Рішення № 92253703, 16.10.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2462/20

16 жовтня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року до пенсії за віком, згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року до пенсії за віком, згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та здійснити перерахунок пенсії з дати звернення 10.07.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", проте до страхового стажу віднесено не всі періоди його роботи. Беручи до уваги те, що факт роботи ОСОБА_1 в Тернопільському тресті громадського харчування з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року підтверджується відомостями трудової книжки та архівної довідки, позивач вважає відмову відповідача у зарахуванні вказаного періоду до страхового стажу протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано до суду 22.09.2020 року відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на невідповідність вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року №162 (далі - Інструкція №162) записів в трудовій книжці про періоди роботи з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Центр громадського харчування" (далі - ТОВ "Центр громадського харчування"), оскільки запис про звільнення з роботи завірений не чітким відтиском печатки. Водночас в архівній довідці архівного відділу Тернопільської міської ради №1060/26-3.02 від 22.08.2019 року зазначено про неможливість підтвердити факт прийняття ОСОБА_1 на роботу, оскільки в частково переданих документах з особового складу ТОВ "Центр громадського харчування" не було наказів за 1975 рік та відомостей про нарахування заробітної плати за 1975-1977 роки. Звернення ж позивача 13.07.2020 року та 10.08.2020 року про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року розглядались відповідно до Закону України "Про звернення громадян". За даних обставин, вважає, що відсутні підстави для зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", про що свідчить видане 16.05.2013 року пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.9).

Згідно з записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 15.10.1975 року, у період з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року позивач працював в Тернопільському тресті громадського харчування, а саме - музикантом в кафе " Калина " (а.с.8).

Архівною довідкою архівного відділу Тернопільської міської ради №1060/26-3.02 від 22.08.2019 року повідомлено, що наказом від 04.02.1977 року №4 ОСОБА_1 звільнено з роботи музиканта в кафе " Калина " з 04.02.1977 року. Водночас, про неможливість підтвердити факт прийняття ОСОБА_1 на роботу, оскільки в частково переданих документах з особового складу ТОВ "Центр громадського харчування" (Тернопільського міського об`єднання громадського харчування, управління громадського харчування Тернопільського облвиконкому) накази кафе "Калина" за 1975 рік і відомості про нарахування заробітної плати кафе "Калина" за 1975-1977 роки до архівного відділу Тернопільської міської ради на державне зберігання не передавались і про їх місце знаходження у відділі не має ніяких відомостей.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 22.07.2020 року №1532-1531/Р-02/8-1900/20, за результатами розгляду звернення позивача від 14.07.2020 року про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року, повідомлено, що в матеріалах пенсійної справи в копії трудової книжки відсутній запис про вказаний період роботи, а надана 12.09.2019 року архівна довідка не містить необхідної інформації для підтвердження зазначеного періоду роботи (а.с.13).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 21.08.2020 року №2717-2448/Р-02/8-1900/20, за результатами розгляду звернення позивача від 10.08.2020 року про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року (а.с.12), повідомлено про неможливість врахувати вказаного періоду роботи до страхового стажу, оскільки запис про звільнення з роботи завірений не чітким відтиском печатки.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

За змістом ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічна норма передбачена постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із наведених законодавчих норм слідує необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

За приписами п.2.3 Інструкції №162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

Як вбачається з матеріалів справи, стаж роботи ОСОБА_1 у період з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року в Тернопільському тресті громадського харчування, а саме - музикантом в кафе " Калина ", підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_2 від 15.10.1975 року.

Відмовляючи позивачу у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду роботи, відповідач у листі від 21.08.2020 року №2717-2448/Р-02/8-1900/20 послався на те, що запис про звільнення з роботи завірений не чітким відтиском печатки.

Так, запис про спірний період роботи справді завірений слабким відтиском печатки підприємства, однак право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 26.06.2019 року у справі №607/4243/17, яка враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Більше того, в спірних правовідносинах відповідачем, який ставить під сумнів саме запис про звільнення з роботи, безпідставно не взято до уваги архівну довідку архівного відділу Тернопільської міської ради №1060/26-3.02 від 22.08.2019 року якою на підставі документів архівного фонду ТОВ "Центр громадського харчування" (Тернопільського міського об`єднання громадського харчування, управління громадського харчування Тернопільського облвиконкому) підтверджено звільнення з 04.02.1977 року ОСОБА_1 з роботи музиканта в кафе "Калина" наказом від 04.02.1977 року №4.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що період роботи з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року в Тернопільському тресті громадського харчування підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, оскільки такий відповідає записам в його трудовій книжці, недостовірності або інших ознак юридичної дефектності якої не встановлено, а тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, а слабий відбиток печатки в записі про звільнення, який фактично існує в трудовій книжці, а також підтверджено архівною довідкою, не може бути підставою для відмови у зарахуванні вищезазначеного періоду роботи.

Щодо розгляду відповідачем заяв позивача від 14.07.2020 року та від 10.08.2020 року як письмового звернення відповідно до Закону України "Про звернення громадян", суд вважає за необхідне наголосили на наступному.

Згідно з п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Суд відзначає, що зміст заяв очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, важливим є те, що до заяви від 10.08.2020 року позивачем було долучено ряд документів (відповідачем не заперечується), поданих для перерахунку його пенсії.

Крім того, відмовивши листами від 22.07.2020 року №1532-1531/Р-02/8-1900/20 та від 21.08.2020 року №2717-2448/Р-02/8-1900/20 ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області розглянуло його заяви по суті, а не з підстав подання заяв в довільній формі, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Щодо дати, з якої необхідно провести перерахунок, то суд зазначає таке.

Згідно з ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

При цьому, п.4.2 Порядок №22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Як встановлено судом, при прийняті заяви від 14.07.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вимагалось від позивача подання додаткових документів. Однак відповідачем листом від 22.07.2020 року №1532-1531/Р-02/8-1900/20 відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року до страхового стажу з підстав відсутності в матеріалах пенсійної справи в копії трудової книжки запису про вказаний період роботи, яку надано позивачем при повторному зверненні 10.08.2020 року, тобто у тримісячний строк.

Таким чином, право позивача на отримання належних йому пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від підтвердження в судовому порядку тих обставин, які існували 14.07.2020 року - на час звернення позивача із первинною заявою, та викликали сумнів у пенсійного органу, та таке право підлягає поновленню з моменту його виникнення, з врахуванням первинного звернення до пенсійного органу, як просить позивач у позові, а тому перерахунок пенсії позивачу слід здійснити з 01.07.2020 року.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про протиправність, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року в Тернопільському тресті громадського харчування, та необхідність захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача зарахувати вказаний період та, у зв`язку зі збільшенням страхового стажу, здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2020 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстав для відшкодування судових витрат немає, оскільки ухвалою суду від 08.09.2020 року позивача було звільнено від сплати судового збору за подання до суду цього позову.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 15.07.1975 року по 04.02.1977 в Тернопільському тресті громадського харчування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.07.1975 року по 04.02.1977 року та здійснити перерахунок пенсії, у зв`язку зі збільшенням страхового стажу, з 01.07.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, код ЄДРПОУ 14035769).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.