Ухвала суду № 92258437, 12.10.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 жовтня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2157/20

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Захарової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

та

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника І-го відповідача - Ахтирської Л.О.,

від ІІ-го відповідача - не прибув,

від ІІІ-го відповідача - не прибув,

при розгляді у підготовчому засіданні справи № 360/2157/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області, першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу від 30.04.2020 № 520к, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області, першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу від 30.04.2020 № 520к, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

12.10.2020 за вх. № 41557/2020 від ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява про зміну предмету та підстав позову (т.2 арк. спр. 226-250, т.3 арк. спр. 1-13).

У підготовчому засіданні позивач підтримала уточнену позовну заяву про зміну підстав та предмету позову.

Представник І-го відповідача в підготовчому засіданні питання щодо прийняття до розгляду вказаної заяви просив вирішити на розсуд суду.

Представники ІІ-го та ІІІ-го відповідачів в підготовче засідання не прибули, про дату, час та місце підготовчого засідання у справі повідомлені належним чином (т.2 арк. спр. 192-193).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд вважав можливим провести підготовче судове засідання без участі представників ІІ, ІІІ відповідачів.

Розглянувши вказану заяву позивача, суд дійшов такого.

Відповідно до положень частини першої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заявою від 12.10.2020 позивач просить змінити одночасно і предмет, і підстави позову, що не передбачено статтею 47 КАС України.

Так, предметом первинного позову є визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 1 Офісу Генерального прокурора від 10.04.2020 № 283, визнання протиправним та скасування наказу прокурора Луганської області від 30.04.2020 № 520к, поновлення на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Предметом уточненого позову, крім раніше заявлених вимог, є поновлення на рівнозначній посаді в Луганській обласній прокуратурі.

Оглядом заяви про зміну підстав та предмету позову встановлено, що позивачем також зазначені нові підстави позовних вимог.

При цьому, позивач у підготовчому засіданні зазначила, що ним змінені підстави позову та подану заяву про зміну підстав та предмету позову слід вважати остаточною, та не приймати до уваги підстави зазначені у первинному та уточненому адміністративному позові.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права або законні інтереси.

У даному випадку право позивача на доступ до суду може бути реалізоване шляхом подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та підстав первинного позову.

Суд також вважає необхідним зазначити таке.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Розмір позовних вимог - це кількісна характеристика позовних вимог. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені в певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову. Заявою від 12.10.2020 змінюються і підстави, і предмет позову.

Відповідно до приписів частини другої статті 167 КАС України якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Вищевикладені обставини вказують на безпідставність та необґрунтованість поданої заяви, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне повернути позивачеві заяву про зміну предмету та підстав позову.

21 вересня 2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів (т.2 арк. спр. 224-225), в якому позивач просить витребувати у ТОВ «Сайметрікс -Україна» інформацію та/або документи:

- інформацію (відомості), яка саме комп`ютерна програма була використана для проведення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, під час складання іспиту 04.03.2020 позивачем ОСОБА_1 ;

- інформацію (відомості) хто є автором цієї комп`ютерної програми та на якій правовій підставі вона була використана Офісом Генерального прокурора для проведення тестування, під час складання іспиту позивачем ОСОБА_1 04.03.2020;

- інформацію (відомості) хто є власником обладнання, на якому проводився іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, та на якій правовій підставі його використовували під час проведення тестування, під час складання іспиту позивачем ОСОБА_1 04.03.2020;

- інформацію (відомості) хто є власником серверу на якому акумулювались відповіді та результати тестів позивачем ОСОБА_1 04.03.2020;

- інформацію (відомості) яким чином прокуратура (відповідні кадрові комісії) отримували результати тестування та у якій формі;

- інформацію (відомості) чи передбачено можливість ознайомлення з результатами відповідей та запитаннями, що були сформовані під час тестування, їх друку, завантаження чи збереження в електронному форматі;

- інформацію (відомості) чи має можливість ТОВ «САЙМЕТРІКС-Україна» надати результати тестування позивачем ОСОБА_1 04.03.2020; та відомість, яка містить питання та відповіді позивача під час проходження тестування на загальні здібності на навички.

У підготовчому засіданні позивач підтримала заявлене клопотання про витребування доказів у справі, наполягала на його задоволенні.

У підготовчому засіданні представник І відповідача просила відмовити у задоволенні клопотання.

Розглянувши клопотання позивача про витребування зазначених доказів, суд дійшов такого висновку.

Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено обов`язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України).

За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Предметом розгляду даної справи є правомірність прийняття відповідачами рішень (актів індивідуальної дії) стосовно позивача.

Таким чином, вказані у клопотанні позивача про витребування доказів документи та інформація не стосуються предмету доказування у даній справі. Відтак, суд не вбачає необхідності витребовувати вказані докази.

Також, 12.10.2020 за вх. № 41555 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (т.2 арк. спр. 220-223), а саме: довідки про заробітну плату ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнтів коригування, відповідно до змін в законодавстві з 11.09.2020 щодо оплати праці працівників органів прокуратури на підставі пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (посада прокурора відділу).

В обгрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що має право на обрахування виплати за час вимушеного прогулу із застосуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу 6,6 з розрахунку окладу прокурора обласної прокуратури з 11.09.2020.

У підготовчому засіданні позивач підтримала клопотання, просила його задовольнити.

Представник І відповідача просила відмовити у задоволенні клопотання.

Розглянувши клопотання про витребування доказів суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з таких підстав.

Згідно з пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Абзацами першим, третім пункту 3 розділу І Порядку № 100 врегульовано, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до абзацу 8 розділу ІІ Порядку № 100 у разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX внесено зміни до Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до пункту 3 розділу II. Прикінцеві і перехідні положення:

До дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

66) у статті 81:

частини третю - п`яту викласти в такій редакції:

«3. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

4. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:

1) прокурора обласної прокуратури - 1,2;

2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

7. Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

З аналізу вищенаведеного пункту 3 розділу II. Прикінцевих і перехідних положень Закону від 19 вересня 2019 року № 113-IX слідує, що оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.

Обрахування заробітної плати за окладами, розмір яких встановлений частиною 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» здійснюється після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур та з урахуванням переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження прокурором атестації.

З огляду на викладене, позивач помилково ототожнює зміну структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів, про яку йде мова в пункті абзацу 8 розділу ІІ Порядку № 100 та з встановленням нових окладів прокурора окружної прокуратури Законом від 19 вересня 2019 року № 113-IX.

На підставі викладеного, клопотання про витребування довідки про заробітну плату ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнтів коригування, відповідно до змін в законодавстві з 11.09.2020 задоволенню не підлягає.

Щодо зміни найменування відповідача Прокуратури Луганської області на Луганську обласну прокуратуру.

Законом України від 19.09.2019 № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» внесено зміни до Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», якими запроваджено реформування органів прокуратури.

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 03 вересня 2020 року № 410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» перейменовано без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Прокуратуру Луганської області на Луганську обласну прокуратуру, тобто, відповідач має нову назву. Цей наказ набирає чинності з дня початку роботи обласних прокуратур відповідно до рішення Генерального прокурора, прийнятого в порядку, визначеному пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ.

Наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.09.2020 № 298735770654, вбачається, що юридична особа за кодом ЄДРПОУ 02909921 має найменування «Луганська обласна прокуратура», місцезнаходження: вул. Б. Ліщини, буд. 27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400 (т.3 арк. спр. 137-141).

Враховуючи, що наказом Генерального прокурора від 03 вересня 2020 року № 410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» перейменовано без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Прокуратуру Луганської області на Луганську обласну прокуратуру, то необхідно найменуванням відповідача вважати Луганська обласна прокуратура замість Прокуратура Луганської області.

Керуючись статтями 9, 77, 79, 94, 173, 180, 183, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Найменуванням І-го відповідача вважати Луганська обласна прокуратура.

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 (у зв`язку із зміною предмета та підстав позову) повернути позивачу без розгляду.

У задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 про витребування додаткових доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Повну ухвалу суду складено 19 жовтня 2020 року.

СуддяО.В. Захарова