Рішення № 92257078, 19.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року Справа № 160/11357/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.10.2020р. вх. №65421/20), в якій просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років за період з 23 лютого 1993 року по 17 червня 2013 року на посаді монтера колії 3 розряду 08 околодку третьої дільниці магістральних залізниць, постійно зайнятого на поточному утриманні колії і штучних споруд на дільниці з інтенсивним рухом поїздів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з моменту першого звернення за призначення такої пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 15 серпня 2013 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 15 серпня 2013 року по 08 червня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що після досягнення 55 років, у 2013 році він неодноразово звертався до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст.. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років з підстав відсутності та не надання уточнюючої довідки, яка підтверджує пільговий характер роботи. 26.03.2020р. ОСОБА_1 знову звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, до заяви додав уточнюючу довідку. Проте, листом від 03.04.2020р. за № 4730-5544/С-03/8-0400/20 пенсійний орган повідомив про те, що 30.10.2017р. заявник надав особисту заяву про призначення пенсії за вислугу років, уточнюючи довідки надані не були, тому рішенням комісії для розгляду питань, пов`язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії від 31.01.2018р. заявнику було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років. 08.06.2018р. заявник надав особисту заяву про призначення пенсії за віком відповідно до ст..26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої заявнику 08.06.2018р. було призначено пенсію за віком. Інших заяв про призначення пенсії до відповідача не надходило. Таку відмову позивач вважає протиправною, що й стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 160/11357/20. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову у адміністративній справі № 160/11357/20.

12.10.2020р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком з 08.06.2018 року відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкові державне пенсійне страхування" (надалі - Закон України №1058). 31.10.2017 року позивач звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Довідку, яка підтверджує роботу на посадах, яка відноситься до стажу роботи за вислугу років, позивачем до Головного управління не надано. Станом на 31.01.2018 року позивачем не надано довідки про підтвердження стажу роботи за вислугою років відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, оскільки Павлоградська дистанція колії регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" надала довідку за оспорюваний стаж роботи як стаж, який враховано до загального стажу роботи, що стало підставою для відмови у призначенні пенсії за вислугу років. Зазначає, що позивач помилково вважає, що має право на призначення пенсії з наданої заяви від 30.10.2017 року, проте ним пропущений трьох місячний термін для дооформлення та подання додаткових документів. Щодо зарахування стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років повідомлено, що в трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні записи про те, що він, працюючи монтером колії магістральних залізниць, був зайнятий на поточному утриманні, ремонті колій і штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів. Тому визначити право на достроковий вихід на пенсію згідно записів трудової книжки неможливо.

12.10.2020р. позивачем подано до суду заперечення на відзив, в якому зазначено, що відповідач діючи у незаконний спосіб, свідомо ігнорує свій обов`язок щодо призначення та нарахування пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з дня першого звернення у серпні 2013 року, право на яку підтверджено трудовою книжкою, уточнюючою довідкою та рішеннями судів.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2018р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.

У 2013 році ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 17.10.2013р. за №2564/05/15 управлінням пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області повідомлено позивача про те, що в трудовій книжці позивача відсутні записи які б підтверджували його зайнятість на поточному утриманні, ремонті колій і штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів. Також повідомлено, що пенсійним органом надіслано запит до ДП «Придніпровська залізниця» з питань надання уточнюючої довідки щодо підтвердження стажу який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно відповіді від 14.10.2013р. за №1028 відокремленого структурного підрозділу «Павлоградська дистанція колеї» ДП «Придніпровська залізниця» позивач працював монтером колії на дільниці Красноармійськ-Павлоград-1 яка не є інтенсивною.

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Першотравенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.11.2018 року у справі № 203/2095/18, яке залишено без змін постановами Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2019 року та Верховного Суду від 26 лютого 2020 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії ПАТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Павлоградська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» з відмови у видачі ОСОБА_1 уточнюючої довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній згідно з додатком № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 920 на посаді монтера колії магістральних залізниць Павлоградської дистанції колії регіональної філії «Придніпровська залізниця», постійно зайнятого на поточному утриманні колій та штучних споруд на дільниці із інтенсивним рухом поїздів, за період з 22 лютого 1993 року по 17 червня 2013 року, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583; зобов`язано ПАТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Павлоградська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» видати ОСОБА_1 уточнюючу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній згідно з додатком № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 920, на посаді монтера колії магістральних залізниць Павлоградської дистанції колії регіональної філії «Придніпровська залізниця», постійно зайнятого на поточному утриманні колій та штучних споруд на дільниці із інтенсивним рухом поїздів, за період з 22 лютого 1993 року по 17 червня 2013 року, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583.

На виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2018 року у справі № 203/2095/18 Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» структурний підрозділ «Павлоградська дистанції колії» видано довідку № 916 від 11.07.2019 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якій зазначено, що позивач з 23.02.1993р. по 17.06.2013р. працював на посаді монтера колії 3 розряду 08 околотку третьої дільниці магістральних залізниць, постійно зайнятого на поточному втриманні колії і штучних споруд на дільниці з інтенсивним рухом поїздів. Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583. Вказаною постановою до таких посад, зокрема, віднесено монтерів колії магістральних залізниць, зайнятих на поточному утриманні, ремонті колії і штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів. Стаж в даних умовах складає 20 років 3 місяці 27 днів.

26.03.2020р. ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як монтеру колії постійно зайнятого на поточному утриманні колії та штучних споруд на магістральних дільницях з інтенсивним рухом поїздів. До заяви додав рішення судів та уточнюючу довідку.

Листом від 03.04.2020р. за № 4730-5544/С-03/8-0400/20 відділом з питань перерахунків пенсій №15 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано ОСОБА_1 відповідь наступного змісту: 30.10.2017р. ОСОБА_1 надавав особисту заяву на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст.. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до Межівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Першотравенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України. Уточнюючи довідки для підтвердження пільгової роботи не надані. Рішенням комісії для розгляду питань, пов`язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій від 31.01.2018р. ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років. Зазначено, що позивач надав особисту заяву на призначення пенсії за віком відповідно до с. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої позивача з 08.06.2018р. призначено пенсію. Інших заяв на призначення пенсії до відділу не надходило.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон № 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

У відповідності до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058 вбачається, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі за текстом - Закон № 1788).

Зі змісту статті 2 Закону 1788 вбачається, що одним із видів державних пенсій є пенсії за вислугу років. Вони встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (стаття 51).

Частиною другою статті 7 Закону № 1788 визначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до п. «а» ч.1 ст.55 Закону №1788 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Відповідно до ст.62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі по тексту Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

На підставі п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Постановою Правління Пенсійного фонду від 10.11.2006 року №18-1 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років. Вказаний Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Як підтверджено копією трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у період з 23.02.1993р. по 17.06.2013р. працював на посаді монтера колії 3 розряду 8 околотку третьої дільниці магістральних залізниць.

Окрім цього, матеріали справи містять копію довідки від 11.07.2019р. за № 916, виданої структурним підрозділом «Павлоградська дистанція колії» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», згідно якої ОСОБА_1 працював повний робочий день в Павлоградській дистанції колії Придніпровської залізниці з 23.02.1993р. по 17.06.2013р. на посаді монтера колії 3 розряду 8 околотку третьої дільниці магістральних залізниць з інтенсивним рухом поїздів. Вказана посада відноситься до Списку професій і посад працівників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.10.1992р. № 583.

Суд звертає увагу відповідача на те, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить всі необхідні записи, які підтверджують перебування ОСОБА_1 на посаді монтера колії 3 розряду 8 околодку третьої дільниці магістральних залізниць. Окрім цього, відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б спростували вказаний факт, а також, матеріали справи не містять доказів того, що трудова книжка позивача визнавалась не дійсною, тощо.

За наведених обставин, суд доходить висновку про те, що відповідачем безпідставно не враховано ОСОБА_1 стаж роботи за період з 23 лютого 1993 року по 17 червня 2013 року на посаді монтера колії 3 розряду 08 околодку третьої дільниці магістральних залізниць, постійно зайнятого на поточному утриманні колії і штучних споруд на дільниці з інтенсивним рухом поїздів до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Таким чином, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років за період з 23 лютого 1993 року по 17 червня 2013 року на посаді монтера колії 3 розряду 08 околодку третьої дільниці магістральних залізниць, постійно зайнятого на поточному утриманні колії і штучних споруд на дільниці з інтенсивним рухом поїздів.

Щодо позовних вимог:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з моменту першого звернення за призначення такої пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 15 серпня 2013 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 15 серпня 2013 року по 08 червня 2018 року,

то суд вважає їх передчасними, оскільки відповідачем на сьогоднішній день не проводилось розрахунку/перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням спірного періоду роботи позивача з 23.02.1993р. по 17.06.2013р., окрім того, виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

За наведених обставин, позовні вимоги про задоволенню також не підлягають.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на підставі аналізу вищевказаних положень законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2020р., судовий збір в розмірі 420,40 грн. підлягає стягненню до Державного бюджету України з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, і.к. 37989274) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років за період з 23 лютого 1993 року по 17 червня 2013 року на посаді монтера колії 3 розряду 08 околодку третьої дільниці магістральних залізниць, постійно зайнятого на поточному утриманні колії і штучних споруд на дільниці з інтенсивним рухом поїздів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (і.к. 37989274) до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 19.10.2020 року

Помічник судді Лісна А.М.