Рішення № 92253029, 12.08.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2020 року м. Рівне №460/3794/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.О. Дорошенко за участю секретаря судового засідання О.П. Янчар та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі – ГУ ДФС у Рівненській області) та просив визнати протиправними дії уповноважених посадових осіб ГУ ДФС у Рівненській області в частині встановлення порушень вимог Податкового кодексу України, застосування штрафних санкцій та прийняття стосовно ФОП ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002921304 від 16.08.2019 про нарахування 27147,98 грн, № 0009141304 від 16.08.2019, згідно з яким завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту в сумі 2983 грн, № 0009171304 від 16.08.2019, згідно з яким сума грошового зобов`язання , що підлягає сплаті, становить за податковими зобов`язаннями 46076 грн та за штрафними санкціями 11519 грн, № 0009161304 від 16.08.2019, згідно з яким загальна сума штрафу становить 24528 грн, № 0009191304 від 16.08.2019, згідно з яким донарахована сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями становить 22211,98 грн та за штрафними санкціями – 5553 грн, № 0009181304 від 16.08.2019, згідно з яким донарахована сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями становить 1851 грн та за штрафними санкціями – 462,75 грн, прийняті посадовими особами ГУ ДФС у Рівненській області стосовно ФОП ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позов, ФОП ОСОБА_1 заперечив порушення, встановлені актом №1398/17-00-13-04/ НОМЕР_1 від 10.07.2019 за результатами документальної планової виїзної перевірки. Зокрема, щодо порушення вимог п.177.2, пп.177.4.5 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України (далі – ПК України) вказав, що податковим органом встановлено, що в порушення вказаних вимог Кодексу у 2018 році ФОП ОСОБА_1 до витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, безпідставно віднесено вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей в розмірі 123 399,92 грн, які не реалізовувались, не використовувались в господарській діяльності, не приймали участь у формуванні оподатковуваного доходу за 2018 рік і станом на 31.12.2018 перебували в залишку. Зазначив, що податковим органом вірно встановлено та не заперечується позивачем, що зазначені матеріальні цінності були придбані ФОП ОСОБА_1 та станом на 31.12.2018 перебували в залишку. Разом з тим, контролюючим органом невірно встановлено той факт, що саме зазначені матеріальні цінності включені до витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів. Так, відповідно до Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 , що була надана до перевірки, зазначені матеріальні цінності перебувають у залишку. У розрахунку до декларації за 2018 рік в розділі «Витрати» колонка 5 включено матеріальні цінності, які були використані у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 , про що свідчать Акти списання та використання, які також надавались до перевірки. Звернув увагу, що посадова особа, яка проводила перевірку, невірно встановила, які саме матеріальні цінності були включені до витрат за 2018 рік та які перебувають у залишку. Так, залишок витрат, що відображений у розрахунку до Декларації за 2018 рік, в сумі 10 990 453,70 грн (колонка 5) складається із наступних показників: залишок ТМЦ станом на 01.04.2018 (1 504 582,62 грн) плюс витрати, відображені в Книзі обліку доходів і витрат ФОП (10 111 787,76 грн) мінус залишок ТМЦ станом на 31.12.2018 (витрати, які не використані в господарській діяльності – 625 916,68 грн, до яких включені й ті ТМЦ, які відповідачем невірно віднесено до витрат). Зазначене підтверджується наданими під час перевірки актами списання товаро-матеріальних цінностей та реєстром таких актів, реєстрами залишків товаро-матеріальних цінностей, отриманих видаткових накладних, зазначена вартість яких ввійшла до складу задекларованих витрат підприємця та ВМД.

З приводу заниження єдиного внеску на суму 27 147,98 грн позивач зазначив, що документальною перевіркою встановлено, що згідно з поданим платником Звітом про суми нарахованого доходу застрахованої особи та суми нарахованого єдиного внеску підприємцем ОСОБА_1 отримано чистий дохід від підприємницької діяльності за 2-4 квартали 2018 року в сумі 119 147,50 грн, сума з якої розраховано зобов`язання за страховими внесками 26 212,45 грн, з яких сплачено єдиного внеску в сумі 26 212,45 грн.

Також в ході перевірки встановлено, що підприємцем пери визначенні оподатковуваного доходу за 2-4 квартали 2018 року порушено п.17.2, п.177.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого підприємцем занижено оподатковуваний дохід у 2018 році на 123 399,92 грн. Помилковість таких висновків позивачем обґрунтовано в частині вищевказаного порушення щодо невірного визначення контролюючим органом витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів. У зв`язку з викладеним, на думку контролюючого органу, платником податків порушено п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та занижено єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини, за 2-4 квартали 2018 року на суму 27 147,98 грн. Позивач вказав, що означені висновки контролюючого органу є невірними, оскільки платником податків в ході перевірки надано належні первинні документи, що підтверджують знаходження на залишку матеріальних цінностей, використання ТМЦ в господарській діяльності підприємця; зроблено відповідні списки матеріальних цінностей, що були включені до переліку витрат, зазначених у податковій звітності, та вказано на розбіжності в акті перевірки.

Щодо порушень при формуванні податкового кредиту позивач зазначив таке. Перевіркою встановлено, що в липні 2018 року ФОП ОСОБА_1 відповідно до податкової накладної № 2 від 02.07.2017 від ТОВ «Поліська кліматична компанія» придбав кондиціонер Electrolux EACS/I-12HP/N3 по ціні придбання 13 095 грн. ПДВ в розмірі 2619 грн віднесено до податкового кредиту липня 2018 року. Даний кондиціонер, на думку контролюючого органу, не брав участі в господарській діяльності, відповідно до представлених первинних документів не реалізований та станом на 31.12.2018 відсутній на залишках.

Водночас, наказом № 21/1/Основна діяльність від 01.08.2018 кондиціонер введений в експлуатацію позивачем як основний засіб та по ньому відкрито і ведеться окремий облік, що також підтверджується інвентарною карткою № 5.

Позивач зазначив, що кондиціонер використовується в господарській діяльності підприємця, оскільки функціонує безпосередньо в його офісному приміщенні, де й працювала уповноважена особа відповідача під час перевірки.

Окрім цього, позивач не погодився з висновком перевірки про ненадання документального підтвердження використання в господарській діяльності арматури та бетону, проведення будівельних робіт. Зазначив, що будівельні роботи, тобто фактичне використання бетону та арматури виконувались власними силами, а саме особисто приватним підприємцем та офіційно працевлаштованими працівниками, у вільний від основної роботи час; також ці обставини підтверджені наданим до перевірки актом списання № 2812А від 28.12.2018.

З приводу необхідності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач вказав, що зважаючи на те, що зазначені господарські операції належним чином та у відповідності до ПК України відображені у бухгалтерській документації, висновки перевіряючих є невірними, а податкові зобов`язання суб`єктом господарювання в цій частині визначені правильно, висновки щодо необхідності реєстрації податкових накладних є невірними.

Водночас, позивач погодився з окремими порушеннями та сплатив донараховані податкові зобов`язання. Зокрема, погодився з порушенням, яке виразилось у включенні до податкового кредиту за періоди вересень 2016 року, лютий 2018 року, квітень 2018 року, липень 2018 року сум ПДВ всього в розмірі 8877 грн по операціях з надання послуг технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів у ТОВ «Альтра Авто», що не використовувались у господарській діяльності. Як наслідок, підприємець не включив зазначену суму до податкових зобов`язань і вартість отриманих послуг до валових витрат не відносив. У зв`язку з цим, підприємцем добровільно сплачено донараховані податкові зобов`язання по податкових повідомленнях-рішеннях: № 0009151304 від 16.08.2019 на суму 170 грн, № 0009161304 від 16.08.2019 на суму 4439 грн (50% від 8877 грн); № 0009171304 від 16.08.2019 на суму 11097,00 грн (8877 грн + 25%).

Ухвалою від 06.12.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 02.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві (а.с.1-9 т.2). Зокрема, щодо податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009191304 вказав, що перевірка правильності визначення вартості документально підтверджених витрат здійснювалась на підставі книги обліку доходів та витрат ф.10, виписок з банківських рахунків, первинних документів (накладні на придбання товарів та послуг, договорів та ін.), відомостей нарахування зарплати найманим особам та інших документів, що посвідчують факт понесення відповідних витрат.

При перевірці витрати на придбання товарів (робіт, послуг) визначені відповідно до наданої ФОП ОСОБА_1 структури витрат та пропорційно факту реалізації товарів (робіт, послуг), тобто, витрати, безпосередньо пов`язані з одержанням доходу. Перевіркою встановлено завищення документально підтверджених витрат всього на суму 123399,92 грн, чим порушено вимоги п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України. Зокрема, встановлено, що у 2018 р. підприємцем безпідставно віднесено до витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, вартість товарно-матеріальних цінностей в розмірі 123399,92 грн, які не реалізовувались, не використовувались в господарській діяльності, не приймали участі у формуванні оподатковуваного доходу за 2018 рік і станом на 31.12.2018 перебували на залишку не реалізованих ТМЦ.

Відповідач зазначив, що оскільки виручкою фізичної особи-підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод. Отже, для визначення загального оподатковуваного доходу застосовується касовий метод, а при визначенні витрат враховуються тільки ті витрати, які пов`язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату. При розрахунку чистого доходу фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування враховує лише витрати, пов`язані з отриманням доходу поточного року та їх фактичній оплаті. Такі витрати мають бути віднесені до складу валових витрат при обчисленні чистого оподатковуваного доходу у тому звітному періоді, коли платником податку отримано дохід.

Згідно з даними книги обліку доходів і витрат № 131/1, яку підприємець заповнював в хронологічному порядку, сума витрат, пов`язаних з придбанням товарів (робіт, послуг), які використовуються в господарській діяльності (графа 6) за грудень 2018 року становить 852330,18 грн. До цієї суми також віднесено вартість придбаних ТМЦ відповідно до накладних від контрагентів: ФОП ОСОБА_2 накладна № 304 від 28.12.2018, № 137 від 17.12.2018, № 142 від 17.12.2018, № 70 від 07.12.2018 ТОВ «АВ метал груп» накладна № 500325 від 28.12.2018, № 500819 та № 500820 від 21.12.2018, ПП «Техпрофіль» накладна № 440 від 27.12.2018, ТОВ «Вольтех» накладна № 378 від 26.12.2018, ПП ОСОБА_3 № 1312 від 13.12.2018, ТОВ «Агротехніка» № 435 від 28.12.2018.

Відповідач зазначив, що відповідно до наданих для перевірки документів, такі ТМЦ з моменту їх придбання і до 31.12.2018 не реалізовувались ФОП ОСОБА_1 іншим покупцям (споживачам), не приймали участі у формуванні оподатковуваного доходу за 2018 рік, не використовувались у господарській діяльності та станом на 31.12.2018 перебували на залишку нереалізованих товарів.

Таким чином, підприємцем в порушення п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, вартість вищевказаних ТМЦ в розмірі 110304,92 грн безпідставно віднесено до складу валових витрат 2018 року.

Окрім цього, відповідач зазначив, що згідно з накладною № РН-0000261 від 02.07.2018 позивачем придбано кондиціонер від ТОВ «Поліська кліматична компанія» вартістю 13095,00 грн (без ПДВ). Для перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували використання придбаного кондиціонера для потреб господарської діяльності, станом на 31.12.2018 він відсутній на залишку не реалізованих товарів та відсутній в переліку наявних станом на 31.12.2018 основних засобів. Ні під час перевірки, ні до заперечень платником не надано жодних додаткових документів щодо встановлення кондиціонера в офісному приміщенні та використання його для забезпечення належних умов праці.

Отже, за результатами перевірки валові витрати позивача за 2-4 кв. 2018р. становлять 1797808,1 грн, що на 123399,92 грн менше, ніж задекларовано.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 16.08.2019 № 0009171304, № 0009141304 відповідач зазначив, що перевірка правильності формування податкового кредиту за період з 01.04.2016 по 31.12.2018 здійснювалась на підставі податкових накладних, даних про рух коштів по банківських рахунках, документів по придбанню товарів (робіт, послуг), актів виконаних робіт, Єдиного реєстру податкових накладних.

Покликаючись до пп. «г» п.198.5 ст.198 ПК України, відповідач зазначив, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами /послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

- придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;

- придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідач вказав, що придбаний позивачем кондиціонер від ТОВ «Поліська кліматична компанія» вартістю 13095,00 грн, суму ПДВ 2619 грн віднесено до податкового кредиту липня 2018 року. Даний кондиціонер не віднесено до конкретного об`єкта витрат, він не брав участі у господарській діяльності, відповідно до представлених документів не реалізований та станом на 31.12.2018 відсутній на залишках та в переліку основних засобів. Перевіркою встановлено, що податкові зобов`язання по придбаному кондиціонеру ФОП ОСОБА_1 не визначалися, податкові накладні не складалися (не реєструвалися), в декларації з ПДВ та Додатку 5 за липень 2018 року не відображалися.

Проведеною перевіркою встановлено також включення ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту ПДВ всього в розмірі 37563 грн за травень, червень, вересень, жовтень 2018 року по операціях з придбання бетону, арматури, бетонолому. В ході перевірки не надано підтвердження використання в господарській діяльності придбаних арматури та бетону, який має обмежений термін зберігання, крім Акту списання № 2812А матеріалів, які використані для будівництва автомайстерні від 28.12.2018, затвердженого ФОП ОСОБА_1 ; не надано документального підтвердження проведення будівельних робіт та ким вони виконувались (проектно-кошторисної документації, договорів на проведення будівельних робіт, актів виконаних робіт, проведення розрахунків із підрядниками за проведені будівельні роботи та ін. Крім того, у ФОП ОСОБА_1 відсутні трудові ресурси з відповідною кваліфікацією для можливості здійснення будівельних робіт власними силами.

Покликаючись до пп. «г» п.198.5, абз.6 п.198.5 ст.198 ПК України, відповідач вказав, що ФОП ОСОБА_1 необхідно було нарахувати податкові зобов`язання за травень 2018 року в сумі 833 грн, за червень 2018 року в сумі 8660 грн, за вересень 2018 року в сумі 19162 грн, за жовтень 2018 року в сумі 8907 грн та відобразити їх у деклараціях з ПДВ та Додатку 5 за вказані періоди. Вартість придбаного бетону та арматури підприємець до валових витрат не відносив.

Таким чином, перевіркою встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань по ПДВ щодо операцій, що не є господарською діяльністю платника податку, за період з 01.04.2016 по 31.12.2018 на загальну суму 40482,16 грн.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009161304, відповідач зазначив, що з урахуванням попередньо наведених порушень по податку на додану вартість, ФОП ОСОБА_1 необхідно скласти податкові накладні на суму податку, за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях, у межах господарської діяльності, і зареєструвати їх в ЄРПН. Перевіркою дотримання строків реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість за період з 01.04.2016 по 31.12.2018 встановлено порушення п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні при наданні послуг, які не були використані в господарській діяльності (в оподатковуваних операціях) на загальну суму 49059,0 грн.

Щодо оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.08.2019 № 0002921304 відповідач зазначив, що документальною перевіркою встановлено заниження оподатковуваного доходу у 2018 році на 123399,92 грн, у зв`язку з чим платником порушено п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та занижено єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини, за -4 кв. 2018 року на суму 27147,98 грн. Згідно з п.3 ч.11 ст.25 цього закону до платника застосовано штрафні санкції в розмірі 10 відсотків зазначеної суми.

Окрім цього, у зв`язку встановленим документальною перевіркою заниженням чистого оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2-4 квартали 2018 року на 123399,92 грн, відповідно до пп.1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України донарахована сума військового збору за вказаний період становить 1851 грн, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009181304.

Окрім цього, в ході перевірки встановлено, що підприємцем в перевіреному періоді використовувались власні об`єкти рухомого та нерухомого майна, що є відповідно до положень п.63.3 ст.63 ПК України об`єктами оподаткування та пов`язаними з оподаткуванням. ФОП ОСОБА_1 не повідомлено податковий орган по такі об`єкти за формою 20-ОПП, а також не внесено зміни до своїх облікових даних при введенні в експлуатацію нових об`єктів. У зв`язку з цим відповідно до абз. 1 п.117.1 ст.117 ПК України накладено штраф у розмірі 170 грн, про що прийнято податкове повідомлення-рішення №0009151304 від 16.08.2019.

За наведеного, відповідач спірні рішення вважає правомірними та просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Протокольною ухвалою від 03.02.2020 замінено відповідача ГУ ДФС у Рівненській області правонаступником ГУ ДПС у Рівненській області.

В підготовчому засіданні 03.02.2020 протокольною ухвалою задоволено клопотання позивача про виклик свідків.

Протокольною ухвалою від 03.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 26.02.2020 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.

В судовому засіданні 16.03.2020 допитано свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що працює у ФОП ОСОБА_1 на посаді менеджера та веде бухгалтерський облік. Ствердила, що до перевірки вона подавала всі необхідні документи та надавала пояснення. Вказала, що позивачем було придбано для будівництва майстерні, яке здійснювалось власними силами, бетон та по оплаті сформовано податковий кредит; кондиціонер встановлений в офісі та використовується для обігріву приміщення; накладні за грудень 2018 року не були включені у витрати, про що було зазначено на 6-му аркуші скарги. Вважає відсутніми порушення, які описані в акті перевірки.

Допитаний судом свідок ОСОБА_5 пояснив, що приблизно 3 роки працює слюсарем у ФОП ОСОБА_1 , за фахом будівельник; приймав участь від початку будівництва цеху, копав яму під фундамент, заливав бетон; стіни й дах також зводили самотужки.

Допитаний судом свідок ОСОБА_6 повідомив, що з 2016 року працює майстром цеху ФОП ОСОБА_1 ; в 2018 році брав участь у будівництві майстерні разом з іншими працівниками: різали арматуру, заливали бетон, який привозив міксер; заливали фундамент та стяжку. Зарплату отримував, працював в робочий час, бо іншої роботи тоді не було. Чи були залучені будівельники, не пам`ятає.

Допитаний судом свідок ОСОБА_7 пояснив, що біля 4-х років працює водієм у ФОП ОСОБА_1 ; допомагав на будівництві майстерні, різав арматуру, копав та заливав фундамент. Завершували будівництво якісь невідомі хлопці, вони зводили стіни.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, заслухавши показання свідків, встановивши обставини справи, перевіривши їх зібраними у справі доказами, суд встановив та врахував таке.

Матеріалами справи стверджено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 з 20.04.2007 зареєстрований Сарненською районною державною адміністрацією як суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа, номер запису про державну реєстрацію 26040000000003308, код основного виду економічної діяльності КВЕД 45.20 – Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. З 24.04.2007 перебуває на податковому обліку як платник податків. Зареєстрований платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ від 01.04.2016 № 200257814, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 2857811458. За період з 01.01.2016 по 31.03.2018 перебував на спрощеній системі оподаткування; з 01.04.2018 по 31.12.2018 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування.

Суд встановив, що відповідно до ст.ст.20, 75, 77, 82 ПК України, на підставі наказу №1492 від 29.05.2019, направлення № 1358/17-00-1304 від 10.06.2019 уповноваженою особою ГУ ДФС у Рівненській області в період з 11.06.2019 по 25.06.2019, з продовженням з 26.06.2019 по 03.07.2019, проведена документальна планова виїзна перевірка ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018.

Результати документальної перевірки оформлені актом від 10.07.2019 № 1398/17-00-13-04/ НОМЕР_1 (далі – акт перевірки), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України. В результаті встановлених порушень перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2-4 квартали 2018 року в сумі 22211,98 грн;

абз.6 п.6 ст.128 Господарського кодексу України та п.177.10 ст.177 ПК України. Встановлено неналежне ведення обліку доходів та витрат за період з 01.04.2018 по 31.12.2018: в книзі обліку доходів і витрат невірно заповнювалися графи 6 «сума витрат, пов`язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)», 8 «інші витрати, пов`язані з одержанням доходу», 9 «сума чистого оподаткованого доходу» та інші після кожного факту продажу товарів (робіт, послуг) відповідно до встановлених порушень;

пп.1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за результатами перевірки донараховано військового збору за 2-4 квартали 2018 року всього в сумі 1851 грн;

п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», за результатами перевірки донараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2-4 квартали 218 р. на загальну суму 27147,98 грн;

п187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, пп. «г» п.198.5 ст.198, п.201.10, п.201.14, п.201.15 ст.201 ПК України, занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарпахуванню та сплаті в бюджет, на загальну суму 46076 грн, в тому числі: за вересень 2016 р. на 3482 грн, за лютий 2018 р. на 960 грн, за квітень 2018 р. на 1874 грн, за червень 2018 р. на 9493 грн, за липень 2018 р. на 5181 грн, за жовтень 2018 р. на 25086 грн;

п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, в результаті чого зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 21 Декларації) на суму 2983 грн за грудень 2018 р.;

п.201.10 ст.201 ПК України, не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на товари (послуги), які не були використані в господарській діяльності (в оподаткованих операціях) на загальну суму ПДВ 49056 грн;

п.63.3 ст.63 ПК України, п.8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, а саме: неповідомлення податкового органу про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, за формою № 20-ОПП (а.с.8-28 т.1).

Суд встановив, що ГУ ДФС у Рівненській області на підставі акту перевірки № 1398/17-00-13-04/ НОМЕР_1 від 10.07.2019 прийнято:

рішення № 0002921304 від 16.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого у зв`язку з донарахуванням 27147,98 грн єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застосовано штрафні санкції в розмірі 2714,80 грн (а.с.29 т.1);

податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009141304, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2983,00 грн за грудень 2018 року (а.с.30 т.1);

податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009171304, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 57595,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на 46076,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 11519,00 грн (а.с.31 т.1);

податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009161304, яким на підставі ст.120-1 ПК України застосовано штраф за платежем податок на додану вартість на загальну суму 24528,00 грн (а.с.33 т.1);

податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009191304, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб всього на 27764,98 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на 22211,98 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 5553,00 грн (а.с.34 т.1);

податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009181304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору всього на 2313,75 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на 1851,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями) штрафами) на 462,75 грн (а.с.36 т.1);

податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009151304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 170,00 грн (у зв`язку з неподанням повідомлення ф.20-ОПП за 2017р.) (а.с.38-39 т.1).

Платник податків оскаржив рішення контролюючого органу до Державної фіскальної служби України (а.с.43-46 т.1).

Рішенням ДПС України від 02.10.2019 № 4134/6/99-00-08-06-01 залишено без змін вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2019 № Ф-56 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.08.2019 № 0002921304, а скаргу ФОП ОСОБА_1 в частині оскарження вказаних документів – без задоволення (а.с.53-54 т.1).

Рішенням ДПС України від 28.10.2019 № 7384/6/99-00-08-05-04 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009161304, № 0009171304, № 0009181304, № 0009191304, а скаргу ФОП ОСОБА_1 – без задоволення (а.с.56-60 т.1).

ФОП ОСОБА_1 , вважаючи безпідставними висновки документальної перевірки, звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача в частині встановлення порушень вимог ПК України, застосування штрафних санкцій та прийняття податкових повідомлень-рішень та просив скасувати рішення від 16.08.2019 №0002921304 та податкові повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009141304, №0009171304, № 0009161304, № 0009191304, № 0009181304.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2019 № Ф-56 в межах даної судової справи платником податків не оскаржувалась.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України)у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржені позивачем рішення контролюючого органу на відповідність вищевказаним критеріям правомірності, суд виходить з такого.

1) Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009191304 по податку на доходи фізичних осіб.

Як встановлено з акту перевірки, відзиву на позов, пояснень представника відповідача в судовому засіданні та розрахунку податку на доходи фізичних осіб за результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 , контролюючий орган дійшов висновку про порушення п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, а саме: про завищення позивачем витрат за грудень 2018 року на загальну суму 110304,92 грн по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «АВ метал груп», ПП «Техпрофіль», ТОВ Вольтех», ПП ОСОБА_3 , ТОВ «Агротехніка» (всього 11 накладних) та за липень 2018 року на суму 13095,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Поліська кліматична компанія», з придбання товарно-матеріальних цінностей, які не реалізовувались, не використовувались в господарській діяльності, не приймали участі у формуванні оподатковуваного доходу за 2018 рік і станом на 31.12.2018 перебували на залишку не реалізованих ТМЦ.

В ході судового розгляду частково підтверджена правомірність вищевказаних висновків контролюючого органу.

Так, суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 в грудні 2018 року було придбано товарно-матеріальні цінності від постачальників-контрагентів:

1) ФОП ОСОБА_2 за видатковою накладною № 5371 від 28.12.2018 на загальну суму 6975,86 грн, у тому числі ПДВ 1162,64 грн (5813,22 грн без ПДВ);

2) ФОП ОСОБА_2 за видатковою накладною № 5024 від 07.12.2018 на загальну суму 41967,42 грн, у тому числі ПДВ 6994,57 грн (34972,85 грн без ПДВ);

3) ФОП ОСОБА_2 за видатковою накладною № 5125 від 17.12.2018 на загальну суму 41817,44 грн, у тому числі ПДВ 6969,57 грн (34847,87 грн без ПДВ);

4) ФОП ОСОБА_2 за видатковою накладною № 5120 від 17.12.2018 на загальну суму 21314,42 грн, у тому числі ПДВ 3552,40 грн (17762,02 грн без ПДВ);

5) ТОВ «Вольтех» за видатковою накладною № ВТ-00006639 від 26.12.2018 на загальну суму 54,97 грн, у тому числі ПДВ 9,16 грн (45,81 грн без ПДВ);

6) ТОВ «Агро Техніка» за видатковою накладною № 824 від 13.12.2018 на загальну суму 10250,00 грн, у тому числі ПДВ 1708,33 грн (8541,67 грн без ПДВ);

7) ПП «Техпрофіль» за видатковою накладною № 5867 від 27.12.2018 на загальну суму 1668,00 грн, у тому числі ПДВ 278,00 грн (1390,00 грн без ПДВ);

8) ФОП ОСОБА_8 за видатковою накладною № 1312 від 13.12.2018 на загальну суму 13400,00 грн (без ПДВ);

9) ТОВ «АВ метал груп» за видатковою накладною № 18026295 від 28.12.2018 на загальну суму 2436,19 грн, у тому числі ПДВ 406,03 грн (2030,16 грн без ПДВ);

10) ТОВ «АВ метал груп» за видатковою накладною № 18025921 від 21.12.2018 на загальну суму 828,25 грн, у тому числі ПДВ 138,04 грн (690,21 грн без ПДВ);

11) ТОВ «АВ метал груп» за видатковою накладною № 18025923 від 21.12.2018 на загальну суму 379,86 грн, у тому числі ПДВ 63,31 грн (316,55 грн без ПДВ) (а.с.109-119 т.2).

Окрім цього, суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 було придбано від ТОВ «Поліська кліматична компанія» за видатковою накладною № 0000261 від 02.07.2018 кондиціонер на загальну суму 15714,00 грн, у тому числі ПДВ 2619,00 грн (13095,00 грн без ПДВ) (а.с.120 т.2).

Суд враховує, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регламентоване статтею 177 ПК України.

Згідно з п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2 цієї статті Кодексу встановлено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п.177.3 ст.177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп.177.3.1 п.177.3 ст.177 ПК України).

Пунктом 177.4 ст.177 ПК України установлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (пп.177.4.1);

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством (пп.177.4.2);

суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (пп.177.4.3);

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп.177.4.4).

Водночас, відповідно до положень підпункту 177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України, не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

Згідно з п.177.10 ст.177 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218 (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 5-8 Порядку, записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

До Книги заносяться наступні відомості, зокрема: у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня; у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг зв`язку, орендних та комунальних платежів тощо.

Оскільки виручкою фізичної особи-підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.

Отже, для визначення загального оподатковуваного доходу застосовується касовий метод, а при визначенні витрат враховуються тільки ті витрати, які пов`язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату.

При розрахунку чистого доходу фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування враховує лише витрати, пов`язані з отриманням доходу поточного року та їх фактичній оплаті. Такі витрати мають бути віднесені до складу валових витрат при обчисленні чистого оподатковуваного доходу у тому звітному періоді, коли платником податку отримано дохід.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що дані Книги використовуються для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Дослідженням Книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 встановлено, що в розділі "Витрати, пов`язані з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності" в колонці 5 "Реквізити документа, що підтверджує понесені витрати" та в колонці 6 "Суми витрат, пов`язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) не відображені відомості щодо придбання позивачем в грудні 2018 року товарно-матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «АВ метал груп», ПП «Техпрофіль», ТОВ Вольтех», ПП ОСОБА_3 , ТОВ «Агротехніка» по вищевказаних видаткових накладних, тобто відсутні як номери таких видаткових накладних, так і суми за такими видатковими накладними. Окремо суд звертає увагу на ту обставину, що в акті перевірки контролюючий орган констатував про включення позивачем в грудні 2018 року до витрат вартості ТМЦ, придбаних, зокрема, від ФОП ОСОБА_2 , ТОВ "АВ метал груп", ТОВ "Агро Техніка" за накладними, датованими 28.12.2018. Водночас, суд встановив, що в Книзі обліку доходів та витрат позивача останній запис про дату отриманого доходу зазначений 27.12.2018, що об`єктивно вказує на невключення при визначенні спірного доходу витрат з придбання ТМЦ, понесених в часі пізніше (а.с.62-64 т.1).

За наведеного, за даними Книги обліку доходів та витрат позивача судом не встановлено врахування ФОП ОСОБА_1 при обчисленні доходу витрат придбаних ТМЦ в грудні 2018 року від вказаних постачальників. Окрім цього, документальною перевіркою встановлено та підтверджено позивачем, що ТМЦ, придбані за вищевказаними накладними, обліковувались на залишку підприємця станом на 31.12.2018, отже вони участі в оподатковуваних операціях не приймали.

При цьому, в Книзі обліку доходів та витрат позивачем відображено витрати за 2018 рік в сумі 10 111 787,76 грн, з яких за грудень 2018 року - 852330,18 грн; залишок на 01.04.2018 в сумі 1 504 582,62 грн та на 31.12.2018 в сумі 625916,68 грн (а.с.64 зворот, т.1). Розрахунок залишку матеріалів та запчастин станом на 31.12.2018 на суму 625916,68 грн до перевірки був наданий (а.с.124-127 т.1).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що при заповненні декларації за 2018 рік витрати звітного періоду обчислені наступним чином: залишок ТМЦ станом на 01.04.2018 (1504582,62) + витрати, відображені в Книзі обліку доходів та витрат (10111787,76) - залишок ТМЦ станом на 31.12.2018 (витрати, які не використані в господарській діяльності - 625916,68) = 10 990 453,70.

Про такий алгоритм розрахунку витрат вказував платник податків в скаргах під час процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень (а.с.43-46 т.1), однак його аргументи контролюючим органом залишені поза увагою без жодної мотивації.

Натомість, суд встановив, що в Додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік в колонці 5 "Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції" відображено показник: 10 990 453,70 грн (а.с.67 т.1), що відповідає даним Книги обліку доходів та витрат та свідчить на користь висновку, що вартість ТМЦ, які перебували на залишку станом на 31.12.2018, у тому числі й за спірними накладними від ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «АВ метал груп», ПП «Техпрофіль», ТОВ Вольтех», ПП ОСОБА_3 , ТОВ «Агротехніка» за грудень 2018 року, не була включена до витрат перевіреного періоду.

Суд зазначає, що контролюючий орган в акті перевірки обмежився констатацією включення вартості таких ТМЦ до витрат, що приймали участь при визначенні доходу за 2018 рік, при цьому жодних об`єктивних доказів існування таких обставин, у тому числі й арифметичного обрахунку, ні акт перевірки, ні відзив на позов не містять. Натомість, встановлені судом фактичні обставини справи, зазначені вище по тексту судового рішення, спростовують висновок документальної перевірки про завищення ФОП ОСОБА_1 витрат на суму110304,92 грн.

Як встановлено з виконаного відповідачем розрахунку податкового зобов`язання, по досліджуваному порушенню контролюючим органом донараховано позивачу податку на доходи фізичних осіб в сумі19854,88 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 4963,72 грн, на загальну суму 24818,60 грн (а.с.122 т.2).

Враховуючи, що в ході судового розгляду справи не підтверджено порушення платником податків п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України у вищевказаній частині, отже податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009191304 по податку на доходи фізичних осіб в частині податкового зобов`язання на суму 19854,88 грн, в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 4963,72 грн, всього в сумі 24818,60 грн є необґрунтованим та підлягає скасуванню, а позов в цій частині слід задовольнити.

Водночас, суд вважає правомірним висновок контролюючого органу про безпідставне віднесення до витрат перевіреного періоду суми 13095,00 грн вартості кондиціонера, придбаного від ТОВ "Поліська кліматична компанія". Позиція платника податків ґрунтується на тому, що придбаний товар встановлений в офісному приміщенні та використовується в господарській діяльності позивачем.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до підпункту 177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України, не включаються до складу витрат підприємця, зокрема: витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Підпунктом 177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України установлено, що зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:

земельні ділянки;

об`єкти житлової нерухомості;

легкові та вантажні автомобілі.

Відповідно до наказу ФОП ОСОБА_1 від 01.08.2018 № 21/1/основна діяльність, наказано ввести в експлуатацію основний засіб - Кондиціонер "Електролюкс"; відкрити та вести його окремий облік, занести до 3 групи: машини та обладнання зі строком корисного використання 5 років, застосувати прямолінійний метод амортизації (а.с.186 т.1).

Отже, вартість придбання кондиціонера не підлягала включенню до складу витрат звітного періоду, однак позивач має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

За встановлених обставин, відповідач правомірно донарахував позивачу податкове зобов`язання в сумі 2357,10 грн, штрафні (фінансові) санкцій в сумі 589,28 грн, всього в сумі 2946,38 грн (а.с.122 т.2). Отже, податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009191304 в означеній частині є правомірним, підстави для його скасування відсутні, а тому позов в цій частині вимог задоволенню не підлягає.

2) Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009181304 суд враховує, що донарахуванню позивачу за результатами документальної перевірки військового збору було наслідком збільшення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, про що зазначено вище по тексту судового рішення.

Встановлені судом фактичні обставини щодо відсутності порушення в частині формування витрат по операціях з придбання ТМЦ від ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «АВ метал груп», ПП «Техпрофіль», ТОВ Вольтех», ПП ОСОБА_3 , ТОВ «Агротехніка» за грудень 2018 року, дають підстави для висновку про безпідставність збільшення податкового зобов`язання з військового збору в сумі 1654,57 грн та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 413,64 грн, всього в сумі 2068,21 грн (розрахунок а.с.135 т.2). Отже, податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009181304 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині вимог слід задовольнити.

Оскільки в судовому засіданні підтверджено висновок контролюючого органу про завищення позивачем витрат по операції з придбання кондиціонера від ТОВ "Поліська кліматична компанія" за липень 2018 року, відтак податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009181304 в частині військового збору в сумі 196,43 грн та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49,11 грн, всього в сумі 245,54 грн, є правомірним, а позов в частині вимоги про його скасування задоволенню не підлягає.

3) Як встановлено судом, вищевказані порушення мали наслідком також донарахування позивачу єдиного соціального внеску в загальній сумі 27147,98 грн та виставлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-56 від 16.08.2019, з позовною вимогою про оскарження якої ФОП ОСОБА_1 в межах даної судової справи не звертався. Однак, позивач оспорює правомірність рішення № 0002921304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.08.2019 на суму 2714,80 грн.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

З виконаного відповідачем розрахунку штрафної санкції відповідно до п.3 ч.1 ст.25 Закону № 2464-VI встановлено, що позивачу по досліджених вище господарських операціях з придбання ТМЦ від ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «АВ метал груп», ПП «Техпрофіль», ТОВ Вольтех», ПП ОСОБА_3 , ТОВ «Агротехніка» за грудень 2018 року, застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% в загальній сумі 2426,71 грн та по операції з придбання кондиціонера від ТОВ "Поліська кліматична компанія" за липень 2018 року штрафну санкцію в розмірі 10% в сумі 288,09 грн (а.с.134 т.2).

Встановлені вище по тексту судового рішення фактичні обставини та висновки суду за наслідками перевірки правомірності визначення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб дають підстави для висновку про протиправність рішення №0002921304 від 16.08.2019 в частині штрафних санкцій в сумі 2426,71 грн та задоволення позову про скасування спірного рішення в цій частині, а також про правомірність рішення в частині штрафних санкцій в сумі 288,09 грн та про відмову в задоволенні позову про його скасування в цій частині.

4) Перевіряючи правомірність оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень по податку на додану вартість, суд враховує таке.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. "г" п.198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Як встановлено з акту перевірки, відзиву на позов та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, проведеною перевіркою встановлено включення ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту за періоди: вересень 2016р., лютий 2018р., квітень 2018р., липень 2018р. сум ПДВ всього в розмірі 8877 грн по операціях з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів у ТОВ "Альтра Авто", що не використовувались в господарській діяльності, на підставі податкових накладних продавця ТОВ "Альтра Авто": № 71 від 13.09.2016 на суму ПДВ 1858,74 грн, № 121 від 23.09.2016 на суму ПДВ 1622,81 грн, № 24 від 07.02.2018 на суму ПДВ 1651,45 грн, № 168 від 27.04.2018 на суму ПДВ 1182,98 грн, № 106 від 19.07.2018 на суму ПДВ 2561,32 грн (а.с.21 т.1).

Перевіркою встановлено і позивач не заперечив, що ФОП ОСОБА_1 до податкових зобов`язань за вищевказаними податковими накладними на суму 8877 грн не включив, в податковій декларації з ПДВ не відобразив, внаслідок чого занизив податкові зобов`яання з ПДВ на вказану суму по операціях, що не пов`язані з господарською діяльністю підприємця.

З розрахунку по податку на додану вартість за результатами перевірки встановлено, що по вищевказаних господарських операціях позивачу донараховано податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 8878,00 грн та застосовано штраф в сумі 2874,25 грн (а.с.133 т.2).

Позивач в судовому засіданні з висновками контролюючого органу в частині означеного порушення, про те, що понесені ним витрати по операціях з ТОВ "Альтра Авто" не пов`язані з господарською діяльністю підприємця, погодився, встановлене документальною перевіркою порушення визнав. Добровільність такого визнання сумнівів у суду не викликає.

З урахуванням наведеного, податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009171304 в частині податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 8878,00 грн, в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2874,25 грн, всього в сумі 11752,25 грн є правомірним, а позов в частині вимоги про його скасування задоволенню не підлягає.

Окрім цього, документальною перевіркою встановлено і позивач не заперечує, що ФОП ОСОБА_1 включено до податкового кредиту ПДВ всього в розмірі 37563 грн, в тому числі за травень 2018р. в сумі 833 грн, за червень 2018р. в сумі 8660 грн, за вересень 2018р. в сумі 19162 грн, за жовтень 2018р. в сумі 8907 грн по операціях з придбання бетону, арматури, бетонолому згідно з податковими накладними:

ТОВ "Укрзахідпостач" № 58 від 15.05.2018 на суму 4166,67 грн, сума ПДВ 833,33 грн (бетонолом);

ПП-Фірма "Торгбуд-Сервіс": № 18 від 29.06.2018 на суму 9483,34 грн, ПДВ 1896,66 грн (бетон М-200 Р3); № 19 від 29.06.2018 на суму 9483,34 грн, ПДВ 1896,66 грн (бетон М-200 Р3); № 20 від 29.06.2018 на суму 6083,34 грн, ПДВ 1216,66 грн (бетон М-200 Р3); № 17 від 05.09.2018 на суму 28583,33 грн, ПДВ 5716,67 грн (бетон М300 Р4); № 25 від 06.09.2018 на суму 1366,66 грн, ПДВ 273,34 грн (бетон М300 Р4, М-200 Р3); № 13 від 10.09.2018 на суму 5433,33 грн, ПДВ 1086,67 грн (бетон М-200Р3); № 10 від 10.09.2018 на суму 9400 грн, ПДВ 1880 грн (бетон М-200 Р3); № 11 від 10.09.2018 на суму 9483,34 грн, ПДВ 1896,34 грн (бетон М-200 Р3); № 12 від 10.09.2018 на суму 9483,34 грн, ПДВ 1896,66 грн (бетон М-200 Р3); № 5 від 14.09.2018 на суму 9483,34 грн, ПДВ 1896,66 грн (бетон М-200 Р3); № 6 від 14.09.2018 на суму 4950 грн, ПДВ 990 грн (бетон М-200 Р3); № 14 від 06.10.2018 на суму 9283,34 грн, ПДВ 1856,66 грн (бетон М-200 Р3); № 15 від 06.10.2018 на суму 9283,34 грн, ПДВ 1856,66 грн (бетон М-200 Р3); № 16 від 06.10.2018 на суму 9283,34 грн, ПДВ 1856,66 грн (бетон М-200 Р3); № 17 від 06.10.2018 на суму 9283,34 грн, ПДВ 1856,66 грн (бетон М-200 Р3); № 18 від 06.10.2018 на суму 5958,34 грн, ПДВ 1191,66 грн (бетон М-200 Р3); № 19 від 06.10.2018 на суму 1441,66 грн, ПДВ 288,34 грн (бетон М-200 Р3);

ТОВ "АВ метал груп": № 50052 від 21.06.2018 на суму 18251,52 грн, ПДВ 3650,30 грн (арматура); № 500439 від 07.09.2018 на суму 850,82 грн, ПДВ 170,16 грн (арматура); № 500613 від 11.09.2018 на суму 6450 грн, ПДВ 1290 грн (арматура); № 500505 від 20.09.2018 на суму 6378 грн, ПДВ 1275,60 грн (арматура); № 500255 від 21.09.2018 на суму 5452,44 грн, ПДВ 1090,49 грн (арматура) (а.с.21-22 т.1).

Встановлені документальною перевіркою вищевказані фактичні обставини учасниками справи визнаються, спору між ними в цій частині немає. Правомірність оформлення та реєстрації податкових накладних відповідачем не заперечується.

Водночас, контролюючий орган, покликаючись до пп. "г" п.198.5 ст.198 ПК України, вважає, що придбані позивачем бетонолом, бетон та арматура почали використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 , а відтак підлягали нарахуванню податкові зобов`язання з ПДВ та їх відображення в податкових деклараціях з ПДВ відповідних звітних періодів.

Підставою для такого висновку відповідача слугувало те, що "...в ході проведення перевірки підприємцем не надано документального підтвердження використання в господарській діяльності придбаних арматури та бетону, який має обмежений термін зберігання (крім Акту списання № 2112А матеріалів, які використані для будівництва автомайстерні від 28.12.2018), не надано документального підтвердження проведення будівельних робіт та ким вони виконувались (актів виконаних робіт, договорів на проведення будівельних робіт, відомостей нарахування заробітної плати за проведені будівельні роботи та ін.)" (арк. акта 28, а.с.22 т.1).

З таким висновком контролюючого органу суд не погоджується, з огляду на таке.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні контролюючий орган не заперечив надання позивачем та описаних в акті перевірки податкових накладних та належність їх оформлення.

Відповідно до комісійного акту списання № 2812А від 28.12.2018, затвердженого ФОП ОСОБА_1 , для будівництва автомайстерні використані матеріали, у тому числі арматура, бетонолом та бетон на загальну суму 203778,86 грн (а.с.162 т.1).

Суд підкреслює, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на формування податкового кредиту від того, чи придбані товари, послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Водночас, матеріалами справи стверджено, що основним видом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. При цьому, в п.1.6.1 акта перевірки зазначено про наявність у власності позивача об`єкта нерухомого майна - будівля майстерні за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 1035 від 18.07.2014.

Суд встановив, що ПП "АРТ Рембудпроект" за замовленням ФОП ОСОБА_1 в 2018 році розроблено Робочий проект "Будівництво автомайстерні в м. Сарни по вул. Заводська,5, Сарненського району, Рівненської області" (а.с.200-233 т.1). Фактичне здійснення будівельних робіт на об`єкті підтверджується показаннями свідків та жодним чином не спростовується відповідачем.

Суд зазначає, що здійснення позивачем будівельних робіт з будівництва автомайстерні безпосередньо пов`язане зі здійсненням господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , отже вартість придбаних бетону, бетонолому та арматури у зв`язку з будівництвом основних фондів правомірно включена платником податків до складу податкового кредиту відповідних періодів, що повністю узгоджується з приписами п.198.3 ст.198 ПК України.

Та обставина, що будівництво автомайстерні здійснювалось господарським способом, власними силами підприємця та найманих працівників, без залучення позивачем підрядної організації, не дає підстав для висновку про те, що придбані будівельні матеріали почали використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відтак, суд вважає необґрунтованим збільшення позивачу податкового зобов`язання на підставі пп. "г" п.198.5 ст.198 ПК України із застосуванням штрафних санкцій в цій частині судового спору.

Також суд не погоджується з висновком контролюючого органу про те, що придбаний позивачем від ТОВ "Поліська кліматична компанія" кондиціонер "Електорлюкс" по ціні придбання 13095 грн, ПДВ 2619 грн, не брав участі в господарській діяльності, отже податок на додану вартість неправомірно віднесено до податкового кредиту.

Суд встановив, що згідно з наказом ФОП ОСОБА_1 від 01.08.2018 № 21/1/основна діяльність та Актом введення в експлуатацію основних засобів від 01.08.2018 введено в експлуатацію основний засіб, придбаний для провадження господарської діяльності - кондиціонер "Електролюкс". Основний засіб обліковується по бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів № 5 (а.с. 186-188 т.1).

За таких обставин, податок на додану вартість в сумі 2619,00 грн по означеній операції з придбання основних засобів правомірно віднесено позивачем до податкового кредиту в липні 2018 року, що виключає збільшення грошового зобов`язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги розрахунок податкового зобов`язання з ПДВ (а.с.133 т.2), суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість донарахованого позивачу податкового зобов`язання з ПДВ по вищевказаних операціях з ТОВ "Укрзахідпостач", ПП фірма "Торгбуд-Сервіс", ТОВ "АВ метал груп" ТОВ "Поліська кліматична компанія" на загальну суму 37198,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8644,75 грн, всього на суму 45842,72 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009171304 по податку на додану вартість в зазначеній частині є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині вимог слід задовольнити. Окрім цього, з наведених підстав є необґрунтованим податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009141304, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2983,00 грн за грудень 2018 року, отже позовна вимога про його скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Як зазначено вище по тексту судового рішення, контролюючий орган за наслідками документальної перевірки вважав, що ФОП ОСОБА_1 необхідно скласти податкові накладні на суми податку, за якими були включені до складу податкового кредиту та не використані в оподатковуваних операціях, у межах господарської діяльності, і зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму 49059,00 грн.

Згідно з п.120-1.2 ст.120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

В ході судового розгляду справи підтверджено правомірність висновку контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_1 п.201.10 ст.201 ПК України по взаємовідносинах з ТОВ "Альтра Авто" на суму ПДВ 8878,00 грн, що описано вище по тексту судового рішення. У зв`язку з цим, суд вважає, що до позивача правомірно застосовано штраф згідно з п.120-1.2 ст.120-1 ПК України на суму 4439,00 грн. Відтак податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009161304 в означеній частині штрафу є правомірним, а позовна вимога про його скасування в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи висновок суду про непідтвердження порушення платником податків правильності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Укрзахідпостач", ПП фірма "Торгбуд-Сервіс", ТОВ "АВ метал груп", ТОВ "Поліська кліматична компанія", відсутні підстави для висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 п.201.10 ст.201 ПК України по взаємовідносинах з такими контрагентами. Отже, застосування штрафу згідно з п.120-1.2 ст.120-1 ПК України на суму 20089,00 грн є неправомірним. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009161304 в означеній частині штрафу є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині вимог слід задовольнити.

Вирішуючи спір в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача в частині встановлення порушень ПК України, застосування штрафних санкцій та прийнятті рішень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що функції контролюючих органів та їх права, обов`язки та відповідальність посадових осіб контролюючих органів встановлені чинним податковим законодавством, зокрема, статтями 19-1, 20, 21 ПК України; порядок проведення документальних перевірок регламентований статтями глави 8 ПК України; визначення суми податкових зобов`язань - статтями глави 4 ПК України; умови відповідальності платників податків - главою 11 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення податкового зобов`язання для платника податків безпосередньо пов`язані з прийняттям контролюючим органом податкових повідомлень-рішень чи рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які є актами індивідуальної дії, а їх скарження здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством.

В ході судового розгляду справи судом не встановлено порушень уповноваженими особами відповідача процедури проведення документальної перевірки чи виходу за межі визначених законом функцій та повноважень.

Отже, оскаржуючи дії контролюючого органу, позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, а визнання їх протиправними не призведе до поновлення порушених прав платника податків, позаяк з урахуванням приписів ст.ст. 5, 245 КАС України, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача утриматись від вчинення певних дій.

В межах даної судової справи належним способом захисту порушених прав позивача буде скасування рішень контролюючого органу, які визнані судом протиправними. Отже, позовна вимога про визнання протиправними дій уповноважених осіб ГУ ДФС у Рівненській області задоволенню не підлягає.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ч.3 ст.139 КАС України суд присуджує на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, з урахуванням такого. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921,00 грн (а.с.6 т.1) та 1179,00 грн (а.с.240 т.1). В позові поєднані позовна вимога немайнового характеру та вимога майнового характеру на загальну суму 117899,53 грн. Задоволено позов на суму 98228,27 грн, що становить 83,32% від ціни позову. Отже, на користь позивача суд присуджує судові витрати в сумі 982,34 грн (83,32% від сплаченого судового збору за майновою вимогою).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська,12, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання дій протиправними, скасування рішення та податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009191304 за платежем: податок на доходи фізичних осіб, в частині податкового зобов`язання на суму 19854,88 грн, в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 4963,72 грн, всього в сумі 24818,60 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009181304 за платежем: військовий збір, в частині податкового зобов`язання в сумі 1654,57 грн, в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 413,64 грн, всього в сумі 2068,21 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 0002921304 від 16.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині штрафних санкцій в сумі 2426,71 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009171304 за платежем: податок на додану вартість, в частині податкового зобов`язання в сумі 37198,00 грн, в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8644,75 грн, всього в сумі 45842,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009161304 за платежем: податок на додану вартість, в частині штрафу в сумі 20089,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009141304 за платежем: податок на додану вартість, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2983,00 грн за грудень 2018 року.

Відмовити в позові в частині позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління ДФС у Рівненській області в частині встановлення порушень, застосування штрафних санкцій та прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відмовити в позові в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009191304 за платежем податок на доходи фізичних осіб в частині податкового зобов`язання на суму 2357,10 грн, штрафних (фінансових) санкцій на суму 589,28 грн, всього в сумі 2946,38 грн.

Відмовити в позові в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009181304 за платежем: військовий збір, в частині податкового зобов`язання в сумі 196,43 грн, в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49,11 грн, всього в сумі 245,54 грн.

Відмовити в позові в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення № 0002921304 від 16.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині штрафних санкцій в сумі 288,09 грн.

Відмовити в позові в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009171304 за платежем: податок на додану вартість, в частині податкового зобов`язання в сумі 8878,00 грн, в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2874,25 грн, всього в сумі 11752,25 грн.

Відмовити в позові в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0009161304 за платежем: податок на додану вартість, в частині штрафу в сумі 4439,00 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська,12, код ЄДРПОУ 43142449) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 982,34 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді повне рішення складено 12 жовтня 2020 року.

Суддя Н.О. Дорошенко