Рішення № 92257866, 13.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 жовтня 2020 року Справа № 280/3433/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Державної установи "Біленьківська виправна колонія (№99)"

про визнання протиправним та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Державної установи "Біленьківська виправна колонія (№99)" (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову начальника ДУ "Біленьківська виправна колонія (№99)" від 30.04.2020 про накладення на засудженого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що наразі позивач відбуває покарання у ДУ "Біленьківська виправна колонія (№99)". Постановою начальника установи від 30.04.2020 про накладення дисциплінарного стягнення на засудженого ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді попередження за порушення режиму відбування покарання, яке полягало у перебуванні в локальному секторі з порушенням форми одягу, а саме без нагрудного знаку і головного убору. Звертає увагу, що позивач є інвалідом ІІ групи безстроково (інвалідність внаслідок психічного захворювання), тобто є особою, яка внаслідок психічних чи фізичних вад не здатна повною мірою реалізовувати свої права. Незважаючи не це, адміністрація установи не залучила адвоката за клопотанням засудженого та не надала йому можливості звернутися за отриманням правової допомоги самостійно. З підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на адміністративний позов (вх. №29446 від 24.06.2020) та заперечення (вх. №31900 від 13.07.2020), відповідно до яких зазначає, що про місце і час засідання дисциплінарної комісії з приводу допущеного позивачем порушення його було повідомлено 29.04.2020 о 08 год. 40 хв. під його особистий підпис. Зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 135 КВК України адміністрація установи виконання покарань зобов`язана надати можливість звернутися за отриманням правової допомоги, але клопотань до адміністрації установи виконання покарань про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності не надходило, крім того, надавати пояснення з приводу допущеного дисциплінарного проступку позивач відмовився. Просить відмовити у задоволенні позову.

01.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

Матеріалами справи стверджується і сторони не заперечують, що ОСОБА_1 відбуває покарання, пов`язане з позбавленням волі, у ДУ "Біленьківська ВК (№99)".

Суд встановив, що 30.04.2020 начальником установи полковником внутрішньої служби Жерепа В.М. винесено постанову про накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження на засудженого ОСОБА_1 у зв`язку з допущеним 24.04.2020 порушенням вимог п.4, п. 3 роздялу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, що виразилося у знаходженні в локальному секторі з порушенням форми одягу, а саме без нагрудного знаку та без головного убору.

Вважаючи зазначену постанову про накладення дисциплінарного стягнення протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує таке.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими регламентуються Кримінально-виконавчим законодавством України, яке складається зокрема, і з Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК України).

Відповідно до частини 2 ст. 7 КВК України засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Частинами 1, 2 ст. 9 КВК України визначено, що засуджені зобов`язані:

виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;

виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації;

ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених;

з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.

Невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Відповідно до абзаців 1, 3 ч. 3 ст. 107 КВК України засуджені зобов`язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії.

Наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 №2823/5 затверджено Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Ці Правила регулюють порядок виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі. Ці Правила обов`язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

Відповідно до частини 4 п.3 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання, засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами.

Згідно із абзацом 2 частини 3 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання, засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами.

Абзацом 2 частини 3 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання передбачено, що засуджені зобов`язані носити одяг встановленого законодавством зразка та нагрудні знаки, затверджені зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених (додаток 2).

Згідно зі статтею 131-1 КВК України дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою.

Персонал установи виконання покарань зобов`язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

Судом встановлено, що відповідно до рапорту від 24.04.2020 молодший інспектор відділу нагляду і безпеки доповів начальнику установи, що 24.04.2020 в період часу о 16 год. 07 хв. під час перевірки засуджених схильних до втечі відділення СПС №6 був виявлений засуджений ОСОБА_1 , який знаходився в локальному секторі з порушенням форми одягу, а саме без нагрудного знаку та без головного убору. Своїми діями засуджений ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 28.08.2018 за №2823/5.

Частиною 16 статті 134 КВК України визначено, що адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов`язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид. Якщо адміністрація колонії прийняла рішення обмежитися іншими профілактичними заходами, це відображається у щоденнику індивідуальної роботи із засудженим та доводиться до відома особи під підпис.

Суд встановив, що начальником відділення соціально-психологічної служби №6 за результатом розгляду матеріалів відносно засудженого ОСОБА_1 по фактах порушення, допущеного 24.04.2020 складено висновок про закінчення перевірки та запропоновано притягнути засудженого до дисциплінарної відповідальності, згідно зі ст. 132 КВК України. Вказаний висновок затверджений начальником ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» (а.с. 7).

Згідно з частинами 1-3 ст. 135 КВК України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.

До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обовязками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обовязки.

На засідання дисциплінарної комісії запрошуються й інші особи, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Члени спостережних комісій на відповідній території мають право бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії та мають право дорадчого голосу.

Відповідно до ч. 4 ст. 135 КВК України особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.

Як свідчить зміст Повідомлення про місце і час засідання дисциплінарної комісії, його вручено ОСОБА_1 о 8 год. 40 хв. 29.04.2020 із зазначенням, що засідання відбудеться 30.04.2020 о 10 год (а.с. 25).

Отже, суд погоджується із представником позивача, що фактично у ОСОБА_1 , для вирішення питання про необхідність залучення до засідання дисциплінарної комісії особи, присутність якої він вважає доцільною при встановленні обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності, була 1 година 20 хв., а не як помилково вважає відповідач 1 день 1 година та 20 хвилин, оскільки відповідно до наведеної вище норми, відповідне клопотання повинно бути подано не пізніше як за одну добу до проведення засідання комісії.

Частиною 5 ст. 135 КВК України передбачено, що особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги.

Представник позивача у позовній заяві вказує, що до засідання комісії засуджений звернувся до адміністрації установи з клопотанням про надання безоплатної правової допомоги і призначення адвоката для участі у розгляді питання про застосування дисциплінарного стягнення.

Також представник позивача зауважує, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи безстроково (інвалідність внаслідок психічного захворювання) та вважає, що в даному випадку адміністрація установи виконання покарань не залучила адвоката за клопотанням засудженого та не надала йому можливості звернутися за отриманням правової допомоги самостійно.

Разом із тим, в досліджених судом матеріалах відсутні докази звернення ОСОБА_1 до адміністрації установи виконання покарання із клопотанням про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. При цьому посилання представника позивача на ч. 2 ст. 52 КПК України в даному випадку є помилковим, оскільки вказана норма регламентує обов`язкову участь захисника саме у кримінальному провадженні, натомість відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, матеріалами справи не підвтерджується факт звернення ОСОБА_1 із клопотанням про надання безоплатної правової допомоги і призначення адвоката для участі у розгляді питання про застосування дисциплінарного стягнення.

За наведених обставин, доводи позивача щодо позбавлення його відповідачем права на захист є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо наданих відповідачем письмових пояснень від засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 то суд їх не бере до уваги, оскільки вони датовані 10.06.2020, тобто в період коли справа вже розглядається у суді.

Відповідно до ч.1 ст.132 КВК України за невиконання покладених обовязків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

Попередження - це письмове застереження про притягнення до дисциплінарної відповідальності певного виду у разі повторного порушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що перевірка за фактом порушень позивачем вимог порядку відбування покарання проведені відповідачем відповідно до встановленої процедури, з урахуванням обставин справи та поведінки засудженого.

За приписами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до чч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи відповідач підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах. Доводи та обґрунтування позивача не спростовують правомірності оскарженої постанови про накладення дисциплінарного стягнення та не дають суду підстав для їх скасування.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державної установи "Біленьківська виправна колонія (№99)" (70441, Запорізька область, Запорізький район, с.Біленьке, вул. Запорізька, 32, код ЄДРПОУ 08563530) про визнання протиправним та скасування постанови - відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова