Рішення № 92257072, 19.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

19 жовтня 2020 року Справа №160/3026/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі № 160/3026/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/3026/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області про скасування вимоги.

За наслідками розгляду зазначеної справи судом було прийнято рішення від 05 жовтня 2020 року, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 13.08.2019 р. № Ф-4465-51 У в розмірі 6631,31 грн., в задоволені решти вимог відмовлено, а також стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 580,15 грн.

15 жовтня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки при винесенні рішення від 05 жовтня 2020 року не було вирішено питання щодо стягнення з відповідача судового збору за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 643,47, а також поштових витрат на суму 93,20 грн.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (частина 2 статті 252 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Зважаючи на те, що рішення від 05 жовтня 2020 року у даній справі винесено в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні), то і заяву про ухвалення додаткового рішення суд розглядає у письмовому провадженні.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами частини 4 статті 152 КАС України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За змістом пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що 24.06.2020 року ОСОБА_1 подавала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №160/3026/20.

За подання вищезазначеної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 630,60 гривень, що підтверджується квитанцією від 24.06.2020 №46523.

Ухвалою від 25 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено та вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №61330082 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу № Ф-4465-51У від 13.08.2019 року на суму 9 603,66 грн. щодо ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Відповідно до частини 8 статті 6 Закону України "Про судовий збір" розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями частини 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом із тим, при прийнятті рішення від 05 жовтня 2020 року у справі №160/3026/20 суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, стягнув Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 580,15 грн.

Натомість питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору розмірі 630,60 гривень за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову вказаним рішенням суду вирішено не було.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 435,43 гривень за подання до суду заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Щодо стягнення поштових витрат на суму 93,20 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 заяву про повернення витрат, які вона сплатила у зв`язку з розглядом справи, а також докази щодо їх понесення у встановленні частиною 7 статті 139 КАС України строки до суду не надавала.

Враховуючи вказані правові норми, підстави для задоволення вимог заяви ОСОБА_1 , в частині стягнення поштових витрат на суму 93,20 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог, відсутні та підлягають залишенню без розгляду.

Таким чином, вимоги заяви про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі № 160/3026/20 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/3026/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області про скасування вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 435,43 грн

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей визначених абзацом 2 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна