Рішення № 92258056, 19.10.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. справа № 300/2181/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2020 №62287021, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - відповідач) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (далі - третя особа), про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.07.2020 у виконавчому провадженні за № 62287021.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ «Фінфорс» про визнання протиправними та скасування постанов - залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом: - подання оригіналу документа про сплату (доплату) судового збору в сумі 840,80 грн.; - зазначення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №62287021; - приведення заявлених позовних вимог у відповідність до вимог КАС України (а.с.20-22).

Позивачем 28.09.2020 подано на адресу суду заяву згідно якої просив суд поновити строк для подання позову до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни та визнати поважними причини пропуску строку подання позову; визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2020 №62287021; як захід забезпечення позову, у відповідності до розділу І Глави 10 КАСУ, призупинити стягнення на заробітну плату та інші доходи ОСОБА_1 , на підставі виконавчого напису, вчиненого 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., за реєстраційним номером 7500, яким запропоновано звернути стягнення із ОСОБА_1 ,на користь ТОВ «Фінфорс» суму заборгованості в розмірі 11064,00 грн., що здійснюється в межах виконавчого провадження №62287021, відкритого Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., а також витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 1000,00 грн., та основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1106,40 грн.(а.с.25-27).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2020, клопотання позивача про призупинення стягнення з заробітної плати та інших доходів, на підставі виконавчого напису нотаріуса від 28.09.2020 - залишено без розгляду (а.с.38-39).

Ухвалою суду від 05.10.2020, поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2020 №62287021, а справу призначив до судового розгляду на 19.10.2020 (а.с.40-42).

Позивач в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, в судове засідання також не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи на стороні відповідача також у судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, розгляд справи відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено здійснювати у письмовому провадження за наявними матеріалами справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», відкрито провадження не за місцем проживання, перебування або місцезнаходження майна, з порушенням правил територіальної діяльності, протиправно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2020 у виконавчому провадженні №62287021 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 11064,00 грн.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, витребувані судом копії документів виконавчого провадження №62287021 суду не надав, а тому, керуючись ч.1 ст.45, ч.6 ст.162, ч.2, ч.5 ст.77, ч.9 ст.80 КАС України суд розглянув справу за наявними в ній доказами.

Третя особа, правом надання пояснень щодо позову, не скористалась.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у матеріалах адміністративної справи письмові докази, судом встановлено наступне.

15.04.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис №7500 про звернення стягнення з громадянина ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , суми заборгованості в розмірі 11 064,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. від 09.06.2020 відкрито виконавче провадження №62287021 з примусового виконання виконавчого напису №7500, виданого 15.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованість в розмірі 11064,00 грн. (а.с.33).

14.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва, при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса №7500 від 15.04.2020, винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.11).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) складає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, які спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 5 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (надалі також - Закон №1403-VІІІ), завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Пункт 6 частини 1 статті 4 Закону № 1403-VIII та пункт 4 частини 1 статті 2 Закону №1404-VIII установлюють принцип (засаду) диспозитивності виконавчого провадження та визначають його обов`язковість при здійсненні виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

Цей принцип полягає, зокрема, у наданні стягувачу права вибору - пред`явити виконавчий документ для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 Закону №1404-VIII віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців (абзац другий частини першої статті 19 цього Закону). Тобто вищевказані положення надають стягувачу право на власний розсуд обрати орган, що буде здійснювати примусове виконання, обираючи при цьому між державною виконавчою службою та приватними виконавцями.

Частина перша статті 27 Закону №1403-VIII також передбачає право фізичних або юридичних осіб вільно обирати приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються, зокрема, виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 23 цього Закону у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до частини 1 статті 25 вказаного Закону виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно відомостей Єдиного реєстру приватних виконавців України виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич В.Л. визначено місто Київ.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: 1) за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи, або 2) за місцезнаходженням майна боржника.

Отже, правове регулювання питання «місце виконання рішення» відносно відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем щодо боржника - фізичної особи включає в себе, зокрема, місце проживання, місце перебування боржника, що регулюється наступними нормативно-правовими актами: Закон України «Про виконавче провадження», Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, Цивільний кодекс України, Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України».

Згідно частини 1 ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

За приписами ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (ст.6 цього Закону).

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів визначають Правила реєстрації місця проживання, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207.

Згідно пункту 7 цієї Постанови №207 реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за відповідною формою (п.9 Постанови №207).

Таким чином, реєстрацією місця проживання або місця перебування фізичної особи є внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестись офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. При цьому, підтвердженням реєстрації місця проживання або місця перебування фізичної особи є довідка, яка видається органом реєстрації.

Тобто, законодавець місцем проживанням визначає зареєстровану інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання особи, із зазначенням відповідної адреси.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Вимогами статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 13 розділу 111 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, приватного виконавця уповноважено самостійно проводити перевірку інформації про наявність боржника.

Відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Вказана норма свідчить про те, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов`язок перевірити чи такий виконавчий документ пред`явлено до виконання за належним місцем виконання.

Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 13.08.1997 Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прописаний та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки Департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської ОДА №186/01-14/07.2 від 21.09.2020 ОСОБА_1 працює в департаменті агропромислового розвитку Івано-Франківської ОДА з 08.02.2006 (а.с.32).

Обставин зазначення у виконавчому написі нотаріуса за № 7500 від 15.04.2020 та постанові приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, про відкриття виконавчого провадження №62287021 від 09.06.20, адреси місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , суд не встановив.

Таким чином, суд встановив, що адресою місця проживання позивача є: АДРЕСА_2 .

Будь-які відомості про місце проживання, місцезнаходження позивача в м.Києві, чи знаходження майна (рухомого та/або нерухомого) позивача в м.Києві в матеріалах справи відсутні.

Таких доказів відповідачем суду не надано, хоча в силу вимог частини 2 статті 77 КАС України, обов`язок доказування належить відповідачу.

При цьому, пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, тобто саме на виконавця покладено обов`язок встановити чи пред`явлена виконавчий документ за належним місцем виконання, відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Як наслідок, суд встановив, що місце проживання позивача не відноситься до виконавчого округу міста Києва, на території якого відповідач здійснює діяльність, а виконавчий напис приватного нотаріуса Колейчика Володимира Вікторовича, вчиненого 15.04.2020, зареєстрованого за № 7500, прийнято до виконання відповідачем у виконавчому провадженні №62287021 не за місцем проживання/перебування боржника - ОСОБА_1 .

За таких обставин, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження №62287021 від 09.06.2020, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн., підтверджується квитанцією за №51510 від 28.08.2020, а тому за рахунок відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 840, 80 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (індекс 02002, вулиця Окіпної Раїси, будинок 4-А, офіс 71-А, місто Київ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (індекс 01042, Новопечерський провулок, будинок 19/3, корпус 2, офіс 9, місто Київ, код ЄДРПОУ 41717584), про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2020 №62287021 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження за ВП №62287021 від 09.06.2020.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (індекс 02002, вулиця Окіпної Раїси, будинок 4-А, офіс 71-А, місто Київ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.