Рішення № 92256345, 23.09.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року

м. Черкаси справа № 925/227/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., із секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурорів - Мохонько А.В., Тищенко О.В. за посвідченнями, представників: позивача-1 - не з`явився, позивача-2 - не з`явився, відповідача-1 - Драченка В.С. за довіреністю, Постоленко І.В. за довіреністю, відповідача-2 - Драгомана О.О. адвоката за ордером, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовною заявою керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Північного офісу Держаудитслужби до Служби автомобільних доріг у Черкаській області та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд" про визнання недійсними результатів відкритих торгів та визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про:

1. Визнання недійсними результати відкритих торгів з публікацією англійською мовою на закупівлю Службою автомобільних доріг у Черкаській області (код ЄДРПОУ 05422303) робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка, на ділянці км 519+736 - км 523+336, Черкаська область, оголошення у системі публічних закупівель "Ргоzоrrо" № UА-2019-08-19-001017-b від 19.08.2019, оформлене протоколом № 7 від 25.11.2019.

2. Визнання недійсним договору №168/01-03 від 13.12.2019, укладеного між Службою автомобільних доріг у Черкаській області (код ЄДРПОУ 05422303) та товариством з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд" (код ЄДРПОУ 39699671) на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка, на ділянці км 519+736 - км 523+336, Черкаська область.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що під час опрацювання Черкаською місцевою прокуратурою інформації, розміщеної у системі публічних закупівель «Ргоzоrrо» були встановлені порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в ході проведення Службою автомобільних доріг у черкаській області (Замовник) відкритих торгів з публікацією англійською мовою (оголошення № UА-2019-08-19-001017-b) закупівлі робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка, на ділянці км 519+736 - км 523+336, Черкаська область. До участі у вказаній закупівлі свої пропозиції подали 5 учасників, в тому числі і ТОВ «Главшляхбуд».

Прокурор вважає, що відповідачем-2 (ТОВ «Главшляхбуд»):

- не підтверджена наявність обладнання, зазначеного у довідці № 1381 від 17.09.2019 під номерами 37-39, а отже, не доведена можливість виконання робіт щодо нанесення розмітки автомобільної дороги державного значення згідно п.п 174-190 технічного завдання (Додаток З ТД);

- у довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази № 1381 від 17.09.2019 під №27 зазначений коток дорожній марки НАММ DV90VО у кількості 2 шт. (термін експлуатації 11 та 13 років), та вказано про їх відповідність котку дорожньому самохідному гладковальцевому масою 18 т., але учасником не доведено та документально не підтверджено наявність вказаного транспортного засобу, оскільки маса котків дорожніх, вказаних у довідці ТОВ «Главшляхбуд» № 1381 від 17.09.2019 менша ніж 18 т.

Прокурор зазначив, що відповідачем-1 (Службою автомобільних доріг у Черкаській області) як Замовником, пропозиція ТОВ «Главшляхбуд» підлягала відхиленню як така, що не відповідає вимогам ТД, оскільки відсутність чи неналежне оформлення усіх або будь-якого з документів, перелічених у розділі III ТД, є підставою для відхилення тендерної пропозиції, з причини невідповідності тендерної пропозиції умовам тендерної документації.

На думку прокурора, відповідачем-2 також порушені вимоги підпункту 4 п. 1.2 Додатку 1 ТД, оскільки відповідачем у складі своєї пропозиції для документального підтвердження відповідної кваліфікації інженерно-технічних працівників виписки із протоколу з перевірки знань працівників з 3-4 групою допуску до робіт в зоні електромереж напругою до 1000В не надано.

Прокурор вказав, що відповідачем-2 не було підтверджено кваліфікацію та наявність необхідних знань у майстра ОСОБА_1, чим порушено вимоги тендерної документації в цій частині.

Прокурор зауважив, що особи визначені у довідці про наявність працівників, виданої ТОВ «ПБС» № 05/09-01 від 05.09.2019, згоди на обробку персональних даних для забезпечення участі у процедурі закупівлі, не надавали, тому пропозиція учасника - ТОВ «ПБС» підлягала відхиленню Замовником як така, що не відповідає вимогам (умовам) п. 1 розділу III ТД (п. 1.2 Додатку 1 ТД). Проте, всупереч вимогам ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» згідно протоколу розгляду тендерних пропозицій від 23.10.2019 Замовником вказаного учасника допущено до аукціону.

За результатами відкритих торгів № UА-2019-08-19-001017-b, між Службою автомобільних доріг у Черкаській області та ТОВ «Главшляхбуд» був укладений договір № 168/01-03 від 13.12.2019. На думку прокурора, цей договір підлягає визнанню недійсним з моменту його укладання, саме з підстав порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні процедури закупівлі, за наслідками якої він був укладений. Прокурор зазначив, що укладений між відповідачами вказаний договір суперечить вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки укладений за результатами торгів, проведених з порушенням встановленої вказаним законом процедури, а також суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки його укладення фактично порушує принципи добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості, запобіганню корупційним діянням та зловживанням.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.03.2020 призначено підготовче засідання на 26 березня 2020 р.

18.03.2020 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти задоволення заявлених вимог посилаючись на те, що доводи прокурора щодо не здійснення або неналежного здійснення Міністерством та Держаудитслужбою повноважень по захисту інтересів держави у сфері публічних закупівель, шляхом подання позову про визнання недійсними торгів та договору є безпідставним з огляду на те, що вказані органи не наділені такими повноваженнями. Відповідач-1 вважає, що прокурор не навів причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду, та по яким уповноважені державні органи, на його думку, всупереч вимогам закону не подали позов з аналогічних предмету та підстав.

Відповідач-1 зазначив, що документи, надані ТОВ «Главшляхбуд» у складі тендерної пропозиції, повністю відповідають вимогам ТД.

Також, відповідач-1 посилаючись на норми ДСТУ - Н Б Д.1.1.-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» вважає, що викладені положення дають підрядній організації право застосовувати машини та механізми, що відрізняються від передбачених у ресурсних елементних кошторисних нормах.

Відповідач-1 зауважив, що обставини, наведені у рішенні Антимонопольного комітету, на яке посилається у позові прокурор, не є аналогічні обставинам даної справи.

На думку відповідача-1, технічна помилка, що була допущена ТОВ «Главшляхбуд» в окремих документах, в частині місяця складання документа (08 замість 09), не призвела до спотворення інформації, допущена очевидно не навмисно, та не з метою надання недостовірної інформації; вказане було сприйняте замовником як формальна помилка незначного характеру, а тому тендерна пропозиція ТОВ «Главшляхбуд» не підлягала відхиленню на зазначеній підставі.

Щодо вимог в частині не надання ТОВ «Главшляхбуд» у складі тендерної пропозиції посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці у майстра ОСОБА_1, відповідач-1 зазначив, що відносини між сторонами договору мають цивільно-правовий характер, а відтак прокурор безпідставно вказує на порушення приписів Положення, які не підлягають застосуванню у даному випадку.

У відзиві на позов відповідач-1 вказав, що тендерна пропозиція учасника - ТОВ «ПБС» повністю відповідала вимогам п.1.2. Додатку №1 до ТД, а тому не підлягала відхиленню на зазначеній підставі; тендерна пропозиція ТОВ «Спільне Українсько-Німецьке підприємство «Автострада» повністю відповідала вимогам п.1.2. Додатку №1 до ТД, а тому не підлягала відхиленню на зазначеній підставі.

На думку відповідача-1 зазначені прокурором у позові порушення Закону України «Про публічні закупівлі» не конкретизовані та обмежуються посиланнями про порушення загальних засад здійснення публічних закупівель. Посилання прокурора на таку підставу позову як запобігання неправомірним витратам коштів на користь суб`єкта господарювання спростовується змістом оспорюваного договору. Цим Договором не передбачено попередньої оплати (авансу). А тому, як вважає відповідач-1, умовами Договору передбачено оплату коштів Підряднику виключно у випадку якісного виконання робіт, що передбачає наявність у суб`єкта господарювання - Підрядника відповідної техніки та кваліфікованого персоналу.

23.03.2020 від прокуратури надійшла до суду відповідь на відзив відповідача-1, в якій прокурор заперечував проти доводів відповідача-1, викладених у відзиві на позов та вказував на те, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення комітету з конкурсних торгів, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

26.03.2020 відповідач-1 подав до суду заперечення на відповідь прокуратури, в яких не погодився із твердженнями прокурора.

14.04.2020 позивачем-2 до суду було подано письмове пояснення щодо повноважень органу державного фінансового контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель. Позивач-2 зазначив, що листом від 13.01.2020 № 26-23-25-12/1-18/156-2020 Управління повідомило

Черкаську місцеву прокуратуру, що заходи державного фінансового контролю щодо проведення Замовником процедури закупівлі (UА-2019-08-19-001017-b) та укладання договору за результатами вказаної процедури закупівлі, Управлінням не проводилися, відповідно заходи відповідно до норм пунктів 8, 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939 не вживались; моніторинг закупівлі № UА-2019-08-19-001017-b за результатами якої укладено договір між Службою автомобільних доріг та ТОВ «Главшляхбуд» про закупівлю № 168/1-03 від 13.12.2019, Управлінням не проводився; перевірка закупівель у Службі автомобільних доріг у Черкаській області щодо проведення вказаної закупівлі Управлінням не здійснювалась.

Позивач-2 зауважив, що питання здійснення закупівель перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування (ревізії) з урахуванням вимог Порядку проведення інспектування державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, а також під час державного фінансового аудиту. Державні фінансові аудити та ревізії проводяться на підставі Плану здійснення заходів державного фінансового контролю.

Позивач-2 зазначив, що планом проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2019 року, проведення державного фінансового аудиту чи планової виїзної ревізії в Службі автомобільних доріг у Черкаській області не було передбачено. Позапланова виїзна ревізія в даному об`єкті контролю також не проводилась.

У письмовому поясненні позивач-2 вказував на те, що заходи, на які уповноважений орган державного фінансового контролю відповідно до норм пунктів 8, 10 статті 10 Закону № 2939, здійснюються виключно за результатами відповідних заходів держфінконтролю. Оскільки, жодні з вищезазначених заходів державного фінансовго контролю щодо перевірки закупівлі № UА-2019-08-19-001017-b Управлінням не проводились, відповідно, заходи держфінконтролю відповідно до норм пунктів 8, 10 статті 10 Закону № 2939 не вживались. Підставою звернення до суду в цьому випадку не є результати державного фінансового контролю, а тому відповідно, Північний офіс Держаудитслужби не може надати жодних пояснень по суті позовних вимог.

23.04.2020 від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти заявлених вимог повністю з тих підстав, що ні позивач-1, ні позивач-2 не зверталися до Черкаської місцевої прокуратури щодо представництва даного органу у суді в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою захисту інтересів держави. Тому, на думку відповідача-2, прокурором не доведена участь, у даному господарському процесі, а дії суперечать і не відповідають статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідач-2 вважає, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не може бути позивачем у даній справі в зв`язку з тим, у листі від 24.10.2019 р. N 3304-04/43942-05, направленого до Офісу Генерального прокурора зазначено, що здійснення контролю у сфері публічних закупівель та вжиття заходів за їх результатами не належить до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.

Щодо позивача-2, то відповідач-2 також вважає, що Північний офіс Держаудитслужби, згідно Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, не може бути позивачем у даній справі, оскільки з аналізу цього Положення вбачається, що органам державного фінансового контролю не надано право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів (у тому числі укладених за результатами процедури закупівлі).

Відповідач-2 зазначив, що документи, надані ТОВ «Главшляхбуд» у складі тендерної пропозиції, повністю відповідають вимогам тендерної документації.

Також відповідач-2 зауважив, що мав право застосовувати машини та механізми, що відрізняються від передбачених у ресурсних елементних кошторисних нормах, оскільки головна умова при таких замінах - забезпечення належної якості виконуваних робіт і економічна ефективність для замовника будівництва, тобто щоб така заміна не призводила до подорожання вартості будь-якого виду робіт.

Щодо технічної помилки, яка була допущена ТОВ «Главшляхбуд» в окремих документах, в частині місяця складання документа (08 замість 09), відповідач зазначає, що ця помилка не призвела до спотворення інформації, була допущена не навмисно та не з метою надання недостовірної інформації. Вказане було сприйняте замовником як формальна помилка незначного характеру, а тому тендерна пропозиція ТОВ «Главшляхбуд» не підлягала відхиленню на зазначеній підставі.

Стосовно позовних вимог прокурора щодо не надання у складі тендерної пропозиції посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці у майстра ОСОБА_1, відповідач-2 вважає вимогу безпідставною, оскільки можливість залучення учасником персоналу на підставі цивільно-правових договорів передбачено п.1.2 Додатку 1 Тендерною документації.

Відповідач-2 звернув увагу суду на те, що зазначені прокурором у позові порушення Закону України «Про публічні закупівлі» не конкретизовані та обмежуються посиланнями про порушення загальних засад здійснення публічних закупівель. Крім цього, посилання прокурора на таку підставу позову як запобігання неправомірним витратам коштів на користь суб`єкта господарювання спростовується змістом оспорюваного договору.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID- 19, ухвалою суду від 26.04.2020 підготовче засідання було відкладено до скасування карантину.

04.05.2020 прокурором подано до суду відповідь на відзив відповідача-2 про не погодження із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позов.

У зв`язку із послабленням протиепідемічних заходів ухвалою від 11.06.2020 було призначено підготовче засідання у справі на 02 липня 2020 р.

Ухвалою суду від 02.07.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 08 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 08.09.2020 у судовому засіданні була оголошена перерва до 10 год. 30 хв. 23 вересня 2020 року.

Прокурори в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники від позивача-1 та від позивача-2 в судове засідання не з`явились.

22.09.2020 позивачем-2 подана до суду заява про розгляд справи без участі його представника. Позивач-2 у цій заяві зазначив аналогічні пояснення, викладені у письмовому поясненні від 14.04.2020.

Представники від відповідача-1 і відповідача-2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення заявлених вимог повністю вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.

Про час, дату і місце розгляду справи представники були повідомлені належним чином через засоби електронної пошти, що підтверджується електронними повідомленнями.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників позивачів за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2019, на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" відповідач-1 (Служба автомобільних доріг у Черкаській області) оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка, на ділянці км 519+736 - км 523+336, Черкаська область за кошторисом або очікуваною вартістю 144016428,00 грн та визначив дату проведення електронного аукціону - 25.11.2019.

До участі у вказаній закупівлі свої пропозиції подали 5 учасників:

- ТОВ «Главшляхбуд»;

- ТОВ «ПБС»;

- ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво»;

-ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Автострада»;

- ТОВ «Ростдорстрой».

25.11.2019 на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.

13.12.2019 між Службою автомобільних доріг у Черкаській області та ТОВ «Главшляхбуд» був укладений договір № 168/01-03 на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка, на ділянці км 519+736 - км 523+336, Черкаська область, вартість яких становила 133632000,00 грн.

Отже, предметом даного спору є вимога прокурора заявлена в інтересах держави в особі головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері державних та публічних закупівель та органу фінансового контролю про визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів та договору про надання послуг з предмету закупівлі.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з приписами Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі за текстом - Міністерство), затвердженого постановою_Кабінету Міністрів України № 459 від 20.08.2014 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №838 від 11.09.2019), Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, військово-промислову політику, інвестиційну політику, зовнішньоекономічну політику, політику у сфері державних та публічних закупівель, що є основними завданнями Міністерства.

Законом України «Про публічні закупівлі», зокрема, статтею 1 надано визначення, що уповноважений орган це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Таким чином, Міністерство є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель.

Аналогічну позицію виклав у постанові Верховний Суд від 20.09.2018 при розгляді справи №924/1237/17 щодо визнання недійсним договору, укладеного всупереч Закону України «Про публічні закупівлі».

Статтею 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Крім того, у вищевказаному листі № 3304-04/43942-05 від 24.10.2019, Міністерство зазначає, що при вирішенні питань пов`язаних з представництвом інтересів держави, у тому числі, щодо подання позовних заяв про визнання договорів про закупівлю недійсними, слід звертатися до тих органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно ст. 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про закупівлі, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, в тому числі, звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 13 Положення).

З огляду на викладене, посилання Північного офісу Держаудитслужби у листі №26-13-17-17/1383-2020 від 24.02.2020 та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області у листі № 26-23-25-12/1-18/156-2020 від 13.01.2020, які приєднані до позовної заяви, що останні наділені виключно правом ініціювати перед відповідними органами питання про визнання договорів недійсними у судовому порядку чи стягувати кошти за такими незаконними договорами йде в розріз з позицією Верховного Суду у справі №924/1237/17, де вказано, що нормативно-правові акти, якими у своїй діяльності керуються Міністерство та Держаудитслужба не можуть визначати конкретні предмети та підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутися до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави.

Отже, прокурором подано даний позов в інтересах держави в особі Міністерства та Держаудитслужби як уповноважених органів на здійснення функцій у спірних правовідносинах.

Аналіз ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор набуває право на представництво держави в суді, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У позовній заяві зазначено, що Черкаською місцевою прокуратурою на адресу Міністерства скеровані листи № 161-16411 вих 19 від 28.12.2019 та № 161-1450 вих 20 від 04.02.2020 з метою встановлення вжитих Міністерством, як уповноваженим органом, заходів, спрямованих на визнання недійсним результатів оскаржуваних торгів та договору № 168/1-03 від 13.12.2019.

Оскільки, станом на день направлення до суду позову відповіді на зазначені листи до прокуратури не надійшло, моніторингом Єдиного державного реєстру судових рішень справ за позовом Міністерства до відповідача-1 та відповідача-2 з окресленим предметом спору, не встановлено, вказане свідчить про не здійснення уповноваженим своїх повноважень, що беззаперечно надає обґрунтовані підстави прокурору для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із даним позовом.

Разом з тим, враховуючи надані Північному офісу Держаудитслужби повноваження, останні з моменту розміщення оголошення відповідачем-1 у системі публічних закупівель «Рrоzоrrо» (19.08.2019) та до моменту направлення даного позову до суду не здійснили заходів, спрямованих на припинення порушень законодавства з питань закупівель, в тому числі, шляхом здійснення моніторингу чи звернення до суду, а тому, вказане свідчить про не здійснення останніми своїх повноважень, що беззаперечно надає обґрунтовані підстави прокурору для захисту інтересів держави шляхом звернення до суду із даним позовом.

У постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 у справі № 912/898/18 вказав, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Враховуючи, що Черкаська місцева прокуратура зверталась до Міністерства та Північного офісу Держаудитслужби з відповідними листами, у яких зазначала про порушення інтересів держави, а вказані органи, уповноважені на здійснення функцій у спірних правовідносинах, на думку прокурора, не вживали заходів, спрямованих на припинення порушень законодавства, тому у прокурора виникли підстави, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на представництво інтересів держави в суді в особі Міністерства та Північного офісу Держаудитслужби.

Щодо невідповідності тендерної пропозиції відповідача-2 (ТОВ «Главшляхбуд») умовам тендерної документації, суд приходить до наступного.

Відповідно Додатку №1 до тендерної документації (далі -ТД), з метою підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази, учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати, у тому числі:

- у разі оренди (лізингу, послуг, суборенди, тощо), скан-копії чинних договорів оренди (лізингу, послуг, суборенди, тощо) зазначеної техніки (на кожну одиницю техніки, вказаної в табличці), що містять підпис і печатку (на кожній сторінці) Учасника та контрагента за договором та скан-копії реєстраційних документів, завірених підписом та печаткою власника машин/механізмів;

- лист-підтвердження власника машин/механізмів, щодо не заперечення використання його машин та механізмів, для виконання робіт/послуг учасником за предметом закупівлі, з підтвердженням, що договір є діючий на момент проведення закупівлі, а також, за необхідності, буде продовжено на строк необхідний для закінчення робіт по предмету закупівлі.

На виконання вище зазначеної вимоги, відповідачем-2 були надані:

- скан-копія чинного договору від 04.03.2019 № 05/03 про надання

послуг техніки спеціального призначення, укладеного між ТОВ «Главшляхбуд» та ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП», відповідно до якого ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» зобов`язується за завданням ТОВ «Главшляхбуд» надавати за плату послуги техніки спеціального призначення, а саме: розмічувальної машини НІ 8-1, державний номерний знак НОМЕР_1 , 201 Ір.в., для нанесення дорожньої розмітки на автомобільних дорогах в місті Черкаси та Черкаській області (далі - Договір № 05/03). Скан-копія Договору № 05/03 містить підпис і печатку (на кожній сторінці) ТОВ «Главшляхбуд» та контрагента за Договором;

- лист-підтвердження власника машини ТОВ «НПО «Сварог» від

16.09.2019 щодо не заперечення використання його техніки для надання послуг за предметом закупівлі.

Зазначені документи містяться в матеріалах справи та відповідають умовам вимог до тендерної документації.

Вказуючи на невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Главшляхбуд» умовам ТД, прокурор аргументує тим, що у листі-підтвердженні, наданого ТОВ «НПО «Сварог», не вказано, що договір на використання даної техніки є діючим та при необхідності строк його дії буде продовжено до закінчення робіт по предмету закупівлі.

Судом досліджено, що умовами ТД вимагалося надання скан-копії договору про надання послуг, укладеного між учасником та контрагентом (особою, що буде надавати ці послуги, незалежно від того, чи є ця особа власником техніки). ТД не містить вимоги надання скан-копій договорів, укладених безпосередньо з власником такої техніки. Таким чином, ТОВ «НПО «Сварог» не зобов`язано було надавати підтвердження про те, що Договір № 05/03 (укладений між ТОВ «Главшляхбуд» та ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП») є діючим та буде продовжений у разі необхідності, оскільки ТОВ «НПО «Сварог» не є стороною за вказаним договором.

У листі-підтвердженні від 16.09.2019 ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ГРУП» підтвердило, що Договір № 05/03 є діючим на момент проведення закупівлі, а також за необхідності, буде продовжений на строк необхідний для закінчення робіт по предмету закупівлі.

В листі-підтвердженні від 16.09.2019 ТОВ «НПО «Сварог» зазначено, що товариство не заперечує проти використання своєї техніки спеціального призначення, згідно договору про надання послуг техніки спеціального призначення № 05/03 від 04.03.2019, ТОВ «Главшляхбуд» для надання послуг з відповідного предмету закупівлі. Таким чином, ТОВ «НПО «Сварог» підтвердило, що йому відомо про існування Договору № 05/03, а також про намір ТОВ «Главшляхбуд» використати його техніку для надання послуг по предмету закупівлі і ТОВ «НПО «Сварог», як власник техніки, проти цього не заперечує.

Крім того, п.7.1 Договору № 05/03 зазначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020, та вважається пролонгованим на той самий строк, якщо за 30 днів до закінчення строку його дії жодна із Сторін не повідомить іншу Сторону про припинення дії цього Договору або його перегляд.

При цьому, відповідно Додатку №1 «Графік надання послуг» по об`єкту Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів -Софіївка, на ділянці км 519+736 - км 523+336, Черкаська область» до договору 168/1-03 від 13.12.2019, укладеного за результатами тендеру, між відповідачем-1 і відповідачем-2, всі роботи на вказаному об`єкті підлягають виконанню у строк з 01.04.2020 до 20.11.2020, а отже у межах дії Договору № 05/03.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що документи, надані ТОВ «Главшляхбуд» у складі тендерної пропозиції, відповідають вимогам ТД.

Щодо відсутності документального підтвердження наявності у ТОВ «Главшляхбуд» котка дорожнього масою 18 т, суд встановив таке.

У довідці відповідача-2 про наявність обладнання та матеріально -технічної бази № 1381 від 17.09.2019 під № 27 зазначено про застосування котка дорожнього самохідного гладковальцевого масою 18 т згідно ресурсних елементно - кошторисних норм (РЕКН) та передбачено його заміну на коток дорожній марки НАММ БУ90УО у кількості 2 шт. (термін експлуатації 11 та 13 років).

Правовідносини у сфері визначення прямих витрат у вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури урегульовані ДСТУ - Н Б Д.1.1.-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва».

Відповідно до п. 6.2.1.5 ДСТУ - Н Б Д.1.1.-2:2013 при розрахунках вартості експлуатації будівельних машин та механізмів, якщо внаслідок об`єктивних причин (ускладнені умови виконання робіт через обмеженість території будівельного майданчика, неможливість розміщення підйомних механізмів тощо) будівельні (ремонтно- будівельні) роботи планується виконувати без застосування машин та механізмів як для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів (горизонтального і вертикального), так і для виконання робіт, або із застосуванням наявних у підрядній організації не передбачених нормами машин та механізмів, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідними технічними (у проекті виконання робіт) та економічними обґрунтуваннями.

В економічному обґрунтуванні провадиться співставлення вартості експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсними елементними кошторисними нормами для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів і механізації технологічних процесів, розрахованої на підставі нормативного часу роботи та вартості машино-години цих машин, що склалася в регіоні та наближених до нього територіях, або (за їх відсутності) за усередненими показниками, рекомендованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, з відповідною вартістю зазначених робіт, що планується виконувати із застосуванням ручного труда чи наявних у підрядній організації машин та механізмів. Розрахунками, проведеними для зазначеного співставлення, враховуються також: загальновиробничі та адміністративні витрати, а також: прибуток.

Суд враховує, що викладені положення дають підрядній організації право застосовувати машини та механізми, що відрізняються від передбачених у ресурсних елементних кошторисних нормах, оскільки головна умова при таких замінах - забезпечення належної якості виконуваних робіт і економічна ефективність для замовника будівництва, тобто щоб така заміна не призводила до подорожання вартості будь-якого виду робіт.

Посилання прокурора на рішення постійно діючої комісії Антимонопольного комітету України, у якому, на його думку, міститься аналогічний висновок щодо невідповідності маси транспортних засобів вимогам тендерної документації, суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Так, під час розгляду справи у Антимонопольному комітеті було встановлено, що тендерна документація замовника містить точні відомості щодо маси котків дорожніх (ст.7-8 рішення).

Разом з тим, тендерна документація відповідача-1 не містить конкретних вимог щодо маси котків дорожніх та визначається учасником на підставі відомостей, які містяться у Технічному завданні на виконання робіт, що є предметом закупівлі (п.п. 130, 134, 141,145, 148) та виходячи з власного або орендованого парку техніки. Тобто обставини, наведені у рішенні Антимонопольного комітету не є аналогічні обставинам даної справи.

За умовами розділу III «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» ТД, документи, що мають відношення до тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником повинні містити дату створювання документу (в термін з дати публікації оголошення про проведення торгів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій), реєстраційний номер і підпис уповноваженої особи.

Зазначаючи про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Главшляхбуд» умовам ТД, прокурор вказує, що окремі з наданих відповідачем-2 документів датовані 07.08.2019 та 08.08.2019.

Проте, відповідно до умов ТД, замовник залишає за собою право не відхиляти тендерну пропозицію при виявленні формальних помилок незначного характеру.

ТД визначено, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме: технічні помилки та описки. Технічні помилки та описки будуть сприйматися замовником, як формальна (несуттєва) помилка в разі, якщо така помилка не призводить до значного спотворення інформації, допущена очевидно не навмисно та не з метою надання недостовірної інформації, та при умові, що при комплексному розгляді документів можливо встановити інформацію, яка відповідає дійсності, та встановити, що така помилка не навмисна.

Таким чином, суд вважає, що оскільки технічна помилка, яка була допущена відповідачем-2 в окремих документах в частині місяця складання документа (08 замість 09), не могла призвеcти до спотворення інформації. Відтак, ця помилка була сприйнята замовником як формальна і незначного характеру, а тому тендерна пропозиція ТОВ «Главшляхбуд» не підлягала відхиленню на зазначеній підставі.

Суд, досліджуючи вимоги прокурора в частині не подання ТОВ «Главшляхбуд» у складі тендерної пропозиції посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці у майстра ОСОБА_1 , приходить до наступного.

Прокурор вважає, що учасником порушено п.3.16 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005 р. (далі - Положення), відповідно до якого не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного Положення останнє встановлює порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання.

Згідно п. 3.1. Положення працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.

Із змісту наведених правових норм вбачається, що Положення поширює свою дію на правовідносини у сфері трудової діяльності, суб`єктами якого є працівник та роботодавець.

Так, у складі тендерної пропозиції на ОСОБА_2 надано, зокрема, договір про надання послуг № 02/09-02 від 02.09.2019, відповідно до умов якого ТОВ «Главшляхбуд» (Замовник) доручає, а фізична особа - Селезньов СІ. (Виконавець) зобов`язується надати послуги майстра.

Згідно п.1.3 Договору він не містить умов трудового договору і на нього не поширюються норми трудового законодавства.

Можливість залучення учасником персоналу на підставі цивільно-правових договорів передбачено також п.1.2 Додатку №1 Тендерної документації. Тобто, відносини між сторонами договору мають цивільно-правовий характер, відтак прокурор безпідставно вказано на порушення приписів Положення, які не підлягають застосуванню у даному випадку.

Відповідно п.1.2. Додатку №1 до ТД, учасник повинен надати довідку, що підтверджує наявність працівників, відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Для документального підтвердження відповідної кваліфікації інженерно - технічних працівників, перерахованих в довідці, учасник повинен надати:

- скан-копії дипломів про закінчення учбових закладів та трудових книжок;

- звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (таблиця 1,5,6) за звітний період починаючи з II півріччя 2018 року та 2019 року (з квитанцією про отримання від територіального органу фіскальної служби);

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за останній звітний період (Ф №1ДФ) (з квитанцією про отримання від територіального органу фіскальної служби). У випадку, якщо відповідний персонал залучається учасником на підставі цивільно-правових договорів, учасник має надати копії відповідних договорів і податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за останній звітний період (Ф №1ДФ) (з квитанцією про отримання від територіального органу фіскальної служби).

- посвідчення відповідального, виписка із протоколу з перевірки знань працівників з 3-4 групою допуску до робіт в зоні електромереж напругою до 1000В;

- документи, які підтверджують право допуску до робіт в електроустановках та на робочих платформах спецтехніки (автовишках) (копія посвідчення про право виконання робіт з підвищеною небезпекою).

Вказана інформація подається учасником з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про захист персональних даних».

Зазначаючи про необхідність відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ПБС» прокурор вказує на те, що особи визначені у довідці про наявність працівників, виданої ТОВ «ПБС» № 05/09-01 від 05.09.2019, згоди на обробку персональних даних для забезпечення участі у процедурі закупівлі, не надавали. При цьому, прокурор посилається на частини 5 та 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», якими визначено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.14 Закону України «Про захист персональних даних», поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних.

Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані.

Таким чином, згідно вимог чинного законодавства, отримання згоди своїх працівників на поширення їх персональних даних покладено саме на учасника.

При цьому, вимога ТД про те, що інформація подається учасником з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про захист персональних даних», означає необхідність врахування учасником вимог вказаного закону при вирішенні ним питання щодо можливості повідомлення замовнику інформації про своїх працівників, в частині, що стосується їх персональних даних.

Доказів того, що така згода ТОВ «ПБС» не була отримана, прокурором не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що тендерна пропозиція ТОВ «ПБС» повністю відповідала вимогам п.1.2. Додатку №1 до ТД, а тому не підлягала відхиленню на зазначеній підставі.

Зазначаючи про необхідність відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Спільне Українсько-Німецьке підприємство «Автострада», прокурор стверджує про її невідповідність вимогам ТД, посилаючись на аналогічні підстави. Проте, як і у попередньому випадку, умовами ТД не вимагається надання учасником підтвердження згоди працівників на поширення їх персональних даних. При цьому, отримання згоди своїх працівників на поширення їх персональних даних покладено саме на учасника, оскільки саме він, відповідно до вимог ч.3 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», повинен забезпечити виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних.

Таким чином, тендерна пропозиція ТОВ «Спільне Українсько-Німецьке підприємство «Автострада» повністю відповідала вимогам п.1.2. Додатку №1 до ТД, а тому не підлягала відхиленню на зазначеній підставі.

Підставою для звернення з позовом до суду прокурор також вказує порушення економічних інтересів держави в результаті укладення незаконного правочину, всупереч визначеному законом порядку проведення публічних закупівель, запобігання неправомірним витратам коштів на користь суб`єкта господарювання.

Відповідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд враховує, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів:

- дефекти (незаконність) змісту правочину;

- дефекти (недотримання) форми;

- дефекти суб`єктного складу;

- дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Судом встановлено, що зазначені прокурором у позові порушення Закону України «Про публічні закупівлі» не конкретизовані та обмежуються лише посиланнями про порушення загальних засад здійснення публічних закупівель, а посилання прокурора на таку підставу позову, як запобігання неправомірним витратам коштів на користь суб`єкта господарювання, спростовується змістом оспорюваного договору.

Так, згідно п. 4.2. Договору підставою для здійснення розрахунків є підписання Сторонами «Актів приймання виконаних будівельних робіт» та «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат», які складаються Підрядником і подаються для підписання Замовнику разом із документами, визначеними п.7.4.5 та п. 7.4.9 даного Договору. Замовник протягом 10 робочих днів перевіряє надані Підрядником документи, здійснює їх підписання та передачу Підряднику. Після здійснення приймання наданих послуг/виконаних робіт Замовник проводить оплату за фактично надані послуги/виконані роботи. Замовник має право відмовитись від підписання форм КБ-2в, КБ-3 у разі допущення Підрядником помилок, неточностей щодо їх складання та/або відсутності у них відомостей, наявність яких передбачена формою зазначених документів, та/або у випадку наявності зауважень щодо обсягів та/або вартості та/або якості заактованих послуг/робіт. В такому випадку Замовник у вказаний строк надає Підряднику мотивовану відмову від підписання форм КБ-2в. КБ-3.

Зазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Договором не передбачено попередньої оплати (авансу). Тобто умовами Договору передбачено оплату коштів Підряднику виключно у випадку якісного виконання робіт, що передбачає наявність у суб`єкта господарювання - Підрядника відповідної техніки та кваліфікованого персоналу.

Керуючись зазначеними нормами, суд, виходячи з фактичних обставин справи, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними результатів відкритих торгів з публікацією англійською мовою на закупівлю Службою автомобільних доріг у Черкаській області (код ЄДРПОУ 05422303) робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-02 /М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка, на ділянці км 519+736 - км 523+336, Черкаська область, оголошення у системі публічних закупівель "Ргоzоrrо" № UА-2019-08-19-001017-b від 19.08.2019, оформлене протоколом № 7 від 25.11.2019 та визнання недійсним договору від 13.12.2019 № 168/01-03, відсутні, оскільки вони були укладені за результатами законно проведеної відкритої процедури тендерної закупівлі у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що у позові необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст складено і підписано 19.10.2020.

СУДДЯ К.І. Довгань