Рішення № 92254906, 13.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020м. ДніпроСправа № 904/1474/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" (09623, Київська область, Рокитнянський район, с. Ромашки, вул. Покровська, буд. 22А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" (52501, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Каштанова, буд. 19)

про визнання недійсним договір поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016 як такий, що вчинений під впливом обману

Представники:

Від позивача: Абоімов О.Ю., довіреність, адвокат

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою №б/н від 06.03.2020 про визнання недійсним договір поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016 як такий, що вчинений Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" під впливом обману з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" шляхом замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (щодо неналежної якості зернових, пропонованих для постачання).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свідомо приховав неналежну якість сировини з метою укладення договору з позивачем та одержання недобросовісної вигоди шляхом забезпечення приймання цієї неякісної сировини за рахунок "корупційної складової". Позивач зазначає, що додатковим підтвердженням того, що відповідач мав намір укласти договір з позивачем була зміна реєстраційних даних Товариства з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань безпосередньо перед укладанням договору із Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" для відповідності виду діяльності та розміру статутного капіталу, а саме статутний капітал відповідача збільшено в 100 разів, змінено засновників, керівника, місцезнаходження та додано даткові види діяльності. Позивач стверджує, що через вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" щодо постачальників (відповідності виду діяльності та розміру статутного капіталу), перед укладенням договору поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016, Товариством з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" були змінені реєстраційні дані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Оскільки діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" попередньо ніяк не була пов`язана з вирощуванням зернових культур та сільським господарством, такі зміни в ЄДР можуть свідчити про умисел постачальника вплинути на волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" та інших підприємств та укласти відповідний договір поставки неякісної зернової сировини.

Ухвалою суду від 23.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №904/1474/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

На електрону пошту суду 22.04.2020 надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи №904/1474/20 в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Клопотання обґрунтовано тим, що позивач вважає, що вказана справа є досить складною, оскільки предметом доказування є факт обману при укладенні договору і його безпосередній зв`язок з волевиявленням відповідача. Зазначені обставини можуть бути встановлені судом виключно у порядку загального позовного провадження у зв`язку з необхідністю дослідження всіх обставин укладення та виконання оспорюваного правочину, допиту свідків, витребування додаткових доказів від відповідача, долучення додаткових доказів до матеріалів справи. Також позивач звертає увагу суду, що за договором поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016 позивачем було сплачено на користь відповідача більше 7 мільйонів гривень за сировину, у зв`язку з чим позивач просить суд врахувати вартість оспорюваного договору поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016 з метою переоцінки розглядуваної справи для вирішення питання про розгляд цієї справи у загальному позовному провадження.

Ухвалою суду від 28.04.2020 клопотання позивача про розгляд справи №904/1474/20 в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін задоволено частково, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.05.2020 о 10:00 год.

На електрону пошту суду 18.05.2020 надійшло клопотання позивача про відкладення на іншу дату, після закінчення карантинних заходів, розгляд справи №904/1474/20.

У судовому засіданні 19.05.2020 розгляд справи відкладено на 02.06.2020 о 10:40 год.

На електрону пошту суду 01.06.2020 надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" про відкладення розгляду справи на іншу дату, після закінчення карантинних заходів.

У судовому засіданні 02.06.2020 розгляд справи відкладено на 18.06.2020 о 12:00 год.

На електрону пошту суду 17.06.2020 надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" про відкладення розгляду справи на іншу дату, після закінчення карантинних заходів.

У судовому засіданні 18.06.2020 розгляд справи відкладено на 07.07.2020 о 12:00 год.

На електрону пошту суду 06.07.2020 надійшло клопотання позивача про призначення у справі почеркознавчої експертизи щодо оригіналів товарно-транспортних накладних №446452 від 31.10.2016, №521425 від 17.02.2017, №933369 від 13.03.2017, №521390 від 14.03.2017, №521391 від 17.03.2017, де підписантом значиться ОСОБА_1 у графах "Бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника)" та "Відпуск дозволив", проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6). На вирішення експерта поставити питання: "Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на товарно-транспортних накладних №446452 від 31.10.2016, №521425 від 17.02.2017, №933369 від 13.03.2017, №521390 від 14.03.2017, №521391 від 17.03.2017 у графах "Бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника)" та "Відпуск дозволив" особисто ОСОБА_1 , чи іншою особою?".

Також позивач зазначає, що у розпорядження експерта буде надано оригінали товарно-транспортних накладних №446452 від 31.10.2016, №521425 від 17.02.2017, №933369 від 13.03.2017, №521390 від 14.03-2017, №521391 від 17.03.2017, що знаходяться у розпорядженні ТОВ "Ясенсвіт" та витрати з передньої оплати вартості проведення експертизи покласти на ТОВ "Ясенсвіт".

Крім того, позивач звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату, після закінчення карантинних заходів.

На електрону пошту суду 06.07.2020 надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання у справі №904/1474/20, яке призначене на 07.07.2020 у зв`язку із продовженням строку дії карантину на території України до 31.07.2020.

У судовому засіданні 07.07.2020 розгляд справи відкладено на 25.08.2020 о 14:30 год.

На електрону пошту суду 18.08.2020 надійшов відзив відповідача яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що на думку відповідача позивачем не додано до позовної заяви доказів які б підтверджували викладені позовній заяві обставини та які б підтверджували припущення позивача про те, що спірний договір був укладений під впливом обману. Позивачем також приховано від суду той факт, що протягом строку дії договору позивачем здійснювалася оплата за поставлений товар, а необхідність звернутися до суду з даним позовом виникла лише внаслідок того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки №ЯС-25/25/07/161 від 25.07.2016.

Також відповідач зазначає, що спірний договір був укладений 25.07.2016 тобто встановлений загальний трьохрічний строк позовної давності збіг 25.07.2019. З позовом про вигнання недійсним договору позивач звернувся до суду лише в березні 2020 року тобто з пропуском строку позовної давності встановленого чинним законодавством України.

У судовому засіданні 25.08.2020 розгляд справи відкладено на 10.09.2020 о 11:00 год.

На електрону пошту суду 04.09.2020 надійшла відповідь позивача на відзив в якій останній зазначає, що відповідачем умисно введено в оману Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" шляхом замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (щодо неналежної якості зернових, пропонованих для постачання); спонукання до укладення правочину, зокрема і шляхом внесення змін до ЄДР щодо виду діяльності та розміру статутного капіталу; систематичне постачання зернових культур неналежної якості; здійснення, за сприянням колишніх співробітників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт", повторного постачання того самого товару, який не було прийнято раніше, а тому у зв`язку із зазначеним, спірний договір поставки має бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Щодо позовної давності позивач зазначає, що підтвердженням дати коли позивач довідався про порушення свого права є дата вчинення Додаткової угоди №1 від 21.03.2017 та є датою початку перебігу позовної давності. Позивач звертає увагу, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" в березні 2017 року укладались з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" специфікації до договору на поставку зернових культур, що підтверджує те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" ще не було відомо про порушення свого права. А напередодні укладення Додаткової угоди №1 від 21.03.2017 відповідач не здійснив жодної поставки товару на користь позивача. Тому, перебіг позовної давності закінчувався б 21.03.2020, а позивач звернувся з позовом 10.03.2020, тобто без пропуску строку позовної давності.

У судовому засіданні 10.09.2020 представник позивача звернувся до суду із клопотанням про продовження розгляду справи №904/1474/20 для виконання сторонами вимог суду щодо подання заперечень на відповідь на відзив, а також щодо призначення експертизи.

За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин (частина четверта статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 10.09.2020 розгляд справи відкладено на 13.10.2020 о 11:30 год.

Суд, розглянувши клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

За змістом п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Суд зазначає, що предметом позовних вимог є визнання недійсним договір поставки №ЯС-25/07/16-12 від 25.07.2016, а підставою позову - укладення спірного договору під впливом обману з боку відповідача шляхом замовчення обставин, що мали істотне значення для правочину (щодо неналежної якості зернових, пропонованих для постачання).

Як вбачається з клопотання про призначення експертизи, позивач просить суд призначити почеркознавчу експертизу підписів ОСОБА_1 у графах "Бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника)" та "Відпуск дозволив" на оригіналах товарно-транспортних накладних №446452 від 31.10.2016, №521425 від 17.02.2017, №933369 від 13.03.2017, №521390 від 14.03.2017, №521391 від 17.03.2017.

Суд вказує, що з огляду на предмет і обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме, навмисне введення відповідачем в оману позивача щодо наслідків укладення спірного договору, встановлення справжності підпису ОСОБА_1 у графах "Бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника)" та "Відпуск дозволив" на оригіналах товарно-транспортних накладних №446452 від 31.10.2016, №521425 від 17.02.2017, №933369 від 13.03.2017, №521390 від 14.03.2017, №521391 від 17.03.2017, не входить до предмету доказування у даній справі та не впливає на її вирішення.

Таким чином, суд зазначає, що обставини даної справи суд може встановити самостійно в межах її розгляду, оскільки суд в даній ситуації не обмежений щодо збирання та оцінки доказів та не потребує спеціальних знань, а тому в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої суд відмовляє.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 13.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судових засіданнях представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" (далі - постачальник, відповідач) 25.07.2016 укладено договір поставки №ЯС-25/07/16-1 (далі - договір) відповідно до п.1.1 постачальник зобов`язався передати покупцю у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору кукурудзу, пшеницю (далі - товар).

Якість товару підтверджується посвідченням (свідоцтвом, сертифікатом) про якість та повинна відповідати діючим ДСТУ (ГОСТ). Додаткові вимоги до якості товару можуть встановлюватися за згодою сторін в специфікаціях (п.2.1 договору).

Відповідно до пунктів 2.2 - 3.1 договору одиниця виміру товару вказується в специфікаціях. Кількість товару (+/- 10%), що поставляється за цим договором встановлюється в специфікаціях до договору, які є його невід`ємною частиною. Загальна кількість товару, що поставляється за договором, становить кількість товару по всіх підписаних сторонами специфікаціям з урахуванням відхилень по кількості фактично поставленого товару +/- 10% відповідно до видаткових накладних. товар поставляється насипом без упаковки. Ціна товару погоджується сторонами в специфікації на певну кількість товару.

Згідно з п.4.1 договору доставка всієї кількості товару здійснюється погодженими партіями на умовах DAP (ІНКОТЕРМС 2010) адреса:

а) Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, вул. Колгоспна, 11;

б) Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Скибин, вул. Леніна, 100;

в) Черкаська обл., Жашківський р-н, м. Жашків, вул. Вокзальна, 1

(конкретна адреса вказується в Специфікації) в строк, погоджений Сторонами в Специфікації, в якій повинні вказуватись тип транспортного засобу та спосіб розвантаження. Інші умови поставки можуть бути погоджені сторонами в Специфікації.

Згідно з пунктом 4.2 договору приймання товару по кількості та якості здійснюється у місці передачі товару. Разом із товаром постачальник надає покупцю оригінал товарно-транспортної накладної, свідоцтво про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів, посвідчення (свідоцтво, сертифікат) про якість погодженого зразку, ветеринарний документ, передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.3. договору, при прийнятті товару покупець проводить його вибіркову перевірку на відповідність сертифікату якості, стандартам, технічним умовам та умовам договору. Якщо виявиться неналежна якість товару (за результатами перевірки в лабораторії в місці прийняття товару або іншій лабораторії за вибором покупця), у тому числі перевищення показників якості товару граничних показників, що встановлені в специфікації, покупець має право відмовитись від його прийняття без відшкодування постачальнику можливих збитків.

Покупець має право здійснювати перевірку товару на вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів. Відбір зразків для проведення такої перевірки здійснюється з транспортного засобу до його розвантаження в день його прибуття за участю представників постачальника та покупця і оформлюється складанням акту відбору зразків. Представник постачальника викликається покупцем в усному порядку (по телефону) та зобов`язаний прибути на місце розвантаження транспортного засобу протягом 3 (трьох) годин. В іншому випадку представником постачальника вважається водій транспортного засобу. У разі виявлення за результатами лабораторного аналізу перевищення рівня зазначених вище речовин в зразках товару, а також у разі відмови представника постачальника підписати акт відбору зразків, Постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості всього обсягу товару, передбаченого відповідною специфікацією (п.4.5 договору).

Моментом переходу права власності та ризиків на товар є підписання товарно-транспортних або видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін (п.4.6 договору).

За період з 25.07.2016 (дата укладення договору) і до 17.03.2017 (дата останньої специфікації) сторонами було укладено 29 Специфікацій до договору і здійснювались відповідні поставки товару.

З вересня 2016 року позивачем складені акти про невідповідність сировини та експертні висновки (а.с. 25-56 том 1).

Також позивач зазначає, що актом внутрішнього розслідування, яким зафіксовано, що 29.10.2016, 09.12.2016, 14.02.2017, 11.03.2017, 17.03.2017 позивач відмовився від прийняття зернових, поставлених відповідачем, у зв`язку з невідповідною якістю поставленої сировини.

Сторонами 21.03.2017 укладено Додаткову угоду №1 до договору, згідно з якою домовились про штрафні санкції у розмірі 500 000 грн. у разі виявлення покупцем факту здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" матеріального заохочення (або спроб такого заохочення) працівників покупця (у формі грошової винагороди або в іншій формі, як працівників безпосередньо, так і через будь-яких третіх осіб), що стосується умов поставки та/або реалізації поставленого за договором поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016. Сторони визнали, що належним доказом того, що зазначені факти дійсно мали місце, є їх фіксація працівниками покупця будь-якими доступними способами, в тому числі за допомогою:

- телефонного зв`язку;

- факсимільного зв`язку;

- електронного зв`язку;

- технологій автоматизованого обміну електронних повідомлень в стандартизованих форматах ЕDІ;

- наявність відео, аудіо матеріалів;

- посвідчення факту декількома працівниками покупця шляхом складання відповідного акту;

- інші способи фіксації.

Після укладення вищезгаданої Додаткової угоди №1 від 21.03.2017 постачальник не здійснив жодної поставки товару на користь покупця.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач свідомо приховав неналежну якість сировини з метою укладення договору з позивачем та одержання недобросовісної вигоди шляхом забезпечення приймання цієї неякісної сировини за рахунок "корупційної складової". Крім того, додатковим підтвердженням того, що відповідач мав намір укласти договір з позивачем, останній вважає була зміна реєстраційних даних відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань безпосередньо перед укладанням договору для відповідності виду діяльності та розміру статутного капіталу, а саме збільшено статутний капітал в 100 разів, змінено засновників, керівника, місцезнаходження та додано додаткові види діяльності.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для визнання недійсним договору поставки, як такий, що вчинений Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" під впливом обману з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" шляхом замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (щодо неналежної якості зернових, пропонованих для постачання).

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Визначальною ознакою договору є мета його укладення.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може містити будь-які умови, узгоджені сторонами на власний розсуд. Наявність таких умов не є підставою для визнання укладеного договору недійсним, якщо вони не суперечать нормам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, саме позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

З огляду на викладене, оцінивши обставини, наведені позивачем у заявах по суті спору, поданих до суду, якими обґрунтовано недійсність договору поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016, а також дослідивши подані в підтвердження цьому докази, суд дійшов висновку, що позивачем всупереч викладеним нормам не доведено перед судом законних підстав для визнання недійсним оспорюваного ним договору, з огляду на таке.

Так, стверджуючи у позові про введення його в обману при вчиненні оспорюваного правочину, позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" умисно введено в оману Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" шляхом замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (щодо неналежної якості зернових, пропонованих для постачання); спонукання до укладення правочину, зокрема і шляхом внесення змін до ЄДР щодо виду діяльності та розміру статутного капіталу; систематичне постачання зернових культур неналежної якості; здійснення, за сприянням колишніх співробітників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт", повторного постачання того самого товару, який не було прийнято раніше.

Відповідно до частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Одночасно, у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 Цивільного кодексу України, господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін.

Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 Цивільного кодексу України.

Виходячи з чого, з наведених норм вбачається, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання), вчиненого під дією обману необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію, а також наявність умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі 907/738/16.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачем не наведено жодних конкретних обставин, які стосуються саме укладення оспорюваного договору, щодо яких його було введено в оману, та не доведено жодними належними та достатніми доказами в порядку статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України істотність значення таких обставин для укладення договору поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016.

Всупереч наведеному, позивачем також не доведено перед судом а ні факту обману, а ні умислу у відповідача ввести позивача в оману.

Суд вважає необхідним звернути увагу, на виконання умов договору відповідач передав у власність позивача узгоджений між сторонами товар, а позивач прийняв товар та частково позивачем оплачено поставлений товар, неякісний товар повернуто відповідачу.

Тобто, наведене свідчить про те, що як позивачем, так і відповідачем вчинялися конкретні дії, спрямовані на виконання умов укладеного між ними договору, такі як передача товару постачальником та прийняття його покупцем, а також часткова оплата товару покупцем.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі, з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

При цьому, оскільки у задоволенні позову судом відмовлено з підстав його необґрунтованості, заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності залишається судом без задоволення.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" про визнання недійсним договір поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016 як такий, що вчинений під впливом обману відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Дата складення повного судового рішення - 19.10.2020.

Суддя Е.М. Бондарєв