Ухвала суду № 92256091, 19.10.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

19.10.2020 Справа № 920/1046/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. розглянувши заяву представника позивача - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 15.10.2020 б/н про забезпечення позову у справі № 920/1046/20 та матеріали зазначеної справи

за позовом: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача: Автокооперативу «Харківський» (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 29А, ідентифікаційний код 23818677),

про визнання недійсними рішень загальних зборів.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся представник позивача - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовною заявою до відповідача - Автокооперативу «Харківський» (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 29А, ідентифікаційний код 23818677), в якій просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів відповідача, які оформлені протоколом № 1 від 25.06.2020.

До позовної заяви представником позивача додано клопотання від 15.10.2020 б/н про витребування доказів, відповідно до якого представник позивача, посилаючись на вимоги частини першої статті 81 ГПК України, просить суд витребувати від відповідача наступні докази: належним чином засвідчену копію статуту та оригінал для огляду у суді; належним чином засвідчені копії доказів, які підтверджують дотримання порядку скликання загальних зборів, відповідно до пункту 3.4 статуту та частин п`ятої, шостої статті 15 Закону України «Про кооперацію» та оригінали для огляду у суді; належним чином засвідчені копії документів, які визначають кількість членів відповідача на момент прийняття ним оспорюваного рішення, а оригінали надати для огляду у суді; належним чином засвідчені копії документів, із яких вбачається хто приймав участь у зборах відповідача його члени чи їх представники, а оригінали надати для огляду у суді; належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують повноваження представників на участь у проведених зборах від імені членів відповідача, а оригінали надати для огляду у суді; належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують факт присутності осіб на зборах про яких вказано у протоколі та їх прізвище, ім`я, по-батькові; належним чином засвідчену копію списку, про який йдеться у протоколі, а оригінал надати для огляду у суді; належним чином засвідчені копії доказів, які підтверджують факт повідомлення позивача про час, місце, дату зборів, які відбулися 25.06.2020.

Ухвалою від 19.10.2020 судом постановлено позовну заяву від 15.10.2020 б/н (вх. № 3152 від 15.10.2020) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та додане до неї клопотання від 15.10.2020 б/н про витребування доказів залишити без руху та встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів надсилання копії позовної заяви на адресу відповідача разом з доданими до неї документами, а саме: опису вкладення ф. 107 із зазначенням позовної заяви та додатків що надсилаються.

Крім наведеного до позовної заяви представником позивача також додано заяву від 15.10.2020 б/н про забезпечення позову, в якій представник позивача просить суд встановити заборону державному реєстратору, державному нотаріусу, приватному нотаріусу на внесення змін до статуту відповідача до прийняття рішення у справі.

В обгрунтування зазначеної заяви позивач зазначає, що 25.06.2020 відбулися загальні збори відповідача, на розгляд яких винесені питання порядку денного про виключення членів зі складу відповідача, прийом нових членів до складу відповідача та загальні питання. За наслідком розгляду цих питань зі складу членів відповідача були виключенні у тому числі і позивач та прийняті нові члени.

Вважаючи, що такі рішення загальних зборів представників відповідача, які оформлені у вигляді протоколу прийнятті в порушення передбаченої Законом України «Про кооперацію» процедури, за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, прийняття рішень, неповідомленням належним чином про час, дату та місце проведення загальних зборів, що позбавило можливості реалізувати належні мені корпоративні права, в тому числі на участь у діяльності кооперативу, я звернувся до суду з позовною заявою про визнання їх недійсними.

Представник позивача зазначає, що оскільки такі рішення на даний час є чинними, а від так виникає вірогідність, що відповідач їх виконає шляхом звернення до державного реєстратора, яким будуть внесенні зміни до правовстановлюючих документів, що в подальшому може істотно ускладнити виконання рішення суду, поновлення порушених прав у разі задоволення позовних вимог, а тому, на думку представника позивача, є необхідність у забезпечення цього позову шляхом встановлення заборони державному реєстратору на внесення змін до статуту відповідача.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі № 920/1046/20 суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

При цьому, відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмету спору.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв?язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (частина перша статті 139 Господарського процесуального кодексу України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами першою - другою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов?язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Застосовуючи на практиці встановлені статтею 137 ГПК України виключні випадки можливості втручання суду в господарську діяльність товариства шляхом заборони вчинення певних дій суд в першу чергу має враховувати, що корпоративні права є майном, право мирного володіння яким гарантовано статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а тому втручання в таке право мирного володіння з метою забезпечення можливості поновлення в правах одного із учасників відповідного товариства має відповідати принципам рівності та справедливості і може мати місце лише у виключному випадку, коли законодавство не передбачає можливості інших шляхів ефективного та реального відновлення порушеного права заявника, адже в іншому випадку, заборона прийняття рішення загальними зборами товариства, встановлена на користь одного із учасника, може вказувати на непропорційне втручання в право власності інших учасників такого товариства.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 № 16, виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як «у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії».

За приписами пункту 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Вимоги встановити заборону державному реєстратору, державному нотаріусу, приватному нотаріусу на внесення змін до статуту відповідача до прийняття рішення у справі без конкретизації, яких саме змін та в якій редакції, тобто фактично будь-яких, прямо не стосуються предмета спору, можуть призвести до порушення господарської діяльності відповідача, вжиття таких заходів забезпечення позову є втручанням у діяльність юридичної особи, тому в силу імперативних приписів частини п`ятої статті 137 ГПК України, заява про їх застосування не може бути задоволена судом.

Заявником не обґрунтовано правомірності такого запропонованого заходу забезпечення позову, як встановити заборону державному реєстратору, державному нотаріусу, приватному нотаріусу на внесення змін до статуту відповідача до прийняття рішення у справі та відповідність їх приписам чинного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, судом встановлено, що предметом позовних вимог є вимоги щодо визнання недійсними рішення загальних зборів відповідача, які оформлені протоколом № 1 від 25.06.2020.

Проте заявником не доведено суду співмірність вказаної позовної вимоги із обраним заходом забезпечення позову.

У поданій заяві міститься лише посилання на ймовірне порушення прав заявника, при цьому в ній відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність забезпечення позову без конкретизації відповідних заходів з врахуваням предмету спору.

Додатково суд звертає увагу, що у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову відсутні посилання на пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно частини другої статті 141 ГПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом унесення на депозитний рахунок суду коштів у розмірі, визначеному судом. Ці гроші повинні гарантувати сумлінність позивача й забезпечити компенсацію збитків, яких може зазнати відповідач у випадку, якщо за підсумками розгляду справи в задоволенні позову буде відмовлено та встановлено, що вжитими заходами забезпечення позову відповідачеві були заподіяні збитки.

Крім депозиту, зустрічне забезпечення може здійснюватися шляхом надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення від іншої особи, що не є заявником. Також суд може в порядку зустрічного забезпечення зобов`язати позивача вчинити певні дії для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки вжиття таких заходів забезпечення позову є втручанням у діяльність юридичної особи, не є співмірним із заявленими позовними вимогами та їх застосування може мати місце лише з врахуванням обмежень, встановлених імперативними нормами статті 137 ГПК України.

Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі статті 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника - фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 136, 137, 138-140, 233, 234, 235 та статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви представника позивача - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 15.10.2020 б/н про забезпечення позову у справі № 920/1046/20 - відмовити.

2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею.

3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 19 жовтня 2020 року.

Суддя Ю.А. Джепа