Рішення № 92255969, 07.10.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1672/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/1672/20

За позовом Фізичної особи - підприємця Чорної Людмили Петрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідача Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 03351208)

про визнання незаконними та скасування рішення комісії,-

Представники сторін:

від позивача - Дігуляр В.В., ордер № 410899, дата видачі : 02.06.20;

від відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особи - підприємець Чорна Людмила Петрівна звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" про скасування рішень комісії Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" за №984с від 14.02.2020р. та №985с від 14.02.2020р.

Ухвалою від 15.06.2020р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Фізичної особи - підприємця Чорної Людмили Петрівни про скасування рішень комісії Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" за №984с від 14.02.2020р. та №985с від 14.02.2020р було залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви.

25.06.2020р. до господарського суду надійшла заява (вх. №16533) від Фізичної особи - підприємця Чорної Людмили Петрівни про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2020р. було відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено здійснювати за за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2020р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

16.09.2020р. за вх. №24549/20 відповідачем до суду було подано відзив на позов, який містить клопотання про поновлення строку на подання до суду відзиву на позовну заяву, яке обґрунтовано запровадженням карантину.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. в задоволені клопотання Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" про поновлення пропущеного процесуального строку викладеного у відзиві на позов за вх. № ГСОО 24549/20 від 16.09.2020р. було відмовлено, в зв`язку з чим відзив на позов був залучений до матеріалів справи проте до уваги судом не приймається.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вказує позивач, на початку січня 2020 року відбувся демонтаж та заміна лічильників на об`єктах належних Фізичній особі-підприємцю Чорна Людмилі Петрівні за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , але про необхідність з`явитись на засідання комісії 14 лютого 2020 року з приводу розгляду пропущення строку періодичної лічильників з вини споживача повідомлено не було.

Під час винесення Рішення комісії №984с від 14 лютого 2020 року та рішення комісії №985с від 14 лютого 2020 року Позивач присутній не був, про дату та сам факт засідання належним чином повідомлений не був.

За посиланнями позивача 25.05.2020 року нарочно невідомим працівником Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" було передано ряд документів підписаних посадовими особами Відповідача, а саме: акт-розрахунок №985с від 14 лютого 2020 року; супровідний лист №622/35 від 04 березня 2020 року; рішення комісії №985с від 14 лютого 2020 року; акт-розрахунок №984с від 14 лютого 2020 року; супровідний лист №621/35 від 04 березня 2020 року; рішення комісії №984с від 14 лютого 2020 року.

Позивач наголошує, що вищевказані документи датовані 14 лютого 2020 року та 04 березня 2020 року, але надіслані Позивачу не були, а лише 25.05.2020 року нарочно передані Позивачу, але ж у акті-розрахунку та супровідному листі зазначено про необхідність сплатити донарахування протягом 15-ти днів з моменту їх отримання.

Главою 5 розділу XI Кодексу ГРМ встановлено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/нееанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Так, як вказує позивач у наданих документах відповідача відсутні докази вручення та/або направлення споживачеві примірнику Акту про порушення.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

За посланнями позивача, відповідачем позбавлено позивача можливості знати дату, час та місце засідання комісії, надати пояснення щодо порушення, забезпечити явку свого представника, оскільки примірники Актів про порушення не був вручений споживачеві.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Фізична особи - підприємець Чорна Людмила Петрівна звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, юридичних осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів органів місцевого самоврядування.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, органи місцевого самоврядування, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Згідно із ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

В силу ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частина 2 ст.193 ГК України передбачає, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже, господарське зобов`язання не обмежується умовами господарського договору, оскільки виникає також безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, та у разі порушення такого господарського зобов`язання до суб`єкта господарювання можуть бути застосовані господарські санкції, різновидом яких є оперативно-господарські санкції.

Водночас, стаття 236 ГК України визначає види оперативно-господарських санкцій, які сторони вправі передбачити у господарських договорах та містить правило про те, що їх перелік не є вичерпним, і що сторони вправі передбачити в договорі інші види таких санкцій.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною, і не тільки такого, що виникло з господарського договору.

30.09.2017р. постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних мереж (Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора ГРМ із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні основи функціонування газорозподільчих систем, зокрема, умови забезпечення, тощо. Тому між позивачем та відповідачем у цієї справі господарські зобов`язання виникли безпосередньо із приписів цього нормативно-правового акта.

Частиною 2 ст.20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Матеріалами справи встановлено, що в ході перевірки ЗВТ позивача, було встановлено порушення приписів Кодексу ГРМ, за які відповідач застосував до позивача оперативно-господарську санкцію (позасудовий спосіб захисту порушеного права).

Право на оскарження в судовому порядку визначеного оператором ГРМ об`єму та/або вартості необлікованного (донарахованого) природного газу має відповідати певному способу захисту порушеного права, який відсутній у числі способів, передбачених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, однак передбачений ч.2 ст. 237 ГК України - це позов про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої оператором ГРМ.

Згідно із п.7 гл. 9 розділу Х Кодексу у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2020р. та 08.01.2020 р. представниками відповідача було проведено перевірку ЗВТ, розташованого по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3. За результатами вказаних перевірок представниками відповідача було складено акти № 1075 від 06.01.2020 року та №1076 від 08.01.2020р. про порушення споживачем, що не є побутовим, відповідно до якого перевіряючими виявлено факт порушення сторку періодичної перевірки ЗВТ з вини споживача.

Главою 9 Розділу X Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 , надалі - Кодекс ГРМ встановлено, що власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:

1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб- сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;

2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування;

3) у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність представника Оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.

Якщо ЗВТ споживача встановлений на території (у приміщенні) Оператора ГРМ, споживач у своєму письмовому повідомленні повинен зазначити про необхідність забезпечення доступу представникам споживача до ЗВТ для проведення відповідних дій (демонтажу, вивезення з території, монтажу тощо). У такому разі Оператор ГРМ зобов`язаний забезпечити представникам споживача (разом з їх засобами і матеріалами) відповідний доступ до ЗВТ.

За відсутності дублюючого ЗВТ та невстановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.

У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу XI цього Кодексу.

У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини Оператора ГРМ (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників споживача) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується з урахуванням фактичних даних ЗВТ по якому пропущений термін повірки.

До порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить, зокрема, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (п.2 глава 2 Розділу XI Кодексу ГРМ).

У разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ (пп.1 п.4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ).

Відповідно до п.2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень (п. 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу).

Відповідно до п. 8 гл. 5 Розділу ХІ Кодексу акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. При складанні акта про порушення представник оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

В п.9 гл.5 Розділу ХІ Кодексу визначено, що до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора. У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника. Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ.

За вимогою однієї зі сторін на засідання комісії в окремому випадку можуть бути додатково залучені інші представники, зокрема від виробника ЗВТ чи виробника пломби, повноваження яких підтверджуються в установленому законодавством порядку.

Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення (п.10 гл.5 Розділу ХІ Кодексу). За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.

Виконати таке зобов`язання бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення або дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи споживач може лише будучи належним чином повідомленим про таке засідання.

Згідно із п.11 гл.5 Розділу ХІ Кодексу за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованного (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Проте, як встановлено судом, відповідачем, 14.02.2020р. проводилось засідання комісії із розгляду актів № 1075 від 06.01.2020 року та №1076 від 08.01.2020р. про проведення яких, у відповідності до приписів Кодексу ГРМ, позивача не було повідомлено належним способом.

Відповідачем належних та допустимих доказів повідомлення позивача про дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складені акт про порушення до суду надано не було.

Отже з наведеного вбачається, що Рішення комісії №984с від 14 лютого 2020 року та рішення комісії №985с від 14 лютого 2020 року про здійснення донарахування в розмірі 181587,56 грн. були прийняті з порушенням процедури розгляду Акту про порушення, в зв`язку з чим позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Чорної Людмили Петрівни є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні Фізичної особи - підприємця Чорної Людмили Петрівни є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи в зв`язку з чим підлягаю задоволення в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця Чорної Людмили Петрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 03351208) - задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення комісії Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", (вул. Одарія, буд. 1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 03311208,) №984с від 14 лютого 2020 року та рішення комісії Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", (вул. Одарія, буд. 1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 03311208,) №985с від 14 лютого 2020 року щодо Фізичної особи-підприємця Чорної Людмили Петрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

3. Стягнути з Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", (вул. Одарія, буд. 1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 03311208,) на користь Фізичної особи - підприємця Чорної Людмили Петрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 19 жовтня 2020 р.

Суддя К.Ф. Погребна