Рішення № 92257288, 19.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 р. Справа№200/7658/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про: визнання дій Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправними щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 29.05.2019 року пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016-2018 роки та здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 пенсії за віком з 29.05.2019 року, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016-2018 роки; зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи на у Аягузському СПТУ-12 Семипалатинської області з 23.09.1986 р. по 23.11.1992 р. у кратному обчисленні - один місяць трудового стажу за півтора, у зв`язку з чим перерахувати та виплатити пенсію з часу її призначення, з урахуванням різниці, яка вже була виплачена; зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести ОСОБА_1 з 01 травня 2020 року перерахунок пенсії за віком шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт 1,11 та здійснити виплату пенсії за віком з урахуванням виплачених сум.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправними щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 29.05.2019 року пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016-2018 роки та здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 пенсії за віком з 29.05.2019 року, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016-2018 роки; зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи на у Аягузському СПТУ-12 Семипалатинської області з 23.09.1986 р. по 23.11.1992 р. у кратному обчисленні - один місяць трудового стажу за півтора, у зв`язку з чим перерахувати та виплатити пенсію з часу її призначення, з урахуванням різниці, яка вже була виплачена; зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести ОСОБА_1 з 01 травня 2020 року перерахунок пенсії за віком шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт 1,11 та здійснити виплату пенсії за віком з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 24.12.2014 року вона перебуває на обліку у Маріупольському об`єднаному управлінні пенсійного фонду України Донецької області та до 29.05.2019 року отримувала пенсію за вислугу років у відповідності до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 29.05.2019 року після звернення позивача із заявою її було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки при призначенні пенсії за віком з 29.05.2019 року повинен був нарахувати пенсію відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в України, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016-2018 роки, а не використовувати показники середньої заробітної плати, якій враховувався підчас призначення попереднього виду пенсії. Крім того, позивач зазначає, що п. 1 постанови КМУ від 01.04.2020 року № 251 «Про деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, затвердженим постановою КМУ від 20.02.2019 року № 24 питання проведення індексації пенсій 2019 році проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,11. Також позивач зазначає, що період роботи у Аягузському СПТУ - 12 Семіполатінської області з 23.09.1986 року по 23.11.1992 року у кратному обчисленні - один місяць трудового стажу за півтора на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 21.05.1984 року № 482 «Про деякі пільги військовослужбовцям Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР». З огляду на вищевикладені обставини позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Позивач знаходився на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 24.12.2014 року та отримував пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 29.05.2019 року позивач звернувся до управління із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На підставі заяви позивача її було переведено на пенсію за віком. Розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням загального страхового стажу 36 років 01 місяці 27 днів, для обчислення пенсії було використано заробіток за даними персоніфікованого обліку, заробіток для обчислення пенсії враховано за період з 01.07.2000 року по 31.12.2014 року. Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Відповідач зазначив, що даною нормою передбачено застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, тобто у даному випадку про застосування нового показника заробітної плати не має під собою законних підстав. Відповідач звертає увагу на те, що абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 передбачена можливість застосування нового показника заробітної плати при переході на інший вид пенсії лише для осіб, які отримували пенсію по інвалідності. З огляду на зазначене відсутні правові підстави для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки.

Щодо зобов`язання управління зарахувати до трудового стажу позивача період роботи у Аягузькому СПТУ-12 Семипалатинської області з 23.09.1986 року по 23.11.1992 року у кратному обчисленні - один місяць трудового стажу за півтора, у зв`язку з чим перерахувати та виплатити пенсію з часу призначення з урахуванням різниці, яка вже була виплачена, відповідач зазначає, що постановою Ради Міністрів СРСР від 21.05.1984 року № 842 «Про деякі пільги військовослужбовцям СРСР» встановлено, що для осіб військового складу строк служби в місцевостях Бурятської СРСР, Приморського та Хабаровського країв, Амурської, Іркутської та Читинській областях, а також Казахстану та Середньої Азії є тяжкими кліматичними умовами. Пунктом 3 Постанови Ради Міністрів СРСР від 21.05.1984 року № 482 встановлено зарахування особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям понад строкової служби і жінкам прийнятим в добровільному порядку на дійсну військову службу в якості солдат, матросі, сержантів і старшин в вислугу років, яке дає право на пенсію, час служби в місцевостях Бурятської СРСР, Приморського та Хабаровського країв, Амурської, Іркутської та Читинській областях, а також Казахстану та Середньої Азії з тяжкими кліматичними умовами один місяць служби за півтора. Відповідач зазначає, що позивач згідно трудової книжки в період з 23.09.1986 року по 23.11.1992 року працювала в Аягузькому СПТ № 12 викладачем англійської мови, військову службу не проходила, в добровільному порядку на дійсну військову службу не приймалась. На підставі чого відсутні підстави для зарахування для трудового стажу позивача період роботи у Аягузькому СПТ № 12 Семипалатинської області з 23.09.1986 року по 23.11.1992 року в кратному обчисленні - один місяць трудового стажу за півтора.

07.10.2020 року відповідачем надано до суду додаткові пояснення відповідно до яких зазначено, що з 01.05.2020 року позивачу проведено перерахунок пенсії за віком шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в України для обчислення пенсії за віком на підставі постанови КМУ від 01.04.2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категорія населення у 2020 році», яким установлено що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою КМУ від 20.11.2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2020 році, проводиться із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. Відповідач вказує, що пенсія обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески 4404,35 грн. з 1 травня цього року перераховано із показника середньої заробітної плати 4888,83 грн. (3764,40*1,17 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2019 року середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії)*1,11).

Згідно ст. 58 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 7-8).

24.12.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (нині - Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області) із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно протоколу № 10679 віл 12.01.2015 року встановлено, що ОСОБА_1 з 24.12.2014 року призначено пенсію за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

29.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії (переведення на інший вид пенсії за віком) (а.с. 56).

Відповідно до протоколу від 03.06.2019 року позивача переведено 26.05.2019 року з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (а.с. 55-зворотній бік).

02.06.2020 року позивач звернулась до управління із заявою, відповідно до якої просила надати довідку про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії із розшифруванням за видами доплат помісячно за період з часу призначення пенсії до теперішнього часу, виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з 01.10.2017 року та з 01.10.2017 року, з 01.03.2019 року із інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії, відомості які коефіцієнти по стажу та по заробітку застосовується для нарахування пенсії, які доплати надбавки нараховуються до пенсії та на якій підставі, яка заробітна плата (дохід) застосовуються для обчислення, перерахунку, індексації пенсії, відомості про членів сім`ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи, та її дітей, копія рішення про призначення (перерахунок) пенсії, документи, які використовувались для нарахування пенсії та які знаходяться в матеріалах пенсійної справи (довідки для підтвердження стажу роботи, довідки про заробітну плату) (а.с. 9).

Листом без дати та номеру Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило ОСОБА_1 про те, що розмір пенсії обчислено з урахуванням загального стажу 36 років 01 місяць 27 днів (стаж враховано по 31.01.2015 року), та заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.12.2014 року, складає 2991,90 грн., де: середньомісячний заробіток 8019,14 , коефіцієнт стажу без урахуванням кратності - 0,36083, доплати за понаднормований стаж - 98,28, розмір пенсії з надбавками - 2991,90 грн. Також зазначено, що пенсія призначена та обчислена згідно з чинним законодавством, на підставі документів наявних в матеріалах справи (а.с. 11).

Позивач не погодившись з діями відповідача щодо призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався при призначенні попереднього виду пенсії, щодо незарахування до трудового стаду періоди роботи у Аягузському СПТУ-12 Семипалатинської області з 23.09.1986 року по 23.11.1992 року в кратному обчисленні - один місяць трудового стажу за півтора, що проведення перерахунку пенсії за віком шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт 1,11, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з п. 2, 16 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Суд звертає увагу, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше у травні 2019 року.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку

Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

З огляду на викладене суд зазначає, що позивачу призначено пенсію у 2014 році відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернулася вперше, а тому у відповідача були наявні підстави для призначення пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто з 2016 - 2018 роки.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), Верховним Судом у постанові від 18 січня 2019 року у справі № 577/5237/16-а, від 31 липня 2019 року у справі № 720/708/17, від 27 лютого 2020 року № 513/298/17, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи на у Аягузському СПТУ-12 Семипалатинської області з 23.09.1986 р. по 23.11.1992 р. у кратному обчисленні - один місяць трудового стажу за півтора, у зв`язку з чим перерахувати та виплатити пенсію з часу її призначення, з урахуванням різниці, яка вже була виплачена, суд зазначає наступне.

З копії трудової книжки серії ОСОБА_1 встановлено, що остання 23.09.1986 року прийнята на роботу до Аягузького ПТУ - 12 на посаду викладача іноземної мови; 13.08.1988 року звільнена з займаної посади у зв`язку з переведенням в розпорядження Гороно м. Аягуза; 16.08.1988 року переведена вчителем англійської мови в школу № 4; 23.11.1992 року звільнена у зв`язку з переведенням чоловіка військовослужбовця до нового місця служби (а.с. 15-17).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Згаданим Законом передбачено пільгове обчислення страхового стажу лише для осіб, які працювали у районах Крайньої Півночі, перелік яких затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 03 січня 1983 року №12 зі змінами, місто Аягуз не є районом Крайньої Півночі, або районом прирівняним до районів Крайньої Півночі.

Зважаючи на викладене, у відповідача не було правових підстав для пільгового обрахунку періодів роботи у Аягузькому СПТУ - 12 Семипалатинської області з 23.09.1986 року по 23.11.1992 року.

З копії трудової книжки серії ОСОБА_1 встановлено, що остання 23.09.1986 року прийнята на роботу до Аягузького ПТУ - 12 на посаду викладача неземної мови; 13.08.1988 року звільнена з займаної посади у зв`язку з переведенням в розпорядження Гороно м. Аягуза; 16.08.1988 року переведена вчителем англійської мови в школу № 4; 23.11.1992 року звільнена у зв`язку з переведенням чоловіка військовослужбовця до нового місця служби (а.с. 15-17).

Відповідно до розрахунку стажу позивача встановлено, що періоди роботи з 23.09.1986 року по 13.08.1988 року та з 16.08.1988 року по 23.11.1992 року зараховано до страхового стажу позивача.

Щодо посилання позивача на наявність довідки № 21 від 17.11.1992 року, яка видана директором середньої школи № 4 м. Аягуз Семипалатинської області, відповідно до якої зазначено, що позивач дійсно працювала в навчальних закладах м. Аягуз Семипалатинської області, з тяжкими кліматичними умовами з 20.09.1986 року по 23.11.1992 року та має право на пільги встановлені Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.05.1984 року № 482, а саме 1 місяць трудового стажу враховується за півтора (а.с. 18).

Частиною першою статті 52 Закону СРСР від 14 липня 1956 року «Про державні пенсії» визначено, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу надстрокової служби і прирівняних до них осіб, а також пенсійне забезпечення їх сімей здійснюється в порядку і розмірах, встановлених Радою Міністрів СРСР.

Питання обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, було врегульовано Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590 (далі ? постанова № 590), указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.

Крім того, пунктом 6 постанови № 590 передбачалося, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, а також пенсійне забезпечення сімей цих осіб здійснюється в порядку і розмірах, що встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1982 року № 986 з метою усунення множинності нормативних актів про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей, спрощення порядку обчислення їм пенсій і відповідно до статті 52 Закону СРСР «Про державні пенсії» затверджено Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей (далі ? Положення), відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, звільненим з діючої військової служби, можуть призначатися пенсії за вислугу років чи по інвалідності, а в разі одночасного виникнення права на декілька видів пенсій пенсія по старості призначається відповідно до вимог Закону СРСР «Про державні пенсії».

Пунктом 55 цього ж Положення встановлено, що окремі періоди служби при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховуються на пільгових умовах.

У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Однією з соціальних пільг, визначених державою такій категорії громадян України, є обчислення вислуги років (часу проходження військової служби) на пільгових умовах для призначення пенсій.

Згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 21 травня 1984 року № 482 « Про деякі пільги військовослужбовцям Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітета державної безпеки СРСР» пунктом 3 передбачено, що зараховувати особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, надстрокової служби та жінкам, прийнятим в добровільному порядку на діючу військову службу в якості солдат, матросів, сержантів та старшин, в вислугу років, що дає право на пенсію, час служби у місцевостях Бурятської АСРС, Приморського та Хабаровського Країв , Іркутської та Читинської областей, не віднесеним до районів Крайнього Півдня та прирівняні до них місцевостях, а також в місцевостях Казахстану та Середньої Азії з тяжкими кліматичними умовами один місяць за півтора, якщо в казаних місцевостях не встановлено більш пільгових умов обчислення вислугу років.

Таким чином, як законодавство колишнього СРСР до 1 січня 1991 року, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працювала вчителем іноземної мови у Аязинському СПТУ - 12 та Школі № 4, та не була військовослужбовцем.

Отже, позивач не має права на пільги встановлені пунктом 3 Постанови Ради Міністрів СРСР від 21.05.1984 року № 482, оскільки такі пільги визначені лише для військовослужбовців, а не для членів їх сімей.

Суд зазначає, що у довідка № 21 від 17.11.1992 року видана директором шкоди № 4, визначено, що позивач у період з 20.09.1986 року по 23.11.1992 року працювала з тяжкими кліматичними умовами, у зв`язку з чим зазначено, що має право на пільго встановлені Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.05.1984 року № 482, однак положення зазначеної постанови спростовує таке право позивача, отже відсутні підстави для врахування довідки.

Крім того, у довідці, яка видана директором школи № 4, охоплено період роботи позивача з 23.09.1986 року по 23.11.1992 року у Аягузькому СПТУ - 12, однак, позивачем не надано суду документів, які надають право директору Школи № 4 визначати пільги під час роботи в іншому навчальному закладі.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині.

Стосовно вимог позивача зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести ОСОБА_1 з 01 травня 2020 року перерахунок пенсії за віком шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт 1,11 та здійснити виплату пенсії за віком з урахуванням виплачених сум, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 42 Закону № 1058 передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 2 Постанови № 124 установити, що: у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» установдено, що: у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем 23.04.2019 року проведено перерахунок пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17, що підтверджується долученими до матеріалів справи розрахунком заробітної плати та протоколом про перерахунок пенсії від 23.04.2019 року (а.с. 96-98)

Судом встановлено, що відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області проведено позивачу перерахунок пенсії з 01 травня 2020 року шляхом збільшення показника середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Так, згідно розрахунку заробітної плати показник середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески при перерахунку пенсії з 01.05.2020 року складав 4888,83 грн. = 3764,40 грн. (середній заробіток за три попередні роки: 2017 року) х 1,17 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у 2019 році) х 1,11 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у 2020 році) (а.с. 99-101).

Таким чином, відповідачем 01.05.2020 року проведено перерахунок пенсії за віком шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії за віком із застосуванням коефіцієнту 1,11, отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про визнання протиправними дій Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо застосування при призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 року, зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 29.05.2019 року пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки та провести виплату пенсії за віком з урахуванням виплачених сум.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 210,20 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправними щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 29.05.2019 року пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016-2018 роки та здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 пенсії за віком з 29.05.2019 року, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016-2018 роки; зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи на у Аягузському СПТУ-12 Семипалатинської області з 23.09.1986 р. по 23.11.1992 р. у кратному обчисленні - один місяць трудового стажу за півтора, у зв`язку з чим перерахувати та виплатити пенсію з часу її призначення, з урахуванням різниці, яка вже була виплачена; зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести ОСОБА_1 з 01 травня 2020 року перерахунок пенсії за віком шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт 1,11 та здійснити виплату пенсії за віком з урахуванням виплачених сум - задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо застосування при призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 року.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 29.05.2019 року пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки та провести виплату пенсії за віком з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Зелінського, 27а, м. Маріуполь, Донецька область, 87548, код ЄДРПОУ 42171861) судовий збір в розмірі 210 (двісті десять) гривень 20 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 19 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська