу. Оператором ринку харчових продуктів визнається суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів (пункт 55 статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).

Відповідно до п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону № 771 потужності - споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об`єктів санітарних заходів.

Згідно із ч. 1 ст. 45 Закону № 771 оператори ринку можуть використовувати обладнання та інвентар, з якими контактують харчові продукти, що відповідають таким вимогам: 1) є чистими та у разі потреби продезінфікованими. Чищення та дезінфекція здійснюються таким чином, щоб забезпечити захист від появи ризику забруднення; 2) виготовлені з матеріалів та утримуються у належному стані та умовах, що зменшують ризик забруднення та дають змогу проводити їх чищення та дезінфекцію (крім тари та упаковки, що не повертається оператору ринку); 3) розміщені таким чином, що дозволяє чищення обладнання та навколишньої території.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Закону № 771 оператори ринку дотримуються таких вимог: 1) забороняється прийняття об`єктів санітарних заходів (крім живих тварин), що використовуються для виробництва харчових продуктів, після переробки яких отриманий харчовий продукт є непридатним для споживання людиною; 2) первинна продукція та всі інгредієнти, які зберігаються на потужностях, утримуються в умовах, що запобігають їх псуванню та забезпечують захист від забруднення; 3) харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу; 4) ведеться результативна боротьба із шкідниками і гризунами; 5) дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров`ю споживачів; 6) потужності з виробництва, обробки, транспортування, зберігання, первинного пакування перероблених харчових продуктів повинні мати належні приміщення для окремого зберігання перероблених харчових продуктів від неперероблених, у тому числі морозильні камери достатнього розміру; 7) якщо харчові продукти мають зберігатися або пропонуватися до споживання при низьких температурах, вони повинні бути якнайшвидше охолоджені після стадії термічної обробки або останньої стадії виробництва до температури, яка не спричинить ризик здоров`ю споживачів; 8) розморожування харчових продуктів здійснюється таким чином, щоб мінімізувати ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів у харчових продуктах. Під час розморожування харчові продукти утримуються при температурі, яка не спричиняє ризик здоров`ю споживача. Якщо рідина, яка виникає внаслідок розморожування, може спричинити ризик здоров`ю, вона зливається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 №2042-VIII оператори ринку несуть відповідальність, зокрема, за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.

Згідно із ст. 66 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень цієї статті. Штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори. Справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.

За результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення штрафу;

2) про закриття справи.

Постанова у справі має містити:

1) прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову;

2) дату і місце розгляду справи;

3) відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності);

4) опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують;

5) посилання на положення законодавства, які були порушені, та/або зазначення підстав для закриття справи;

6) посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення;

7) прийняте у справі рішення.

Постанова про накладення штрафу має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".

Постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У даному випадку факти вчинення позивачем порушень Закону № 771 належним чином підтверджується актом проведення позапланового заходу від 13.02.2020 № 2 24.02.2020 № 5, протоколом від 18.02.2020 № 15/1,

Суд враховує, що факти вчинення позивачем порушень підтверджуються, також, і актом санітарно - епідеміологічного обстеження об`єкта від 12.02.2020 (а.с. 52).

При цьому, обґрунтовуючи свої вимоги у позовній заяві про протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу, позивач посилається на відсутність підстав для притягнення саме його до відповідальності, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є оператором ринку та не надає послуги із харчування, оскільки згідно договором оренди нежитлового приміщення від 04.11.1019 з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) передав останній приміщення літньої кухні, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 .

Проте, суд не погоджується із такими аргументами позивача та зазначає наступне.

Суд зауважує, що позивачем ні при перевірці, ні під час судового розгляду не надано суду жодного підтвердження орендної плати за вказаним договором. Більше того, судом здійснювались заходи для допиту як свідка ОСОБА_2 , а саме скеровувалась повістка на адресу, яка надана суду за результатами запиту відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію проживання ГУДМС у Львівській області. Проте, на адресу суду повернувся поштовий конверт із відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, 23.07.2020 суд ухвалою витребував у фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 оригінали для огляду і належним чином завірені копії платіжних доручень (виписок банку) з приводу орендної плати по договору оренди від 04.11.1019 (п.3.4 договору), інформацію з приводу збереження майна на об`єкті оренди за стан охорони праці, пожежної безпеки і промислової санітарії згідно чинного законодавства (п.4.1.12 договору) .

Проте, позивач витребуваних доказів суду не надав та жодного разу не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, письмових пояснень суду з приводу наявності чи відсутності витребуваних доказів суду не надав.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює один із видів господарської діяльності як: 56.11 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд зауважує, що позивач є оператором ринку харчових продуктів, перевірка проводилась за адресою його потужностей.

Так, підставою для проведення позапланового заходу з 24.02.2020 по 25.02.2020 державного контролю стосовно позивача стала невиконання припису № 02/15 від 18.02.2020. Порушення, які були виявлені та зазначені у приписі від 18.02.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинен був виконати до 21.02.2020. Примірник припису ОСОБА_1 , отримав 18.02.2020, також за наслідки невиконання вимог припису повідомлений належно, про що свідчить його підпис на приписі (а.с.108).

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові у справі 2а/2570/6273/2011 від 23.01.2018 та в постанові у справі №820/1685/17 від 04.06.2020 Верховний суд дійшов висновку, що у разі якщо допуск до проведення перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду у суді має бути лише суть виявлених порушень. У разі невикористання суб`єктом господарювання права на недопуск до перевірки не можна визнати такі порушення процедури проведення перевірки підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що усі необхідні документи були наявні та пред`явлені уповноваженій особі позивача, а заперечення, викладені у позові, стосуються окремих питань оформлення цих документів.

Також суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом по справі № №825/2328/16 у постанові від 22 травня 2020 року, де розглядалось питання, пов`язане з тим, яким чином впливають на законність спірного акту окремі допущені посадовими особами порушення самої процедури проведення відповідної перевірки або іншого заходу.

У вказаному рішенні Верховний Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону, або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі)

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Верховний Суд наголосив, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

З огляду на це, Верховний Суд прийшов до висновку про необхідність доведення наявності саме таких порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б дійсно могли вплинути на кінцевий результат розгляду питання про притягнення особи до відповідальності.

Натомість, ті доводи, які викладені у позові як підстави вважати висновки перевірки незаконними, не спростовують наявність фактичних порушень вимог закону.

Згідно із ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд виходить з необхідності забезпечення безпеки харчових продуктів, а також життя, здоров`я та інших економічних прав споживачів продовольчої продукції, виробниками якої є діючі підприємства, у тому числі і позивач.

Виявлені під час перевірки порушень Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» № 771 під час розгляду справи позивачем не спростовані.

Згідно з приписом № 02/15 від 18 лютого 2020 року позивачу був встановлений строк до 21.02.2020 для усунення виявлених порушень Таким чином, позивачу було надано можливість усунути виявлені порушення в повному обсязі.

Оскільки, позивачем припис виконаний не був, виявлені порушення не усунуті, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Львівській області правомірно прийнято постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми № 30 від 10.03.2020.

Суд погоджується із висновками контролюючого органу про небезпечність виявлених порушень та вважає, що виявлені порушення після проведеного клінічного і бактеріологічного обстеження призвели до випадків харчових отруєнь, кишкових інфекцій споживачів, а отже порушення є такими, що несуть реальну загрозу здоров`ю людини.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень.

Із врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (79011, м. Львів, вул. Вітовського,18; ЄДРПОУ 40349068) про скасування постанови про накладення штрафу № 30 від 10.03.2020 - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 19 жовтня 2020 року