Ухвала суду № 92250859, 16.10.2020, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

16 жовтня 2020 року Справа № 903/767/20 Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали позовної заяви Волинської обласної спілки споживчих товариств до фізичної особи підприємця Крищука Юрія Олександровича про стягнення 36388,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2020 Волинська обласна спілка споживчих товариств звернулася в суд з позовом до фізичної особи підприємця Крищука Юрія Олександровича про стягнення 36388,00 грн. заборгованості за договорами оренди №447/219/15, №445/10/15, №446/212/15 торговельного місця від 01.01.2019.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, виходячи з наступного.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Підставами позову в господарському судочинстві є обставини, тобто юридичні факти, на яких ґрунтується вимога позивача. Підстава позову складається з таких юридичних фактів, які підтверджують наявність спірних правовідносин, належність сторін до цієї справи та привід до позову.

Для встановлення фактичних обставин справи, судом має бути досліджено всі обставини, на які позивач посилається у позові, при вирішенні спору судом мають бути оцінені всі докази надані для дослідження наявності чи відсутності підстав на які позивач посилається у своєму позові.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Також, можна об`єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відтак, допускається можливість об`єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 36388,00 грн. заборгованості за трьома договорами оренди торговельного місця від 01.01.2019, а саме: №447/219/15, №445/10/15, №446/212/15.

При цьому, у поданій позовній заяві позивач жодним чином не обґрунтовує конкретних правових підстав правомірності об`єднання сум за трьома окремими договорами в одну єдину суму.

В той же час, позовна заява взагалі не містить викладу фактичних обставин щодо підстав виникнення однієї єдиної майнової вимоги про стягнення суми 36388,00 грн., яка фактично складається з заборгованості по трьом окремим договорам, в яких визначено різні розмір орендної плати за торгове місце, у зв`язку з чим предмети доведення заборгованості по кожному спірному правочину не пов`язані між собою поданими доказами в розумінні ст. 173 ГПК України.

Отже, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі двох окремих договорів, які не пов`язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами.

Правочином (договором), відповідно до ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відтак, позивач повинен обґрунтувати підставу позову окремо по кожній вимозі та вказати конкретні докази у підтвердження викладених обставин по кожному з договорів.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У даному випадку, підставою позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, які виникли з різних договорів, і хоча правове обґрунтування вимог є однаковим (неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань), зазначені договори не пов`язані між собою підставами виникнення і не є похідними один від одного. Заявлені позивачем вимоги також не пов`язані між собою поданими доказами, оскільки до позовної заяви додані різні докази за вищенаведеними договорами окремо.

Зокрема, для вирішення по суті даного спору, суд повинен дослідити та вивчити кожний зі спірних договорів, які покладені у підставу позову, встановити наявність або відсутність заборгованості, періоди її виникнення окремо за кожним договором.

Судом встановлено, що сумісний розгляд заявлених позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені позовні вимоги виникають з різних правових підстав (трьох окремих договорів) і тягнуть за собою різні правові наслідки, що суттєво утруднить вирішення спору.

Крім того, вказані позовні вимоги не пов`язані між собою поданими доказами, так як обставини, що входять до предмету доказування при розгляді позовних вимог про стягнення коштів підтверджуються поданням різних доказів.

За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню три окремих спори між тими ж сторонами, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні договори, які мають різну ціну, по вказаним договорам позивачем здійснювались окремі оплати (з відповідним призначенням платежу).

Таким чином, невиконання зобов`язань щодо порушення строків оплати кожного із зазначених у позовній заяві договорів оренди торговельного місця є окремим предметом спору. До того ж в межах кожного договору сторонами укладено додаткову угоду, одна з яких не підписана відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не пов`язані ані підставами виникнення, ані поданими доказами, не співвідносяться одна з одною як основна та похідна.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги є різними спорами окремих судових проваджень - окремо за кожним договором.

Суд приходить до висновку, що об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань господарського судочинства, встановлених в ст. 2 ГПК України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті (Аналогічні доводи висловлені в Постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, що суперечить вимогам 173 ГПК України, внаслідок чого дана позовна заява підлягає поверненню.

При цьому, навіть у випадку коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

В свою чергу, безпідставний сумісний розгляд цих вимог призведе до не надходження до Державного бюджету встановлених законодавством сум судового збору, адже позивачем замість сплати судового збору за кожну з трьох майнових вимог окремо у встановленому порядку і розмірі відповідно до Закону України "Про судовий збір", фактично сплачено судовий збір за розгляд однієї вимоги майнового характеру, що підтверджується наявним в матеріалах позовної заяви платіжним дорученням №4155 від 13.10.2020 на суму 2102,00 грн.

Вищенаведені обставин так само унеможливлюють роз`єднання заявлених позовних вимог в порядку ст. 173 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті так як подані в обґрунтування позовних вимог документи, є окремими по вказаним договорам.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу).

Згідно з ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З урахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція ст.174 ГПК України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

УХВАЛИВ:

позовну заяву Волинської обласної спілки споживчих товариств до фізичної особи підприємця Крищука Юрія Олександровича про стягнення 36388,00 грн. на 5 арк. з додатками документів на 23 аркушах, в тому числі платіжне доручення №4155 від 13.10.2020 на суму 2102,00 грн., повернути позивачу без розгляду.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 16.10.2020.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар