Рішення № 92257302, 19.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 р. Справа№200/7667/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання незаконними дій і зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Управління ВД ФСС, відповідач), в якому просить: - визнати неправомірними дії щодо припинення виплати страхових виплат з 1 січня 2015 року на підставі Постанови КМУ № 365; - зобов`язати поновити виплату страхових виплат з 1 січня 2015 року з виплатою недоотриманих з 1 січня 2015 року сум; - зобов`язати нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати з 1 січня 2015 року.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на протиправність дій відповідача щодо припинення виплати йому соціальних виплат з 01.01.2015 на підставні Постанови КМУ № 365.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що відповідно до відомостей інформаційно-аналітичної системи Фонду, потерпілий ОСОБА_1 з жовтня 2014 року по липень 2017 року перебував на обліку та отримував страхові виплати як внутрішньо переміщена особа в Бахмутському відділенні управління Фонду соціального страхування України в Донецькій області. З серпня 2017 року Бахмутське відділення припинило щомісячні страхові виплати на підставі особистої заяви позивача. З серпня 2017 року позивач не звертався до органів Фонду соціального страхування України за продовженням страхових виплат і не перебував на обліку у будь-якому відділенні Фонду як внутрішньо переміщена особа.

Ухвалою суду від 25 серпня 2020 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду, відстрочено позивачу сплату судового збору в розмірі 840,80 грн за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення у справі, витребувано у відповідача докази.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України НОМЕР_2 і картки фізичної особи - платника податків від 22.11.2010.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 є пенсіонером за віком.

Також до суду надана копія довідки від 24.11.2014 № 1419004076 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, за якою позивач перемістився з м. Жданівка до м. Артемівськ Донецької області.

ОСОБА_1 звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівську Донецької області з заявою від 02.10.2014. якою просив тимчасово продовжити раніше призначену страхову виплату з зв`язку з професійним захворюванням.

Згідно з копією постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівську Донецької області від 2 жовтня 2014 року № 0503/7435/7435/8 позивачу продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку (код виплати 410, КЕКВ 2730.03) у розмірі 1119,23 грн. Виплати вирішено проводити з 01 жовтня 2014 року безстроково.

З копії заяви ОСОБА_1 від 11.10.2017 до Бахмутського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області випливає, що позивач просив зняти його з обліку у зв`язку зі зміною місця проживання і припинити страхові виплати з 01.08.2017.

Згідно з копією постанови Бахмутського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 11 жовтня 2017 року № 0502/7435/7435/21 позивачу припинено щомісячну страхову виплату в розмірі 1492,65 грн. Зазначено, що причина припинення: відмова потерпілого від отримання виплат. Виплату припинено з серпня 2017 року.

Відповідно до постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування він нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бахмут Донецької обласної від 19 липня 2017 року № 0503/7435/7435/18 про припинення щомісячної страхової виплати позивачу припинено виплату щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної страти професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 1492,65 грн. Причиною припинення зазначено рішення комісії згідно протоколу № 56 від 18.07.2017. Виплату припинено з 1 серпня 2017 року.

Згідно зі службовою запискою Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціальної страхування України в Донецькій області від 05.10.2020 позивач з жовтня 2014 року по липень 2017 року перебував на обліку в Бахмутському відділенні та отримував страхові виплати, а з серпня 2017 року не перебуває на обліку в інших відділеннях Фонду і не отримує щомісячні страхові виплати.

До суду відповідач надав копію довідки № 18.031/3984 від 05.10.2020 про доходи ОСОБА_1 з якої випливає, що позивач одержував виплати з жовтня 2014 року по липень 2017 року. Загальна сума доходу за період жовтень 2014 року - липень 2017 року становить 54 395,94 грн.

Також до суду відповідачем надані відомості відповідно до програмного забезпечення «Реєстр потерпілих» стосовно ОСОБА_1 відповідно цих відомостей загальна сума страхових виплат, які обліковуються з серпня 2017 року по вересень 2020 складає 72 622,98 грн.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності невиплаті позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, страхових виплат.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999 року (далі - Закон № 1105-XIV).

Пунктом третім розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-XIV установлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 3 Закону №1105 визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105 передбачено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII) установлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII передбачено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 2 розділу 1 Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 № 20 (далі - Порядок № 20), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2015 року за № 6/26451, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон 1706)

У разі чергової зміни фактичного місця проживання (перебування) особа, яка тимчасово переміщена, зобов`язана повідомити протягом 10 календарних днів з дати зміни місця фактичного проживання (перебування) робочий орган виконавчої дирекції Фонду, який здійснює йому страхові виплати, страхові витрати на медичну та соціальну допомогу шляхом подання заяви особисто або надсилання рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви) про припинення йому виплат у зв`язку зі зміною місця проживання (перебування). Копія такої заяви або підтвердження надсилання рекомендованого листа подається робочому органу виконавчої дирекції Фонду за новим місцем фактичного проживання (перебування)

Приписами п. 1 розділу ІІ Порядку № 20 установлено, що страхові виплати призначаються робочими органами виконавчої дирекції Фонду за наявності необхідних документів, що підтверджують право особи, яка тимчасово переміщена, на ці виплати, відповідно до цього Порядку за місцем її фактичного проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік.

Згідно з п. 1 розділу ІІІ Порядку № 20 особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред`явленні оригіналів.

Пунктом 1.6 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 27.04.2007 № 24, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 22 червня 2007 року за № 715/13982 (далі - Порядок № 24), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що справа про страхові виплати потерпілого формується за його бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням роботодавця або за місцем проживання потерпілого.

Отже, особа береться на облік за місцем реєстрації/фактичного проживання або за місцем знаходження підприємства, на якому трапився нещасний випадок.

Пунктами 1.2 і 1.4 розділу І Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 № 27 (далі - Порядок № 27), передбачено, що внутрішньо переміщені особи мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) або їх відділеннях за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), з дотриманням вимог Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок № 365), та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (далі - постанова КМУ № 637).

Призначення, продовження (відновлення) та припинення страхових виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах рад (далі - Комісії).

Також відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Порядку № 27 внутрішньо переміщені особи мають право на продовження раніше призначених страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду або його відділенні за фактичним місцем проживання (перебування).

Згідно з п. 3.7 Порядку № 27 передбачено, що щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеній особі продовжуються (відновлюються) на підставі рішення Комісії з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та фінансуються впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття постанови про продовження раніше призначених страхових виплат.

Суд зазначає, що позивач звернувся до Бахмутського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про припинення щомісячних страхових виплат з 1 серпня 2017 року у зв`язку зі зміною місця проживання.

З огляду на викладене відсутні підстави для висновку про протиправність припинення здійснення страхових виплат з серпня 2017 року.

Суд зазначає, що позивач після серпня 2017 року не звертався до будь-якого відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області з заявою про продовження виплати щомісячних страхових виплат.

Позивач з серпня 2017 року не був позбавлений можливості звернутися до органів Фонду щодо продовження (відновлення) страхових виплат.

Таке право позивач може самостійно реалізувати і на момент розгляду цієї справи. У суду не має жодних підстав вважати, що після серпня 2017 року органи Управління ВД ФСС відмовляли позивачу в продовженні (відновленні) страхових виплат.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, стосовно позовних вимог щодо стягнення компенсації частини втраченого доходу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії (довічне грошове утримання), соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та пункту 5 указаного Порядку виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Позивач просить виплатити компенсацію на ще не виплачені суми доходу, що не відповідає вимогам закону.

Отже, вимога про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №200/11292/19-а і від 5 березня 2020 року у справі № 140/1547/19.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року позивачу відстрочено сплату судового збору задоволено та позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 2 ст. 133 КАС України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи те, що позивачу було відстрочено сплату судового збору при поданні позовної заяви, судовий збір у розмірі 840,80 грн підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 133, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 41325231, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5) про визнання незаконними дій і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Повне рішення суду складено 19 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков