Рішення № 92256893, 19.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року Справа № 160/8707/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу період роботи у ВАТ "Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232" (раніше Дніпродзержинське АТП 03126) з 06.09.1990 року по 14.06.2004 року, як водію міського пасажирського транспорту;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 55 років, а саме з дати звернення із заявою про призначення пенсії - 02.01.2020 року, із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 06.09.1990 року по 14.06.2004 року водієм міського пасажирського транспорту.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він звернувся до Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак, рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 0400-0305-8/42102 від 11.06.2020 року йому відмовлено в призначенні пенсії через відсутність пільгового стажу. Дії відповідача щодо незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на посаді водія в ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» (раніше Дніпродзержинське АТП 03126) з 06.09.1990 року по 14.06.2004 року позивач вважає протиправними, з огляду на те, що вказаний період трудового стажу підтверджений записами у його трудовій книжці, які мають бути враховані, оскільки внесені належним чином та не мають виправлень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали суду, 18.08.2020 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року відкрито провадження у справі № 160/8707/20 та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.09.2020 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянуто заяву ОСОБА_1 та рішенням від 11.06.2020 року № 0400-0305-8/42102 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу роботи. Вказану відмову вмотивовано тим, що трудовою книжкою та наданими позивачем архівними довідками не підтверджено, що ОСОБА_1 працював саме водієм міського пасажирського транспорту, у зв`язку із чим, підстави для призначення позивачу пільгової пенсії за віком відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України № 1058-IV, як водію міського пасажирського транспорту, відсутні.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

02.01.2020 року та 12.05.2020 року (повторно) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 0400-0305-8/42102 від 11.06.2020 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV через відсутність пільгового стажу. Період роботи на посаді водія в ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» (раніше: Дніпродзержинське АТП 03126) з 06.09.1990 року по 14.06.2004 року не зараховано до стажу роботи на пільгових умовах, оскільки в документах, виданих архівним управлінням м. Кам`янське, та в трудовій книжці не зазначено, що заявник працював водієм міського пасажирського транспорту. Крім того, в наданих документах не зазначено характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Поряд з цим, пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 12 Закону № 1788-XII визначено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно із пунктом «з» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Аналогічні приписи містяться у пункті 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок № 637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону № 1788-XII).

На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

За приписами пунктів 1 та 2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 цього Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У ході розгляду справи встановлено, що записами в трудовій книжці НОМЕР_1 підтверджено трудову діяльність ОСОБА_1 у Дніпродзержинському АТП-03126, яке згодом перетворилось у ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство №11232», а саме:

- з 06.09.1990 року прийнятий водієм 3 класу на всі марки автобусів в ак № 3 (наказ № 105-к від 05.09.1990 року);

- з 01.03.1993 року присвоєно 2 клас водія (наказ № 84 від 11.03.1993 року);

- з 13.05.1996 року переведений водієм 1 класу в колону № 2 (наказ № 37 від 26.04.1996 року);

- 01.03.1996 року присвоєно 1 клас водія (наказ № 119 від 20.03.1996 року);

- 14.06.2004 року звільнений за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) (наказ № 20 від 14.06.2004 року).

Суд зазначає, що ані в оскаржуваному рішенні відповідача, ані у відзиві на позов відповідач не вказує про невідповідність даних, зазначених у трудовій книжці, або помилок у їх оформленні. Відмова у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах обумовлена тим, що позивачем не надано документів, які б підтверджували роботу водієм міського пасажирського транспорту.

Судом встановлено, що на сьогодні ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» ліквідовано через банкрутство, що обмежує можливість позивача по наданню письмових документів на підтвердження його роботи водієм автобуса на міських маршрутах.

Позивачем до пенсійного органу надано, а також залучено до матеріалів адміністративної справи копію статуту Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232», відповідно до пунктів 2.1, 2.2 якого метою діяльності товариства є забезпечення належних умов транспортного обслуговування населення пасажирськими перевезеннями. Предметом діяльності Товариства є: виконання перевезень громадян на міських, приміських і міжміських маршрутах; виконання перевезень робітників підприємств по окремим замовленням і угодам; вантажно-пасажирські перевезення; виконання перевезень громадян на міжнародних маршрутах; транспортно-екскурсійне обслуговування екскурсій; ремонт і технічне обслуговування автомобілів громадян; маршрутні таксомоторні перевезення громадян; побутове обслуговування громадян; комерційне перевезення пасажирів по Україні, державах СНД та закордонних перевезень; обслуговування ритуальних обрядів по окремим замовленням громадян підприємств.

Такожу у матеріалах справи наявна довідка Архівного управління Кам`янської міської ради від 27.05.2020 року № Ш-669/03-09, відповідно до якої в архівному фонді ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232» (раніше: Дніпродзержинське АПТ 11232) в особистих рахунках за загальний період 1989-1994 роки значиться ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, як водій 3, 2 класу автоколони № 3.

Тобто вказаними документами підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 1990 року по 1994 рік працював водієм автобусів в Дніпродзержинському АТП-03126, яке згодом перетворилось у ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство №11232», саме в колоні № 3, яка здійснювала перевезення пасажирів на міських маршрутах.

При цьому, як видно з довідки Архівного управління Кам`янської міської ради від 15.04.2020 року № Ш-532/03-09 ОСОБА_1 з 06.09.1990 року по 14.06.2004 року працював водієм автоколон № 3 та № 2 у ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232».

Проте, судом встановлено, що у трудовій книжці та в архівних документах дійсно не вказано про те, що позивач у спірний період працював саме водієм міського пасажирського транспорту, та фактично з цих підстав відповідач відмовив позивачу у призначенні йому пенсії на пільгових умовах та відповідно не зарахував пільговий стаж його роботи на вказаному підприємстві у період з 06.09.1990 року по 14.06.2004 року.

Суд зазначає, що позивачем вживались всі можливі заходи з метою підтвердження стажу роботи у спірний період. Однак, отримати пільгову довідку за період роботи з 06.09.1990 року по 14.06.2004 року неможливо, оскільки підприємство припинено.

Разом з тим, суд зазначає про те, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018 року.

Також трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Крім того, суд враховує приписи частини 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, якою визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 3.3 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, надає, зокрема, допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Отже, наведеними нормами чинного законодавства визначено обсяг прав та обов`язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів надання позивачу допомоги в одержанні відсутніх документів для зарахування пільгового стажу його роботи у ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232».

За таких обставин, та враховуючи те, що незарахування спірного стажу слугувало єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу, для ефективного поновлення його порушених прав, суд робить висновок про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи у ВАТ "Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232" (раніше Дніпродзержинське АТП 03126) з 06.09.1990 року по 14.06.2004 року, як водію міського пасажирського транспорту та вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п. «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши при призначенні пенсії в якості пільгового стажу - стаж його роботи з 06.09.1990 року по 14.06.2004 року починаючи з дати звернення.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовної заяви, сплачений позивачем за подання позову до суду судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. відповідно до квитанції № ПН 215600426655 від 13.08.2020 року, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи водієм міського пасажирського транспорту у Відкритому акціонерному товаристві "Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232" (раніше Дніпродзержинське АТП 03126) з 06.09.1990 року по 14.06.2004 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 55 років, а саме з дати звернення із заявою про призначення пенсії, із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи у Відкритому акціонерному товаристві "Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232" (раніше Дніпродзержинське АТП 03126) водієм міського пасажирського транспорту з 06.09.1990 року по 14.06.2004 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський