Рішення № 92256617, 09.10.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 803/3988/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

за участю представника позивача Шишути Ю.В.,

представника відповідача ГУ ДПС у Волинській області Федорчук І.Ю.,

представника третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Волинської області Петрунів Т.С.,

розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинської області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про зобов`язання надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України на його користь бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Так, в грудні 2015 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому, з урахуванням уточнень (збільшення) позовних вимог, просив зобов`язати Інспекцію подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України на його користь 1 229 179,90 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2006 року, січень, березень, квітень, червень, серпень, вересень, жовтень 2007 року та червень 2010 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що податковою інспекцією, незважаючи на набрання законної сили судовими рішеннями, якими підтверджено правомірність заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість (далі-ПДВ), в порушення статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не вжито передбачених законодавством заходів щодо своєчасного відшкодування вказаних сум на користь платника податків. Зокрема, позивач зазначає, що відповідно до процедури судового узгодження податкових зобов`язань підприємець ОСОБА_1 вправі претендувати на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, однак на рахунок позивача бюджетне відшкодування не надходило, оскільки відповідачем не направлялися висновки органу Держказначейства із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.02.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, закрито провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про зобов`язання вчинити дії в частині зобов`язання Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29.02.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 05.06.2020 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою суду від 30.06.2020 прийнято справу до провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, замінено відповідача Луцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області її правонаступником - Головним управлінням ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинської області (далі - ГУ ДКУ у Волинській області, третя особа). Підготовче засідання призначено на 11:00 23.07.2020.

23.07.2020 підготовче засідання відкладено на 10:00 10.08.2020.

10.08.2020 підготовче засідання відкладено на 14:30 20.08.2020.

В підготовче судове засідання 20.08.2020 представники сторін не прибули. При цьому, від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з неможливістю прибуття в судове засідання, та про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 20.08.2020 відкладено підготовче засідання у справі та призначити наступне підготовче засідання на 10:30 08.09.2020.

Ухвалою суду від 08.09.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.09.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00 29.09.2020, в якому було оголошено перерву до 11:00 09.09.2020.

У письмових поясненнях щодо позову від 22.07.2020 №3525/03-20-08-02-07 представник відповідача позовні вимоги заперечує повністю.

В обгрунтування своєї позиції вказує, що з 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-8 «Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким до Податкового Кодексу України внесено зміни, зокрема в частині бюджетного відшкодування податку на додану вартість запроваджено єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.1 ПК України, в редакції, що діяла до 01.01.2017; Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Зокрема, пунктом 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким передбачено, що до 01.02.2017 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідач вказує, що ПК України передбачено функціонування двох реєстрів: Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, до якого вносяться заяви подані після 01.02.2016 та Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, до якого вносяться заяви подані до 01.02.2016.

Предметом даної справи є бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість по деклараціях за листопад 2006, січень 2007, березень 2007, квітень 2007, червень 2007, серпень 2007, вересень 2007, жовтень 2007, червень 2010, тобто по заявах поданих до 01.02.2016, а відтак такі суми підлягають внесенню саме до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Також представник відповідача стверджує, що на виконання вищезазначених норм, контролюючим органом до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного «відшкодування, були внесені дані щодо сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на користь ФОП ОСОБА_1 за відповідні періоди.

Крім того, як зазначає представник відповідача, згідно пункту 102.5. статті 102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Крім того, пунктом 43.3 статті 43 ПК України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Визначений законодавцем строк в 1095 днів також свідчить на користь того, що ПК України надано можливість захистити своє право на стягнення заборгованості з податку на додану вартість протягом цього строку, однак, як свідчать матеріали справи, позивачем відповідна заява подана лише 11.01.2016, тобто із спливом 1095 днів (а. с. 80-81).

З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити.

В поясненнях на позовну заяву від 07.07.2020 вих.№04-08-10/3232 представник третьої особи зазначив, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №797-VlII змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема на даний час не передбачено надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку Державною казначейською службою України на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено Податковим кодексом України та Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок) затвердженого Постановою КМУ від 25.01.2017 №26.

Представник ГУ ДКУ у Волинській області звертає увагу, що органи Казначейства здійснюють лише розрахунково - касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, не мають права втручатися у їх діяльність та не уповноважені самостійно спрямовувати надані бюджетні асигнування. В свою чергу забезпечення повного та своєчасного надходження до Державного бюджету податків, зборів та інших доходів належить до повноважень органів ДПС України. Органи Казначейства здійснюють контроль виключно за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов`язань, проведенні платежів та веденні обліку всіх надходжень, що належать державному та місцевим бюджетам. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Додатково пояснив, що позивач протягом 2006-2008 років та 2010 року подавав до податкового органу декларації з ПДВ, в яких декларував суми бюджетного відшкодування. Одночасно з податковими деклараціями подавав заяви про повернення відповідних сум бюджетного відшкодування та розрахунки. За наслідками проведених перевірок податковий орган виявив невідповідність певних сум бюджетного відшкодування, наслідком чого стало прийняття податкових повідомлень-рішень про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ, які в подальшому оскаржувались в судовому порядку. Протягом 2013-2014 років набрали законної сили судові рішення, якими підтверджено правомірність заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ, тому ФОП ОСОБА_1 мав правомірні очікування, що контролюючий орган протягом п`яти робочих днів подасть органу Державного казначейства України висновок із зазначенням сум податку, що підлягають відшкодуванню з бюджету.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила позовні вимоги повністю з підстав, викладених в письмових поясненнях.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечила позовні вимоги, просила в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи, дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.10.2016 ФОП ОСОБА_1 подано до Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області заяву про бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 1 033 287,90 грн. за періоди: грудень 2006 року, січень, березень - червень, серпень - грудень 2007 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач просив зобов`язати Луцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України на його користь 1229179,90 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ, а саме: по декларації за листопад 2006 року в сумі 277 805,00 грн.; по декларації за січень 2007 року в сумі 277592,00 грн.; по декларації за березень 2007 року в сумі 12435,90 грн.; по декларації за квітень 2007 року в сумі 147690,00 грн.; по декларації за червень 2007 року в сумі 91912, грн.; по декларації за серпень 2007 року в сумі 103436,00 грн.; по декларації за вересень 2007 року в сумі 200674,00 грн.; по декларації за жовтень 2007 року в сумі 116690,00 грн.; по декларації за червень 2010 року в сумі 945,00 грн.

Згідно інформації щодо залишку невідшкодованих сум ПДВ ОСОБА_1 станом на 17.02.2016 залишок невідшкодованих сум ПДВ, заявлених на розрахунковий рахунок в минулих роках становить 1 229 179,90 по 9 деклараціях з податку на додану вартість.

Із службової записки заступника начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_2 , адресованої начальнику юридичного управління Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області Стельмащук Ю.Г. від 26.02.2016 №150/03-20-17-03-11, слідує, що залишок невідшкодованих сум ПДВ, заявлених на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 становить 646 319,90 грн. по 5 деклараціях, зокрема: по декларації за січень 2007 року в сумі 277 592 грн.; по декларації за березень 2007 року в сумі 12 435 грн. 90 коп.; по декларації за квітень 2007 року в сумі 147 690 грн.; по декларації за червень 2007 року в сумі 91912 грн.; по декларації за жовтень 2007 року в сумі 116 690 грн. (а. с. 199-200).

При цьому, суд звертає увагу, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.02.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, закрито провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про зобов`язання вчинити дії в частині зобов`язання Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007 року.

Оскільки бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахункові рахунки позивача контролюючим органом не відбулось, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

До 01.01.2011 порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків було врегульовано положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (втратив чинність 01.01.2011; далі - Закон №168/97-ВР), за змістом пункту 1.8 статті 1 якого бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим підпунктом, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п`ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом (підпункт 7.7.4. пункту 7.7 вказаної статті Закону).

Отже рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування оформляється заявою за встановленою центральним податковим органом формою й така заява подається відповідному податковому органу разом з податковою декларацією, у якій відображається сума відшкодування ПДВ.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (чинного до 01.01.2011; далі - Закон №2181-ІІІ) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За змістом підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов`язаний у п`ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

У відповідності до абзаців б), в) підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як передбачено положеннями підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону, у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов`язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п`яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічні за своїм змістом положення були закріплені і у ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Наведене дає підстави для висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Пунктом 200.8 статті 200 ПК України визначено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Згідно із пунктом 200.10 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Як вбачається з пункту 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Згідно із абзацом другим пункту 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено судом під час розгляду справи по суті, представник позивача зазначав, що протягом 2006-2008 років та 2010 року ФОП ОСОБА_1 було подано до податкового органу декларації з ПДВ, в яких декларувались суми бюджетного відшкодування. Одночасно з податковими деклараціями позивачем подавались заяви про повернення відповідних сум бюджетного відшкодування та розрахунки.

За наслідками проведених перевірок податковий орган виявив невідповідність певних сум бюджетного відшкодування, наслідком чого стало прийняття податкових повідомлень-рішень про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Позивач, не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх у судовому порядку.

При цьому, як стверджує представник позивача, протягом 2013-2014 років набрали законної сили судові рішення, якими підтверджено правомірність заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ, тому ФОП ОСОБА_1 мав правомірні очікування, що контролюючий орган протягом п`яти робочих днів подасть органу Державного казначейства України висновок із зазначенням сум податку, що підлягають відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до вимог пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як встановлено судом, позивачем відповідна заява подана лише 11.01.2016, тобто зі спливом 1095 днів.

При цьому, суд звертає увагу, що представник відповідача позицію про відсутність зі сторони контролюючого органу протиправної бездіяльності щодо неподання у встановленому законодавством порядку висновку про відшкодування з Державного бюджету України ПДВ обгрунтовує тим, що позивач втратив своє право на подання в січні 2016 року заяви про повернення сум бюджетного відшкодування, що стосуються періодів 2006-2008 років та 2010 року, адже минули строки давності, встановлені пунктом 102.5 статті 102 ПК України.

Однак, суд вважає таке твердження відповідача необгрунтованим, оскільки рішення про відшкодування ПДВ із бюджету позивач прийняв, подаючи податкову звітність за відповідні періоди, що стало підставою для проведення податковим органом перевірок заявлених сум та прийняття податкових повідомлень-рішень, які пройшли процедуру судового оскарження та набрали законної сили.

Крім того, варто зазначити, що закінченням процедури судового оскарження у розумінні підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР (чинного до 01.01.2011), пункту 200.15 статті 200 ПК України є набрання законної сили рішенням суду.

Отже, виходячи ж із вимог абзацу другого підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР та абзацу другого пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі проведення процедури судового оскарження набуття відповідною сумою бюджетного відшкодування статусу узгодженої та перетворення її на бюджетну заборгованість пов`язано саме із закінченням законодавчо встановленого строку після отримання відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, протягом якого держава в особі відповідних державних органів зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування.

Умов щодо необхідності повторної подачі заяви про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування ПДВ після її узгодження у судовому порядку ні Закон №168/97-ВР, ні ПК України не містять.

Разом з тим, з моменту виникнення спірних правовідносин відбувалися зміни в податковому законодавстві щодо алгоритму дій платників податків та контролюючих органів в процедурі бюджетного відшкодування.

Так, з 01.04.2017 бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами казначейства на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, без надання висновків контролюючих органів.

Такий порядок бюджетного відшкодування платнику податків податку на додану вартість відмінний від того, що встановлений в постанові суду від 21.03.2017, та регулюються пунктом 200.7 статті 200 ПК України, згідно якого платник податків подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Зазначений механізм бюджетного відшкодування податку на додану вартість регулюється Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (далі - Порядок №26).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даної справи є бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість по деклараціях за листопад 2006, січень 2007, березень 2007, квітень 2007, серпень 2007, вересень 2007, жовтень 2007, червень 2010, тобто по заявах поданих до 01.02.2016, а відтак такі суми підлягають внесенню саме до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом, та не заперечується представником відповідача, контролюючим органом до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування були внесені дані щодо сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на користь ФОП ОСОБА_1 за відповідні періоди.

Відтак, на думку суду, відповідачем визнано право позивача на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за спірні періоди, що свідчить про підставність позовних вимог.

На даний час Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.

В постанові від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, а тому ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 16.09. 2015 у справі № 21-881а15, від 17.11.2015 у справі №21-4371а15, від 02.012.2015 у справі №21-2650а15, від 20.04.2016 у справі №21-452а16, від 07.03.2017 у справі №820/19449/14, про те, що відшкодування ПДВ здійснюється органом Державної казначейської служби України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком № 39, оскільки на момент розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду вказаний спосіб захисту не є ефективним та не призводить до поновлення порушеного права платника податків.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України суду повноважень, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1 137 267,90 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1218,00 грн., який сплачений квитанцією від 31.12.2015, та який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 139, 72-77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинської області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 4а, ідентифікаційний код юридичної особи 38009371) про зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1 137 267 (один мільйон сто тридцять сім тисяч двісті шістдесят сім) гривень 90 копійок.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя О.А. Лозовський

Повне судове рішення складено 16.10.2020