Ухвала суду № 92255122, 19.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

19.10.2020м. Дніпро№ 904/5564/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєв Е.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379) до боржник Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" (49057, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 156, ідентифікаційний код 23373985) про видача судового наказу

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області 13.10.2020 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" (49057, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 156, ідентифікаційний код 23373985) заборгованості у загальній сумі 5 159,91 грн., з яких:

- 4 889,39 грн. заборгованість за електроенергію спожиту за період з березні по квітень 2020 року;

- 218,02 грн. пеня за період з 28.05.2020 по 05.10.2020;

- 52,50 грн. 3% річних за період з 28.05.2020 по 05.10.2020.

Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.

Водночас, розглянувши заяву та подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379) докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з таких підстав.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах публічної комерційної пропозиції постачальника електричної енергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" "Універсальна", який був укладений шляхом приєднання споживача з 01.01.2019 до умов договору постачання універсальних послуг.

Наказне провадження, відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Порядок розгляду заяв в наказному провадженні врегульовано розділом II Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Наявність спору про право в наказному провадженні, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Норми Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог, відповідно заявник/стягувач, крім іншого, має надати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових вимог.

Таким чином безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України наведено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, зокрема, пунктами 3, 4 ч. 3 зазначеної статті передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Отже судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору; заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Відповідно до пункту 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ.

Згідно з пунктом 2.1.2 глави 2.1 ПРРЕЕ, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.

Відповідно до п.2.1.4. ПРРЕЕ Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Аналогічні положення містяться і в п.1.1, 1.2 Договору про постачання електричної енергії доданого до заяви про видачу судового наказу, зокрема щодо порядку укладення такого договору з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії Договору (п.3.4 Договору).

Відповідно до п. 13.1 Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього Договору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

В пункті п.10 додатку 3 до вищевказаного договору Комерційна пропозиція "Універсальна" встановлено термін дії договору: Для споживачів, у яких є чинний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, постачання електричної енергії на умовах даної комерційної пропозиції здійснюється з 01.07.2019. Для інших споживачів договір набирає чинності з наступного дня після подання споживачем заяви-приєднання, в якій повідомляється про обрання Комерційної пропозиції "Універсальна", якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції.

Отже з тексту Договору на постачання електричної енергії та Додатку 3 до Договору вбачається, що саме у заяві-приєднанні споживач зазначає на яких саме умовах та до якої саме комерційної пропозиції останній приєднується.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" зазначає, що приєднання до публічного договору відбулося шляхом оплати виставленого рахунку та споживання електричної енергії, проте заявником не надано в матеріали справи доказів приєднання споживача до публічного договору саме на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" та саме у редакції, яка додана до заяви про видачу судового наказу.

Роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони самого позивача, який може вносити в односторонньому порядку зміни як до умов договору так і до умов комерційної пропозиції.

Як вбачається з тексту комерційної пропозиції "Універсальна", розміщеного на сайті заявника, в умови зазначеної пропозиції неодноразово вносилися зміни, при цьому редакції комерційної пропозиції різняться, що унеможливлює встановити на яких саме умовах споживач приєднався до договору.

Таким чином з правовідносин, що склалися між сторонами не вбачається безспірності, що є передумовою видачі судового наказу в межах наказного провадження.

За змістом пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Заявлені вимоги не підтверджені належними доказами, заявником в матеріали справи не надано тексту вищевказаного договору в редакції, яка діяла станом на 01.01.2019, як не надано і доказів приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" до договору саме на умовах комерційної пропозиції "Універсальна". З огляду на зазначене, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви, суд приходить до висновку про недоведеність вимог, викладених у заяві про видачу судового наказу та наявністю підстав для відмови у видачі такого наказу.

За змістом статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

При цьому заявник не позбавлений права звернутися з такими самими вимогами у позовному порядку.

До того ж, суд звертає увагу на те, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 147-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379) у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у загальній сумі 5 159,91 грн. повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 19.10.2020.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.М. Бондарєв