Рішення № 92253664, 16.10.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/838/17

16 жовтня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Козівського районного суду Тернопільської області з позовною заявою до Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), в якій просить:

визнати дії Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправними;

скасувати рішення Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області за №2533/04 від 02.08.2017 року та №2349/04 від 14.07.2017 року, викладене у формі листа-відповіді про відмову ОСОБА_1 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

зобов`язати Козівське об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати страховий стаж ОСОБА_1 з 01.01.2004 року по 30.05.2011 року на посаду ектрозварювальника у відкритому акціонерному товаристві "Тернопільське шляхово-будівельне управління №24" для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язати Козівське об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, і Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року №10, з дня звернення - 12.04.2017 року, зарахувавши у пільговий трудовий стаж роботу за період з 03.01.1983 року по 14.11.2001 року на посаді електрогазозварювальника, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 12.04.2017 року звернувся до Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Листом від 02.08.2017 року №2533/04 відповідач відмовив в призначенні пенсії, так як надано недостатній перелік документів, які підтверджують достатній пільговий стаж за Списком №2.

Беручи до уваги те, що протягом своєї трудової діяльності ОСОБА_1 працював на посадах електрозварювальника, що передбачена Списком №2, з 03.01.1983 року по 06.07.1984 року в Козівському цукровому заводі, з 17.07.1984 року по 24.04.1989 року в Козівському хлібоприймальному підприємстві, з 20.09.1989 року по 01.08.2000 року, з 15.10.2001 року по 30.05.2011 року в Тернопільському шляхово-будівельному управлінні №24, правонаступником якого є ПАТ "Тернопільське шляхово-будівельне управління №24", з 01.06.2011 року по 14.11.2011 року в ТОВ "Козівський цукровий завод", а також проходив службу в рядах Радянської армії з 14.05.1977 року по 03.06.1979 року, про що свідчать відомості трудової книжки, наказів по підприємствах, військового квитка, результати проведення атестації робочих місць за умовами праці, індивідуальні відомості про застраховану особу, позивач вважає таке рішення протиправним та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 12.10.2017 року відкрито провадження у справі.

На виконання вимог вказаної ухвали, 22.03.2018 року Козівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано відзив (а.с.31-32). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, зокрема, наявність професії чи посади в Списку, підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць (при наявності пільгового стажу після 21.08.1992 року), а також зайнятість повний робочий день. При подані ж заяви про призначення пенсії позивачу надано перелік документів, яких недостатньо для підтвердження права на призначення пенсії за Списком №2. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 28.04.2020 року адміністративну справу передано за предметно на розгляд за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 року прийнято до провадження адміністративну справу №600/838/17. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 18.09.2020 року. Допущено заміну відповідача Козвіського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 року постановлено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши у відповідності до вимог ст.263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-7), протягом трудової діяльності працював електрозварювальником, що підтверджується відомостями трудової книжки НОМЕР_1 від 11.08.1979 року (а.с.10-18).

Згідно записів трудової книжки позивач працював на посадах електрозварювальника з 03.01.1983 року по 06.07.1984 року в Козівському цукровому заводі, з 17.07.1984 року по 24.04.1989 року в Козівському хлібоприймальному підприємстві, з 20.09.1989 року по 01.08.2000 року, з 15.10.2001 року по 30.05.2011 року в Тернопільському шляхово-будівельному управлінні №24, правонаступником якого є ПАТ "Тернопільське шляхово-будівельне управління №24", з 01.06.2011 року по 14.11.2011 року в ТОВ "Козівський цукровий завод".

Працевлаштуванню позивача передувало проходження служби в рядах Радянської армії з 14.05.1977 року по 03.06.1979 року відповідно до військового квитка №3486596 (а.с.23).

Враховуючи вказаний вище стаж роботи на посадах електрозварювальника, позивач звернувся до Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2., за результатами розгляд якої листом від 14.07.2017 року №2349/04 повідомлено про відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб за період роботи з 15.10.2001 року по 30.05.2011 року в ВАТ "Тернопільське шляхово-будівельне управління №24", а тому період з 01.01.2004 року по 30.05.2011 року не буде враховано при прийняті рішення про призначення пенсії (а.с.8), та листом від 02.08.2017 року №2533/04 відмовлено в призначенні пенсії, так як надано недостатній перелік документів, які підтверджують достатній пільговий стаж за Списком №2 (а.с.9).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приписами ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

В силі приписів ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.2 ч.2 ст.144 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.

Аналогічні положення передбачені п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), у відповідності п.1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі №233/2084/17, від 31.032020 року у справі №678/65/17.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Відповідно до п.1 Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (далі - Порядок №442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п.8 Порядку №442).

Згідно з п.9 Порядку №442 перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.

Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Отже, аналіз вище наведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах незалежно від віку є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивач працював в Козівському цукровому заводі з 03.01.1983 року газорізчиком на підставі наказу №13 від 01.02.1983 року (а.с.), з 11.01.1984 року електрозварювальником на підставі наказу №1 від 11.01.1984 року та 06.07.1984 року звільнений відповідно до наказу №40 від 02.07.1984 року, про що свідчить також архівна довідка №419/01-8, видана 15.06.2017 року архівним відділом Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області (а.с.20). Довідкою ж архівного відділу Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області №420/01-8 від 15.06.2017 року повідомлено про відсутність наказів про надання відпусток без збереження заробітної плати позивачу (а.с.19).

ОСОБА_1 17.07.1984 року прийнятий на посаду робітника на час заготівлі зерна урожаю по електрозварювальним роботам в Козівському хлібоприймальному підприємстві згідно з наказом №57 від 17.07.1984 року, 15.02.1988 року переведений на посаду електрозварщика відповідно до наказу №166 від 15.02.1988 року та 24.04.1989 року звільнений на підставі наказу №31 від 24.04.1989 року (а.с.21-22).

В Тернопільському шляхово-будівельному управлінні №24, правонаступником якого є ПАТ "Тернопільське шляхово-будівельне управління №24", позивач працював електрозварювальником в періоди з 20.09.1989 року по 01.08.2000 року, з 15.10.2001 року по 30.05.2011 року. Витягами з наказів підприємства від 03.12.2001 року №130 та від 22.09.2006 року №75 "Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці", доданих до трудової книжки ОСОБА_1 , підтверджено право працівнику робочого місця електрозварника на пільгову пенсію за Списком №2 (а.с.18).

Факт роботи позивача газорізальником в ТОВ "Козівський цукровий завод" з 01.06.2011 року по 14.11.2011 року, окрім відповідних записів у його трудовій книжці, стверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу, що відповідачем не заперечується.

Так, згідно розділу XXXII "Загальні професії" Списку N 2 виробництв, цехів, професій та посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року N 1173, посада електрозварювальника та їй подібні, на яких перебував позивача у вказані періоди, внесена до вказаного списку. Вказана посада (професія) також внесена до Списку N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року N 10, Списку N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року N 162, та Списку N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2003 року N 36 згідно розділів XXXIII "Загальні професії".

Щодо періодів роботи позивача після 21.08.1992 року, в які атестації робочого місця не проводилася, то суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, суд вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, на які посилається відповідач.

Неврахування ж до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.01.2004 року по 30.05.2011 року в ВАТ "Тернопільське шляхово-будівельне управління №24", яке відповідач пояснює відсутністю інформації в реєстрі застрахованих осіб, також відбулося не з вини ОСОБА_1 , а цілком залежить від інформації, відображеній в звітності підприємства, на яку позивач не міг жодним чином вплинути та не спростовує характеру фактичної роботи позивача у вказаний період.

Так, обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок згідно із ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" покладено на платника єдиного внеску.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.64 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду здійснюють контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

З огляду на викладені вище положення Закону вбачається, що обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску - ВАТ "Тернопільське шляхово-будівельне управління №24", а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.

Відтак, відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб за період роботи позивача з 01.01.2004 року по 30.05.2011 року в ВАТ "Тернопільське шляхово-будівельне управління №24" не є його виною, а тому, виходячи з наявності необхідних записів у трудовій книжці, не може бути залишеним поза увагою при прийняті рішення про призначення пенсії.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що періоди роботи на посадах електрозварювальника з 03.01.1983 року по 06.07.1984 року в Козівському цукровому заводі, з 17.07.1984 року по 24.04.1989 року в Козівському хлібоприймальному підприємстві, з 20.09.1989 року по 01.08.2000 року, з 15.10.2001 року по 30.05.2011 року в ВАТ "Тернопільське шляхово-будівельне управління №24", з 01.06.2011 року по 14.11.2011 року в ТОВ "Козівський цукровий завод" підлягають зарахуванню до спеціального стажу роботи позивача за Списком №2 згідно з п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Серед іншого, трудовій діяльності позивача передувало проходження служби в рядах Радянської армії з 14.05.1977 року по 03.06.1979 року відповідно до військового квитка №3486596.

Приписами п.109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590, передбачено, що крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також відповідно до п."к" служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах; служба у військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МГБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба в органах міліції. Перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в установленому порядку.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по віку та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника членам їх сімей, а також пенсій по старості працівницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" і "л", прирівнюються за вибором особи яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що період строкової військової служби, за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, прирівнюється до роботи, що передувала або слідувала за закінченням цього періоду.

Як слідує з відомостей трудової книжки до проходження служби позивач не був працевлаштований. Інших документів, які містять відомості про періоди роботи до проходження строкової військової служби, позивачем також не надано.

За закінченням служби відповідно до записів трудової книжки позивач 07.08.1979 року прийнятий на роботу в Козівський цукровий завод на посаду котельник другого розряду, яка відсутня в Списку N 2 виробництв, цехів, професій та посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року N 1173.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для зарахування до спеціального стажу роботи позивача за Списком №2 згідно з п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період служби в рядах Радянської армії з 14.05.1977 року по 03.06.1979 року.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, досягнення на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачем віку 55 років, наявність достатнього загального стажу, більше 26 років, та спеціального стажу, понад 12 років 6 місяців, суд вважає за необхідне визнати протиправною, в контексті ч.2ст.2 КАС України, та скасувати відмову Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області листом №2533/04 від 02.08.2017 року в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та, враховуючи повноваження суду при вирішенні справи визначені у ч.3 ст.245 КАС України, зобов`язати відповідача призначити таку з часу настання права на таку пенсію з дня звернення за пенсією згідно з ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - 12.04.2017 року, про що просить позивач у позові.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору розмірі 480,00 грн. (а.с.1) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, у призначенні ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах на підставі п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", викладену у листі №2533/04 від 02.08.2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ОСОБА_1 періоди роботи на посадах електрозварювальника з 03.01.1983 року по 06.07.1984 року в Козівському цукровому заводі, з 17.07.1984 року по 24.04.1989 року в Козівському хлібоприймальному підприємстві, з 20.09.1989 року по 01.08.2000 року, з 15.10.2001 року по 30.05.2011 року в ВАТ "Тернопільське шляхово-будівельне управління №24", з 01.06.2011 року по 14.11.2011 року в ТОВ "Козівський цукровий завод".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 12.04.2017 року.

Відмовити в задоволенні інших вимог.

Стягнути з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 480 (чотириста вісімдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, код ЄДРПОУ 14035769).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.