Рішення № 92257294, 07.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2020 р. Справа№200/2973/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., при секретарі судового засідання - Лисинської А.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача Головного управління Національної поліції в Донецькій області - Варчина Р.С.

розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місце знаходження: пр. Нахімова, буд. 96, м. Маріуполь, Донецька області; код ЄДРПОУ: 40109058), т.в.о. начальника полковника поліції головного управління Національної поліції в Донецькій області Беседи Сергія Миколайовича (місце знаходження: пр. Нахімова, буд. 96, м. Маріуполь, Донецька області: код ЄДРПОУ: 40109058), третя особа на стороні позивача - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (місце знаходження: вул. Сурська, буд. 96, с. Новоалександрівка, Дніпропетровської області: код ЄДРПОУ: 392455807) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, -

У С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, т.в.о начальника полковника поліції головного управління Національної поліції в Донецькій області Беседи Сергія Миколайовича, третя особа на стороні позивача - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про:

- визнання протиправним та скасування наказу т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області Беседи С.М. № 32 о/с від 24.01.2019 р. «По особовому складу», яким капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Центрального відділу поліції, звільнено з 24.01.2019 р., на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 187 від 24.01.2019 р., за п. 6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- визнання протиправним та скасування наказу т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області Беседи С.М. №187 від 24.01.2019 р. «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНР в Донецькій області та їх покарання», яким капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни;

- зобов`язання Головного управління Національної поліції в Донецькій області поновити ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області;

- стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу при звільненні, починаючи з 24.01.2019 р. станом на дату постановлення рішення по суті спору, виходячи з середньоденного розміру грошового забезпечення - 527,60 грн. та діб фактичного вимушеного прогулу;

- стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката на загальну суму 3000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає наказ № 32 о/с від 24.01.2019 р. «По особовому складу» та наказ № 187 від 24.01.2019 р. «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області та їх покарання» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 незаконним, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення, встановлені наказом факті повністю перекручені, а само їх встановлення проведено з грубим порушенням порядку № 893, а також звернув увагу суду на порушення відповідачем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності. Позивач вважає, що висновки службового розслідування, які стали підставою для прийняття наказу № 187 від 24.01.2019 року, не підтверджені матеріалами службового розслідування та не відповідають приписам та нормам чинного законодавства. На думку позивача, висновок службового розслідування не містить в собі обґрунтованих посилань та доказів порушення позивачем зазначених в оскаржуваному Наказі правових актів. Крім того, як зазначає позивач, спірний Наказ не містить достатніх доказів вчинення дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю). Крім того, позивач зазначив, що в порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України членами дисциплінарної комісії не було повідомлено ОСОБА_1 про початок проведення службового розслідування, про форму розгляду справи дисциплінарною комісією, у зв`язку с чим, він був позбавлений права на захист, мати представника або адвоката.

Представником відповідача Головного управління Національної поліції в Донецькій області та відповідачем Бесідою С.М. надані до суду відзиви на адміністративний позов, згідно яких обидва відповідача заперечують проти позову, вважають позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Відповідачі зазначили, що оскаржувані накази є правомірними, прийняті у межах повноважень наданих керівникові Головного управління Національної поліції в Донецькій області та у спосіб визначений чинним законодавством. Разом з цим, представник відповідачів також зазначив, що твердження позивача про відсутність в його діях порушень спростовуються матеріалами службового розслідування, а тому позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 не підлягають задоволенню. При визначенні міри дисциплінарного впливу, відповідачами було надано належної оцінки особі позивача, зокрема, його ставлення до службових обов`язків, прийнята до уваги характеристика позивача та дотримано всі норми діючого законодавства під час проведення службового розслідування.

Третя особа Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», надала до суду пояснення, відповідно до яких просить позов задовольнити з підстав, що у ньому зазначені.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року повернуто позовну заяву позивачу.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду 22 травня 2019 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 р. Скасовано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 р. у справі № 200/2973/19-а, направлено справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області полковника поліції Беседи Сергія Миколайовича, третя особа - Первинна професійна спілка "Правозахисники України" про визнання протиправним та скасування наказів від 24.01.2019 № 32 о/с, від 24.01.2019 № 187 до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду шляхом вирішення питання відкриття провадження у справі.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2019 року визначено головуючим суддею Зеленова А.С.

27 травня 2019 року витягом з протоколу повторного автоматизованого судової справи між суддями на підставі настання інших обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законом призначено головуючим суддею по справі Арестову Л.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

13 червня 2019 року ухвалою суду продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 08 липня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01 серпня 2019 року.

19 липня 2019 року ухвалою суду забезпечено участь позивача у засіданні 01 серпня 2019 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 22 липня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" про участь у засіданні 01 серпня 2019 року в режимі відео конференції.

Ухвалами суду від 01 серпня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено засідання на 11 вересня 2019 року, витребувано докази по справі та відмовлено в задоволені клопотання Головного управління Національної поліції в Донецькій області про залишення позовної заяви без розгляду.

02 серпня 2019 року ухвалою суду забезпечено участь позивача, третьої особи у засіданні 11 вересня 2019 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62019050000000039 від 16.01.2019 року за ч. 2 ст. 365 КК України відносно ОСОБА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі за № 265/2856/19.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі №200/2973/19-а. Скасовано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року та адміністративну справу №200/2973/19-а направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року поновлено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, т.в.о. начальника полковника поліції головного управління Національної поліції в Донецькій області Беседи Сергія Миколайовича, третя особа на стороні позивача - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді. Призначено підготовче засідання на 27 листопада 2019 року.

Ухвалами суду від 14 листопада 2019 року забезпечено участь позивача, третьої особи у засіданні 27 листопада 2019 року в режимі відео конференції.

27 листопада 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року забезпечено участь позивача у засіданні 11 грудня 2019 року в режимі відеоконференції.

04 грудня 2019 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання відповідача Головного управління Національної поліції в Донецькій області про участь в засіданні в режимі відеоконференції.

11 грудня 2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 15 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 18 грудня 2019 року забезпечено участь позивача у засіданні 15 січня 2020 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року відкладено розгляд справи до 29 січня 2020 року.

16 січня 2020 року ухвалою суду забезпечено участь позивача у засіданні 29 січня 2020 року в режимі відеоконференції.

23 січня 2020 року ухвалою суду забезпечено участь представника третьої особи у засіданні 29 січня 2020 року в режимі відеоконференції.

29 січня 2020 року відкладено розгляд справи на 17 лютого 2020 року.

10 лютого 2020 року ухвалою суду забезпечено участь позивача у засіданні 17 лютого 2020 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року повернуті без розгляду пояснення Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

17 лютого 2020 року відкладено розгляд справи на 04 березня 2020 року.

19 лютого 2020 року ухвалою суду забезпечено участь позивача, представника третьої особи у засіданні 04 березня 2020 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року задоволено заву ОСОБА_1 про виклик та допит свідків. Викликано у якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 які є діючими працівниками Головного управління Національної поліції в Донецькій області; ОСОБА_18 , ОСОБА_19 які є працівниками Головного управління Національної поліції у місті Києві; ОСОБА_20 , яка є працівником Національної поліції. Відкладено розгляд справи на 18 березня 2020 року.

05 березня 2020 року ухвалою суду забезпечено участь позивача у засіданні 18 березня 2020 року в режимі відеоконференції.

17 березня 2020 року перенесено розгляд справи на 06 квітня 2020 року.

25 березня 2020 року ухвалою суду забезпечено участь позивача у засіданні 06 квітня 2020 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року відкладено розгляд справи до 27 квітня 2020 року. Викликано повторно для допиту у якості свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 які є діючими працівниками Головного управління Національної поліції в Донецькій області, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 які є працівниками Головного управління Національної поліції у місті Києві, ОСОБА_20 , яка є працівником Національної поліції.

07 квітня 2020 року ухвалою суду забезпечено участь позивача у засіданні 27 квітня 2020 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року відкладено розгляд справи до 25 травня 2020 року. Викликано повторно для допиту у якості свідків: ОСОБА_3 , який є діючим працівником Головного управління Національної поліції в Донецькій області; ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , які є працівниками Головного управління Національної поліції у місті Києві, ОСОБА_20 , яка є працівником Національної поліції, та ОСОБА_19 , який є працівником Деснянського управління Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Ухвалами суду від 28 квітня 2020 року забезпечено участь позивача, свідків у засіданні 25 травня 2020 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року відкладено розгляд справи до 22 червня 2020 року. Викликано повторно для допиту у якості свідків: ОСОБА_3 , який є діючим працівником Головного управління Національної поліції в Донецькій області; ОСОБА_18 , яка є працівником Головного управління Національної поліції у місті Києві; ОСОБА_15 , який є працівником Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві; ОСОБА_20 , яка є працівником Департаменту стратегічних розслідувань в м. Києві та ОСОБА_19 , який є працівником Відділу поліції на станціях залізничного транспорту ВП ГУНП в Донецькій області.

Ухвалами суду від 26 травня 2020 року забезпечено участь позивача, свідків у засіданні 22 червня 2020 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року відкладено розгляд справи до 28 липня 2020 року. Викликано повторно для допиту у якості свідків: ОСОБА_3 , який є діючим працівником Головного управління Національної поліції в Донецькій області; ОСОБА_20 , яка є працівником Департаменту стратегічних розслідувань в м. Києві; та ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 23 червня 2020 року забезпечено участь позивача, свідків у засіданні 28 липня 2020 року в режимі відеоконференції.

28 липня 2020 року відкладено розгляд справи на 11 серпня 2020 року.

29 липня 2020 року ухвалою суду забезпечено участь позивача у засіданні 11 серпня 2020 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року відкладено розгляд справи до 24 вересня 2020 року. Викликано повторно для допиту у якості свідка ОСОБА_3 , який є діючим працівником Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

11 серпня 2020 року ухвалою суду забезпечено участь позивача у засіданні 24 вересня 2020 року в режимі відеоконференції.

24 вересня 2020 року відкладено розгляд справи на 07 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 30 вересня 2020 року забезпечено участь позивача у засіданні 07 жовтня 2020 року в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі, надав суду додаткові пояснення.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Донецькій області у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, надав суду додаткові пояснення.

Представник третій особи до судового засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю та зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника Головного управління Національної поліції в Донецькій, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 станом на грудень 2018 року проходив службу у кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Центрального ВП ГУНП у Донецькій області та має звання капітан поліції.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 3262 від 21.12.2018 «Про призначення службового розслідування» на підставі інформації щодо неналежної, як працівника Національної поліції України, поведінки оперуповноваженого СКП Лівобережного ВП Центрального ВП КУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 , яка надійшла 21.12.2018 до УКЗ ГУНП в Донецькій області з Центрального ВП ГУНП в області призначено службове розслідування за вказаним фактом. Створено дисциплінарну комісію з проведення службового розслідування у складі: голова комісії - заступник начальника управління - начальник ВІОС УКЗ ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_3 ; члени комісії: заступник начальника організаційно - методичного відділу УКР ГУНП в Донецькій області майор поліції ОСОБА_26, старший инспектор з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_18, старший інспектор ВІОС УКЗ ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_20

18.01.2019 року заступник начальника управління - начальник ВІОС УКЗ ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_3 подав рапорт на адресу т.в.о. начальника головного управління Національної поліції в Донецькій області Беседі С.М. про те, що у зв`язку з нововиявленими фактами, а саме, відкриттям 16.01.2019 кримінального провадження № 62019050000000039 за ч.2 ст. 365 КК України відносно оперуповноваженого СКП Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 , з урахування того, що всі факти (стосовно подій, що відбулися 21.12.2018 та 11.01.2019) взаємопов`язані між собою та стосуюся подій за участю ОСОБА_1 , прийнято рішення розглянути зазначені події в рамках одного службового розслідування, у зв`язку з чим, керуючись ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України ОСОБА_3 просив дозволу на продовження терміну виконання матеріалу, тобто проведення службового розслідування відносно позивача, до 25.01.2019.

Наказом т.в.о. начальника полковника поліції Беседи С.М. Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 132 від 18.01.2019 «Про продовження службового розслідування», у зв`язку з нововиявленими обставинами, опрацювання великої кількості матеріалів, зібраних під час проведення зазначеного службового розслідування, з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного поступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисціплінарного проступку, на підставі ч.2 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 службове розслідування продовжено до 25.01.2019.

За результатами службового розслідування 23.01.2019 складено висновок, відповідно до якого, службове розслідування за фактом неналежної, як для працівника Національної поліції України, поведінки оперуповноваженого СКП Лівобережного ВП Центрльного ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 закінчено.

Відповідно до висновку зазначеного службового розслідування від 23.01.2019, за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні п.1 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ч.ч. 1, 2 ст. 1, п.п. 1, 3, 6, 7, 10, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 2, 3, 7 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 10 Розділу ІІІ Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2017 № 347, п.п. 2.1, 2.2.17 доручення ГУНП в Донецькій області від 27.06.2017 № 6621/05/12-2017, ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 28 Конституції України, у порушенні конституційних прав громадянина ОСОБА_25, у непомірному вживанні алкогольних напоїв у важкий для країни час, під час посиленого варіанту несення служби, втраті посвідчення працівника Національної поліції України, спеціального жетону поліцейського, проявленій нещирості під час проведення службового розслідування в частині надання неправдивих свідчень, прибутті на службу із запізненням з ознаками алкогольного сп`яніння, скоєнні вчинку, що підриває авторитет і довіру громадян до Національної поліції України і є несумісним з подальшим проходженням служби, перешкоджанні іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Центрального ВП ГУНП області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (т. 1, а.с. 98-145)

Наказом т.в.о. начальника полковника поліції Беседи С.М. Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 187 від 24.01.2019 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області та їх покарання» за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні п.1 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ч.ч. 1, 2 ст. 1, п.п. 1, 3, 6, 7, 10, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 2, 3, 7 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 10 Розділу ІІІ Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2017 № 347, п.п. 2.1, 2.2.17 доручення ГУНП в Донецькій області від 27.06.2017 № 6621/05/12-2017, ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 28 Конституції України, у порушенні конституційних прав громадянина ОСОБА_25, у непомірному вживанні алкогольних напоїв у важкий для країни час, під час посиленого варіанту несення служби, втраті посвідчення працівника Національної поліції України, спеціального жетону поліцейського, проявленій нещирості під час проведення службового розслідування в частині надання неправдивих свідчень, прибутті на службу із запізненням з ознаками алкогольного сп`яніння, скоєнні вчинку, що підриває авторитет і довіру громадян до Національної поліції України і є несумісним з подальшим проходженням служби, перешкоджанні іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Центрального ВП ГУНП області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (т. 1, а.с. 93-95).

Наказом т.в.о. начальника полковника поліції Беседи С.М. Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 32 о/с від 24.01.2019 «По особовому складу» відповідно до розділу VII Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 - оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Центрального відділу поліції з 24 січня 2019 року. Вислуга років на 24 січня 2019 року у календарному обчисленні складає: 12 років 05 місяців 10 днів (т. 1, а.с. 92)

Позивач вважає спірні накази протиправними, а підстави, за які накладено вказане дисциплінарне стягнення, такими, що не відповідають фактичним обставинам, тому звернувся до суду з цією позовною заявою.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію", відповідно до ст.3 якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Статтею 23 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені основні повноваження поліції, серед яких поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до п.1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 року за №1576/29706, поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до положень частини 1 та 2 ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5, 8, 10, 12, 13 ч.3 ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

В свою чергу, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»).

Згідно положень ч.1-4 ст.14. Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 3262 від 21.12.2018 підставою для призначення службового розслідування відносно позивача стала інформація щодо неналежної, як для працівника Національної поліції України, поведінки оперуповноваженого СКП Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНПв Донецькій капітана поліції ОСОБА_1 , яка надійшла 21.12.2018 до УКЗ ГУНП в Донецькій області з Центрального ГУНП в області.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом МВС України від 07.11.2018 року №893 (далі - Порядок №893).

Відповідно до п.1-3 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.16. Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Під час розгляду справи судом встановлено, що до відома позивача не було доведено про проведення службового розслідування відносно його неналежної поведінки 21 грудня 2018. Крім того, відповідно до довідки про тимчасову непрацездатність № 2812 від 21 грудня 2018 року, ОСОБА_1 було звільнено від служби у зв`язку з хворобою з 21.12.2018 по 30.12.2018, приступити до служби вказано 30 грудня 2018 року (т. 1. а.с. 189).

Таким чином, станом на дату призначення службового розслідування - 21 грудня 2018 року позивач знаходився на лікарняному, та, на переконання суду, не міг бути обізнаний про те, що відносно нього розпочато службове розслідування.

Крім того, під час розгляду справи судом з`ясовано, що старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_20 ОСОБА_1 було опитано декілька раз, а саме, 11 січня 2019 року та 17 січня 2019 року. Однак, ОСОБА_20 до відома позивача не було доведено про проведення відносно нього службового розслідування, а також, не роз`яснені його права (як особи, відносно якої розпочато та проводиться службове розслідування), а саме, права подавати клопотання про залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи, на користування правничою допомогою.

Під час судового розгляду ОСОБА_20 була допитана у якості свідка, та показала, що, дійсно, під час проведення службового розслідування ОСОБА_21 його права не булі роз`яснені, а інформація, яку ОСОБА_1 виклав у своїх поясненнях, комісією ніяким чином не перевірялась. Ніяких документів ОСОБА_20 до матеріалів службового розслідування від ОСОБА_1 не долучала та не перевіряла, з Наказом № 3262 від 21.12.2018 «Про призначення службового розслідування» позивача не ознайомлювала.

Під час судового засідання позивач пояснив, що пояснення були надані ОСОБА_20 у друкованому вигляді, а сам позивач був переконаний, що надає останньої пояснення саме за його (позивача) повідомленням про вчинення щодо нього (позивача) незаконних дій поліцейськими, що мало місце 21.12.2018. Також, позивач пояснив, що передбачені Порядком права йому не були роз`яснені, з Наказом № 3262 від 21.12.2018 «Про призначення службового розслідування» позивача ніхто не ознайомлював, а під час виклику позивача телефоном, ОСОБА_20 не пояснила позивачу, з приводу чого він викликається та з приводу чого має надавати пояснення.

Крім того, судом з`ясовано, що позивача не було ознайомлено з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, тому ОСОБА_1 був позбавлений можливості робити з таких матеріалів копії за допомогою технічних засобів.

Допитані під час судового розгляду свідки - члени комісії пояснили суду, що ніяких обмежень передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України "Про державну таємницю" матеріали службового розслідування не містили, у той час як у наданих позивачу відповідях на його звернення про ознайомлення з матеріалами службового розслідування та висновком, як на підставу для відмови у ознайомленні позивача із зазначеними документами, відповідачі посилались саме на наявність обмежень, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України "Про державну таємницю" та Законом України «Про захист персональних даних».

Відповідно до п.5 розділу V Порядку №893, письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.

Голова дисциплінарної комісії впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на адресу комісії неодноразово надавались матеріали та документи, а саме: довідка № 2812 про тимчасову непрацездатність з 21.12.2018 року по 27.12.2018, довідка № 5223 КЗОЗ «ОЛІЛ» № 2 м. Маріуполь, довідка № 2275 з міської лікарні № 1 м. Маріуполь, відповідь з ТУ ДБР за № 03-21/2-263 від 09.01.2019, витяг з ЄРДР за № 62019050000000020 від 09.01.2019 за ч.2 ст.365 КК України, лист прокуратури Донецькій області від 02.01.2018, лист Лівобережного ВП від 27.12.2018, DVD диск з відео файлами у кількості 5 штук та фото файлами у кількості 18.

Однак, зазначені матеріали та документи взагалі не були взяти до уваги та досліджені відповідачем, таким документам та матеріалам не надана оцінка, що суперечить вимогам Розділу IV Порядку.

Листом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19.02.2019 ОСОБА_21 повідомлено, що за його заявою щодо скоєння протиправних дії гр. ОСОБА_22 , яке мало місце 20.12.2018, зареєстровано за № 2884 від 28.01.2019 до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Центрального ВП ГУНП в Донецькій області. В ході проведення перевірки було виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке у подальшому, 11.02.2019 року, було внесено до ЄДРДР за № 12019050770000364 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. Проводяться слідчі дії (т.1 а.с.237).

Судом встановлено, що зазначена інформація про скоєння злочину відносно позивача взагалі дисціплінарною комісію не досліджувалась.

Відповідно до ч.6 та ч.7 ст.14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Судом встановлено, що Наказом № 3262 від 21.12.2018 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом надходження 21.12.2018 до УКЗ ГУНП в Донецької області з Центрального ВП ГУНП в області інформації щодо неналежної, як працівника Національної поліції України, поведінки оперуповноваженого СКП Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1

18.01.2019 року заступник начальника управління - начальник ВІОС УКЗ ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_3 подав рапорт т.в.о. начальнику головного управління Національної поліції в Донецькій області Беседі С.М. про те, що у зв`язку з нововиявленими фактами, а саме відкриттям 16.01.2019 року кримінального провадження № 62019050000000039 за ч.2 ст. 365 КК України відносно оперуповноваженого СКП Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 , що всі факти взаємопов`язані між собою та стосуюся подій за участю ОСОБА_1 , які відбулися 21.12.2018, прийнято рішення розглянути в рамках одного службового розслідування. Таким чином, у зв`язку з нововиявленими фактами, великою кількістю зібраних матеріалів під час проведення службового розслідування, керуючись ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України просить дозволу на продовження терміну виконання матеріалу до 25.01.2019.

Наказом т.в.о. начальника полковника поліції Беседи С.М. Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 132 від 18.01.2019 «Про продовження службового розслідування» у зв`язку з нововиявленими обставинами, опрацювання великої кількості матеріалів, зібраних під час проведення зазначеного службового розслідування, з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного поступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисціплінарного проступку, на підставі ч.2 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 продовжено службове розслідування до 25.01.2019.

Таким чином, події, що відбулись 11 січня 2019 року, не могли бути предметом вже розпочатого службового розслідування, оскільки на той момент (18 січня 2019 року) вже тривало службове розслідування, призначене 21.12.2018. Тому розслідування обставин вчинення ОСОБА_1 можливого дисциплінарного проступку 11 січня 2019 року могло відбутись тільки шляхом видання відповідного наказу про проведення службового розслідування цих подій, а тому Наказ № 132 від 18.01.2019 прийнято в порушення ч.6 та ч.7 ст.14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а саме, якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Аналогічна правова позиція була викладена в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 560/1803/19.

Під час судового засідання судом були допитані свідки ОСОБА_16 старший інспектор відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП в Донецькій області та ОСОБА_17 інспектор відділу інспекції з особовому складу УКЗ ГУНП в Донецькій області які, 21.12.2018 склали Акт про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та Акт про відсутність на службі без поважних причин, які зазначені у Висновку від 23.01.2019.

Так зазначені свідки показали, що 21.12.2018 за усним дорученням начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_3 перевіряли знаходження на робочому місці оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 та встановили, що він був відсутній на робочому місці з 09.00 до 09.50, мобільний телефон був вимкнений, про що складено Акт. Згодом, в 9.55 зазначені посадові особи склали Акт про те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, але останній відмовився. У своїх поясненнях, які були надані зазначеними посадовими особами під час проведення службового розслідування, останні повідомили комісію, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння.

Під час допиту судом, свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 показали, що визначили стан алкогольного сп`яніння позивача (дослівно) «за характерним запахом». На питання суду, чому свідки не поїхали з позивачем 21.12.2018 у 9.50-10.00 на автомобілі швидкої допомоги до лікарні, щоб визначити у встановленому порядку, чи був позивач дійсно у стані алкогольного сп`яніння, свідки не надали жодних пояснень.

Відповідно до п.1 Розділу VI Порядку, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.2 розділу VI Порядку №893).

Згідно положень п.3-5 розділу VI Порядку №893, у вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У порушення зазначених пунктів, у висновку від 23.01.2019 року не вказано форму розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначається, зокрема, висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

Крім того, зазначається вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

У висновку від 23.01.2019 року зазначено, що службове розслідування за фактом неналежної, як для працівника Національної поліції України, поведінки оперуповноваженого СКП Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 закінчено, відомості що стали підставою для проведення службового розслідування вважати такими що підтвердились. За грубе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції. Зазначено, що ОСОБА_1 порушено ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 28 Конституції України, у порушенні конституційних прав громадянина ОСОБА_25, у непомірному вживанні алкогольних напоїв у важкий для країни час, під час посиленого варіанту несення служби, проявленій нещирості під час проведення службового розслідування в частині надання неправдивих свідчень, прибутті на службу із запізненням з ознаками алкогольного сп`яніння.

Надаючи оцінку наведеному висновку, суд зазначає, що відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Уряди держав - членів Ради Європи, які підписали цю Конвенцію, беручи до уваги Загальну декларацію прав людини, проголошену Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 10 грудня 1948 року, беручи до уваги те, що ця Декларація має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання і додержання проголошених у ній прав, беручи до уваги те, що метою Ради Європи є досягнення тіснішого єднання між її членами і що одним із засобів досягнення цієї мети є забезпечення і розвиток прав людини та основоположних свобод, знову підтверджуючи свою глибоку віру в ті основоположні свободи, які становлять підвалини справедливості та миру в усьому світі і які найкращим чином забезпечуються, з одного боку, завдяки дієвій політичній демократії, а з іншого боку, завдяки спільному розумінню і додержанню прав людини, від яких вони залежать, сповнені рішучості, як уряди європейських держав, що є однодумцями і мають спільну спадщину політичних традицій, ідеалів, свободи і верховенства права, зробити перші кроки для забезпечення колективного гарантування певних прав, проголошених у Загальній декларації.

Отже, фізична особа не може порушити Конвенцію, та, як наслідок, фізичній особі взагалі, та, у даному випадку, зокрема, позивачу не може ставитись у провину, та, відповідно, не може бути обставиною, на яку можна посилатися, як навіть одну з підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки лише держава (державний орган) може порушити права, які гарантовані людині Конвенцією.

Так, відповідно до ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Суд зазначає, що у висновку службового розслідування від 23.01.2019 відсутні докази порушення ОСОБА_1 ст. 28 Конституції України.

Також, у висновку не підтверджено належними та допустимими доказами прибуття ОСОБА_1 на службу із запізненням з ознаками алкогольного сп`яніння та «непомірне вживання алкогольних напоїв позивачем у важкий для країни час» (дослівно).

Так, зокрема, не зазначено, що, на думку відповідачів, є «важким для країни часом», коли такий час розпочався, чим режим несення служби позивачем «у важкий для країни час» відрізняється від звичайного режиму несення служби.

Стосовно формулювання «непомірне вживання алкогольних напоїв», суд вважає за необхідне звернути увагу, що, виходячи зі змісту висновку, немає можливості зробити однозначний висновок, яка кількість вжитого особою алкоголю може вважатися помірною, та, відповідно, слідуючи логіці відповідаців, такою, що не потягне за собою притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

У будь-якому разі, наведені у висновку обставини, спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких, 21.12.2018 позивач знаходився на лікарняному, стан алкогольного сп`яніння визначено «за характерним запахом» (дослівно), а, як вже зазначено вище, «непомірне вживання алкоголю» взагалі не зрозуміло, яким саме чином встановлено: чи то йдеться про проміжок часу, чи про міцність напоїв, чи про їх кількість, тощо.

Крім того, у висновку зазначаються події 11.01.2019, про які ГУНП в Донецькій області стало відомо під час моніторингу мережі інтернет 15.01.2019, зокрема, як зазначено у висновку, статті журналіста. В межах службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 21.12.2018 № 3262 проведено перевірку інформації, викладеної у ЗМІ. В результаті встановлено, що 13.01.2019 до Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в області зі служби 102 надійшла інформація від медичного закладу - міська лікарня № 2 м. Маріуполя про факт звернення до них гр. ОСОБА_22 , якого 11.01.2019 побіли працівники поліції. Діагноз «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку». 13.01.2019 дільничним офіцером поліції прийнято заяву від громадянина ОСОБА_22 про притягнення до відповідальності двох працівників поліції - ОСОБА_23 та іншого невідомого. Як зазначається, ОСОБА_24 привів ОСОБА_22 до адмінбудівлі Лівобережного ВП, не записав у журнал доставлених та запрошених, завів в кабінет № 22, де вчинив до заявника - ОСОБА_22 фізичний та психологічних тиск, наносив удари, а невідомий спостерігав.

Крім того встановлено, що 18.01.2019 до УКЗ ГУНП в області з Лівобережного відділення поліції Центрального ВП ГУНП в області надійшло повідомлення про те, що 16.01.2018 слідчим відділом ТУ ДБР, розташованим у м. Краматорську відкрите кримінальне провадження № 62019050000000039 за ч.2 ст. 365 КК України відносно оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 .

Отже, відповідачами зроблений висновок, що позивач ОСОБА_1 порушив конституційні права гр. ОСОБА_22 , застосувавши до останнього неправомірні заходи фізичного впливу, що викликало суспільний резонанс, публічний розголос, тим самим скоїв вчинок, який дискредитує звання поліцейського та негативно впливає імідж Національної поліції України, та є несумісним з подальшим проходженням служби в лавах Національної поліції України.

Відповідно до закріпленого у ч. 1 ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу презумпції невинуватості особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом, і встановлено рішенням суду, що набрало законної сили.

В матеріалах справи відсутнє рішення суду, що набрало законної сили, яким би позивача було визнано винним у вчиненні кримінального злочину відносно гр. ОСОБА_22 11.01.2019, що суперечить принципу презумпції невинуватості, регламентованому частиною 1 ст. 62 Конституції України.

У рішенні від 10.02.1995 року в справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно з ч.4 п. 3, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Відповідно до положень пункту 5 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Під час допиту свідків, членів комісії, судом з`ясовано, що комісією не встановлювались обставини які можуть пом`якшити відповідальність позивача.

Так, поза увагою залишилось, що Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 8 вересня 2016 ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій. Крім того, до матеріалах адміністративної справи долучені: Відзнака ОСОБА_1 від Президента України, серія АТ №238523, Указ від 17.02.2016 №53/2016, ордени та посвідчення: «10 років сумлінної служби» від МВС, орден «За участь в АТО», орден «Учасника бойових дій», орден «95 років карного розшуку» ті інш.

Відповідно до положень пункту 1 розділу VI, пунктів 1, 3 розділу VIII Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Після закінчення проведення службового розслідування оригінал висновку службового розслідування та матеріали службового розслідування, сформовані у справу, а також копія наказу про накладення дисциплінарного стягнення (за наявності) передаються до канцелярії (секретаріату) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому проходить службу голова дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування.

Таким чином, саме справа є належним та допустимим доказом, що підтверджує факт проведення службового розслідування, а матеріали службового розслідування, які сформовані у справу, відповідно, можуть підтвердити скоєння дисциплінарного проступку позивачем.

Однак, відповідачем - ГУ Національної поліції в Донецькій області під час розгляду справи такі матеріали суду надані не були, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості дослідити ці матеріали та дати оцінку відповідності матеріалів службового розслідування висновку, що був зроблений на підставі зібраних матеріалів.

Відповідно до листів Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13.02.2018 та 18.02.2019 на адресу ОСОБА_1 , останнього було повідомлено, що після затвердження висновку, матеріали службового розслідування та відеозаписи направлені до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську для прийняття рішення згідно з чинним законодавством України вих. № 586/02/12-2019 (Т.1 а.с.238-241).

У листі прокуратури Донецької області на адресу заступника начальника ГУНП в Донецькій області полковника поліції Остапчука В.В. зазначено, що 02.05.2019 прокурором відділу прокуратури області до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62019050000000039 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. Під час досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження приєднано висновок службового розслідування за фактом неналежної, як для працівника Національної поліції України, поведінки ОСОБА_1 .

Листом від 24.01.2019 № 586/02/12-2019 Головне управління Національної поліції в Донецькій області відправило до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську копію висновку службового розслідування за фактом неналежної, як для працівника Національної поліції України, поведінки ОСОБА_1 для залучення до матеріалів кримінального провадження № 62019050000000039 та прийняття рішення згідно з чинним законодавством з додатком на 104 аркушах (т.5 а.с.137).

Під час судового розгляду справи, відповідачем надано до суду довідку від 10.09.2019, у якій зазначено, що за вих. № 586/02/12-2019 від 24.01.2019 на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, окрім копії висновку службового розслідування за фактом неналежної, як для працівника Національної поліції України, поведінки оперуповноваженого СКА Лівобережного відділення поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 також спрямовані оригінали матеріалів вказаного службового розслідування у сукупності на 104 аркушах.

Відповідно до листа Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 листопада 2019 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду у матеріалах справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (кримінальне провадження № 265/2856/19) не містяться копії матеріалів службового розслідування, які стали підставою для винесення наказів, яким капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Центрального відділу поліції звільнено з 24.01.2019. До теперішнього часу, вказані документи до суду не надходили і витребувані для огляду у судовому засіданні не були (т.6 а.с. 111).

Прокуратура Донецької області на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2019 листом від 04.12.2019 направила на адресу суду копії матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 , на підставі яких позивача звільнено зі служби у поліції на 69 арк.

Так, судом було отримано: копію Наказу № 3262 від 21.12.2018 «Про призначення службового розслідування», рапорт, Наказ № 132 від 18.01.2019 «Про продовження службового розслідування», копія висновку від 23.01.2019, Акт про відмову про проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння від 21.12.2018 у 9.55, Акт про відсутність на службі без поважних причин від 21.12.2018 з 9.00 до 09.50, службова характеристика на ОСОБА_1 , лист від 18.02.2019.

Таким чином, суд позбавлений можливості встановити, де саме знаходяться оригінали висновку від 23.01.2019 та оригінали матеріалів службового розслідування, сформовані у справу відносно ОСОБА_1 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що оригінал висновку разом з матеріалами службового розслідування зберігалися у неї на робочому місце у шухляді аж до її звільнення, матеріали службового розслідування разом з висновком були не зшиті, не пронумеровані та без опису.

Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» встановлені єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Відповідно до розділу 3. Зберігання документів у діловодстві - документи з моменту створення чи надходження і до передавання на зберігання в архів установи зберігаються за місцем формування справ у службі діловодства чи інших структурних підрозділах установи відповідно до номенклатури справ. Керівники структурних підрозділів установи і працівники, відповідальні за організацію діловодства в цих підрозділах, зобов`язані забезпечити зберігання документів і справ. Видача справ у тимчасове користування працівникам структурних підрозділів установи здійснюється з дозволу керівника структурного підрозділу, в якому було сформовано справу, іншим установам - з письмового дозволу керівника установи. На видану справу складається картка-замінник за формою, наведеною в додатку 12 до цих Правил. У картці зазначаються найменування структурного підрозділу, індекс справи, заголовок справи, дата її видачі, особа, якій справу видано, дата її повернення, підписи осіб, які видали та прийняли справу. Посадова особа, яка видала та прийняла справу, зобов`язана здійснити перевірку наявності документів у справі. Не дозволяється видавати у тимчасове користування працівникам структурних підрозділів установи окремі документи зі справ. Надання справ у тимчасове користування здійснюється не більш як на один місяць. Вилучення оригіналів документів (справ) допускається з дозволу керівника установи з дотриманням вимог, зазначених у пункті 14 розділу I цих Правил.

Пунктом 14 розділу І цих правил передбачено вилучення (виїмка) оригіналів службових документів із документаційного та архівного фондів установи має бути тимчасовим(ою) і лише у випадках, передбачених законом. Тимчасовий доступ до документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. У разі вилучення (виїмки) оригіналів документів в установі обов`язково залишаються копії цих документів, засвідчені відповідно до пунктів 8, 9 глави 10 розділу II цих Правил, та опис вилучених документів. Вилучені документи надаються безпосередньо особі, визначеній в ухвалі слідчого судді, суду. Документи, вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду, підлягають обов`язковому поверненню установі, але не пізніше ніж через один рік після закриття провадження або винесення судом рішення у справі.

Таким чином, після закінчення проведення службового розслідування оригінал висновку службового розслідування та матеріали службового розслідування, сформовані у справу, а також копія наказу про накладення дисциплінарного стягнення (за наявності) передаються до канцелярії (секретаріату) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому проходить службу голова дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування. Оригінал висновку службового розслідування та матеріали службового розслідування могли бути вилучені тільки на підставі ухвали слідчого судді, але у разі вилучення (виїмки) оригіналів документів в установі обов`язково залишаються копії цих документів.

Судом встановлено, що зазначені необхідні послідовні дії відносно документів про проведення службового розслідування відносно позивача, не були здійснені, що потягло за собою неможливість надання таких матеріалів на адресу суду.

Дисциплінарне покарання особи, вина якої не доведена належними та допустимими доказами не може вважатись результатом ефективного розслідування.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 06.12.1988 у справі "Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії", серед іншого вказано, що принцип презумпції невинуватості полягає в тому, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається виключно на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. При цьому, принцип презумпції невинуватості є обов`язковим не лише для органів досудового розслідування чи судів, а й для будь-яких інших суб`єктів владних повноважень. Поширюється він не лише на прийняття такими суб`єктами певних рішень, а й на публічні висловлювання певних посадових осіб. Зокрема, в рішенні від 10.02.1995 у справі "Аллене де Рібемон проти Франції", де заявник скаржився на порушення презумпції невинуватості міністром внутрішніх справ, який зробив публічну заяву з твердженням про винуватість заявника. У даному рішенні, Суд вказує на те, що заява про винуватість, з однієї сторони, спонукала громадськість повірити в неї, а з іншої випереджало оцінку фактів справи компетентними суддями. Отже, порушення статті 6 пункту 2 мало місце. Таким чином, сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою. Він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави, відтак жодна посадова особа не може навіть називати людину винуватою, підміняючи таким чином "доведення вини відповідно до закону", та перебираючи на себе функцію суду.

Крім того судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що під час проведення службового розслідування відносно позивача та видання оскаржуваних наказів, позивачами залишено поза увагою той факт, що позивач є членом професійної спілки «Правозахисники країни», що ніяким чином не знайшло свого відображення в матеріалах службового розслідування.

Таким чином, оскаржувані накази про звільнення позивача є протиправними та, відповідно, підлягають скасуванню.

Оскільки суд зробив висновок про протиправність наказів відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції, вимога позивача про поновлення на посаді є такою, що належить до задоволення, як похідна.

Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу Законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч.1 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за № 669/28799, визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Відповідно до п.4 Розділу 1 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за № 669/28799, грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Згідно з п.15 Розділу 1 зазначених Порядку та умов, при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду.

Відповідно до п.6 Розділу 3 вказаних Порядку та умов, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Зі змісту Порядку № 260 випливає, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Аналогічна правова позиція була викладена в Постановах Верховного Суду від 09 квітня 2020 у справі № 540/426/19, від 23.04.2020 у справі № 820/2727/17.

Оскільки судом визнано протиправними та такими, що підлягають скасуванню накази про звільнення ОСОБА_1 , стягненню на користь позивача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.01.2019 по 07.10.2020.

Розрахунок середнього заробітку працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 (далі - Порядок № 100).

Згідно норм абзацу третього пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Оскільки позивача звільнено зі служби 24.01.2019 року то сума виплат обчислюється за два попередні календарні місяці до звільнення. Починаючи з 25.01.2019 по 07.10.2020 включно, вимушений прогул складає 622 календарних дня.

Згідно довідки від 12.08.2019 середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 складає 527,60 грн.

Таким чином час вимушеного прогулу позивача з 25.01.2019 по 07.10.2020 включно складає 622 календарних дня, а тому стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 328167,20 грн.(527,60 грн. х 622 р.д.) з відрахуванням обов`язкових платежів.

Середньомісячний розмір грошового забезпечення згідно довідки від 12.08.2019 № 537 становить 16091,92 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Головного управління Національної поліції у Донецькій області на користь ОСОБА_21 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.01.2019 року по день ухвалення рішення в цієї адміністративній справі - 07.10.2020 року у розмірі 328 167,20 грн. (527,60 грн. х 622) з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до п.п.2-3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тобто, суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середньомісячного розміру грошового забезпечення у розмірі 16 091,92 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позовна вимога про стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката на загальну суму 3000 гривень не підлягає задоволенню у зв`язку з відсутністю детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги позивачу.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до відповідача 1 - Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місце знаходження: пр. Нахімова, буд. 96, м. Маріуполь, Донецька області; код ЄДРПОУ: 40109058) до відповідача 2 - т.в.о. начальника полковника поліції головного управління Національної поліції в Донецькій області Беседи Сергія Миколайовича (місце знаходження: пр. Нахімова, буд. 96, м. Маріуполь, Донецька області: код ЄДРПОУ: 40109058), третя особа на стороні позивача - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" (місце знаходження: вул. Сурська, буд. 96, с. Новоалександрівка, Дніпропетровської області: код ЄДРПОУ: 392455807) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області Беседа С.М. № 32 о/с від 24.01.2019 року "По особовому складу", яким капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Центрального відділу поліції, звільнено з 24.01.2019 року, на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 187 від 24.01.2019 року за п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області Беседи С.М. № 187 від 24.01.2019 року "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області та їх покарання", яким звільнено зі служби капітана поліції ОСОБА_1 за грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у недотримані п.1 ч. 1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію", ч.ч. 1,2 ст. 1, п.п. 1,3,6,7,10,14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1,2,3,7 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 10 розділу III Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2017 року № 347, п.п 2.1, 2.2.17 доручення ГУНП в Донецькій області від 27.06.2017 року № 6621/05/12-2017, ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 28 Конституції України, у порушенні конституційних прав громадянина ОСОБА_25, у непомірному вживанні алкогольних напоїв у важкий для країни час, під час посиленого варіанту несення служби, втраті посвідчення працівника національної поліції України, спеціального жетону поліцейського, проявлений нещирості під час проведення службового розслідування в частині надання неправдивих свідчень, прибутті на службу із запізненням з ознаками алкогольного сп`яніння, скоєні вчинку, що підриває авторитет і довіру громадян до Національної поліції України і є не сумісним з подальшим проходженням служби, перешкоджанні іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області поновити ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Центрального відділу поліції з 25 січня 2019 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 25.01.2019 року станом на дату постановлення рішення по суті спору, виходячи з середньоденного розміру грошового забезпечення - 527,60 грн. та діб фактичного вимушеного прогулу в кількості 622 в розмірі 328 167 (триста двадцять вісім тисяч сто шістдесят сім) гривень 20 копійок.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Лівобережного відділення поліції Центрального відділу поліції з 25.01.2019 року та стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 16 091 (шістнадцять тисяч дев`яносто одна) гривня 92 копійка.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07 жовтня 2020 року.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19 жовтня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова