Ухвала суду № 92256431, 19.10.2020, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

19 жовтня 2020 року м. Чернігівсправа № 7/86

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянувши матеріали заяви б/н від 02.10.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», вул. Велика Васильківська, 77А, м. Київ, 03150 (e-mail: fcparis.2013@gmail.com)

про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження його правонаступником

у справі №7/86 порушеній

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк» (Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк»), вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів, 14000;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ноздриної Лілії Миколаївни, АДРЕСА_1 ;

предмет спору: стягнення 42248,88грн

за участю представників сторін:

від заявника: не прибув;

від стягувача: не прибув;

від боржника: не прибув.

09.10.2020, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (надалі - ТОВ «ФК «Паріс») надійшла заява про заміну сторони (стягувача) в виконавчому документі з проханням у справі №7/86 замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» (код ЄДРПОУ 19357516) (надалі - ПАТ «Банк «Демарк») на його правонаступника - ТОВ «ФК «Паріс» (код ЄДРПОУ 38962392).

В обґрунтування заяви про заміну сторони (стягувача) в виконавчому документі посилається на укладення за результатами відкритих торгів (аукціону) договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №897 від 14.05.2019 між ПАТ «Банк «Демарк» та ТОВ «ФК «Паріс», за яким відступлено право вимоги за кредитним договором №897 від 31.07.2008 та договором поруки №897/1 від 31.07.2008.

Заявник вважає, що в зв`язку з укладенням договору №897 від 14.05.2019, ТОВ «ФК «Паріс» має право вимагати в боржника виконання зобов`язань за кредитним договором №897 від 31.07.2008.

Ухвалою суду від 12.10.2020 заява б/н від 02.10.2020 ТОВ «ФК «Паріс» про заміну сторони (стягувача) в виконавчому провадженні прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 19.10.2020, в яке викликано повноважного представника заявника.

Сторони (стягувач, боржник) та заінтересована особа (правонаступник стягувача) в судове засідання не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином за адресами їх державної реєстрації, про що свідчать матеріали справи; причини не прибуття не пояснили.

За частиною 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З огляду на обмежений строк розгляду заяви про заміну сторони в виконавчому провадженні (10-денний строк з дня її надходження до суду), беручи до уваги приписи частини 3 статті 334 ГПК України, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду заяви ТОВ «ФК «Паріс» про заміну сторони (стягувача) в виконавчому проваджені, суд вважає за можливе здійснити її розгляд у відкритому судовому засіданні за відсутності повноважних представників сторін та заявника.

За частинами 1 та 2 статті 334 ГПК України в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 5 статті 334 ГПК України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача в виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 21.07.2011 порушено провадження в справі №7/86 за позовом ПАТ «Банк «Демарк» до Фізичної особи-підприємця Ноздриної Лілії Миколаївни (надалі - ФОП Ноздрина Л.М.) про стягнення 42248,88грн.

Рішенням суду від 16.08.2011 у справі №7/86 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ФОП Ноздриної Л.М. на користь ПАТ «Банк «Демарк» 25080грн заборгованості за кредитом, 15951,78грн боргу по відсотках, 538,72грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 678,38грн пені за несвоєчасну сплату відсотків, 422,49грн державного мита, 236грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

30.08.2011, на примусове виконання рішення від 16.08.2011 у справі №7/86 видано наказ, строк пред`явлення якого до виконання - один рік.

На момент розгляду судом заяви б/н від 02.10.2020 ТОВ «ФК «Паріс» про заміну сторони (стягувача) в виконавчому документі, боржником не надано належних доказів на підтвердження виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2011 у справі №7/86 в добровільному або примусовому порядку.

Виходячи з пояснень заявника, на офіційному сайті «Автоматизована система виконавчого провадження» станом на 02.10.2020 відсутня будь-яка інформація про стан виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2011 у справі № 7/86, стягувачем за яким є ПАТ «Банк «Демарк» (Первісний кредитор).

11.04.2019, згідно з протоколом електронного аукціону №UА-ЕА-2019-04-02-000005-b ТОВ «ФК «Паріс» (код ЄДРПОУ 38962392) стало переможцем аукціону з продажу активів (майна) по лоту F23GL41900 (склад лоту): права вимоги та інші майнові права за кредитами суб`єктів господарювання в кількості 200 поз., права вимоги за кредитами фізичних осіб у кількості 65 поз., дебіторська заборгованість у кількості 32 поз., дебіторська заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю за РКО в кількості 311 поз.

14.05.2019, за результатами проведення прилюдних торгів, оформлених протоколом електронного аукціону №UА-ЕА-2019-04-02-000005-b від 11.04.2019, між ПАТ «Банк «Демарк» (Первісний кредитор, Банк) та ТОВ «ФК «Паріс» (Новий кредитор) укладено Договір №897 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (надалі - Договір про відступлення прав вимоги).

Відповідно до п.1.1. Договору сторони погодили, що за своєю правовою природою даний Договір є правочином з передання Банком шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному Договорі, Новому кредитору (відступлення права вимоги). Пунктом 1.2. Договору сторони визначили, що жодне з його положень, а також будь-які платежі, які здійснюватимуться на його виконання, не вважаються та не можуть вважатися фінансуванням Банку Новим Кредитором.

Згідно з п.2.1. Договору Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку Первісного Кредитора до позичальників/іпотекодавців/поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (надалі - Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами застави та договорами іпотеки з відповідними змінами та доповненнями до них, згідно з реєстром у Додатку №1 до цього Договору (надалі - Основні договори, Права вимоги). Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти в сумі та в порядку, визначеному цим Договором.

У п.2.2. Договору сторони погодили, що Новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до п.4.1. цього Договору, набуває наступні права кредитора за Основними договорами включаючи (але не обмежуючись): право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору та сплати штрафних санкцій у розмірах, розрахованих відповідного до вимог чинного законодавства України, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань.

Розмір заборгованості станом на 14 травня 2019 року за Правами вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний в додатку №1 до цього Договору.

Права Первісного кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Сторони домовились, що права вимоги включають всі права вимоги за кредитними договорами, договорами забезпечення, а також всі похідні вимоги з цих договорів або такі, що випливають з них, у тому числі, але не виключно: вимоги по нарахуванню та стягненню процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків, вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги по отриманню коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, у тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та передане стягувачу в погашення боргу, мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права кредиторів, права участі в колегіальних органах, у тому числі в комітеті кредиторів, права на отримання повернутих (невикористаних) авансових внесків, сплачених судових зборів тощо.

За додатком №1 до Договору №897 від 14.05.2019 «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржники за такими договорами» Первісним кредитором відступлено Новому кредитору (заявнику) права вимоги до ФОП Ноздриної Л.М. за кредитним договором №897 від 31.07.2008, виконання якого забезпечено договором поруки №897/1 від 31.07.2008, укладеним з фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора станом на 14 травня 2019 року за кредитним договором №897 від 31.07.2008 (з усіма змінами та доповненнями до нього) загальна заборгованість 43630,58грн, в тому числі:

- заборгованість по кредиту за період з 31.07.2008 по 14.05.2019 включно - 25080,00 грн;

- заборгованість по процентам за період з 31.07.2008 по 14.05.2019 включно - 18550,58 грн;

- заборгованість по нарахованим штрафам, пені за період з 31.07.2008 по 14.05.2019 включно - 0,00 грн;

- заборгованість по комісіям за період з 31.07.2008 по 14.05.2019 включно - 0,00 грн.

Новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього Договору, отримав від Банку усі наявні в Банку документи (оригінали або копії (у разі відсутності оригіналів)), що підтверджують Права вимоги до Боржників, та які передаються Банком Новому кредитору за відповідним актом у день укладення цього Договору (п.3.3. Договору).

У п.4.1. Договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти в сумі 70,24 грн (надалі - Ціна договору), що сплачується Новим кредитором Банку в повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п.6.5. цього Договору, на підставі протоколу складеного за результатами відкритих торгів (аукціону) переможцем яких став Новий кредитор.

Платіжним дорученням №197 від 17.04.2019 Новим кредитором сплачено Банку 5000000,00грн, призначенням платежу: оплата за лот F23GL41900, покупець ТОВ "ФК "Паріс", згідно з протоколом ел. аукціону №UA-EA-2019-04-02-000005-b від 11.04.2019.

14.05.2019, між Первісним кредитором та Новим кредитором, підписано акт приймання-передачі документів по договору №897 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.05.2019, за яким Банк передав, а Новий кредитор прийняв: кредитний договір №897 від 31.07.2008, договір поруки №897/1 від 31.07.2008, лист банку від 14.05.2019 щодо розміру права вимоги, що відступається по кредитному договору №897 від 31.07.2008, документи юридичної/кредитної справи, документи з претензійно-позовної роботи, виписки банку по позичкових рахунках та рахунках, відкритих для обліку нарахованих та прострочених процентів, штрафів, пені по кредитному договору №897 від 31.07.2008.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положеннями частини 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора в зобов`язанні вчиняється в такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України, в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник) (заявник у справі).

За статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме в зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору.

Питання, які виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, у тому числі щодо заміни сторони в виконавчому провадженні, вирішуються в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 52 ГПК України передбачено, що в разі, зокрема, заміни кредитора в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи в відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі в справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу в справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 334 ГПК України в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовується також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача в виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заявник згідно з прохальною частиною заяви б/н від 02.10.2020 просить суд замінити позивача/стягувача в справі №7/86 на його правонаступника, однак не зазначає чи таку заміну необхідно здійснити в виконавчому провадженні чи в виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. При цьому заявник у заяві не зазначив та не надав доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2011 у справі №7/86 (строк пред`явлення якого з моменту набуття судовим рішенням законної сили один рік, тобто по 30.08.2012).

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що заявник фактично просить суд замінити стягувача саме в указаному наказі.

При цьому суд може замінити стягувача в виконавчому документі в межах суми того зобов`язання, яке було судом підтверджено. Отже, незважаючи на передачу стягувачем заявнику боргу за кредитним договором у обсязі, більшим ніж стягнуто за рішенням суду (в частині боргу по відсоткам, що розраховані сторонами на момент відступлення права вимоги, тобто станом на 14.05.2020), заміна сторони в виконавчому документів здійснюється в межах стягнутих за рішенням суду сум.

Щодо строку звернення заявника із заявою про заміну стягувача на його правонаступника суд зазначає наступне.

Спеціальним нормативним актом з питань виконання судових рішень є Закон України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент виникнення спірних правовідносин (наказ Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2011 у справі №7/86) були врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 (далі - Закон N606-XIV).

Відповідно до п.2 частини 1 статті 22 Закону №606-XIV інші виконавчі документи (в тому числі накази) можуть бути пред`явлені до виконання протягом року.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону №606-XIV обов`язковою умовою прийняття виконавчого документа до виконання є звернення із заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Як встановив суд, 30.08.2011, на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.08.2011 судом було видано наказ зі строком пред`явлення до виконання один рік, тобто до 30.08.2012.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Згідно з п.5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання в строки, встановлені цим Законом. Водночас положення п. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 не розповсюджують свою дію на виконавчі документи, строк виконання за якими сплив на час набрання чинності зазначеним законодавчим актом (п.4.2.7. постанови Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №5016/149/2011 (17/6)).

На момент звернення ТОВ «ФК «Паріс» із заявою про заміну позивача/стягувача в справі №7/86, мотивованою приписами статті 334 ГПК України та частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», однорічний строк пред`явлення до виконання наказу від 30.08.2011 сплинув, тобто заявник звернувся із заявою вже після закінчення строку, встановленого для пред`явлення наказу до виконання.

При цьому ТОВ «ФК «Паріс» не надано суду відомостей щодо пред`явлення наказу від 30.08.2011 в справі №7/86 до примусового виконання в порядку і в строки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", так само як і будь-яких доказів на підтвердження наявності відкритого виконавчого провадження з виконання даного наказу, будь-яких відомостей щодо фактичного виконання наказу від 30.08.2011 та доказів поновлення судом строків пред`явлення цього наказу до виконання.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII строки в виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки в виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Такі правові висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 у справі №910/10031/13, від 30.07.2019 у справі №5/128.

При цьому суд звертає увагу, що заявник, укладаючи договір про відступлення прав вимоги в 2019 році, тобто майже через 7 років з часу закінчення пред`явлення наказу від 30.08.2011 до виконання, не міг не усвідомлювати негативні наслідки.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про заміну позивача/стягувача в справі №7/86 на його правонаступника, яка обґрунтована приписами статті 334 ГПК України та частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись статтями 52, 233-235, 334, 338 Господарського процесуального кодексу України, п.2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви б/н від 02.10.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (код ЄДРПОУ 38962392) про заміну позивача/стягувача в справі №7/86 на його правонаступника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 19.10.2020.

Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статті 256 ГПК України та підпункту 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко