Рішення № 92257825, 30.09.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2020 року м. Ужгород№ 260/1450/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.;

при секретарі судових засідань - Жирош С.Ю.

та осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача - Галамба М.В.

представника відповідача 1 - не з`явився;

представника відповідача 2 - Грищенко О.І.

представника відповідача 3 - не з`явився;

представника відповідача 4 - Ігнатенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вастон" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, а саме: визнати неправомірними дії Головного управління ДФС у м. Києві при не проведенні списання, як безнадійного, податкового боргу (у порядку ст. 101 ПК України) податкового боргу, що за даними інформаційної системи облікується за ТОВ "Вастон" (код ЄДРПОУ 25392930), є узгодженим з 23 грудня 2014 року та виник у Позивача з податкового повідомлення - рішення від 20 січня 2010 року № 0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2020 року; зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу (у порядку ст. 101 ПК України), що за даними інформаційної системи є узгодженим з 23 грудня 2014 року, облікується за ТОВ "Вастон" та виник у Позивача з податкового повідомлення - рішення від 20 січня 2010 року № 0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2020 року.

У ході судового розгляду даної справи позивач неодноразово змінював та збільшував позовні вимоги.

З урахуванням останньої заяви (поданої 30 червня 2020 року) про збільшення позовних вимог позивач просить:

1. визнати безнадійний борг (в порядку ст. 101 Податкового кодексу України) податковий борг, який виник у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" (код ЄДРПОУ - 25392930) з податкових повідомлень - рішень № 0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року прийнятих за наслідками проведення перевірки оформленої Актом № 6985/23-07/25392930 від 17 червня 2009 року;

2. визнати неправомірними дії Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у Закарпатській області при не проведенні списання безнадійного податкового боргу (у порядку ст. 101 Податкового кодексу України), який виник в Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" (код ЄДРПОУ - 25392930) з податкових повідомлень - рішень № 0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року;

3. зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві та Головне управління ДФС у Закарпатській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу (у порядку ст. 101 Податкового кодексу України), який виник в Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" (код ЄДРПОУ 25392930) з податкових повідомлень - рішень № 0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року та внести до інтегрованої картки платника податку та електронного кабінету ТОВ "Вастон" відомості про відсутність податкового боргу за податковими повідомленнями - рішення № 0002352307/3 та № 0002342307/3 від 20 січня 2010 року прийнятими за наслідками проведення перевірки оформленої Актом № 6985/23-07/25392930 від 17 червня 2009 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що враховуючи текст подання від 23 грудня 2014 року з 20 січня 2010 року у ТОВ "Вастон" виник податковий борг у сумі 15 973 442 грн., який є узгодженим, але не зважаючи, що за спливом періоду з 23 грудня 2014 року по 23 грудня 2017 року (1095 день після виникнення податкового боргу) і по час звернення до суду з даним позовом, податковий борг не був списаний із закінченням строків давності, як то передбачено п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України. Вказує на те, що списання податковим органом безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, мало здійснюватися органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу. При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили. В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового ініціюється органами державної податкової служби щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків. Позивач вказує на неправомірну бездіяльність відповідача щодо не проведення списання безнадійного податкового боргу.

21 жовтня 2019 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

25 лютого 2020 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі: співвідповідача (відповідача 2 ) - Головне управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ - 39393632); співвідповідача (відповідача 3 ) - Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ - 43143065)

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, з мотивів наведених у позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог, просила суд задоволити позов повністю.

Представник відповідача 2 та відповідача 4 у судовому засіданні проти позову заперечили та просили суд відмовити у задоволенні такого, як безпідставного.

Заперечуючи проти позову відповідачі звертають увагу на те, що позивач вважає, що вищевказані в податкових повідомленнях - рішеннях суми зобов`язань є узгодженими з 23 грудня 2014 року. Однак, вказане не відповідає фактичним обставинам справи та імперативним нормам Податкового кодексу України. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправними та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Вказані податкові повідомлення-рішення перебувають в судовому оскарженні, а отже суми грошових зобов`язань не є узгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 (реєстраційний номер рішення 83752727), залишеним у силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 (реєстраційний номер постанови 86635499), по справі №802/814/14-а у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2010 №0002352307/3 та №0002342307/3 відмовлено. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Таким чином, датою узгодження грошових зобов`язань, визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішенням, та які позивач хоче списати як безнадійний податковий борг, слід вважати 23.12.2019. Отже, грошові зобов`язання, які позивач вважає безнадійним боргом, набули статусу податкового боргу тільки 23.12.2019. Вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази про звернення позивача до Головного управління ДПС у Закарпатській області з документами, які підтверджують, що борг є безнадійним.

Заслухавши думку представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Вастон" (раніше назва - ТОВ "Нафто-Комерц" (далі - Позивач) створене 03 грудня 1998 року, основним видом діяльності якого є торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні ДФС у Закарпатській області (правонаступником є Головне управління ДПС у Закарпатській області) у зв`язку із зміною місцезнаходження з 01 січня 2016 року.

У період з 27 квітня по 11 червня 2009 року посадовими особами ДПІ у Солом`янському районі міста Києва (до зміни місцезнаходження) проводилась планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 208 року.

В ході проведення вказаної перевірки виявлено порушення позивачем, про що складено акт від 17 червня 2009 року № 6985/23-07/25392930.

На підставі вказаного акту перевірки 20 січня 2010 року ДПІ у Солом`янському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення - рішення, а саме:

- 0002352307/3, яким ТОВ "Вастон" визначено суму податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) усього в сумі 5971302,00 грн., в тому числі за основним платежем 3980868,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1990434,00 грн.;

- 0002342307/3, яким ТОВ «Вастон» визначено суму податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій усього в сумі 10002140,00 грн., в тому числі за основним платежем 5001070,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5001070,00 грн.

Судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем до суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 (реєстраційний номер рішення 83752727), залишеним у силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 (реєстраційний номер постанови 86635499), по справі №802/814/14-а у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2010 року №0002352307/3 та №0002342307/3 відмовлено. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, датою узгодження грошових зобов`язань, визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішенням, та які позивач хоче списати як безнадійний податковий борг, слід вважати 23 грудня 2019 року.

Вирішуючи спірні правовідносини суд вказує на наступне.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Статтею 101 Податкового кодексу України передбачено порядок списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до положень пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний", згідно з пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України).

В свою чергу строки давності та їх застосування визначені статтею 102 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов`язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред`являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Втім, пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 за №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 (далі - Порядок) під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти:

1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

2) податковий борг фізичної особи, яка:

визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу;

4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується: торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України; уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави; рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п`ять календарних років; рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом; висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини;

5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Пунктом 3.1 Розділу ІІІ Порядку, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів; у випадку, визначеному в абзаці четвертому підпункту 2 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата, визначена в даних відповідних органів.

Відповідно до пункту 4.1-4.5 Порядку у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (в тому числі відносно податкового боргу по якому минув строк позовної давності), орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційної системи не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Аналіз положень вказаного Порядку дає підстави вважати, що списанню податкового боргу передує процедура визначення сум безнадійного податкового боргу, яка здійснюється на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу приймається керівником податкового органу за наявності підстав та на підставі заяви платника податків та доданих документів, що підтверджують безнадійність податкового боргу.

Із матеріалів справи вбачається, що 08 серпня 2019 року ТОВ "Вастон" звернулося до ГУ ДФС у м. Києві із заявою про списання податкового боргу як безнадійного в порядку ст. 101 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що оскільки в даному випадку рішення керівника органу доходів та зборів прийняте не було, такий борг не може вважатись безнадійним. Крім того, списання безнадійного податкового боргу здійснюється керівником фіскального органу і це виключне його право визнати борг безнадійним та прийняти рішення про його списання.

У ході судового розгляду встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази про звернення позивача до Головного управління ДПС у Закарпатській області з документами, які підтверджують, що борг є безнадійним, а тому позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки рішення керівником органу доходів і зборів про списання чи про відмову у списанні безнадійного податкового боргу позивача, у відповідності до п. 4.2 Порядку, не приймалося.

Разом з тим, суд вказує на те, що суд не може перебирати на себе повноваження органу державної влади, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Так, здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий в ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Тобто, дискреційне повноваження - це таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що сума боргу у розмірі 15973442,00 грн., не є безнадійним податковим боргом в розумінні Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 жовтня 2020 року, у зв`язку із участю головуючого судді у розгляді виборчих справ.

СуддяС.А. Гебеш