Рішення № 92256048, 06.10.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/265/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожище-Мілк"

до Фізичної особи-підприємця Радчука Миколи Ярославовича

про повернення грошових коштів сплачених за товар

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Цимбалюк О.І., Паращинець В.М.

від відповідача: Тихончук Л.Х., Радчук М.Я.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рожище-Мілк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Радчука Миколи Ярославовича про повернення грошових коштів сплачених за товар в сумі 427782,35 грн., з яких 350425,00 грн. основний бог, 53451,64 грн. інфляційні втрати, 23905,71 грн. 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору купівлі-продажу від 29.11.2017.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.03.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дати вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі. Запропоновано відповідачу за наявності заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження подати суду відповідну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

10.04.2020 від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. При цьому, зазначає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження позбавить відповідача можливості належним чином обґрунтувати свої заперечення проти позову, можливості надати пояснення у справі, заявляти клопотання.

Також, 10.04.2020 від відповідача надійшло клопотання про витребування від позивача доказів, а саме: оригінал договору купівлі-продажу б/н від 29.11.2017, укладеного між ТОВ "Рожище-Мілк" та ФОП Радчуком М.Я.; належним чином завірену копію рахунку №1 від 30.11.2017 на виконання договору купівлі-продажу б/н від 29.11.2017; належним чином завірену копію накладної, виданої ФОП Радчуком М.Я. ТОВ "Рожище-Мілк" на виконання договору купівлі-продажу б/н від 29.11.2017; інформацію про те, чи перебував гр. Єфимчук В.В. у трудових або будь-яких інших цивільно-правових відносинах із ТзОВ "Рожище-Мілк" починаючи з листопада 2017 року, а також інформацію про наявність чи відсутність виданих даному громадянину довіреностей на право представництва ТОВ "Рожище-Мілк".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.04.2020 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання відкладено на 12.05.2020.

Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання відповідача про витребування доказів.

24.04.2020 до суду надійшли витребувані ухвалою суду від 14.04.2020 документи, а саме: оригінал договору купівлі-продажу б/н від 29.11.2017, укладеного між ТОВ "Рожище-Мілк" та ФОП Радчуком М.Я.; належним чином завірена копія наказу про прийняття на роботу гр. Єфимчук ВВ. №4-к від 16.08.2016; належним чином завірена копія наказу про звільнення гр. Єфимчука В.В. №11-к від 18.11.2019; копія запису трудової книжки гр. Єфимчука В.В .

Ухвалою суду від 12.05.2020 підготовче засідання відкладено на 04.06.2020.

Ухвалою суду від 04.06.2020 підготовче засідання відкладено на 30.06.2020.

Ухвалою суду від 30.06.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 28.07.2020.

Засідання, призначене на 28.07.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Горплюка А.М. на лікарняному.

Ухвалою суду від 07.08.2020 справу призначено до розгляду по суті на 18.08.2020.

18.08.2020, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, ФОП Радчук Микола Ярославович подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: оригінал нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_2 . Також відповідач просив відкласти розгляд справи для надання додаткових доказів, оскільки один зі свідків проживає у м. Дубно, яке знаходиться в червоній зоні карантинних обмежень.

18.08.2020, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 18.08.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.09.2020, продовжено відповідачу процесуальний строк для подачі відзиву.

31.08.2020 ФОП Радчук Микола Ярославович подав клопотання про долучення до матеріалів справи нотаріально посвідченої заяви від 19.08.2020 ОСОБА_4 стосовно представництва Єфимчуком В.В. інтересів ТОВ "Рожище Мілк", відзив на позовну заяву та докази відправлення позивачу копії відзиву на позовну заяву та клопотання від 18.08.2020 про долучення доказів з доданими матеріалами.

Також, 31.08.2020 до суду відповідачем подано клопотання про допит свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 10.09.2020 оголошено перерву до 24.09.2020, викликано в судове засідання 24.09.2020 свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

22.09.2020, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, позивач подав відповідь на відзив.

В судовому засіданні 24.09.2020 оголошено перерву до 06.10.2020.

В судовому засіданні 06.10.2020 представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили позов задоволити. Відповідач та представник відповідача просили відмовити в задоволенні позову, з підстав, вказаних у відзиві.

Заслухавши представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються подана позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд прийшов до наступних висновків.

29 листопада 2017 року між Фізичною особою-підприємцем Радчук Миколою Ярославовичем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рожище-Мілк" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу (надалі по тексту - Договір; копія - а.с 8-9, оригінал - а.с. 37-38).

За приписами п. 1.1., п. 1.2. Договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця бруківку (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його. Вартість товару становить 340 425,00 грн.

Пункт 2.1. Договору встановлює, що постачальник зобов`язаний: в трьохденний термін з моменту підписання Договору передати покупцю вказаний у пункті 1.1. договору товар із супровідними документами; попередити покупця про всі права третіх осіб на товар.

Згідно п. 2.2. Договору, покупець зобов`язаний прийняти товар від постачальника і здійснити його оплату в строки і порядку, передбачені цим договором.

Здача-приймання товару проводиться уповноваженими представниками покупця і постачальника. Датою передачі вважається дата одержання товару покупцем, вказана у накладній постачальника (п. 3.1., п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору, розрахунок між покупцем та постачальником за товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом (не пізніше) 10 днів з моменту підписання даного договору.

30.11.2017 відповідачем було виставлено рахунок на оплату бруківки - рахунок №1 на суму 350 425,00 грн. (а.с. 106).

На виконання умов Договору, відповідачем було поставлено товар (бруківку) на загальну суму 350 420,00 грн., що підтверджується накладною №54 від 12.12.2017 на суму 175 000,00 грн. та накладною № 56 від 14.12.2017 на суму 175 420,00 грн. (а.с. 103, 106).

В свою чергу, позивач повністю оплатив вартість бруківки згідно виставленого рахунку від 30.11.2017, що підтверджується платіжними дорученнями №57 від 12.12.2017 та №59 від 14.12.2017 (а.с. 10, 11).

Отже, відповідач виконав взяті на себе зобов`язання з поставки товару відповідно до умов договору, а позивач виконав взяті на себе зобов`язання з їх оплати у повному обсязі.

Проте, у поданій позовній заяві позивач вказує, що на момент звернення до суду, ФОП Радчук М.Я. так і не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором від 29.11.2017, відтак просить стягнути суму, сплачену за не отриманий товар з врахуванням індексу інфляції за весь період, а також 3% річних.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 265 Господарського Кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що умови Договору від 29.11.2017 виконав належним чином, здійснив поставку бруківки 12 та 14 грудня 2017 року, за яку позивач розрахувався повністю. При цьому, претензій та зауважень не виникало до січня 2020 року.

Так, в матеріалах справи міститься накладна № 54 від 12.12.2017, в якій вказано, що на виконання умов Договору від 29.11.2017 Радчук М.Я. поставив, а Єфимчук В.В. від імені ТОВ "Рожище-Мілк" отримав бруківку в кількості 500 м2 загальною вартістю 175 000,00 грн.

Також, в матеріалах справи міститься накладна № 56 від 14.12.2017, в якій вказано, що на виконання умов Договору від 29.11.2017 Радчук М.Я. поставив, а Єфимчук В.В. від імені ТОВ "Рожище-Мілк" отримав бруківку в кількості 501,2 м2 загальною вартістю 175 420,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, факт поставки товару на загальну суму 350 420,00 грн., у даному випадку, підтверджується видатковими накладними які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідають вимогам статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995, оскільки фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин.

Відповідно, видаткові накладні № 54 від 12 грудня 2017 року та № 56 від 14 грудня 2017 року мають усі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Також сторонами зазначено прізвище, ім`я та по батькові осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та проставлено особисті підписи, що дає змогу суду ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожище-Мілк" - Єфимчук В.В . Крім того, вказані накладні містять посилання саме на Договір від 26.12.2017.

Наведені обставини (отримання товару, здійснення оплати) підтверджуються матеріалами справи та свідчать про те, що Договір не тільки прийнято до виконання, але і повністю виконано.

Щодо твердження позивача, що він не надавав повноважень Єфимчуку В.В. на отримання товару, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні 24.09.2020 Радчук М.Я. вказав, що під час укладання Договору від 29.11.2017 він вів перемовини з директором ТОВ "Рожище-Мілк" та Єфимчуком В.В. , який представився юристом та уповноваженою особою товариства.

Вказане не заперечувалось позивачем та підтверджується Наказом №4-к від 16.08.2016 про прийняття на роботу Єфимчука В.В. на посаду юрисконсульта та копією трудової книжки НОМЕР_1 Єфимчука В.В. , який звільнений з посади юрисконсульта з 28.10.2019 (а.с. 39 - 43).

На підтвердження представництва Єфимчука В.В. від імені ТОВ "Рожище-Мілк", відповідачем надано суду нотаріально посвідчені заяви свідків, які також мали господарські зобов`язання з позивачем через Єфимчука В.В .

В матеріалах справи наявні нотаріально посвідчені заяви свідка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких вказано що між ФОП Баранович Вікторією Андріївною та ТОВ "Рожище-Мілк" у 2018 році були договірні відносини. Так, 23.04.2018 укладено Договір купівлі-продажу товару будівельних матеріалів. Відповідно до п. 4.7. вказаного договору, приймання-передача товару проводиться уповноваженими представниками покупця і продавця. Згідно накладних від 26.06.2018 товар за зазначеним договором прийняв Єфимчук В.В . Також, 03.07.2018 між ФОП Баранович Вікторією Андріївною та ТОВ "Рожище-Мілк" укладено договір зберігання будівельних матеріалів. Накладну на приймання-передачу майна, підписано також Єфимчуком В.В. як уповноваженим представником ТОВ "Рожище-Мілк" (а.с. 80, 98).

На підтвердження вказаного, до матеріалів справи долучено оригінали: Договір зберігання від 03.07.2018 та Договір купівлі-продажу від 23.04.2018, які підписані директором ТОВ "Рожище-Мілк" Матвійшиним Б.Б. ; 4 (чотири) накладні від 26.06.2018, накладна на приймання-передачу майна за договором відповідального зберігання майна від 03.07.2018, які підписані від ТОВ "Рожище-Мілк" Єфимчуком В.В. (а.с. 82 - 91).

Допитаний в судовому засіданні 24.09.2020 ОСОБА_3 підтвердив факти, вказані в заяві свідка та додатково вказав, що перед підписанням зазначених договорів він особисто, як представник за довіреністю ФОП Баранович В.А., їздив у ТОВ "Рожище-Мілк" та мав розмову з директором останнього, який підтвердив, що Єфимчук В.В. є їх представником та з ним можливо працювати без довіреності. На даний час договори виконані належним чином, претензії з будь якої сторони відсутні, зауважень щодо отримання товару не уповноваженим представником не надходило.

Також, в матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява свідка ОСОБА_4 , в якій вказано, що восени 2019 року він замовив у Єфимчука В.В. , як представника ТОВ "Рожище-Мілк", бруківку. В подальшому, Єфимчук В.В. поставив бруківку в кількості 250 м.кв. у м. Дубно неподалік кафе "Оазис" Рівненської області. При цьому, Єфимчук В.В. представлявся як представник ТОВ "Рожище-Мілк" (а.с. 123).

Допитаний в судовому засіданні 24.09.2020 ОСОБА_4 підтвердив покази, вказані в заяві свідка.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, показаннями свідків.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги що Єфимчук В.В. виступав як представник ТОВ "Рожище-Мілк" у відносинах з іншими суб`єктами господарювання без належної для того довіреності, посилання позивача на те, що Єфимчук В.В. не був уповноваженим на отримання товару від ФОП Радчука М.Я. не заслуговують уваги.

При цьому, суд бере до уваги, що посилання на відсутність довіреності у Єфимчука В.В. на отримання товару від імені ТОВ "Рожище-Мілк" не спростовує факту поставки товару та не звільняє покупця від обов`язку здійснити оплату за отриманий товар.

Отже, відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію (постанова Верховного суду України у справі № 3-77гс15 від 29.04.2015).

На підтвердження доводів позовної заяви та спростування інформації, викладеної у відзиві на позов, представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій наголошував також на тому, що підпис Єфимчука В.В. на накладних №54 від 12.12.2017 та №56 від 14.07.2017 суттєво відрізняється від підпису Єфимчука В.В. на накладних, наданих свідком ОСОБА_3 , що ставить під сумнів правомірність даних накладних.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновком експерта.

Згідно ч. 2 ст. 98 ГПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Проте, позивачем висновку експерта до суду не подано, клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи не надходило, а відтак суд критично відноситься до твердження представника ТОВ "Рожище-Мілк" про невідповідність підписів Єфимчука В.В. у накладних.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

При цьому, за ст. 74 ГПК України обов`язок доказування розподілений між сторонами таким чином, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України дотримуючись принципу змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, у даному випадку, саме на позивача, як на особу, яка посилається, що Договір не виконаний та товар не отриманий, і покладається обов`язок доведення своїх посилань.

Проте, позивачем не доведено та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтвердили невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Здійснивши аналіз матеріалів справи, пояснень сторін та показів свідків, судом виявлено невідповідність та перекручування фактів у твердженнях позивача, за якими останній намагається приховати реальну дійсність подій.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ч. 1, 2 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, беручи до уваги, що під час розгляду справи відповідачем доведено факт отримання товару представником позивача, а також підтверджено здійснення поставки товару та його належної оплати, відтак відбулось повне виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позов відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.10.2020

Суддя А.М. Горплюк