Рішення № 92256359, 06.10.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1196/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

прокурор: Куліш А.А., за посвідченням;

від позивача: Зубілевич Т.В., Шаповал В.В. адвокати за довіреністю;

від відповідача: Тищенко Ю.П. - адвокат за довіреністю;

вільний слухач: ОСОБА_1 ;

вільний слухач: ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ломовате" (с. Сагунівка, Черкаський район, Черкаська область) до Сагунівської сільської ради (с. Сагунівка, Черкаський район, Черкаська область) про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов з вимогами:

- визнати незаконними та скасувати пункти 1, 2, 3 Рішення Сагунівської сільської ради № 24-12/VII від 18.02.2020 "Про відмову СТОВ "Ломовате" у поновленні договору оренди землі від 13.09.2010 року";

- зобов`язати Сагунівську сільську раду (код ЄДРПОУ 26324415) розглянути лист - пропозицію СТОВ "Ломовате" ( код ЄДРПОУ 03793290) № 121 від 26.12.2019 стосовно оренди ріллі - сільськогосподарських угідь загальною площею 250,9362 га для укладення договору оренди землі на новий строк на запропонованих СТОВ "Ломовате" умовах.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 01.10.2020 залучено до участі у справі Черкаську обласну прокуратуру для захисту інтересів держави.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити.

Відповідач та прокурор проти задоволення позовних вимог заперечують

повністю через їх безпідставність та необґрунтованість, про що суду надано відзив на позовну заяву ( а.с. 110-114) та пояснення в ході розгляду справи.

Крім того, представник прокуратури проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не є належним і не призведе до реального відновлення порушених прав позивача.

В судовому засіданні 06.10.2020 в порядку ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, заслухавши доводи та пояснення представників сторін і прокурора, суд вважає, що в позові слід відмовити повністю, виходячи з такого:

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відповідно до п. 34) ст. 26 вказаного Закону до виключної компетенція сільських, селищних, міських рад відноситься та виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.09.2010 між Черкаською районною державною адміністрацією (далі-Орендодавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ломовате" (далі-Орендар, позивач у справі) було укладено договір оренди землі (а.с. 19-23), у відповідності до якого Орендодавець на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 20 серпня 2010 року № 228 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського використання для ведення сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ломовате" в адмінмежах Сагунівської сільської ради, за межами населеного пункту (п.1. договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 320,7842 га з них: 250,9362 га - рілля, 69,8480 га під господарськими будівлями і дворами ( п. 2 договору).

Договір укладено на 5 (п`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Договір зареєстрований у Черкаському міськрайонному відділі регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис "13" вересня 2010р. за № 041079602001.

27.04.2015 між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ломовате" укладено додаткову угоду (а.с. 25-27), якою були внесені зміни до його умов, поновлено строк дії договору на 5 (п`ять) років.

В п. 2 додаткової угоди передбачено, що в оренду передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 320,7842 га до яких входять:

- 69,8480 га (несільськогосподарських угідь) - під господарськими будівлями і дворами;

- 250,9362 га (рілля) - сільськогосподарських угідь.

Також у п. 2 додаткової угоди вказано кадастровий номер кожної земельної ділянки, її призначення та площу.

Пунктом 8 договору в редакції додаткової угоди визначено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За матеріалами справи з`ясовано, що право оренди за додатковою угодою від 27.04.2015 року за позивачем належним чином зареєстровано у ДР речових прав на нерухоме майно з вказівкою на кінцевий строк оренди до 27.04.2020.

Позивач вказує, що у відповідності до ст. 117 Земельного Кодексу України, ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" та розпорядження КМУ № 60-р від 31.01.2018 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності підлягають передачі у комунальну власність об`єднаних територіальних громад.

В ході розгляду справи судом з`ясовано, що між сторонами немає спору з приводу належної реєстрації за позивачем права користування земельними ділянками по договору оренди землі від 13.09.2010 із додатковою угодою від 27.04.2015, що кінцевий строк оренди для позивача є 27.04.2020, що позивач вчасно звернувся із пропозицією щодо поновлення договору до відповідача та з того питання, що на час виникнення спору належним розпорядником спірними земельними ділянками є Сагунівська сільська рада.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 19 цього Закону встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

Одночасно, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" та нормами статей 764, 777 Цивільного кодексу України передбачено можливість поновлення договору оренди землі.

У статті 777 Цивільного кодексу України закріплене переважне перед іншими особами право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, на укладення договору найму на новий строк після спливу його строку. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Стаття 764 Цивільного кодексу України визначає загальні положення щодо правових наслідків продовження користування майном після закінчення строку договору найму, а саме: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За приписами частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції на час виникнення спірних відносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

У відповідності до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

За приписами ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

За змістом позовних вимог позивач має намір захистити порушене право у відповідності до порядку, передбаченого ч. 1-5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Згідно абзацу 4 розділ IX Перехідні положення ЗУ "Про оренду землі" у відповідності із положеннями ЗУ від 05.12.2019 р. N 340-IX вказано, що правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

26.12.2019 позивачем на адресу відповідача направлено листа № 121 (а.с. 16) в якому просить продовжити термін дії договору оренди землі, укладеного 13.09.2010 між Черкаською районною державною адміністрацією та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ломовате", шляхом зміни розміру орендної плати та строку оренди земельних ділянок:

-загальною площею 250,9362 га - сільськогосподарські угіддя - рілля з 4,5% на 12 % від нормативно грошової оцінки земель з терміном дії на 7 років;

- загальною площею 69,8480 га - несільськогосподарські угіддя - під господарськими будівлями та дворами з встановленим розміром орендної плати 4,5% від нормативно грошової оцінки земель з терміном дії на 10 років.

Також позивач пропонує виключити з договору оренди землі земельну ділянку з кадастровим номером 7124985500:02:002:0498 загальною площею 0,4611 га несільськогосподарські угіддя під господарськими будівлями та дворами, оскільки вказана земельна ділянка містить право володіння або користування майном, яке не належить СТОВ "Ломовате".

До листа позивачем додано проект додаткової угоди (а.с. 17).

Спірним рішенням Сагунівської сільської ради № 24-12/VII від 18.02.2020 (а.с. 11-12) відмовлено СТОВ "Ломовате" у поновленні договору оренди землі від 13.09.2010 з додатковою угодою від 27.04.2015, у зв`язку з відмовою орендаря від встановлення орендної плати на земельні ділянки під сільськогосподарськими будівлями і спорудами, у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки землі.

В п. 2 вказаного рішення зобов`язано виконком Сагунівської сільської ради підготувати документацію на земельні ділянки (згідно додатку 2) сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), загальною площею 250,9362 га для проведення земельних торгів (аукціону) на право оренди землі та в п. 3 рішення зобов`язано сільського голову Бодяненко І.І. укласти договір оренди землі, на земельні ділянки (згідно додатку 3) під сільськогосподарськими будівлями і спорудами у власності СТОВ "Ломовате", загальною площею 69,8480 га, строком дії договору на 10 років.

Пунктом 4 вказаного рішення сільському голові вказано укласти із позивачем договір оренди землі під сільськогосподарськими будівлями та спорудами, які знаходяться у власності СТОВ "Ломовате" загальною площею 69,8480 га строком дії договору на 10 років.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 4 рішення Сагунівської сільської ради № 24-12/VII від 18.02.2020 року, вже 28.04.2020 сторонами укладено договір оренди землі № 44/02-79 (а.с. 28) за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться (розташовані) за межами населеного пункту, в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області ( п. 1. договору).

В оренду передаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності згідно переліку (додаток 1), загальною площею 69,3869 га землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами за межами населеного пункту с. Сагунівка в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області ( п. 2. договору).

Договір укладено строком на 10 (десять) років з дати реєстрації права оренди. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Як вказує позивач, його пропозиція про поновлення договору оренди земельних ділянок під сільськогосподарськими будівлями і спорудами викладена у листі-повідомленні № 121 від 26.12.2019 була розглянута відповідачем не повністю та неналежним чином і за результатами такого розгляду лише оренда земель несільськогосподарського призначення площею 69,8480 га була поновлена, а в поновленні оренди інших земель - сільськогосподарських угідь площею 250,9362 га пропозицію позивача відповідачем було проігноровано, оскільки у рішенні Сагунівської сільської ради № 24-12/VII від 18.02.2020 не міститься жодної згадки про запропоновану позивачем максимальну орендну плату за сільськогосподарські угіддя площею 250,9362 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Пунктом 34) ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, законодавством передбачено право ради вирішувати питання, які виникають з земельних відносин, зокрема, щодо передачі в оренду земельних ділянок, припинення права оренди тощо. Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності на землю комунальної власності в межах населеного пункту від імені відповідної територіальної громади, щодо вирішення питань, які виникають з земельних відносин, зокрема, розпорядження землею територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, тощо є прийняття відповідного рішення.

Рада при здійсненні повноважень власника землі відповідної територіальної громади є вільною у реалізації права розпоряджатися землею та вільна у виборі суб`єкта щодо передачі йому в оренду земельних ділянок в порядку, встановленому законом.

На думку суду, доказів того, що Сагунівська сільська рада приймаючи оскаржуване рішення діяла поза межами власних повноважень, не у спосіб, визначений законом, та оскаржуване рішення суперечить приписам законодавства України, позивач суду не надав.

Позивач не згоден із мотивами прийнятого рішення та з половинчастим підходом відповідача до розгляду пропозицій позивача щодо поновлення договору оренди землі. Так, позивач вказує, що розглянувши і задовольнивши пропозицію позивача з приводу несільськогосподарських угідь площею 69,8480 га відповідач ніяк не розглянув пропозицію щодо решти 250,9362 га ріллі і мотивував своє рішення від 18.02.2020 № 24-12/VII відмовою орендаря від встановлення орендної плати в розмірі 10% від НГО, чого в дійсності з боку позивача не було.

В засіданні представник відповідача пояснив суду, що спірне рішення було прийнято на підставі розгляду листа позивача від 26.12.2019 про поновлення договору оренди землі, про що там прямо вказано.

Відповідач вказує, що 27.01.2020 було проведено сесію сільської ради (а.с. 122) на якій вирішувалося питання в т.ч. і щодо поновлення із позивачем договору оренди землі в присутності керівника СТОВ "Ломовате". На засіданні позивачу було вказано, що 27.06.2019 прийнято рішення Сагунівської сільської ради № 11-2/VII (а.с. 124) про нові ставки земельного податку, які будуть діяти з 01 січня 2020 і для земель під сільськогосподарськими будівлями і спорудами встановлюється ставка 10% від НГО землі. При цьому позивач пропонував ставку оренди лише 4,5%. Тому рішення про поновлення всього договору оренди землі (тобто щодо всього предмету договору як земельної ділянки площею 320,7842 га) позивачем не було прийнято і позивачу було надано час для узгодження ним питання щодо поновлення договору оренди землі із новими ставками оренди за частиною земельних ділянок, що б не суперечити рішенню Сагунівської сільської ради № 11-2/VII від 27.06.2019.

З боку позивача ніяких нових пропозицій по зміні ставок оренди відповідачу направлено не було, тому Сагунівська сільська рада розцінила це як незгоду позивача із необхідністю встановлення нової ставки орендної плати в розмірі 10% і спірним рішенням від 18.02.2020 відмовила позивачу у поновленні договору оренди землі.

Суд звертає увагу, що за змістом ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" за загальним правилом поновлення договору оренди землі можливе лише на тих же умовах і на той же строк.

За змістом пропозиції позивача з листа від 26.12.2019 (а.с. 16), він пропонує змінити умови оренди - розділити умови щодо оренди ріллі та під сільськогосподарськими будівлями за строком оренди і відсотковою ставкою, які пропонує збільшити до 7 та 10 років (замість 5 років), а відсоткову ставку збільшити до 12 % за сільськогосподарській угіддя, а по ріллі встановити на рівні 4,5%.

За правилами ч. 4 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Суд вбачає, що за змістом листа позивача від 26.12.2019 (а.с. 16) СТОВ "Ломовате" пропонувало поновити договір оренди землі за правилами ч. 1-5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" зі зміною істотних умов договору.

Як встановив суд за матеріалами справи, предметом договору оренди землі від 13.09.2010 з додатковою угодою до нього від 27.04.2015 є земельна ділянка загальною площею 320,4872 га.

За результатами розгляду пропозиції СТОВ "Ломовате" в листі від 26.12.2019 сторонами 28.07.2020 укладено окремий договір оренди землі на частину цієї ділянки площею 69,3869 га (а.с. 28).

Отже станом на сьогодні відносини сторін по оренді землі видозмінилися, вони оформлені новим договором оренди землі на земельні ділянки під сільськогосподарськими будівлями і спорудами площею 69,3869 га від 28.04.2020, який виконується обома сторонами і тому слід вважати, що предмету договору оренди землі від 13.09.2010 вже взагалі не існує.

За умови оформлення між сторонами нового договору оренди землі під сільськогосподарськими будівлями і спорудами площею 69,3869 га, площа та межі предмету оренди за договором оренди землі від 13.09.2010 безумовно змінилися з цієї підстави.

Крім того у листі позивача від 26.12.2019 (а.с. 16) говориться і про те, що з об`єкта оренди слід виключити земельну ділянку площею 0,4611 га з кадастровим номером 7124985500:02:002:0498 під будівлями та спорудами, бо ця ділянка містить право володіння або користування, яке вже не належить СТОВ "Ломовате". Це також свідчить про фактичні зміни в об`єкті оренди.

Отже, первісний об`єкт оренди фактично змінився за площею та межами.

Для даного випадку частиною 12 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Оскільки предметом договору оренди землі від 13.09.2010 із додатковою угодою від 27.04.2015 була земельна ділянка площею 320,7842 га, то за змістом ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" поновленню підлягає договір саме щодо всього об`єкта оренди. З цих підстав суд вважає, що відповідач Сагунівська сільська рада правомірно розглядав звернення позивача про поновлення договору оренди землі за його цілісним об`єктом оренди. І тому неузгодження сторонами всіх умов оренди стосовно всієї земельної ділянки площею 320,4872 га одночасно є правомірною підставою для відповідача відмовити у поновлені договору оренди землі повністю. При цьому вказівка у спірному рішенні на те, що СТОВ "Ломовате" не погодилося на збільшення орендної плати до 10% під сільськогосподарськими будівлями і спорудами відповідає фактичним обставинам справи, незважаючи на те, що це не було оформлено прямою письмовою відмовою.

Про відмову (або фактичну відсутність згоди, що на думку суду має однаковий правовий зміст у даному випадку) позивача на збільшення ставки орендної плати до 10% свідчить його обізнаність із рішенням Сагунівської сільської ради від 27.06.2019 № 11-2/VII (а.с. 124) яке оприлюднювалося для всіх членів територіальної громади і протилежного позивачем суду не доведено; на сесії 27.01.2020 позивачу пояснено про неможливість встановлення ставки орендної плати нижче 10%, бо це суперечитиме вказаному рішенню Сагунівської сільської ради від 27.06.2019 № 11-2/VII (а.с. 124) і позивач не надав доказів, що він направив відповідачу нову пропозицію про поновлення договору оренди зі ставкою 10% після засідання сесії 27.01.2020. Про розклад всіх сесій місцеві ради відкрито оприлюднюють інформацію для членів територіальної громади і для підтвердження доводів позивача про те, що його не попередили про наступне засідання сесії 18.02.2020 чи провели його таємно саме від СТОВ "Ломовате", належних і допустимих доказів суду не подано.

Отже суд приходить до висновку, що для прийняття спірного рішення від 18.02.2020 № 24-12/VII (а.с. 11) Сагунівська сільська рада належним чином та у відповідності до своїх повноважень розглянула пропозицію СТОВ "Ломовате" від 26.12.2019 (а.с. 16) про одночасне поновлення договору оренди землі із зміною його умов і сторони до згоди за цими новими умовами не прийшли.

Відповідач в даному випадку правомірно відмовив позивачу у поновленні договору оренди землі, а укладення між сторонами нового договору оренди землі від 28.04.2020 № 44/02-79 (а.с. 28) вже є новими відносинами сторін.

Цей новий договір не є поновленням договору оренди землі від 13.09.2010 року, оскільки про це в його умовах не міститься прямої вказівки. Також цей договір не містить тих же умов (зокрема по предмету договору) і того ж строку дії договору, як і договір від 13.09.2010, що є обов`язковим для поновлення договору оренди на виконання умов ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

За правомірної відмови орендарю у поновленні договору оренди землі орган місцевого самоврядування має право на виставлення земельної ділянки на торги (аукціон) з одночасним припиненням за позивачем права оренди у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, що відповідає п. 2 та 3 спірного рішення Сагунівської сільської ради та чинному законодавству.

Так, відповідно до ч.1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.3 статті 3 цього Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження виникають з моменту здійснення державної реєстрації таких прав. Тобто, якщо договір оренди землі припинено після 01 січня 2013 року, припинення права оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі прав. При цьому для внесення вперше відомостей про право оренди земельних ділянок до Державного реєстру прав за іншим суб`єктом орендних відносин, має передувати державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки за попереднім суб`єктом правовідносин.

На підставі аналізу доказів у справі та пояснень сторін суд приходить до висновку, що відповідач в повній мірі та належним чином розглянув звернення позивача від 26.12.2019 про поновлення договору оренди землі і надав обґрунтовану відмову у цьому.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави щодо визнання незаконним та скасування рішення Сагунівської сільської ради № 24-12/VII від 18.02.2020 "Про відмову СТОВ "Ломовате" у поновленні договору оренди землі від 13.09.2010" , а відтак суд відмовляє в задоволення вказаної вимоги позивачу.

Тому у суду немає і правових підстав, передбачених законом чи договором між сторонами, зобов`язувати Сагунівську сільську раду повторно розглядати лист-пропозицію СТОВ "Ломовате" стосовно оренди ріллі - сільськогосподарських угідь загальною площею 250,9362 га для укладення договору оренди землі на новий строк на запропонованих СТОВ "Ломовате" умовах.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у виді визнання незаконним та скасування рішення Сагунівської сільської ради № 24-12/VII від 18.02.2020 "Про відмову СТОВ "Ломовате" у поновленні договору оренди землі від 13.09.2010" в даному випадку є неналежним та неефективним.

У відповідності до ч. 8,11 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові ВП ВС від 26.05.2020 по справі № 908/299/18 (№ в ЄДРСР 89825064) викладено правову позицію про те, що права позивача як землекористувача підлягають захисту у відповідності до спеціальних норм земельного законодавства, зокрема, частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». Якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

Суд вже вказував, що відповідно до ч.1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до ч.3 статті 3 цього Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження виникають з моменту здійснення державної реєстрації таких прав.

Отже, оскільки позивач прагне вирішити питання про поновлення договору оренди землі, то для ефективного захисту порушеного права і за результатом вирішення спору позивач повинен отримати документ про його право на поновлення договірних відносин, який можливо зареєструвати у ДР речових прав. Таким документом є лише додаткова угода до договору оренди землі.

Саме по собі скасування рішення суб`єкта владних повноважень не призводить до ефективного захисту прав позивача і у правовідносинах сторін належним способом захисту є лише визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною.

Обрання неналежного способу захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови в позові.

При відмові в позові неможливим є задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову у будь-якому вигляді, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 137 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку з відмовою в позові судові витрати за подання позову та заяви про забезпечення позову покладаються на позивача.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

У задоволенні заяви від 11.09.2020 про забезпечення позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2020

Суддя Н.М. Спаських.