Рішення № 92250605, 16.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 жовтня 2020 року № 520/7515/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу у загальному розмірі 67369,57 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено суми узгоджених грошових зобов`язань та станом на дату подання позову відповідач має податковий борг у сумі 67369,57 грн. з орендної плати за землю з фізичних осіб, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 29.06.2019 № 1949789-5206-2016 у сумі 17040,05 гривень; 19 № 1949791-5206-2016 у сумі 25164,76 гривень; 1949793-5206-2016 у сумі 25164,76 гривень. Зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржені та не скасовані. Податкова вимога направлена відповідачу, нею отримана, є дійсною, не оскаржувалася та не скасовувалася.

Ухвалою суду від 11.09.2020 за заявою позивача замінено відповідача у справі з ФОП ОСОБА_1 на фізичну особу ОСОБА_1 .

Відповідач з позовними вимогами не погодився, надав до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на протиправність винесених податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, безпідставність нарахування орендної плати за землю з фізичних осіб.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Фізична особа ОСОБА_1 внесена до Державного реєстру фізичних осіб України за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та Сахновщинською селищною радою укладено договір оренди землі від 15.10.2007 року, відповідно до п. 1 якого «орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянку несільськогосподарського призначення за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови не наданих у власність або постійне користування на території Сахновщинської селищної ради, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно з п.п. 2,3 договору: «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1184 га, у тому числі 0.0,0445 га – під капітальною одноповерховою забудовою, 0.0739 га під дворами, площадками, під`їздами. Земельна ділянка не підтоплюється. На земельній ділянці знаходиться одноповерхова забудова, яка належить громадянці ОСОБА_1 »

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний договір зареєстрований у Сахновщинському районному відділі Харківської регіональної філії Центру ДЗК 23.10.2007 за № 040770200023. (а.с. 20, зворотній бік).

Відповідно до додаткової угоди від 20.01.2017 року сторонами договору узгоджено п. 8 договору викласти в такій редакції:

«Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 25164.76 грн.(двадцять п`ять тисяч сто шістдесят чотири гривні 76 копійок)».

Контролюючим органом у зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань з орендної плати винесено податкові повідомлення-рішення від 16.04.2019:

-№ 1949789-5206-2016 у сумі 17040,05 гривень;

- № 1949791-5206-2016 у сумі 25164,76 гривень;

- №1949793-5206-2016 у сумі 25164,76 гривень.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача 28.04.2019 рекомендованим поштовим відправленням, яке було повернуто поштовою службою за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією конверту. (а.с. 16-17).

Відповідно до 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення вважаються такими, що належним чином вручені відповідачеві.

При цьому згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" відповідач вказані податкові повідомлення - рішення у судовому порядку не оскаржував. Також судом з пояснень відповідача встановлено, що відповідачем в адміністративному порядку вони також не оскаржувались, отже є узгодженими. Як вбачається з розрахунку суми боргу, зазначені суми податкових зобов`язань відповідачем сплачені не були. Доказів зворотнього відповідачем до суду не надано.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

У зв`язку з виникненням податкового боргу, контролюючим органом 04.09.2019 року було виставлено податкову вимогу № 400214-52, яку направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом 19.09.2019 року, та отримано відповідачем особисто 24.09.2019, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21).

Згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" відповідач вказану податкову вимогу у судовому порядку не оскаржувала. З пояснень представника відповідача встановлено, що відповідачем в адміністративному порядку податкова вимога також не оскаржувалась.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов та додаткових поясненнях посилається на безпідставність нарахування орендної плати з огляду на те, що згідно договору дарування від 11.04.2017 року, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ахадовою А.Ю., зареєстрованим у реєстрі за № 257, позивач подарувала нежитлову будівлю-ідальню з господарськими будівлями та спорудами, розташовану по АДРЕСА_2 , на земельній ділянці загальною площею 0,1184 га, кадастровий № 6324855100:00:019:0011, своєму синові ОСОБА_2 , про що повідомила Сахновщинську селищну раду та податкові органи, у зв`язку з чим наполягала на відсутності підстав для сплати орендної плати за землю, розташованої під об`єктом нерухомості, яка їй не належить.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до п.п. 288.1-288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.7 ст. 288 ПК України визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення, відповідно до яких визначено суму зобов`язань відповідача та податкова вимога є узгодженими, в адміністративному та судовому порядку не оскаржені та не скасовані, а відтак суми зобов`язань підлягають сплаті відповідачем.

Посилання відповідача на факт протиправності нарахування зазначених зобов`язань контролюючим органом з огляду на відсутність відповідного обов`язку у відповідача через зміну власника нежитлової будівлі фактично є запереченнями проти правомірності винесення податкових-повідомлень-рішень та податкової вимоги, що не входить до предмету доказування у спорах про стягнення податкового боргу, а мають досліджуватися у спорах за позовами платника податку про визнання протиправним та скасування відповідного рішення податкового органу.

З огляду на предмет спору у даній справі, та те, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога не перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження на момент розгляду справи та є узгодженими, суд не бере до уваги вищенаведені посилання відповідача в якості належних підстав заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Відтак, з урахуванням викладених законодавчих приписів дослідженню і оцінці підлягає питання, чи набула сума податкового зобов`язання, визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу та, з огляду на встановлене, чи наявні правові підстави для її стягнення.

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.04.2019 по справі 813/2092/15.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

На момент розгляду справи судом сума заборгованості відповідачем не погашена, з моменту направлення податкової вимоги податковий борг не переривався.

За встановлених при розгляді справи обставин, суд дійшов висновку, що позов заявлено в межах повноважень податкового органу та у спосіб, передбачений діючим законодавством, вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити.

Стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму податкового боргу у загальному розмірі 67369,57 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2020 року.

Суддя Білова О.В.