Рішення № 92255608, 08.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.10.2020Справа № 910/9975/20За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп"

про стягнення 1153720,58 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від позивача - Онопрієнко О.П.

від відповідача - не прибули

В судовому засіданні 08.10.2020 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" про стягнення 1153720,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості наданих послуг на підставі договору №21/19 від 03.06.2019.

Ухвалою суду від 20.07.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

23.07.2020 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 20.07.2020 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.09.2020.

Ухвалою суду від 03.09.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 08.10.2020.

Представник відповідача в судове засідання 08.10.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач, у встановлений судом строк, не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.10.2020 представник позивача просив позов задовольнити повністю з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача просив задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" (виконавець) укладено Договір №21/19, відповідно до п. 1.1. якого предметом Договору є надання виконавцем послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт (далі - послуг) на будівельному об`єкті за адресою "Будівництво багатоповерхових житлових будинків на вул. Сім`ї Хохлових, 4-А у Святошинському районі м. Києва (далі - об`єкт).

Виконавець надає послуги на будівельному об`єкті баштовими кранами модифікації КБ-674, а замовник організовує надання послуг БК на будівельному об`єкті та проводить оплату наданих виконавцем послуг. (п. 1.2. Договору).

Виконавець щомісячно протягом 3 робочих днів з дати отримання від замовника рапорту про роботи БК за звітний місяць, надає замовнику довідку та акт, оформлені по договірних цінах, згідно розділу 4 даного договору. (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору замовник щомісячно в термін до 10 числа, проводить оплату наданих послуг за попередній місяць. Оплата наданих виконавцем послуг проводиться на підставі Довідок та Актів.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін. Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. Договору і діє протягом одного року з дати його укладання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань за даним Договором. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього Договору, жодна сторона письмово не заявила про свій намір припинити дію Договору, в такому випадку Договір, автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих самих умовах, з послідуючою автоматичною пролонгацією. (пункти 7.1.-7.3. Договору).

На підтвердження обставин щодо надання позивачем послуг та їх вартості до матеріалів справи додано акти приймання виконаних будівельних робіт: № 509 від 30.06.2019 за червень 2019 на суму 73527,60 грн, № 574 від 31.07.2019 за липень 2019 на суму 179982,00 грн, № 679 від 31.08.2019 за серпень 2019 на суму 180183,60 грн, № 756 від 31.10.2019 за жовтень 2019 на суму 575040,00 грн. Загальна вартість наданих згідно долучених актів послуг складає 1008733,20 грн. Акти підписані обома контрагентами.

Відповідач частково оплатив вартість робіт, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями: № 152 від 01.08.2019 на суму 73527,60 грн, № 231 від 25.11.2019 на суму 20000,00 грн. Загальна сума сплачена відповідачем згідно наданих платіжних доручень становить 93527,60 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено вище, на підставі Договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму в розмірі 1008733,20 грн, що підтверджується зазначеними вище актами.

Відповідачем, в свою чергу, проведено розрахунок з позивачем на загальну суму в розмірі 93527,60 грн, що підтверджується зазначеними вище платіжними дорученнями.

Отже вартість не оплачених послуг становить 915205,60 грн

Відповідач не заперечив на не спростував будь-якими доказами розмір наявної заборгованості на суму 915205,60 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.3. Договору, сторони погодили, що замовник щомісячно в термін до 10 числа, проводить оплату наданих виконавцем послуг за попередній місяць.

Таким чином, за вказаним вище пунктом Договору, враховуючи, що акти сторонами підписані з обох сторін, оплата вартості послуг повинна була бути здійснена відповідачем не пізніше зазначеного строку.

Отже, згідно встановлених строків, відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання з оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором на загальну суму в розмірі 915205,60 грн.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. (ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

У свою чергу, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.03.2019 року в справі №914/843/18.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що відповідачем оплачену вартість послуг на суму в розмірі 915205,60 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та доказів у спростування обставин, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги. Про наслідки не подання відзиву був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Обставини щодо наявності основної заборгованості за Договором в розмірі 915205,60 грн у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними доказами не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими на вказану суму.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 116380,79 грн за період з 29.11.2019 року по 10.07.2020 року.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Згідно пункту 6.3. Договору у разі порушення замовником строків оплати за Договором, виконавець має право нарахувати замовнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня.

Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його невірним, оскільки, позивачем невірно визначено початок перебігу строку на нарахування пені і не враховано обмеження строку нарахування пені. Згідно перерахунку суду сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 81889,75 грн.

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 16885,56 грн суми 3% річних за період з 29.11.2019 до 10.07.2020 та 13728,07 грн суми інфляційних втрат, нарахованих за період з січня 2020 року по квітень 2020 року, то суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем до позовної заяви, суд встановив, що він є вірним, а тому, позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню на суму в розмірі 16885,56 грн 3% річних.

Натомість згідно перерахунку суду сума втрат від інфляції є більшою, ніж та, що визначена позивачем. Проте згідно приписів ст. 237 ГПК України, суд не наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, а тому втрати від інфляції підлягають стягненню з відповідача у визначеному позивачем розмірі - 13728,07 грн.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" (ідентифікаційний код 37312682, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 19-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" (ідентифікаційний код 39907319, місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд. 2-А) суму основного боргу в розмірі 915205 (дев`ятсот п`ятнадцять тисяч двісті п`ять гривень60 копійок), суму пені в розмірі 81889 (вісімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 75 копійок), суму 3% річних в розмірі 16885 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять гривень 56 копійок), суму інфляційних втрат в розмірі 13728 (тринадцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 07 копійки) та суму судового збору в розмірі 15415 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятнадцять гривень64 копійки).

3. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 34491,04 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 19.10.2020

Суддя І.В.Усатенко