Рішення № 92256147, 07.10.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1710/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, б. 7; код ЄДРПОУ: 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, б. 126/1; код ЄДРПОУ: 40774112) про стягнення безпідставно збережених коштів за участю представників:

позивача - Мовчан М.В., довіреність №08-21/4479/2-19 від 27.12.19;

відповідача - Ясинецького Д.В., довіреність №б/н від 26.05.20, адвокат.

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2020 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові з 01.10.2019 по 30.04.2020 у сумі 141 963,70 грн., а також судовий збір у розмірі 2 129,46 грн., з урахуванням зменшення позовних вимог.

В обґрунтування позивач посилається на несплату відповідачем у період з 01.10.2019 по 30.04.2020 за користування земельною ділянкою по вул. Євгена Котляра, 5 у місті Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника відповідної земельної ділянки, грошові кошти у розмірі орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.06.2020 прийнято позовну заяву (вх.№1710/20 від 01.06.2020) Харківської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1710/20 за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 08.07.2020. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов з урахуванням п.4 Прикінцевих положень ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачу строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст. 167 ГПК України. Звернено увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Запропоновано учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

08.07.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області представником відповідача надано відзив (вх.№15583), в якому зазначив, що з метою укладення договору оренди спірної земельної ділянки ТОВ "Текіла Голд" в порядку ст.ст. 123-124 Земельного кодексу України звернулось до Харківської міської ради з відповідним листом від 28.03.2019 №28/3-5. Проте, позивачем в період з 28.03.2019 до цього часу, з незалежних від відповідача обставин, навмисно не вчинило жодних дій, направлених на укладення договору оренди спірної земельної ділянки. Вважає, що орендар повинен сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, оскільки інше не передбачено законом. Також, на думку представника відповідача, до спірних правовідносин не застосовуються положення статей 1212-1214 ЦК України, а застосовуються положення закону про відшкодуваня збитків.

Протокольними ухвалами господарського суду Харківської області від 08.07.2020 та 29.07.2020 відкладено підготовче засідання на 29.07.2020 та 19.08.2020 відповідно.

31.07.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№17558 від 31.07.2020) про визнання пропуску строку на подання доказів поважними та долучення відповідних доказів до матеріалів справи.

Відповідні докази прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

06.08.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав відповідь на відзив (вх.№18040 від 06.08.2020), в якій зазначив, що наразі відсутність укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" договору оренди земельної ділянки у період з 01.10.2019 по 30.04.2020 виключає договірні зобов`язання.

19.08.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№19160), де вказує на те, що договір оренди спірної земельної ділянки укладений 11.07.2003 між Харківською міською радою та ТОВ "Харків-Петрол" є припинений з 27.03.2017 для попереднього орендаря, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки. Відчуження частини об`єкта нерухомості, розташованій на орендованій земельній ділянці, не є підставою для внесення змін до договору оренди, зокрема в частині розміру орендної плати. При цьому вважає, що застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України є неможливим, оскільки наявний діючий договір. Також, зазначає, що позивач помилково визначає наказ директора Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №12 від 01.11.2019 як локальний нормативний акт індивідуальної дії.

07.09.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№20526). Так, відповідач вважає, що оскільки стягненню підлягає саме недоотримана сума орендної плати за землю, то відповідно і розмір такої плати повинен визначатися відповідно до "Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затверджене рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08.

09.09.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області представник відповідача надав клопотання про долучення доказів (вх.№20798 від 09.09.2020).

Відповідні докази прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

В підготовчому судовому засіданні 19.08.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.09.2020.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2020 оголошено перерву у судовому засіданні та призначено дату наступного судового засідання на 07.10.2020.

Присутній в судовому засіданні 07.10.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та позов просив задовольнити. Наголосив на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" у період з 01.10.2019 по 30.04.2020 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти. Зазначив, що розрахунок здійснено з урахуванням нормативно-правових актів, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ділянка площею 0,1143 га з кадастровий номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові від 07.05.2020 №3711, виданого відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, та інформації ГУ ДПС у Харківській області від 25.02.2020 №4515/9/20-40-04-03-17.

Присутній в судовому засіданні 07.10.2020 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. Вважає, що сам факт сформованості (присвоєння кадастрового номеру) земельної ділянки не свідчить про те, що відповідач використовує всю її територію, оскільки безпосередньо розмір земельної ділянки необхідний відповідачеві для провадження господарської діяльності визначається та погоджується сторонами в договорі оренди землі. Зазначив, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої ділянки.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

При цьому, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 07.10.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

Між Харківською міською радою та ТОВ «Харків-Петрол» було укладено договір оренди земельної ділянки від 11.07.2003 №2141 на земельну ділянку площею 0,1143 га по вул.Євгена Котляра, 5 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 (а.с.83-85 т.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.05.2020 №209533575 право оренди на зазначену земельну ділянку припинено 11.09.2019 (а.с.31-32 т.1).

Земельна ділянка площею 0,1143 га по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:01:030:0008) повернута до земель запасу міста актом приймання земельної ділянки від 20.08.2019 №342/19, який складено в односторонньому порядку у зв`язку з припиненням юридичної особи орендаря - ТОВ «Харків-Петрол» (а.с.33 т.1).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.05.2020 №209544631 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 129,5 кв.м. по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові з 27.03.2017 зареєстроване за ТОВ «Енджел Кепітал» на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 25.03.2017 та договору купівлі-продажу від 22.11.2012 №5009 (а.с.29-30 т.1).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.05.2019 №НВ-0003157272019, земельна ділянка площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові знаходиться у комунальній власності. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для обслуговування стаціонарного АЗС з пунктом продажу супутніх товарів, код КВЦПЗ - 12.08 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій). Державна реєстрація вказаної земельної ділянки здійснена 15.09.2003 (а.с.34-36 т.1).

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008, та з урахуванням ст.ст.12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.05.2019 №НВ-0003157272019.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Харківській області від 25.02.2020 №4515/9/20-40-04-03-17 ТОВ «Енджел Кепітал» є платником земельного податку за земельну ділянку площею 0,1143 га (а.с.54 т.1).

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові від 16.05.2019 № НВ-0003157272019.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. «А-1», право власності на яку зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал".

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові від 20.05.2020 (а.с.59-62 т.1).

Як зазначає позивач, відповідач набувши право власності на об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформив речового права на вказану земельну ділянку, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно, а саме грошові кошти у розмірі орендної плати.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач в свою чергу вважає, що обов`язковою підставою застосування положень ст.ст.1212,1214 ЦК України має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. А оскільки розташовані на спірній земельній ділянці нежитлові будівлі належать йому на праві власності, то останній набув спірне майно за існуванням достатніх правових підстав.

Разом з тим, в період розгляду даної справи відповідач листом, прийнятим позивачем 25.08.2020, звернувся до останнього з пропозицією укладення мирової угоди (а.с.162 т.1).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача щодо належної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові шляхом сплати земельного податку, оскільки сплата відповідачем земельного податку до ГУ ДПС у Харківській області не є орендною платою за спірну земельну ділянку у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 129,5 кв.м. розташовану за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, 5, зареєстроване за відповідачем.

Дана нежитлова будівля розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст. 120 ЗК України).

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 ЗК України).

При цьому, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації (ч.6 ст. 120 ЗК України).

Таким чином, нормами статті 120 ЗК України закріплено загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а у випадку переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об`єкти.

Отже, за змістом вказаних положень право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

При цьому, з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Однак, суд зауважує, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на сьогоднішній день належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розташована зазначена будівля, та не уклав з Харківською міською радою відповідного договору оренди.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Втім на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна (коштів) за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Таким чином, суд відхиляє посилання відповідача на необхідність застосування до правовідносин сторін спору приписів чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки підставами позову у даній справі є обставини безпідставного збереження відповідачем майна (коштів) за рахунок позивача, а саме використання земельної ділянки без укладання договору оренди, а не обставини заподіяння відповідачем шкоди власнику землі (позивачу).

Відтак, щодо моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Разом з тим, положеннями частин 1, 2 статті 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження такого майна за рахунок іншої особи;

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є:

1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;

4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.

Так, з моменту оформлення відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові, зобов`язання відповідача звелось до укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована відповідна нежитлова будівля з власником цієї земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Норми статей 120 ЗК та 377 ЦК України застосовуються виключно у випадках наявності діючого договору оренди землі.

Судом встановлено, що в порушення вимог статей 120 ЗК та 377 ЦК України відповідач по теперішній час користується земельною ділянкою по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008, на якій розташоване нежитлове приміщення належне йому на праві власності, без укладання договору оренди з власником відповідної земельної ділянки.

Суд погоджується з твердженням відповідача, що набуття ним права власності на нежитлові будівлі породжує право користування земельною ділянкою, розташованою під такими нежитловими будівлями.

Проте, суд вкотре наголошує, що користування земельною ділянкою в Україні є платним. Доказів звільнення відповідача від такої плати за землю останнім не надано.

Відповідач також зазначає, що в даному випадку застосування положення статей 1212-1214 ЦК України є неможливим оскільки вважає, що право власності на нежитлові будівлі є достатньою правовою підставою для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Суд критично ставиться до такої позиції відповідача, оскільки право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору оренди з моменту державної реєстрації цього права.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2017 у справі № 922/3412/17).

Отже, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 29.01.2019 у справі №922/536/18.

Слід зауважити, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1 статті 79 ЗК України).

Статтею 189 Земельного кодексу України передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється, зокрема, міськими радами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 791 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка сформована як об`єкт цивільних прав (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 916/2948/17 та від 09.04.019 у справі № 922/652/18).

Так, судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові сформована як об`єкт цивільних прав.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів, останній здійснює розрахунки як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи відповідач є платником земельного податку за земельну ділянку площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові (а.с.54,86,87 т.1).

Відповідно до п. 4 Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами та доповненнями), закріплений перелік земель, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати. Ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) за використання земельної ділянки під АЗС і АГЗС - 12%.

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.05.2019 №НВ-0003157272019, земельна ділянка площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові має цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для обслуговування стаціонарного АЗС з пунктом продажу супутніх товарів, код КВЦПЗ - 12.08 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій).

Вищевказана інформація щодо земельної ділянки також відображена у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.01.2019 та від 07.05.2020.

Із урахуванням вищенаведеного відповідач використовує земельну ділянку площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові саме для експлуатації АЗС, тому на цій підставі застосована ставка річної орендної плати із значенням 12%.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 була затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, яка застосовується з 01.01.2014 і по теперішній час. Базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 291,18 грн.

Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.01.2019 №22-28-0.22-125/2-19 нормативну грошову оцінку земель міста Харкова станом на 01.01.2019 необхідно індексувати на коефіцієнт 1.8920602, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0 та 2018 рік - 1,0.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777, який застосовується з 01 січня 2017 року.

Відповідно до цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1011/18306 (додаток 1 Порядку).

Водночас, згідно листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 24.12.2019 №9879/0/225-19 рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №147449 затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Відповідно до п. 2 цього рішення нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн. і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

З огляду на те, що відповідач у період з 01.10.2019 по 30.04.2020 не сплачував за користування спірною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, Харківською міською радою був розрахований розмір безпідставно збережених коштів, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності, у формі орендної плати за землю, яка нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування за користування земельною ділянкою.

Положення Харківської міської ради про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові є загальнодоступними та розміщені на офіційному сайті Харківської міської ради.

Отже, внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю.

Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, та яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.

Так, у пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про відсутність у діях останнього порушення прав позивача, а позивачем в свою чергу належним чином доведено факт користування відповідачем земельну ділянку площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул. Євгена Котляра, 5 у м. Харкові без достатніх на те правових підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Харківської міської ради щодо стягнення з відповідача 134 867,86 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, б. 126/1; код ЄДРПОУ: 40774112) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, б.7; код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) UA958999980314080611000020002, МФО:899998, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК м. Харкова) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,1143 га з кадастровим номером 6310137200:01:030:0008 по вул.Євгена Котляра, 5 у м. Харкові з 01.10.2019 по 30.04.2020 у сумі 134 867 (сто тридцять чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 86 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, б. 126/1; код ЄДРПОУ: 40774112) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, б.7; код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: р/р UA908201720344280001000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "19" жовтня 2020 р.

Суддя Т.О. Пономаренко