Рішення № 92254044, 16.10.2020, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/652/20

Провадження № 2/177/546/20

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

16 жовтня 2020 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, за довіреністю, Гребенюк О.С. , 05.06.2020 звернувся до суду з указаним позовом та просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 17.01.2012, станом на 31.03.2020, у загальному розмірі 44178,74 грн, яка включає заборгованість: за тілом кредиту - 3027,58 грн, по відсоткам за користування кредитом - 36671,22 грн, за пенею - 1900,00 грн, штрафи: фіксована частина - 500,00 грн та процентна складова - 2079,94 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування пред`явлених вимог вказує, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке перейменоване на АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 17.01.2012 укладено кредитний договір б/н, за умовами якого позивач надав відповідачеві кредитні кошти у розмірі встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Своїм підписом у Заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг. З умовами кредитування він ознайомлений та погодився на них, що підтвердив своїм підписом у заяві. Вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Згідно з п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг, відповідач надала свою згоду на зміну (збільшення або зменшення) банком кредитного ліміту у будь-який момент.

Відповідач як власник картрахунку зобов`язалася слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню Овердрафту, поняття якого визначено п. 1.1.51 Договору.

Умовами договору передбачена сплата відсотків за користування кредитом, нарахування пені та штрафів за порушення зобов`язань за договором.

Пунктами 1.6.1, 1.6.2 Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 31.03.2020 має заборгованість у загальному розмірі 44178,74 грн, яку позивач просив суд стягнути з відповідача. Також просив вирішити питання про відшкодування позивачу судового збору сплаченого при поданні позову до суду.

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності представника банку, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.57-58).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання (а.с.63,70) та розміщення оголошення на сайті суду (а.с.74), однак до суду повторно не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надала, відзиву не подано.

Відповідно до п. 2 ч. 7, ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про час та місце розгляду справи відповідач вважається повідомленим належними чином. За даних обставин, неодноразові неявки відповідача в судове засідання суд розцінює як намір затягування розгляду справи, що суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів в силу ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2012 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке змінило найменування на АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 7-11) та ОСОБА_1 (а.с.12) укладено кредитний договір б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.13), у якій відповідач підтвердила своїм підписом, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку та «Пам`яткою клієнта» складає Договір про надання банківських послуг, а також що вона ознайомлена з умовами кредитування та погоджується на них.

По суті вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Будь-яких даних щодо заперечення факту укладення договору та прийняття його умов суду не надано.

Відповідно до п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Умов та Правил ОСОБА_1 надала свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його встановлення та зміну за рішенням чи ініціативою Банку.

Згідно з умов вказаного договору, ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 4000,00 грн, який змінювався за ініціативою банку, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування (а.с. 14).

Кредитування відповідача здійснювалося за умовами кредитування «Універсальна GOLD», зі сплатою відсотків за користування кредитом: з 01.04.2013 - 2,3 %, з 01.09.2014 - 2,7 %, з 01.04.2015 - 3,5 % на місяць, що підтверджується витягом з Тарифів за умовами кредитування «Універсальна, ГОЛД» та розрахунком заборгованості за кредитом, в якому зафіксована саме такі відсоткові ставки (а.с. 13,14).

Також договором визначено розмір щомісячних платежів - 7 % від заборгованості (але не менше 50,00 грн та не більше залишку заборгованості), а з 01.04.2014 - 5 % від заборгованості (але не менше 100,00 грн та не більше залишку заборгованості) (а.с.14 зворот).

Передбачений умовами договору і пільговий період до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості) (а.с.14 зворот).

Умовами договору передбачено пеню = 0,233 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100,00 грн, а також пеня = 0,233 % від суми заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше (а.с. 14 зворот).

Пунктами 1.1.3.2.3 Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. На виконання вказаного пункту договору відбувалася зміна умов договору, в тому числі відсоткової ставки за кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості, в якому відображено відповідну відсоткову ставку.

Будь-яких даних щодо незгоди відповідача з вказаними умовами договору, суду не надано.

ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем (а.с.43-47) та випискою за рахунком, які підтверджують факт користування кредитними коштами, зокрема зняття готівки, часткове погашення кредиту через термінал самообслуговування (а.с.48-54).

Згідно п. 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Погашення заборгованості за кредитом, сплата відсотків за користування ним, комісії здійснюються позичальником шляхом поповнення картки через внесення на неї коштів у готівковому чи безготівковому порядку та зарахування їх банком на картковий рахунок позичальника, а також шляхом договірного списання грошових коштів на підставі договору (п. 2.1.1.12.3 Умов та Правил надання банківських послуг). Відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, в тому числі з метою повного чи часткового погашення боргових зобов`язань.

Враховуючи відсутність будь-яких повідомлень від сторін щодо припинення дії кредитного договору від 17.01.2012, суд приходить до висновку, що він є діючим.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 ЦК України визначено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором від 17.01.2012 виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 4000,00 грн, що підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, відповідно до розрахунку заборгованості, виписки по рахунку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки умовами договору визначено право позивача на отримання пені у разі прострочення зобов`язань, то виходячи з доведеності факту порушення грошового зобов`язання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за пенею в розмірі 1900,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.43-47).

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд, вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити, керуючись наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору, а саме довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна GOLD» (а.с. 14), передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору.

У той самий час, згідно з пунктами 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених Договором, більше ніж на 30 днів, в розмірі 500,00 грн + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21.10.2015 № 6-2003цс15, у постанові № 6-1374цс17 від 11.10.2017.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог на загальну суму - 41598,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3027,58 грн, заборгованість за відсотками - 36671,22 грн, за пенею - 1900,00 грн, оскільки вони належно обґрунтовані та підтверджені належними доказами.

Вимоги про стягнення штрафів не підлягають задоволенню, з вище вказаних підстав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов`язаних з розглядом справи у сумі 2102,00 грн (а.с.6), керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру позовних вимог - 1979,24 грн (41598,80 грн х 100/44178,74 грн = 94,16%; 2102,00 грн х 94,16 %/100% = 1979,24 грн).

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 17.01.2012, станом на 31.03.2020 у загальному розмірі 41598 (сорок одна тисяча п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 80 копійок, яка включає заборгованість:

- по тілу кредиту - 3027 (три тисячі двадцять сім) гривень 58 копійок;

- за нарахованими відсотками - 36671 (тридцять шість тисяч шістсот сімдесят одна) гривня 22 копійки;

- за пенею - 1900 (одна тисяча дев`ятсот) гривень 00 копійок.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафів (фіксована частина та процентна складова) - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, у рахунок відшкодування судових витрат 1979 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 24 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: