Рішення № 92256271, 07.10.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"07" жовтня 2020 р.Справа № 4/86-Б-10

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів: Кочергіної В.О. (головуючий), Гладія С.В., Музики М.В., при секретарі судового засідання Фрей В.В., розглянувши матеріали

за заявою ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому від 14.02.2019р. №0700502/3466-19

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Товарної біржі "Захід" с. Зміїнець Луцького району Волинської області

про:

- визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" проведеного 30.11.2018р.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 03.12.2018р. №03/11/18/ХКФК, укладеного між ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" та Приватним підприємством "Укр-Петроль"

в межах провадження справи №4/86-Б-10 за заявою Приватного підприємства "Торговий дім "Укр-Петроль" м. Луцьк Волинської області про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" м. Хмельницький

За участю представників учасників справи:

від боржника: не з`явився

від кредитора Укрексімбанк (заявника): Дуда М.К. - згідно довіреності № 0001000/15406-20 від 03.07.20

від кредитора ПП Торговий дім "Укр Петроль": не з`явився

від кредитора ПП "Укр-Петроль: Оксентюк А.М. згідно довіреності №77/2 від 10.02.2020р.

арбітражний керуючий ліквідатор не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Рішення ухвалюється 07.10.2020р., оскільки в судових засіданнях 10.09.2020р. та 25.09.2020р. оголошувались перерви.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа № 4/86-Б-10 за заявою Приватного підприємства "Торговий дім" Укр-Петроль" (далі - ПП "Торговий дім" Укр-Петроль") до Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" (далі - ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", боржник) про банкрутство.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2012 у справі № 4/86-Б-10 ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі; вирішено інші процедурні питання.

15.02.2019 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому (далі - АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому) звернулось до Господарського суду Хмельницької області з заявою від 14.02.2019 № 0700502/3466-19 про: 1) визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" проведеного 30.11.2018; 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 03.12.2018 № 03/11/18/ХКФК, укладеного між ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" та Приватним підприємством "Торговий дім" Укр-Петроль" (далі - ПП "Торговий дім" Укр-Петроль").

В обґрунтування заявлених вимог АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому посилається на порушення приписів статей 42, 44, 49, 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) під час проведення другого повторного аукціону з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, упередженість ліквідатора при виборі торгуючої організації, надмірну тривалість процедури продажу майна з прилюдних торгів, пов`язаність замовника, виконавця та учасників аукціону, суттєве заниження суми продажу майна боржника, свідоме ухилення ліквідатора від продажу майна боржника у вигляді окремих лотів, що було б значно вигідніше для кредиторів та встановлення ліквідатором початкової вартості цілісного майнового комплексу в сумі 34 449 790,52 грн, яка комітетом кредиторів не погоджувалася.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.03.19 у справі № 4/86-Б-10 відмовлено у задоволенні заяви АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому від 14.02.2019 № 0700502/3466-19 про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута в межах провадження у справі № 4/86-Б-10 про банкрутство ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл".

Ухвала суду мотивована тим, що заява АТ "Укрексімбанк" від 14.02.2019 № 0700502/3466-19 про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута заявлена без належних та обґрунтованих доказів. Крім того організатором аукціонів дотримано строки погоджені сторонами у договорі про проведення аукціонів з продажу майна ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" від 26.09.2016 № 1/26-09-16/ХКФК, що свідчить про дотримання приписів статті 65 Закону про банкрутство.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2019 у справі № 4/86-Б-10 залишено без змін з аналогічних підстав.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020р. касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому задоволено частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2019р. та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2019р. скасовано. Справу №4/86-Б-10 направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020р. зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи неповно з`ясовано обставини справи, а саме не надано оцінки:

- обставинам щодо місця проведення аукціону яким є с. Зміїнець, Волинської області територіальна віддаленість якого від місця знаходження майна боржника - м. Хмельницький, міст Красилів, Славута Хмельницької області складає більш ніж 200 км; можливого попиту щодо предмету торгів безпосередньо за місцем знаходження такого майна; необхідності потенційних покупців для подачі заяви та прийняття участі у торгах в місті с. Зміїнець Луцького району Волинської області як мінімум двічі поїхати в дане село, що збільшує їх витрати, пов`язані з участю в аукціоні;

- ознакам майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу, яке за своєю природою різного призначенння (виробниче обладнання, офісне обладнання, нерухоме майно, автомобілі, земельні ділянки, тощо) та можливості продажу такого окремими лотами задля його реалізації за максимальною ціною;

- доводам заявника щодо заінтересованості особи переможця аукціону стосовно боржника; пов`язаності організатора аукціону з юридичною особою переможцем аукціону (територіального розміщення та здійснення діяльності цими особами, погодження порядку реалізації майна на повторному та другому повторному аукціоні фактично покупцем, тощо).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020р. справу в частині скасованих вимог передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

13.03.2020р. суддею Вибодовським О.Д. матеріали справи №4/86-Б-10 передано судді Кочергіній В.О. для вирішення питання про прийняття до розгляду справи в скасованій частині.

Ухвалою суду від 16.03.2020р. (суддя Кочергіна В.О.) заяву ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому від 14.02.2019р. №0700502/3466-19 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута по справі №4/86-Б-10 прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11год. 07.04.2020р.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням учасників справи з урахуванням запровадженого на території України режиму надзвичайної ситуації відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2020р. №239, встановлених карантинних обмежень та висловлених намірів особистої присутності представників під час судового засідання по справі.

Ухвалою суду від 03.06.2020р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: - Товарну біржу "Захід" с. Зміїнець, вул. Ліскова, 11/20 Луцького району Волинської області.

За ініціативою суду, відповідно до ст. 33 ГПК України, ухвалою суду від 12.06.2020р. призначено заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому від 14.02.2019р. №0700502/3466-19 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута по справі №4/86-Б-10 для розгляду у колегіальному складі суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 12.06.2020р. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кочергіна В.О., суддя Гладій С.В., суддя Музика М.В.

Ухвалою суду від 12.06.2020р. заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому від 14.02.2019р. №0700502/3466-19 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута по справі №4/86-Б-10 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: Кочергіної В.О. (головуючий), Гладія С.В., Музики М.В. та призначено підготовче засідання для розгляду заяви у справі №4/86-Б-10 на 14год. 30хв. 02 липня 2020року.

В підготовчому засіданні 27.07.2020р. судом постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 02.09.2020р. закрито підготовче провадження у справі №4/86-Б-10 та призначено заяву у справі №4/86-Б-10 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 14:30год. "10" вересня 2020року.

В судовому засіданні 10.09.2020р. оголошено перерву на 25.09.2020р.

В судовому засіданні 25.09.2020р. оголошено перерву на 07.10.2020р.

Присутні в судовому засіданні 07.10.2020 учасники процесу підтримали свої позиції викладені в заявах по суті справи та письмових поясненнях наявних в матеріалах справи.

Позиції учасників судового процесу.

АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому в підтвердження заявлених вимог посилається на те, що при проведенні аукціону порушено положення частини 6 статті 49 Закону про банкрутство згідно із якою організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону; ліквідатором при обрані способів продажу майна недотриманий баланс інтересів кредиторів та боржника; обрання організатора аукціону не відповідає приписам статті 58 Закону про банкрутство; оскаржуваний аукціон проведено у стислий строк. Зауважує, що величезна територія в центрі міста Хмельницького із приміщеннями, обладнанням, автомобілями та іншим майном боржника реалізована за ціною трикімнатної квартири в цьому ж районі міста. Звертає увагу суду на те, що оголошення про пошук організатора аукціону було опубліковано в газеті "Об`ява", яка виходить тиражем 8тис. примірників на території Волинської та Рівненської областей, тобто у регіоні де здійснюють свою діяльність ліквідатор та організатор торгів. Вказана газета не розповсюджується на території Хмельницької області. Зазначає, що ліквідатором порушено приписи ч.3 ст.98 Закону про банкрутство та принцип балансу інтересів кредиторів та боржника. Порядок продажу майна, який був запропонований кредитором, а фактично і покупцем майна боржника, передбачає можливість пониження вартості майна на другому повторному аукціоні до мінімуму. Зазначає, що відбулось порушення публікації оголошення на веб сайті Державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України, оскільки посилання на оголошення містилось, однак не відкривалось.

ПП "Укр-Петроль" у відзиві на заяву та поясненнях у справі заперечує щодо доводів АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому, вважає її безпідставною та необґрунтованою. В підтвердження своїх заперечень наголошує, що продаж майнового комплексу одному покупцю дозволить отримати вищу ціну ніж у разі продажу майна як окремих речей різним покупцям. Зазначає, що доводи скаржника щодо порушення його прав у зв`язку з продажем майна за ціною, що склалася на аукціоні спростовуються змістом частин третьої, четвертої статті 66 Закону про банкрутство та укладеним договором ліквідатором з біржею, яким встановлено можливість зниження початкової вартості майна. Зауважує, що надання згоди кредитором на продаж заставного майна не пов`язане з наданням йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна. Просить суд врахувати, що долучені заявником скріншоти сторінки сайту зроблені станом на день подання скарги, тому не можуть вважатися належним доказом, що публікація не була доступною для перегляду у період з дати виходу оголошення до дати проведення аукціону. Дії ліквідатора щодо продажу майна банкрута узгоджені із комітетом кредиторів та вчинені на виконання відповідних рішень з дотримання балансу інтересів кредитора та боржника. Окремо зауважує, що в силу положень ч. 5 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", продаж майна боржника частинами може мати місце лише у разі, коли не вдалося реалізувати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. Крім цього, зазначає про те, що сторони погодили проведення повторного та другого повторного аукціону з можливістю зниження початкової вартості, що є додатковою підставою правомірності опорюваного аукціону. Звертає увагу суду на те, що позиція банку (заявника), стосовно обов`язкової розбивки на лоти після першого аукціону що не відбувся є необгрунтованою, безпідставною та спростовується правовими висновками Верховного Суду і не є підставою для визнання недійсними результатів оскаржуваного аукціону.

Арбітражний керуючий Михайловський С. В. у відзиві на заяву не погоджується із доводами АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому та просить суд відмовити у її задоволенні. В підтвердження своїх заперечень зазначає, що рішення про залучення ТБ "Захід" в якості організатора аукціону ліквідатором прийнято у відповідності із частиною шостою статті 49 Закону про банкрутство та було затверджено на засіданні комітету кредиторів боржника. Чинним законодавством не передбачено обов`язку подання оголошення про організатора аукціону у засобах масової інформації за місцем знаходження майна боржника, що підлягає продажу. ТБ "Захід" визнана організатором аукціону з дотриманням положень законодавства. Визначення ліквідатором початкової вартості продажу майна та зниження організатором аукціону на другому повторному аукціоні узгоджується із положеннями статті 66 Закону про банкрутство. Звертає увагу суду на те, що продаж майна як цілісного майнового комплексу на повторних аукціонах не заборонений Законом про банкрутство. Також наголошує, що про публікацію усіх повідомлень та оголошень товарною біржею ліквідатор повідомляв усіх заставних кредиторів письмово з повідомленням. Окремо зауважує, що доводи скаржника про те, що реалізація майна в іншому порядку дозволила б отримати його більшу вартість є лише припущенням не підтвердженим доказами. Вказує, що продаж майна банкрута, в тому числі предмету застави відбувався у конкурентний спосіб шляхом проведення публічних торгів (аукціону) саме з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Товарна біржа "Захід" у відзиві від 23.07.2020р. вх.№05-22/6198/20 повідомила, що вважає подану заяву необгрунтованою та безпідставною, а також просить суд відмовити у її задоволені. Зазначає про те, що пониження вартості майна по відношенню до початкової вартості не є порушенням закону і саме застосування процедури аукціону дозволяє продати майно за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови вільної конкуренції двох та більше учасників, які безпосередньо змагаються в придбанні майна пропонуючи свою найвищу ціну за об`єкт продажу. Вважає, що вибір способу продажу майна банкрута, а саме аукціону в даному випадку є обгрунтованим та коректним, початкова вартість цілісного майнового комплексу була визначена з урахуванням сукупно визнаних вимог кредиторів. Зазначає, що терміни на проведення повторного та другого повторного аукціонів не були порушені.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подана заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16.03.2016 у газеті "Об`ява" опубліковано оголошення від 16.03.2016 № 10 (314) про проведення конкурсу торгуючих організацій для реалізації майна ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл".

Після опублікування вказаного оголошення в межах встановленого строку, арбітражним керуючим отримано заявку Товарної біржі "Захід" (далі - ТБ "Захід"), с. Зміїнець, Луцького району Волинської області від 22.03.2016 № 23-1/16 щодо конкурсу торгуючих організацій для реалізації майна банкрутів.

01.04.2016 ліквідатором боржника за результатами конкурсу торгуючих організацій прийнято рішення оформлене протокол проведення конкурсу від 01.04.2016 № 1 про залучення ТБ "Захід" як організатора аукціонів з продажу майна банкрута.

08.06.2016р. на засіданні комітету кредиторів ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" членами комітету кредиторів затверджено визначення ТБ "Захід" в якості організатора аукціонів з продажу майна банкрута та доручено ліквідатору укласти договір про проведення аукціону з організатором аукціону - ТБ "Захід".

На виконання вказаного рішення від 01.04.2016 № 1, між ліквідатором та ТБ "Захід" укладено договір про проведення аукціонів з продажу майна ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" від 26.09.2016 № 1/26-09-16/ХКФК.

Ліквідатор звертався до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" щодо надання згоди на включення до складу ліквідаційної маси боржника та продаж у справі про банкрутство ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" згідно Закону про банкрутство майна боржника, що перебуває в заставі банку.

01.06.2016 ліквідатором боржника отримано відповідь від 26.05.2016 № 070-16/843, в якій АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому зазначає, що включення заставного майна в ліквідаційну масу суперечить Закону про банкрутство та банк не може надати такої згоди. Разом з тим, зазначено, що після вивчення та погодження вартості майна і умов договору банк зможе надати згоду на реалізацію заставного майна.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.08.2016 у справі № 4/86-Б-10 задоволено клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна банкрута та погоджено продаж майна, яке перебуває в заставі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в порядку, передбаченому Законом про банкрутство.

14.12.2016 на засіданні комітету кредиторів боржника ліквідатор ознайомив присутніх з умовами вказаного договору. Договір про проведення аукціонів з продажу майна боржника від 26.09.2016 № 1/26-09-16/ХКФК затверджено рішенням комітету кредиторів від 14.12.2016.

02.11.2017 на сайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення про проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" за номером публікації № 46889, загальна вартість майна: 34 449 790,52 грн.

03.11.2017 ліквідатором від ТБ "Захід" отримано повідомлення від 03.11.2017 № 122/17 про проведення відкритих торгів (аукціону) без можливості зниження початкової вартості.

20.11.2017 ліквідатором боржника від ТБ "Захід" отримано інформаційне повідомлення від 17.11.2017 вих. № 135/17, в якому зазначено, що аукціон з продажу майна банкрута вих. №135/17, призначений на 30.11.2017 не відбувся у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.

Ліквідатором отримано лист від 07.12.2017 № 070-16/1764 заставного кредитора ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в якому кредитор просить здійснювати подальший продаж майна боржника частинами, і подальший продаж майна боржника має відбуватись виключно окремими лотами.

28.02.2018 відбулось засідання комітету кредиторів банкрута на якому затверджено такий порядок продажу майна боржника:

- провести повторний аукціон з продажу майна ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" як цілісного майнового комплексу, з початковою вартістю, зменшеною на 20 відсотків щодо початкової вартості попереднього аукціону та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, - 50 відсотків початкової вартості;

- у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця, провести другий повторний аукціон з продажу майна ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" як цілісного майнового комплексу, з початковою вартістю, зменшеною на 20 відсотків щодо початкової вартості повторного аукціону та, за відсутності бажаючих укласти договір, початкову вартість знижувати на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводити у загальному порядку.

Згідно протоколу засідання комітету кредиторів від 28.02.2018р., до складу якого входили ПП "Торговий дім "Укр-Петроль" (19093гол.), ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" (4521год.), ПП "Укр-Петроль" (2394гол.), на якому було затверджено порядок продажу майна, а саме підтримано пропозицію ПП "Укр-Петроль" щодо продажу майна цілісним майновим комплексом на повторному аукціоні з початковою вартістю зменшеню на 20 %; у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця, провести другий повторний аукціон з продажу ЦМК, з початковою вартістю зменшенню на 20 % щодо початкової вартості повторного аукціону та, за відсутності бажаючих укласти договір, початкову вартість знижувати на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий укласти договір аукціон проводити у газальному порядку. Пропозиція підтримана кредиторами ПП "Торговий дім "Укр-Петроль" (19093гол.), ПП "Укр-Петроль" (2394гол.).

17.04.2018 на сайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення про визнання повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю учасників на аукціон.

23.04.2018 арбітражний керуючий Михайловський С. В. повідомив про те, що повторний аукціон з продажу майна банкрута призначений на 27.04.2018, не відбувся у зв`язку з наявністю на торгах лише одного учасника.

30.11.2018 ТБ "Захід" проведено другий повторний аукціон з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, переможцем якого став кредитор боржника, а саме ПП "Укр-Петроль" за результатом чого складено протокол про проведення аукціону від 30.11.2018 № 01-11/18/ХКФК.

Відповідно до протоколу другого повторного аукціону по реалізації майна банкрута від 30.11.2018 № 01-11/18ХКФК до складу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" входили об`єкти нерухомого та рухомого майна боржника серед яких: обладнання та устаткування кондитерської фабрики, офісне обладнання, корпоративні права (права засновника (учасника, власника), знак для товарів і послуг, транспортні засоби (автомобілі), інженерно-технологічне та допоміжне устаткування, приміщення виробничого та адміністративного характеру та земельна ділянка з місцезнаходження цього майна у місті Хмельницький та у містах Славута, Красилів Хмельницької області. Торги відбулись у с. Зміїнець Луцького району Волинської області.

Згідно з вказаним протоколом від 30.11.2018 № 01-11/18/ХКФК все майно ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", у тому числі, майно, що перебуває в іпотеці АТ "Укрексімбанк", реалізовано за ціною 2 204 786,59 грн.

03.12.2018 між ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" в особі ліквідатора Михайловського С. В. та ПП "Укр-Петроль", в особі директора Сачука А. С. укладено договір купівлі-продажу майна банкрута за № 03/11/18/ХКФК, посвідчений приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б. І.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18).

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Предметом судового розгляду у цій справі є заява АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", який відбувся 30.11.2018 та договору купівлі-продажу майна банкрута від 03.12.2018, укладеного за результатами цього аукціону.

Провадження у справі № 4/86-Б-10 про банкрутство ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" порушено 14.06.2010, постановою Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2012 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру згідно із положенням Закону про банкрутство № 2343-XII в редакції, яка діяла до 19.01.2013.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частини першої статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до статті 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

19.01.2013 набрав чинності Закон України від 22.12.2011 № 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (за винятком окремих його положень) (далі - Закон № 4212-VI), яким Закон № 2343-XII викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 11 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2343-XII (у редакції Закону № 4212-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи зазначене, до правовідносин щодо продажу майна у межах ліквідаційної процедури ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" підлягають застосуванню положення Закону про банкрутство в редакції чинній від 19.01.2013 (далі - ЗУ "Про банкрутство").

Частиною третьою статті 55 Закону про банкрутство передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Розглядаючи заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута суду належить перевірити обставини його організації та проведення відповідно до положень розділів ІІІ, IV Закону про банкрутство.

Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначенні початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціону).

Отже, до предмету доказування у разі оскарження результатів аукціону входять з`ясування обставин дотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог Закону про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів) (статті 64-68 Закону).

Порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 31.07.2019 у справі № 5004/1537/12, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12).

Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).

Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог частина 3 статті 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12).

Відповідно до частини першої статті 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

За змістом статті 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Закон про банкрутство не містить визначення поняття цілісного майнового комплексу, однак, за змістом статті 33 цього Закону можна дійти висновку що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому Законом порядку як в процедурі санації, так і у ліквідаційній процедурі, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів та послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 924/1708/14).

Відповідно до вимог частини першої, другої статті 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно заяви ліквідатора Михайловського С.В. адресованої ТБ "Захід" з проханням провести аукціон та додатків до неї, вбачається, що до переліку майна банкрута ЗАТ "ХКФ "Кондфіл" як цілісного майнового комплексу входять різні види майна, а саме інженерно-технологічне та допоміжне устаткування, споруди, капітальні інвестиції, корпоративні права, спецтехніка, передавальні пристрої, об`єкти нерухомості, земельні ділянки з різним місцем розташування, а саме м. Хмельницький, м. Славута, м. Красилів.

Виходячи з системного аналізу положень статті 43, частин першої та п`ятої статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство, суд відзначає, що законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство). У цій же нормі (частина п`ята статті 44 Закону про банкрутство), законодавець визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Таким чином, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина перша статті 43 Закону про банкрутство) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.

Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками (висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17).

Разом з тим в аспекті наведеного необхідно враховувати основну мету (цілі) аукціону як способу реалізації майна боржника, якою виходячи з аналізу положень Закону про банкрутство передусім є відчуження цього майна за максимальною ціною, що визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції (участі в аукціоні з продажу майна боржника якомога широкого кола осіб) задля задоволення вимог кредиторів банкрута у якнайбільшому розмірі.

На підтвердження вказаного свідчать безпосередньо приписи частини першої статті 44 Закону про банкрутство, якою передбачено, що вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором саме з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

А тому визначальним критерієм для обрання способів продажу майна банкрута є отримання найвищої ціни за це майно (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 904/9958/15, від 13.06.2019 у справі № 910/2526/14).

Судом встановлено, що 30.11.2018 ТБ "Захід" проведено другий повторний аукціон з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" за результатом чого складено протокол про проведення аукціону від 30.11.2018 № 01-11/18/ХКФК.

Відповідно до протоколу другого повторного аукціону по реалізації майна банкрута від 30.11.2018 № 01-11/18ХКФК до складу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" входили об`єкти нерухомого та рухомого майна боржника серед яких: обладнання та устаткування кондитерської фабрики, офісне обладнання, корпоративні права (права засновника (учасника, власника), знак для товарів і послуг, транспортні засоби (автомобілі), інженерно-технологічне та допоміжне устаткування, приміщення виробничого та адміністративного характеру та земельна ділянка з місцезнаходження цього майна у місті Хмельницький та у містах Славута, Красилів Хмельницької області.

Крім того за змістом протоколу другого повторного аукціону по реалізації майна банкрута торгуючою організацією ТБ "Захід" торги організовано та проведено у с. Зміїнець Луцького району Волинської області; ціна продажу майна складає 2 204 786,59 грн.

Відповідно до частини другої статті 98 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство (частина третя статті 98 Закону про банкрутство).

Згідно із положеннями частини другої статті 44 Закону про банкрутство ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог Закону про банкрутство.

Системний аналіз норм Закону про банкрутство, якими урегульовано порядок продажу майна банкрута та права й обов`язки арбітражного керуючого свідчить, що ліквідатор боржника, обираючи спосіб реалізації його активів у ліквідаційній процедурі, зобов`язаний використати усі свої повноваження при реалізації майна та обирати таку процедуру його реалізації, яка унеможливить обмеження потенційної кількості учасників аукціону, виходячи з місця знаходження майна та особливостей попиту на предмет продажу, що визначаються ринком продажу майна боржника, відтак забезпечить його відчуження за найвищою ціною.

На необхідності системного застосування норм Закону про банкрутство та надання судами оцінки повноті дій ліквідатора на предмет його добросовісності, розсудливості та дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів при продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі в сукупності з нормами права, які визначають процедури продажу майна боржника неодноразово зверталася увага у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, постанови від 25.04.2018 у справі № 910/2526/14, від 10.10.2018 у справі № 6/129-10, від 01.11.2018 у справі № 924/1708/14.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Досліджуючи питання проведення арбітражним керуючим конкурсу для обрання організатора аукціону судом враховується, що публікація оголошення про проведення конкурсу для обрання організатора аукціону було провдена у Газеті "Об`ява" №10 (314) від 16.03.2016р., яка є рекламно-інформаційним тижневиком, який розповсюджується на території Рівненської і Волинської областей, отже перелік потенційних учасників конкурсу звужується до торгуючих організацій Рівненської та Волинської областей, з огляду на що суд приходить до висновку, що публікація оголошення у такий спосіб не забезпечує принцип належної конкуренції при виборі торгуючої організації та не відповідає критерію розумності.

При цьому надаючи оцінку місцю проведення аукціону яким є с. Зміїнець, Волинської області територіальна віддаленість якого від місця знаходження майна боржника - м. Хмельницький, міста Красилів, Славута Хмельницької області складає більш ніж 200 км, зважаючи на можливий попит щодо предмету торгів безпосередньо за місцем знаходження такого майна суд приходить до висновку, що місце проведення аукціону може вплинути на розмір понесених витрат на проведення аукціону, оскільки передбачає необхідність потенційних покупців подавати заяви та приймати участь у торгах в місті с. Зміїнець Луцького району Волинської області, що збільшує його витрати, пов`язані з участю в аукціоні.

Викладені обставини в сукупності свідчать про створенням учасникам перешкод у проведенні аукціону що заборонено організатору торгів та ліквідатору згідно з частиною 8 статті 49 Закону про банкрутство.

Зважаючи на доводи заявника АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому щодо можливості продажу майна окремими лотами задля його реалізації за максимальною ціною та надаючи оцінку ознакам майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу, яке за своєю природою різного призначенння (виробниче обладнання, офісне обладнання, нерухоме майно, автомобілі, земельні ділянки, тощо) суд зазначає, що ринок нерухомості є досить розвинутим і загальнодоступним, а об`єкти нерухомого майна користуються попитом серед покупців. Водночас, обладнання для виробництва є вузькоспеціалізованим товаром, а ринок цих товарів не є поширеним.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що формування ліквідатором лоту шляхом об`єднання для продажу товарів з високою реалізаційною мобільністю майна та товарів вузького вжитку не є таким, що відповідає принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводять до отримання найвищої ціни за це майно (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у постанові від 13.06.2019 у справі № 910/2526/14).

Доводи заявника про порушення порядку публікації оголошення на сайті Вищого господарського суду судом оцінюються критично та до уваги не приймаються, оскільки з долучених до матеріалів заяви доказів в підтвердження вказаних доводів неможливо ідентифікувати час та дату здійснення скріншотів екрану монітора щодо неможливості відкриття оголошення та завантаження наявної у ньому інформації.

Інших доказів в підтвердження наявності проблем у публікації та відкриття оголошення про проведення аукціону матеріали заяви не містять.

Надаючи оцінку доводам заявника АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому щодо заінтересованості особи переможця аукціону стосовно боржника судом враховується, що відповідно до частин четвертої - шостої статті 49 Закону про банкрутство суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

Організатор аукціону та замовник аукціону не є заінтересованими особами в розумінні приписів ст.1 ЗУ "Про банкрутство" щодо заінтересованих осіб.

При цьому судом враховується, що місце діяльності ліквідатор та місце діяльності організатора аукціону не є тими обґрунтованими підставами вважати їх заінтересованими особами.

Частиною другою статті 60 Закону про банкрутство імперативно встановлено, що заява на участь в аукціоні повинна містити також відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника, організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності.

Згідно протоколу засідання комітету кредиторів від 28.02.2018р., до складу якого входили ПП "Торговий дім "Укр-Петроль" (19093гол.), ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" (4521год.), ПП "Укр-Петроль" (2394гол.), на якому було затверджено порядок продажу майна, а саме підтримано пропозицію ПП "Укр-Петроль" щодо продажу майна цілісним майновим комплексом на повторному аукціоні з початковою вартістю зменшеню на 20 %; у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця, провести другий повторний аукціон з продажу ЦМК, з початковою вартістю зменшеною на 20 % щодо початкової вартості повторного аукціону та, за відсутності бажаючих укласти договір, початкову вартість знижувати на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий укласти договір аукціон проводити у загальному порядку. Пропозиція підтримана кредиторами ПП "Торговий дім "Укр-Петроль" (19093гол.), ПП "Укр-Петроль" (2394гол.).

Судом враховується, що відповідно до ч.1 ст.49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Приписами ч.ч.1-3 ст. 65 Закону про банкрутство визначено, що у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов`язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов`язаний провести другий повторний аукціон.

Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 Закону про банкрутство повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.

Частиною 3 ст. 65 Закону про банкрутство передбачено, що якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Як передбачено ч. 1, 2 ст. 57 Закону про банкрутство початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим та підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.

Відповідно до ч.1 ст. 43 Закону про банкрутство початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

Зважаючи на наведені приписи закону, суд приходить до висновку, що ліквідатором дотримано вимоги щодо визначення початкової вартості майна ЦМК за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів, з огляд на що доводи заявника в частині порушення порядку визначення початкової ціни не знайшли підтвердження.

Згідно ч.4 ст. 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2018 у справі №914/701/17 надавався юридичний системний аналіз статті 43, частин 1, 5 статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство та зроблено такі правові висновки:

Законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство). При цьому, право вибору ліквідатором способів реалізації майна за редакцією Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 вже не пов`язано з наданням згоди комітету кредиторів на обрання способу продажу майна, як було передбачено попередньою редакцією Закону.

У тій же нормі (частина 5 статті 44 Закону), законодавець визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак, слід зробити висновок, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.

Отже, саме на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками.

Враховуючи наведене та зважаючи на те, що визначальним критерієм для обрання способів продажу майна банкрута є отримання найвищої ціни за це майно, суд приходить до висновку, що дії ліквідатора щодо обрання способу продажу майна не залежать від рішення комітету кредиторів, а погодження способу проведення торгів, запропонованого особою, яка в подальшому стала переможцем аукціону за заниженою ціною на неконкурентному ринку на думку суду є порушенням з боку ліквідатора принципу пропорційності у господарському судочинстві щодо учасників справи про банкрутство, які зацікавлені у продажу майна боржника за найвищу ціну.

Тому формування ліквідатором лоту шляхом об`єднання для продажу товарів з високою реалізаційною мобільністю майна та товарів вузького вжитку не є таким, що відповідає принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводять до отримання найвищої ціни за це майно.

При цьому судом враховується, що особа, яка запропонувала продаж майна банкрута у спосіб, який не відповідає критерію отримання найвищої ціни є заінтересованою у такому продажі майна, оскільки стала переможцем аукціону.

У рішенні у справі "Станкевич проти Польщі" Європейський суд з прав людини наголосив, що у визначенні справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи.

Надаючи оцінку фактичним та юридичним обставинам справи, діям ліквідатора з продажу майна банкрута в їх сукупності суд приходить до висновку, що ліквідатором боржника при обранні способу реалізації активів боржника у ліквідаційній процедурі не використано усіх своїх повноважень при реалізації майна та не обрано таку процедуру реалізації активів, яка б унеможливила обмеження потенційної кількості учасників аукціону, виходячи з місця знаходження майна та особливостей попиту на предмет продажу, що визначаються ринком продажу майна боржника, відтак забезпечила б його відчуження за найвищою ціною, з огляду на що така реалізація майна банкрута не є обґрунтованою, не відповідає меті ліквідаційної процедури та аукціону по суті (продаж майна за найвищою ціною).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. (Правова позиція Верховного Суду у постанові від 03 березня 2020 року у справі №916/3600/15)

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам, суд приходить до висновку, що:

- при проведенні конкурсу та визначення організатора аукціону, з урахуванням критерію доступності інформації про пошук організатора торгів, виборі місця проведення аукціону - ліквідатором не забезпечено принципу належної конкуренції;

- при формуванні складу майна, яке виставлялось на продаж як цілісний майновий комплекс, ліквідатором не дотримано принципу добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредитора, оскільки особа, яка запропонувала продаж майна банкрута у спосіб, який не відповідає критерію отримання найвищої ціни є заінтересованою у такому продажі майна, оскільки стала переможцем аукціону.

Доводи ліквідатора Михайловського С.В. щодо погодження комітетом кредиторів способу реалізації майна шляхом продажу як ЦМК, спростовуються приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника" ( в редакції на час проведеного аукціону), оскільки право вибору ліквідатора способів реалізації майна не пов`язуються з наданням згоди комітету кредиторів на обрання способу продажу майна, а такий вибір пов`язується передусім з метою забезпечення відчуження майна за найвищими цінами.

При цьому судом враховується, що результат торгів у вигляді продажу майна за найнижчою ціною без належної конкуренції безпосередньо порушує права, як заявника так і інших кредиторів у справі про банкрутство, оскільки зменшує відсоток погашення їхніх кредиторських вимог, які визнані у справі про банкрутство.

Встановлені порушення порядку підготовки та проведення аукціону в своїй сукупності є підставою для визнання аукціону недійсним, з огляду на що, суд вважає заявлені вимоги про визнанняи недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" проведеного 30.11.2018р., Товарною біржею "Захід" підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 215, ч.ч.1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи те, що аукціон як передумова укладення оспорюваного договору купівлі-продажі майна №03/11/18/ХКФК від 03.12.2018р. судом визнається недійсним, суд вважає, що і договору купівлі-продажі майна №03/11/18/ХКФК від 03.12.2018р. як безпосередній наслідок незаконного аукціону, теж необхідно визнати недійсним в силу ч.1 ст. 236 Цивільного кодексу України, з дати його укладання.

Окремо суд зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексом України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому від 14.02.2019р. №0700502/3466-19 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута по справі №4/86-Б-10 задовольнити.

Визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" проведеного 30.11.2018р., Товарною біржею "Захід"

Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна від 03.12.2018р. №03/11/18/ХКФК, укладений між ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" та Приватним підприємством "Укр-Петроль" з моменту його укладення.

Стягнути з ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 69, код ЄДРПОУ 00382289) в особі ліквідатора Михайловського С.В. (свідоцтво Міністерства юстиції України про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №413 від 22.03.2013р., Волинська область, м. Луцьк, вул. Коперника, 36а, 4 поверх) на користь Державного експортно-імпортного банку України" (03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому (м. Хмельницький, вул. Прибузька, 14/1) 3842грн. 00коп. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) витрат по оплаті судового збору, 5763грн. 00коп. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги, 3842грн. 00коп. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) витрат по оплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Укр-Петроль" (44700, Волинська область, м. Володимир Волинський, вул. Ковельська, 10, код ЄДРПОУ 25092598) на користь Державного експортно-імпортного банку України" (03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому (м. Хмельницький, вул. Прибузька, 14/1) 3842грн. 00коп. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) витрат по оплаті судового збору, 5763грн. 00коп. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги, 3842грн. 00коп. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) витрат по оплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 19.10.2020р.

Головуючий суддя В.О. Кочергіна

Суддя С.В. Гладій

Суддя М.В. Музика

Віддруковано 23 примірники: 1 -до справи,

2 - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука,17);

3 - ПП "Європацукор" (смт. Іваничі Волинської області, вул. Заводська, 18);

4 - ТзОВ "Котломонтаж" (м. Хмельницький, вул.Чорновола, 174/5);

5 - ЗАТ "Макрохім"(м.Київ, вул. Луначарського, 4, 7 пов.);

6 - ТзОВ "ДЦ Мелітто" (м.Біла Церква Київської області, вул. Гординського, 2);

7 - ТзОВ "Наша сфера" (м.Хмельницький, вул. Проскурівська, 50);

8 - ПАТ "ОТП Банк" (м.Київ, вул. Жилянська, 43);

9 - УПФУ м. Хмельницькому (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 49);

10 - ТзОВ "Рошен -Хмельницький" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 107);

11 - ПП "Спайк-Плюс" (м. Бердичів Житомирської області, вул.Зелена, буд.15);

12 - ПП "Тороговий дім "Укр-Петроль" (м. Луцьк Волинської області, вул. Лазо, 5);

13 - ВАТ "Укрпластик" (м. Київ, вул. М.Раскової, 1);

14 - ФОП Кравець М.А. ( АДРЕСА_1 );

15 - ВАТ "Шепетівський цукровий комбінат" (м. Шепетівка Хмельницької області, Старокостянтинівське шоссе, 31);

16- ТзОВ "Грасс" (м. Хмельницький, вул.Довженка, 4/7);

17- Хмельницький міський центр зайнятості (м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17/1);

18 ПАТ КБ "Надра" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 79);

19- арбітражному керуючому Михайловському С.В. (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Коперника, 36а, 4 поверх);

20- ПП "Укр-Петроль" (м. Володимир-Волинський, вул. Ковальська, 10);

21- Фонду соціального страхування в Хмельницькій області (29013 м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 18);

22-третій особі Товарна біржа "Захід" (45632, Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Ліскова, 11/20);

Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.